тести_ОП. Основи охорони праці цс нормативна дисципліна, що вивчагться

• Название: Основи охорони праці цс нормативна дисципліна, що вивчагться
• Анкор: тести_ОП.docx
• Дата: 14.06.2018
• Размер: 414.98 Kb.
• Имя файла: тести_ОП.docx
• Тип: Документы; #20286
• страница: 3 из 8

Розділ II. ОСНОВИ ФІЗІОЛОГІЇ, ГІГІЄНИ ПРАЦІ ТА ВИРОБНИЧОЇ САНІТАРІЇ

/. Професійне захворювання - це:

1. 
   Захворювання, що виникло у процесі роботи.
   
2. 
   Захворювання, що виникло внаслідок дії виробничих иікідлнвостей.
   
3. 
   Захворювання, що виникло віл фізичного перевантаження.
   
4. 
   Захворювання, що виникло у процесі професійної практичної підготовки.
   

2. 
   Небезпечні і шкідливі виробничі чинники поділяються на:
   

1. 
   Фізичні, хімічні, біологічні га психофізіологічні.
   
2. 
   Механічні, електричні та біологічні.
   
3. 
   Біологічні та хімічні.
   
4. 
   Біологічні, хімічні.
   

2. 
   Причини виробничого трав.матиз,му і п/я>фесійної захворюваності прийнято подіпяти на такі основні групи:
   

1. 
   Організаційні і технічні.
   
2. 
   Організаційні, технічні, санітарно-гігієнічні, психофізіологічні.
   
3. 
   Санітарно-гігієнічні та психофізіологічні.
   
4. 
   Психофізіологічні та організаційні.
   

•/. Основні заходи щодо попередженім та усунення причин виробничої) травматизму і про*/)есійної захворюваності поділяються на:

1. 
   Технічні.
   
2. 
   Організаційні.
   
3. 
   Психологічні.
   
4. 
   Правильні І і 2 відповіді.
   
5. 
   До санітарно-гігіснічних причин травмування на виробництві належать:
   

1. 
   Нераціональна освітленість робочих місць.
   
2. 
   Порушення та недотримання інструкцій з охорони праці.
   
3. 
   Недосконалість чи відсутність засобів безпеки.
   
4. 
   Недосконалість технологічного обладнання.
   

6. 
   До технічній причин травмування на ви/юбництві наїежать:
   

1. 
   Недопустимі параметри метрологічних вимог.
   
2. 
   Недопустимі метеорологічні умови.
   
3. 
   Недосконалість устаткування і технологічних процесів.
   
4. 
   Нераціональна освітленість робочих місць.
   

7. 
   Поверхню, на якій проводиться робота та нормується або вимірюється освітленість, називають:
   

1. 
   Робочою ■зоною.
   
2. 
   Робочою поверхнею.
   
3. 
   Робочим місцем.
   
4. 
   Нема* правильної відповіді.
   

8. 
   Робоче місце - це:
   

1. 
   Місце постійного або тимчасового перебування працюючого у процесі трудової діяльності.
   
2. 
   Простір, в якому знаходиться працюючий у процесі трудової
   

ДІЯЛЬНОСТІ.

3. 
   Замкнутий простір у спеціально призначених будинках та спорудах, в яких постійно здійснюється трудова діяльність людей.
   
4. 
   Відкритий простір у будинках та спорудах, в яких постійну здійснюється трудова діяльність людей.
   

9. 
   Постійне- робоче місце - це:
   

1. 
   Місце, па якому працюючий знаходиться понад 30% робочого часу або більше 5-х годин безперервно.
   
2. 
   Місце, на якому працюючий знаходиться понад 40% робочого часу або більше 3-х годин безперервно.
   
3. 
   Місце, на якому працюючий знаходиться понад 50% робочого часу або більше 2-х годин безперервно.
   
4. 
   Місце, на якому працюючий знаходиться понад 60% робочого часу або більше 1-ї години безперервно.
   

