Фінансовоекономічний факультет кафедрафінансі в
 Скачать 190.36 Kb.
|
|
Де Л — лекції, Пр — практичні заняття, ІКР — індивідуально-консультативна робота, СРС — самостійна робота студента. Заочна форма навчання
Де Л — лекції, Пр — практичні заняття, ІКР — індивідуально-консультативна робота, СРС — самостійна робота студента. 3. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ Модуль 1. Теоретичні засади макрофінансового аналізу Тема 1. Необхідність, сутність та зміст макрофінансового аналізу Поняття макрофінансового аналізу. Необхідність здійснення економічного аналізу макрофінансових показників: доходів бюджету, видатків бюджету, фінансування бюджету, бюджетного дефіциту, державного боргу, ВВП тощо. Необхідність здійснення оцінки ефективності діяльності органів державного управління у фінансовій сфері. Необхідність макрофінансового аналізу сфери ринку фінансових послуг і міжнародних фінансів та виявлення їх впливу на фінансову систему держави. Аналіз як метод дослідження і як етап управління. Специфіка економіко-математичного аналізу на мікро- і макрорівнях, їх взаємозв’язок. Мета макрофінансового аналізу. Завдання макрофінансового аналізу. Предмет макрофінансового аналізу. Суб'єкти макрофінансового аналізу. Об’єкт макрофінансового аналізу. Державні фінанси як об’єкт аналізу. Загальне уявлення про методи аналізу, що можуть використовуватись на макрорівні при прийнятті управлінських рішень. Головні проблеми функціонування органів державного управління та підходи до їх виявлення, оцінки та розробки стратегічних напрямків розвитку. Слабо структуровані, добре структуровані і не структуровані типи проблем для аналізу на макрорівні. Системний підхід при здійсненні макрофінансового аналізу. Роль макрофінансового аналізу в ринковій економіці. Ефективність управлінських рішень і стабільність об’єкта управління. Наукове обґрунтування рішення. Кількісна та якісна визначеність управлінського рішення. Особливості прийняття управлінських рішень в умовах недостатньої інформації і невизначеності. Тема 2. Етапи здійснення макрофінансового аналізу Послідовність дій при здійсненні макрофінансового аналізу: визначення мети аналізу макрофінансових показників; визначення об’єкта макрофінансового аналізу та факторів, що на нього впливають; формування інформаційного масиву про об’єкт аналізу; вибір методу аналізу (або їх сукупності) та обґрунтування доцільності його застосування; безпосереднє здійснення розрахунків за обраними методами; аналіз, оцінка та економічна інтерпретація отриманих результатів; розробка управлінських рішень за результатами аналізу; передбачення тенденцій аналізованих макропоказників за результатами прийняття рішення. Формулювання цілей та мети аналізу макрофінансових показників як початковий етап його здійснення. Ідентифікація об’єкта макрофінансового аналізу: доходи, видатки бюджету в цілому чи окремі їх складові елементи, державний кредит, державний борг тощо. Виділення імовірних факторів впливу на об’єкт аналізу. Збір статистичної інформації про об’єкт аналізу. Система показників макрофінансового аналізу. Специфіка формування інформаційної бази макрофінансових показників в Україні. Джерела отримання інформації про макрофінансові показники. Вимоги до зібраної статистичної інформації (кількісні та якісні) для здійснення аналізу на макрорівні. Необхідність систематизації інформації для здійснення макрофінансового аналізу. Проблема достовірності та оперативності отриманої інформації. Проблема асиметрії інформації. Класифікація та групування отриманих показників для проведення макрофінансового аналізу. Сутність та необхідність здійснення групування отриманих статистичних даних для здійснення макрофінансового аналізу. Вибір методу аналізу або їх сукупності в залежності від зібраної статистичної інформації та поставленої мети макроаналізу. Графічне представлення наявної статистичної інформації як один з етапів вибору методів аналізу та прогнозування. Обґрунтування доцільності застосування обраних методів макроаналізу з урахуванням їх специфіки, переваг і недоліків у кожному конкретному випадку. Здійснення розрахунків за обраним методом аналізу. Візуалізація результатів аналізу. Кругові, векторні, горизонтальні діаграми, графіки: доцільність застосування. Підходи до аналізу і оцінки отриманих результатів. Економічна інтерпретація результатів, виявлення причинно-наслідкових взаємозв’язків між проаналізованими показниками, тенденцій, факторів впливу на досліджувані макропоказники. Перевірка розрахунків на адекватність. Обговорення та прийняття управлінських рішень. Передбачення тенденцій (прогнозування) аналізованих макропоказників за результатами прийняття рішення як заключний етап макрофінансового аналізу. Безперервний моніторинг запропонованих тенденцій та коригування прогнозних показників. Тема 3 Економіко-математичний інструментарій макрофінансового аналізу Економіко-математичні методи аналізу: сутність та специфіка застосування. Статистичні методи аналізу: сутність та особливості. Основні методи статистики та аналізу фінансової сфери державного сектору. Взаємозв'язок між статистичними, економіко-математичними та економетричними методами аналізу. Класифікація статистичних показників з метою здійснення макрофінансового аналізу. Завдання бюджетної статистики. Методи і моделі бюджетної статистики. Вимоги до статистичних моделей. Класифікація економіко-математичних та статистичних методів та моделей у фінансовій сфері на макрорівні, ознаки класифікації. Диференціація економіко-математичних моделей залежно від мети аналізу та виду аналізованих макрофінансових показників. Експертні методи аналізу, теорія ігор у макрофінансовому аналізі.