10. 
    Найменший розмір, який можна чітко розглянути неозброєним оком або за допомогою оптичного приладу під час виконання конкретної роботи (наприклад, товщина ліній шрифту під час читання тексту чи товщина ліній креслення під час його виконання тощо/, це:
    

1. 
   Розмір неробочого об'єкта.
   
2. 
   Розмір робочої зони.
   
3. 
   Розмір об’єкта розрізнення.
   
4. 
   Розмір робочого обладнання.
   

11. 
    Освітлення приміщень прямим або відбитим денним світлом шінниіють:
    

1. 
   Природним освітленням.
   
2. 
   Штучним освітленням.
   

І. Суміщеним освітленням.

2. 
   Сонячним освітленням.
   

12. 
    Оберіть найкращий варіант умив забезпечення нормальної *и/юбничоТ діяльності людини:
    

1. 
   Організація штучного освітлення па робочих місцях.
   
2. 
   Організація раціонального природного освітлення на робочих місцях.
   
3. 
   Організація суміщеного освітлення на робочих місцях.
   
4. 
   Організація верхнього освітлення на робочих місцях.
   

13. 
    Які наслідки може викликати недостатня освітленість робочого місця?
    

1. 
   Зниження продуктивності праці працівників підприємства.
   
2. 
   За певних умов може спричинити виробничий травматизм.
   
3. 
   Професійне захворювання або виробничий травмат изм.
   
4. 
   Усі відповіді правильні.
   

/■/. Які вимоги визначено у стандартах безпеки праці до освітлення приміщення з пос тійним перебуванням у ньому людей?

1. 
   Повинні маги природне освітлення, яке забезпечуються бічним або верхнім та комбінованим світлом.
   
2. 
   Повинні мати виключно штучне освітлення.
   
3. 
   Повинні мати виключно суміщене освітлення.
   
4. 
   Ніяких вимог не передбачено.
   

15. 
    Освітлення приміщення через світлові прорізи у зовнішніх . тінах це:
    

1. 
   Верхнє природне освітлення.
   
2. 
   Верхнє штучне освітлення.
   
3. 
   Бічне штучне освітлення.
   
4. 
   Бічне природне освітлення.
   

15. 
    Освітлення приміщення через світлові ліхтарі, прорізи у пок/ттті або у стінах місць перепаду висот будівлі - це:
    

1. 
   Бічне природне освітлення.
   
2. 
   Верхнє штучне освітлення.
   
3. 
   Верхні природне освітлення.
   

А. Бічне нпучне освітлення.

/ 7. Поєднання верхнього та бічного природного освітлення - це:

1. 
   Комбіноване природне освітлення.
   
2. 
   Бічне природне освітлення.
   
3. 
   Верхнє природне освітлення.
   

18. Процентне відношення природної освітленості у будь-якій точці всередині приміщення до виміряної одночасно на таму ж рівні освітленості зовнішньої горизонтальної площини рівномірно розситим світлом - це:

1. 
   Коефіцієнт штучного освітлення.
   
2. 
   Коефіцієнт суміщеного освітлення.
   
3. 
   Коефіцієнт природною освітлення.
   

Коефіцієнт суміщеного освітлення.



/9

-це:
КПОш —-а-100%

1. 
   Формула визначення коефіцієнта штучного освітлення.
   
2. 
   Формула визначення коефіцієнта змішаною освітлення.
   
3. 
   Формула визначення коефіцієнта природного освітлення.
   
4. 
   Формула визначення коефіцієнта денною освітлення.
   

20. 
    Який розмір об ’екта розрізнення визначають під час нормування природної освітленості?
    

1. 
   Найбільший розмір об’єкта розрізнення.
   
2. 
   Середній розмір об’єкта розрізнення.
   
3. 
   Найменший розмір об’єкта розрізнення.
   
4. 
   Найбільший і найменший розміри об’єктів розрізнення.
   