Поняття і сутність експертних методів аналізу. Доцільність застосування експертних методів аналізу на макрорівні, їх переваги і недоліки. Невизначеність і ризик у сфері макрофінансового аналізу. Ризики при здійсненні макрофінансового аналізу та прийняття управлінських рішень на макрорівні. Напрямки оцінки та мінімізації макрофінансових ризиків. Предмет і задачі теорії ігор. Основні поняття: правила гри, хід гри, стратегія гри, оптимальна стратегія. Класифікація ігор. Прийняття фінансових рішень в умовах повної визначеності та в умовах ризику. Платіжна матриця. Матриця ризиків. Можливість їх застосування для прийняття рішень на макрорівні. Прийняття рішень в умовах повної невизначеності (на прикладі сплати податків платниками): критерій Лапласа, критерій Вальда, критерій Севіджа, критерій Гурвіца. Методи теорій ігор. Мета і задачі моделювання. Види моделювання та доцільність їх застосування при макрофінансовому аналізі. Етапи побудови економіко-математичних моделей для здійснення макрофінансового аналізу: визначення економічної проблеми, постановка задачі, формалізація задачі, вибір методу моделювання, побудова моделі, безпосереднє моделювання, практичне використання моделі. Застосування методу «АВС-аналізу» та Закону Парето при прийнятті управлінських рішень на макрорівні. Тема 4 Методи макрофінансового аналізу Методи макрофінансового аналізу. Горизонтальний, вертикальний, трендовий методи аналізу, аналіз відносних показників, порівняльний, факторний методи аналізу. Роль математичних моделей при здійсненні макрофінансового аналізу. Види макрофінансового аналізу. Логічний аналіз (формалізація) і класифікації у макрофінансовому аналізі. Кількісні, якісні, графічні методи аналізу макрофінансових показників. Моделі аналізу зміни макрофінансових показників у часі. Моментні і інтервальні динамічні ряди макрофінансових показників. Методи аналітичної оцінки рядів динаміки макрофінансових показників. Основні показники для розрахунку. Виявлення і опис тенденції макрофінансових показників. Оцінка структурних зрушень макропоказників, виявлення факторів, що на них впливають. Виявлення основної тенденції макрофінансових показників, оцінка її коливань і сталості. Сезонність у макрофінансовому аналізі. Графічна інтерпретація інформації та результатів аналізу як спосіб наочного представлення матеріалу. Обмеження щодо застосування методів динаміки в сфері державних фінансів. Економічна інтерпретація отриманих результатів. Застосування економіко-математичних моделей до оцінки структури та структурних зрушень макрофінансових показників. Підходи до оцінки динаміки макрофінансових показників. Аналіз інтенсивності та тенденцій розвитку макрофінансових показників. Моделі аналізу пропорційності розподілу і розвитку макрофінансових показників. Особливості їх застосування в сфері державних фінансів. Пропорційність розвитку економіки. Застосування коефіцієнтів локалізації та концентрації у макрофінансовому аналізі. Крива Лоренца. Оцінка достатності, регулярності і стабільності макрофінансових показників, рівномірності їх розподілу по території країни. Внутрішньорічні коливання фінансових показників. Графічна інтерпретація результатів аналізу. Економічна інтерпретація отриманих результатів. Моделі кореляційно-регресійного аналізу. Специфіка їх застосування в сфері державних фінансів. Види залежностей між фінансово-економічними явищами та процесами на макрорівні: функціональна, стохастична, кореляційна залежності. Основні поняття та етапи кореляційно-регресійного аналізу макрофінансових показників. Парна та множинна моделі регресії у макрофінансовому аналізі. Методика обчислення параметрів рівняння парної регресії на прикладі податкових надходжень бюджету. Обмеження щодо застосування кореляційно-регресійних моделей в сфері державних фінансів. Виявлення чинників, що впливають на динаміку та структуру макрофінансових показників. Побудова багатофакторної кореляційно-регресійної моделі аналізованих фінансових показників. Економічна інтерпретація параметрів моделі. Оцінка щільності та істотності взаємозв’язку макрофінансових показників на основі коефіцієнтів кореляції та детермінації. Оцінка щільності зв’язку в багатофакторній системі макрорівня. Перевірка адекватності та точності побудованої кореляційно-регресійної моделі аналізованих макрофінансових показників. Економічна інтерпретація параметрів моделі. Графічна інтерпретація результатів аналізу. Багатовимірне