20. 
    Під час нормування природної освітленості визначається найменший розмір об 'екта /юірізнення та встановлюється:
    

1. 
   Відповідний йому середній коефіцієнт природної освітленості.
   
2. 
   Відповідний йому розряд зорової роботи та нормований коефіцієнт штучної освітленості.
   
3. 
   Відповідний йому розряд зорової роботи та нормований коефіцієнт природної освітленості.
   
4. 
   Відповідний йому максим&іьний коефіцієнт природної освітленості.
   

20. 
    ’іо джерелом світла /хпрізняють такі види хи/юбничого освітлення:
    

І. Натуральне, штучне,змішане.

З» Природне, штучне, суміщене.

3. 
   Загальне, місцеве, комбіноване, локалізоване.
   

•І. Комбіноване, локалізоване, аварійне.

20. 
    Та функціональним пршшіченням с такі види щюбничого освітлення:
    

1. 
   Загальне, місцеве, комбіноване, локалізоване.
   
2. 
   Робоче, аварійне, чергове, охоронне, евакуаційне.
   
3. 
   Натуральне, штучне, змішане.
   

•І. Комбіноване, локалізоване, аварійне.

2-І. Штучне освітлення подіїнсться на:

1. 
   Натуральне, штучне, змішане.
   
2. 
   Природне, штучне, суміщене.
   
3. 
   Загальне, місцеве, комбіноване, локалізоване.
   
4. 
   Природне, місцеве, суміщене.
   

25. 
    Нормоване значення КПО (е^ для будівель (Україна рохміщена і /Г поясі світового клімату) виїначасті^я за таблицею та їй формулою:
    

11. 
    'еГ шс‘_я^итС.
    

2. 
   е^,_ш"-"'-^У=е^,”тС.
   
3. 
   Е_т ^я Е, + Е, - Е_с.
   
4. 
   Е_т = А, + Е, • Вб
   

25. 
    Е_ш= Е, + Е. + Е₆ - це формула для визначення:
    

1. 
   Освітленості, яка етнорюсться яа рахунок відбиття світла
   

від стін, стслі, підлої и.

2. 
   Освітленості робочої поверхні всередині приміщення, яка створюється кількома складовими.
   
3. 
   Освітленості, яка створюється дифузним світлом неба на робочій поверхні.
   
4. 
   Освітленості, яка створюється за рахунок відбиття світла
   

від вікон, дверей та жалюзі.

25. 
    Природне освітлення подіїясться на:
    

1. 
   Бокове, нерхнг і комбіноване.
   
2. 
   Сумнценс, верхнє і комбіноване.
   
3. 
   Місцеве, верхнє і комбіноване.
   
4. 
   Суміщене, денне і комбіноване.
   

25. 
    Для будівель при боковому природному освітленні нормується мінімальне значення коефіцієнта природного освітлення на відстані:
    

1. 
   І м від стіни, найбільш віддаленої віл світлових прорізів.
   
2. 
   2 м ьіл стіни, найбільш віддаленої від світлових прорізів.
   
3. 
   З м від стіни, найбільш віддаленої від світлових прорізів.
   
4. 
   4 м від стіни, найбільш віддаленої від світлових прорізів.
   

25. 
    Нормоване мочення КПО (коефіцієнта природного освітлення) для конкретної будівлі розраховують за формулою, що враховує:
    

1. 
   Характер зорових робіт.
   
2. 
   Орієнтацію вікон за сторонами світу.
   
3. 
   Пояс світлового клімату.
   
4. 
   Всі відповіді правильні.
   

25. 
    Чи вшиває затінення вікон будівлями на освітленість робочого місця?
    

1. 
   Так. впливає затінення вікон будівлями, які розташовані будь-де.
   
2. 
   Так, впливає затінення вікон будівлями, які розташовані навпроти вікон.
   
3. 
   Впливає затінення деревами.
   
4. 
   Впливає затінення деревами тільки влітку.
   