ранжування та рейтингове оцінювання фінансових показників. Рангова кореляція у фінансах. Визначення переліку фінансових показників, які впливають на узагальнюючу оцінку аналізованого явища. Інтегральна оцінка фінансових показників. Індексний та факторний аналіз при оцінці макрофінансових показників. Сутність індексного методу аналізу на макрорівні. Необхідність здійснення індексного аналізу на макрорівні. Загальна методика індексного аналізу макрофінансових показників. Індекси як інструмент факторного аналізу. Особливості здійснення факторного аналізу на макрорівні. Багатофакторні індексні моделі та особливості їх застосування у сфері макрофінансового аналізу. Економічна інтерпретація параметрів моделі. Управлінські рішення за результатами здійсненого багатофакторного індексного аналізу. Оптимізаційні економіко-математичні моделі. Специфіка їх застосування у макрофінансовому аналізі. Тема 5. Макрофінансові індикатори в системі управління держаними фінансами Макрофінансові індикатори як основа оцінки результативності функціонування фінансової системи держави. Сутність макрофінансових індикаторів та необхідність застосування. Система макрофінансових індикаторів. Макроекономічна платоспроможність; ефективність фінансової системи і результативність економічної діяльності; заборгованість держави та управління нею як базові складові системи макрофінансових індикаторів. Коефіцієнти, індекси, показники, параметри у макрофінансовому аналізі: сутність та взаємозв’язок. Розподіл індикаторів відповідно до системи управління державними фінансами, групування відповідно до оцінюваних процесів, структурних елементів державних фінансів. Закономірності та кореляційний зв'язок макроекономічних параметрів. Взаємозв’язок та взаємовплив макроекономічної та макрофінансової стабільності. Аналіз макроекономічних і макрофінансових показників для оцінити макроекономічної ситуації в країні та побудови системи макрофінансових індикаторів. Загальноекономічні показники розвитку економіки: ВВП, валовий національний продукт (ВНП), валові інвестиції, валові заощадження, сальдо платіжного та торговельного балансів, показники зайнятості та рівня безробіття. Монетарні і фінансові показники економічного розвитку: величина грошової маси та її структура, інфляція, курс національної валюти, облікова ставка НБУ, процентні ставки за кредитами комерційних банків, бюджетний дефіцит, величина державного внутрішнього та зовнішнього боргу. Базові макроекономічними показниками - обсяги валового внутрішнього (національного) продукту і національного доходу. Базові макроекономічні індикатори — рівень ВВП (ВНП) на душу населення і темпи еко номічного зростання. Їх використання для оцінки фінансового потенціалу та величини отриманих доходів населенням різних країн. Необхідність врахування рівня бюджетної централізації ВВП при здійсненні макрофінансового аналізу. Необхідність оцінки обсягу, рівня та динаміки ВНП (ВВП) у взаємозв’язку з показниками зайнятості та інфляції при прийнятті управлінських рішень на макрорівні Макрофінансові показники вираження фінансових ресурсів: маса грошей в обігу; обсяги кредитних ресурсів; бюджет держави; фонди цільового призначення; обсяги ресурсів, що обертаються на фінансовому ринку, тощо. Макроекономічна платоспроможність, як один з макрофінансових індикаторів. Аспекти макроекономічної платоспроможності: інтегрована платоспроможність всіх суб’єктів господарювання і банків, котрі обслуговують їх розрахунки; платоспроможність суб’єктів макроекономіки, до яких належить держава та інституції фінансового ринку. Чинники, які впливають на ступінь макроекономічної платоспроможності. Інфляція як індикатор динаміки купівельної спроможності грошової одиниці. Чинники, що на неї впливають. Рівень бюджетного дефіциту (профіциту) як індикатор стану бюджету. Взаємозв’язок бюджетного дефіциту та макроекономічної платоспроможності . Сальдо торговельного та платіжного балансу як макрофінансовий показник інтегрованої оцінки діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, держави та фінансових інституцій у сфері міжнародних фінансових відносин. Приріст ВВП як індикатор результативності економіки. Відношення приросту ВВП до обсягу приросту інвестиційних вкладень в економіку як індикатор управління процесом економічного зростання. Показники керування заборгованістю у системі макрофінансових індикаторів. Сумарна заборгованість суб’єктів господарювання кредитній системі. Відношення державного боргу до обсягу ВВП як макрофінансовий індикатор державної заборгованості. Рівень платоспроможності держави за процентними платежами і поверненням боргу. Коефіцієнт покриття боргу та коефіцієнт забезпечення процентних платежів. Індикатори фінансової ефективності і результативності використання фінансових ресурсів та інвестицій. Фінансовий ринок як специфічна сфера макроекономіки. Індикатори активності фінансового ринку. Необхідність врахування взаємозв’язку макрофінансових індикаторів при прийнятті управлінських рішень. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||