25. 
    З у/юхуванням найменшого об'єкта, шо розрпнястия, всі роботи поділяються на:
    

1. 
   Категорії робіт за важкістю.
   
2. 
   Розряди зорових робіт.
   
3. 
   Категорії робіт за сезоном.
   
4. 
   Категорії робіт за порами року.
   

25. 
    Як наливають потік п/юменевої енергії, що сприймається органами зору як світло, тобто характеризує потужність променевоїенергії?
    

1. 
   Електричний струмінь.
   
2. 
   Світловий потік.
   
3. 
   Магнітний струмінь.
   
4. 
   Електромагнітний струмінь.
   

.18

25. 
    Освітленість у виробничих приміщеннях вимірюють:
    

1. 
   Омметром.
   
2. 
   Люксметром.
   
3. 
   Анемометром.
   
4. 
   Спідометром.
   

25. 
    Освітлення, що здійснюється джерелами світло (.шипами /нажарювання або газорозрядними), це:
    

1. 
   Суміщене освітлення.
   
2. 
   Природне освітлення.
   
3. 
   Штучне освітлення.
   
4. 
   Комбіноване освітлення.
   

25. 
    Одночасне поєднання природного і штучного освітлення - це:
    

1. 
   Штучне освітлення.
   
2. 
   Природне освітлення.
   
3. 
   Суміщене освітлення.
   
4. 
   Денне і вечірнє освітлення.
   

25. 
    Відношення світлового потоку\ що відбивається від поверхні, IV» світлового потоку, що падас на неї. це:
    

1. 
   Коефіцієнт світлопропускання.
   
2. 
   Коефіцієнт відбиття поверхні.
   
3. 
   Світлова характеристики вікон.
   
4. 
   Коефіцієнт подачі світла.
   

25. 
    Відношення світлового потоку, що падас на елемент поверхні, ■•/> мощі цього елементу це:
    

1. 
   Коефіцієнт світлопропускання.
   
2. 
   Коефіцієнт відбиття поверхні.
   
3. 
   Освітленість.
   
4. 
   Світлова характеристика вікон.
   

25. 
    Чим характеризується розряд зорової роботи?
    

1. 
   Характеризується світловою характеристикою вікон.
   
2. 
   Характеризується коефіцієнтом світлопропускання.
   
3. 
   Характеризується розмірами об'єкта розпізнавання.
   

Характеризуються освітленістю об’єкта розпізнавання.

49. 
    За якими параметрами визначають .метеорологічні умови виробничих приміщень?
    

1. 
   Концентрація кисню у повітрі, температура та швидкість руху повітря.
   
2. 
   Напруга та швидкість руху повітря.
   
3. 
   Напруженість електромагнітного поля та швидкість руху повітря.
   
4. 
   Відносна вологість, швидкісгь руху повітря, теплове випромі-
   

ПЮВЗІІНЯ.

49. 
    Умови внутрішнього середовища, які впливають на тепловий обмін працюючих у виробничих приміщеннях, мають назву:
    

1. 
   Параметри робочої зони виробничих приміщень.
   
2. 
   Метеорологічні умови виробничих приміщень.
   
3. 
   Метрологічні вимої н до виробничих приміщень.
   
4. 
   Температурні умови виробничих приміщень.
   

51. 
    Властивість організму людини підтримувати тепловий баланс,
    

із навколишнім середовищем - це;

1. 
   Акліматизація.
   
2. 
   Терморегуляція.
   
3. 
   Релаксація.
   
4. 
   Адаптація.
   

52. 
    Умови, які характеризуються наявністю шкідливих виробничій чинників, що перевиїцують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприят- ливий вплив на організм працюючого та його потомипво. належать до:
    

1. 
   Допустимих умов праці.
   
2. 
   Шкідливих умов праці.
   
3. 
   Небезпечних умов праці.
   

52. 
    Умови, що характеризуються такими рівнями чинників виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруень, загрозу для життя, належать до:
    

1. 
   Допустимих умов праці.
   
2. 
   Шкідливих умов прані.
   
3. 
   Небезпечних умов праці.
   
4. 
   Відповідних умов праці.
   

52. 
    Максимальна концентрація иікід,ит>ї речовини у повітрі /чіЛіпоТ іони, яка при щоденній роботі протягом 8 год чи іншої тічшачості (але не більше 40 год на тиждень) не призводить до іииш ічіня працездатності і захворювання у період трудової діяльності т. і г наступний період життя, а також не чинить несприятливий ті пїв на здоров 'я наступних поколінь, має назву:
    

1. 
   Надзвичайно небезпечна концентрація.
   
2. 
   Високонебезпечна концентрація.
   
3. 
   Гранично допустима концентрація.
   

•і. Оптимальна концентрація.

52. 
    Гранично допустима концентрація високонебезпечних речовин ні, і ходиться у межах:
    

1. 
   1.1-10,0 мг/м’.
   
2. 
   0,1—1,0 мг/м*.
   
3. 
   2.1-20,0 мг/м’.
   
4. 
   3.1-30,0 мі /м\
   

52. 
    Дія контролю стану повітряного середовища, до якого можуть потрапити шкідливі речовини гостроспрямованої дії. застосовується:
    

1. 
   Ькснрес-метод реєстрації.
   
2. 
   Лабораторний метод реєстрації.
   
3. 
   Метод безперервної автоматичної реєстрації.
   
4. 
   Практичний метод реєстрації.
   

52. 
    Показники мікроклімату виробничих приміщень це:
    

1. 
   Температура повітря, барометричний гиск.
   
2. 
   Швидкість руху повітря, інтенсивність теплового випромінювання.
   
3. 
   Відносна нологість повітря, виробничий пил.
   
4. 
   Всі відповіді правильні.
   

52. 
    '1а характером охоплення приміщенім розрізняють вентиляцію.
    

1. 
   Природну та кондиціоиуванпя.
   
2. 
   Витяжну та аварійну.
   
3. 
   Загальпообмінну пі місцеву.
   
4. 
   Природну та кондиціонування.
   

52. 
    За способам подачі у приміщення свіжого повітря і видалених забрудненого системи вентиляції поділяють на:
    

1. 
   І Іриродпу, механічну та змішану.
   
2. 
   Природну, аварійну та змігнану.
   
3. 
   Природну, місцеву та змішану.
   
4. 
   Штучну, природну та змішану.
   

52. 
    Інфрачервоне випромінювання чинить на організм людини переважно •
    

1. 
   Теплову дію. проникаючи на деяку глибину в тканини.
   
2. 
   Електромагнітну дію, проникаючи на деяку глибину в тканини.
   
3. 
   Дсзінфікуючу дію, проникаючи на деяку глибину в тканини.
   
4. 
   Позитивну дію, відновлюючи тканини.
   

52. 
    Заході/ захисту від шуму - це:
    

1. 
   Звукоізоляція, звукопоглинання, архітектурн о-гі лаііувальні заходи, засоби індивідуального захисту.
   
2. 
   Теплоізоляція, світлопоглинаиня. архітектурно-планувальні заходи, засоби індивідуального захисту.
   
3. 
   Терморегуляція, водологлинашія, архітектурно-планувальні заходи, засоби індивідуального захисту.
   
4. 
   Водоізоляція, будівельно-планувальні заходи, засоби колективного 'захист)'.
   

52. 
    Вібрація поділяється на:
    

1. 
   Загальну та місцеву.
   
2. 
   Штучну і природну.
   
3. 
   Механічну та комбіновану.
   
4. 
   Сильну і слабку.
   

52. 
    Вентиляція класифікується за такими ознаками:
    

1. 
   За способом переміщення повітря.
   
2. 
   За напрямом потоку повітря.
   
3. 
   За місцем дії та призначенням.
   
4. 
   Всі відповіді правильні.
   

Л-/. Иин/юмінювання, взаємодія якого із середовищем приводить .*.» утво/нчіня електричних зарядів (іонів) різних маків, має назву:

1. 
   Нлскгромагнітнс випромінювання.
   
2. 
   Іонізуюче випромінювання.
   

І. Лазерне випромінювання.

4. 
   Інфрачервоне випромінювання.
   

ЛУ Засоби захисту від електромагнітного випромінювання радіо- ..н тоншого діапазону, до яких належать падання додаткової оточуваної -/••ті тки; попередній та періодичний медогляд; допуск до роботи і •>«і/нлами випромінювання електромагнітних полів осіб, вік яких . їй,мовить не метис 18 років, називаються:

1. 
   Організаційні заходи колективного захисту.
   
2. 
   Технічні засоби колективного захисту.
   
3. 
   Лікувально-профілактичні заходи колективного захисту.
   

1. 
   Колективні та індивідуальні засоби захисту.
   

ЛЛ Заходи захисту від іонізуючих випромінювань, при яких примі- пня. ік- зберігаються радіоактивні іютопи, ізольовані; відкриті джерела пнн/чнннюваніш знаходять в обмеженій зоні; на контейнерах, устатку- точні. (дверях приміщення та інших об'єктах наноситься попереджу- "•і ііініій знак радіаційної небезпеки, належать до:

1. 
   Технічних.
   
2. 
   Організаційних.
   

• 
  Санітарно-гігієнічних.
  

4. 
   ІІрофілакгичиих.
   

67 Заходи захисту від іонізуючих випромінювань, при яких засто-

ться автоматизоване статкування з дистанційним керуванням, янюріп гнання витяжних шаф. камер, боксів: встановленім захисних

• 
  к/тнів, належаті, до:
  

І. Санітарно-гігієнічних.

І. Організаційних.

1. 
   Технічних.
   

4. 
   Лікувально-профілактичних.
   

68. 
    Заходи захисту під іонізуючих випромінювань. при яких застосовується забезпечення чистоти приміщень, у тому числі вологе прибирання; улаштування припливно-витяжної вентиляції з 5-кратним повітрообмінам,; дотримання норм особистої гігієни, належать до:
    

1. 
   Санітарно-гігієнічних.
   
2. 
   Технічних.
   
3. 
   Організаційних.
   
4. 
   Лікувально-профілактичних.
   

68. 
    Вологість у виробничому приміщенні виміркнтьія:
    

1. 
   Анемометром.
   
2. 
   Люксметром.
   
3. 
   Психрометром.
   
4. 
   Барометром.
   

68. 
    Оптимальні та допустимі мікрокліматичні умови для робочої зони виробничих приміщень встановлюються з урахуванням таких факторів:
    

1. 
   Розмірів приміщення, висоти робочою місця.
   
2. 
   Важкості виконуваної роботи та періоду року.
   
3. 
   Тривалості безперервної роботи, освітленості робочого місця.
   
4. 
   Характеру роботи та технічної оснащеності робочого місця.
   

68. 
    Речовина, яка під час контакту з організмом людини, може спричинити захворювання чи погіршити стан здоров 'я як під час впливу речовини, так і в подальший період життя теперішнього і наступних поколінь, називається:
    

1. 
   Небезпечною речовиною.
   
2. 
   Шкідливою речовиною.
   
3. 
   Хімічною речовиною.
   
4. 
   Допустимою речовиною.
   

68. 
    Працівникам, які зайняті на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці, надаються пільги і компенсації:
    

1. 
   За умовами трудового договору.
   
2. 
   За певними додатковими умовами.
   
3. 
   Відповідно до Закону «Про охорону праці».
   
4. 
   За особистим бажанням власника (керівника).
   

7і Мікрокліматичні умови для робочої юии виробничих приміщень <»...>( іяють па оптимальні та допустимі за:

І Ступенем впливу на тепловий стан людини .