тести_ОП. Основи охорони праці цс нормативна дисципліна, що вивчагться

• Название: Основи охорони праці цс нормативна дисципліна, що вивчагться
• Анкор: тести_ОП.docx
• Дата: 14.06.2018
• Размер: 414.98 Kb.
• Имя файла: тести_ОП.docx
• Тип: Документы; #20286
• страница: 7 из 8

нО і *ти ‘

І 'І місцевою Державною пожежною охороною.

? Ч власником, і '< профспілкою працівників.

1. 
   І керівником служби охорони праці.
   
2. 
   До небезпечних факторів пожежі згідно з ГОСТ 12.1.004-91
   

11. 
    11, тііпіь'
    

106. 
     І Дим, полум'я та іскри.
     
107. 
     .' І оксичні продукти горіння.
     
108. 
     і І І ід нищена температура та знижена концентрація кисню.
     
109. 
     •1 VI і відповіді правильні.
     

12. 
    Найбільшу загрозу для життя людини під час пожежі у будівлях становлять:
    

1. 
   Токсичні продукти горіння.
   
2. 
   Небезпека підвищеної температури.
   
3. 
   Недостатність кисню.
   
4. 
   Дим та іскріння.
   

12. 
    В умовах пожежі життєво небезпечною для людини є підвищення температури середовища до :
    

1. 
   ЗО °С.
   
2. 
   40 °С.
   
3. 
   50 °С.
   
4. 
   60 °С.
   

110. 
     / -І. Небезпечною для життя людини вважається ситуація, коли вміст кисню у повітрі знижується до :
     

1.Ні. 16

22.’іо джерелом світла /хпрізняють такі види хи/юбничого освітлення: 29

2.е,ш"-"'-У=е,”тС. 29

2.0,1—1,0 мг/м*. 33

2.Організаційних. 34

1.5м1. 44

2.Іілектрозахнсні засоби. 49

21.1. І. 74

1. 
   
   
2. 
   / 5. Переважна більшість людей гине на пожежах внаслідок:
   

1. 
   Отруєння токсичними продуктами горіння.
   
2. 
   Виникнення паніки.
   
3. 
   1Іідвищеної температури середовища та недостатності (зниженої концентрації) кисню.
   
4. 
   Руйнування будівельних конструкцій.
   

14. 
    Допустимий вміст у повітрі оксиду вуглецю у виробничих та житлових приміщеннях:
    

1. 
   У житлових немає, у виробничих приміщеннях - 0,1 -0,6%.
   
2. 
   У житлових - 0,1 0,6%, у виробничих приміщеннях немає.
   
3. 
   У житлових немає, у виробничих приміщеннях -1-6%.
   
4. 
   У житлових немас, у виробничих приміщеннях -10—16%.
   

14. 
    Чилі небезпечний оксид вуглецю (*чадний газ»)?
    

1. 
   При концентрації в атмосфері «чадного гаму» понад 1% людина через 5 хн може знепритомніти та загинути.
   
2. 
   При концентрації в атмосфері чадного газу понад 5% людина через 5 хв може знепритомніти та загинути.
   
3. 
   При концентрації в атмосфері чадного газу понад 10% людина через 5 хв може знепритомніти та загинути.
   
4. 
   При концентрації в атмосфері чадного газу понад 15% людина через 5 хв може знепритомніти та загинути.
   

14. 
    Горіння екзотермічна реакція окиснення речовини, яка »Ґи>в‘язково супроводжується:
    

1. 
   Виділенням диму.
   
2. 
   Виникненням полум’я або світінням.
   
3. 
   Вибухом газової суміші.
   
4. 
   Правильні І і 2 відповіді.
   

14. 
    За швидкістю поширення пояум 'я горіння поділяється на:
    

1. 
   Дефлаграиійнс. вибухове і детонаційне.
   
2. 
   Повільне, швидке і детонаційне.
   
3. 
   Повне, вибухове та неповне.
   
4. 
   Середнс, швидке і повільне.
   

14. 
    Горіння, яке поширюється .1 надзвуковою швидкістю (швидкість пояум ’я досягає тисячі метрів за секунду). - це:
    

1. 
   Детонаційне горіння.
   
2. 
   Вибухове горіння.
   
3. 
   Дефлаграиійнс горіння.
   
4. 
   Миттгвс горіння.
   

14. 
    Залежмо від кііькості окиспювача розрізняють види горіння:
    

1. 
   Повне і неповне.
   
2. 
   Швидке і повільне.
   
3. 
   Горіння і тління.
   

3. 
   Інтенсивне горіння, тління.
   

14. 
    У яких випадках під час згорання питва утворюється чадний гаї?
    

1. 
   ІІри повному' 'згоранні вуглсцсвмісиих матеріалів.
   
2. 
   При неповному згоранні вуглсцевмісних матеріалів.
   
3. 
   Піл час згорання будь-якого палива.
   
4. 
   У разі відсутності диму.
   

14. 
    Неконтраяьоваме горіння поза спеціальним вогнищем, що поширюється у часі та просторі і призводить до матеріальної шкоди, мас назву:
    

1. 
   Горіння.
   
2. 
   Пожежа.
   
3. 
   Спалах.
   
4. 
   Іскріння.
   

4. 
   2-І. Необхідні умови виникнення пожежі, «трикутник вогню» це:
   

1. 
   Окислювач, горюча речовина, джерело запалювання.
   
2. 
   Горюче середовище, підвищена температура, горюча речовина.
   
3. 
   Закри те приміщення, температура вище -10 ®С, горюча речовина.
   
4. 
   Закрите приміщення, протяг і горюча речовина.
   

25. 
    За здатністю до виникнення й поширення горіння, особливістю горіння і здатністю піддаватись гасінню загорань виділяють такі групи горючості матеріалів і речовин:
    

1. 
   Легкогорючі, важкогорючі та горючі.
   
2. 
   Негорючі, важкогорючі та горючі.
   
3. 
   Важкогорючі, горючі та слабогорючі.
   
4. 
   Легкозаймисті, горючі та слабогорючі.
   

25. 
    Речовини та матеріали, нездатні до горіння у повітрі, від джерел уапаїювання не займаються:
    

1. 
   Негорючі речовини та матеріали.
   
2. 
   Важкогорючі речовини та матеріали.
   
3. 
   Горючі речовини та матеріали.
   
4. 
   Негорючі та слабогорючі.
   

25. 
    Речовини та матеріали, здатні до горіння у повітрі, від джерела шпи'іювання, не здатні до самостійного горіння, мають назву:
    

1. 
   Негорючі речовини та матеріали.
   
2. 
   Важкогорючі речовини та матеріали.
   
3. 
   І'орючі речовини та матеріали.
   
4. 
   Слабогорючі та майже негорючі речовини та матеріали.
   

25. 
    Речовини та матеріали, здатні до самозаймання, або займання від джерела запалювання і самостійного горіння:
    

1. 
   Негорючі речовини га матеріали.
   
2. 
   Важкогорючі речовини та матеріали.
   
3. 
   Горючі речовини та матеріали.
   
4. 
   Легкозаймисті та слабогорючі.
   

25. 
    Види самозаймання речовини:
    

1. 
   Природне, технологічне і хімічне.
   
2. 
   Теплове, хімічне і мікробіологічне.
   
3. 
   Примусове, хімічне і мікробіологічне.
   
4. 
   Примусове, технологічне і фізичне.
   

25. 
    Вогнестійкість будівельної конструкції визначається:
    

1. 
   Здатністю конструкції зберігати несучі функції н умовах пожежі.
   
2. 
   Здатністю конструкції зберігати огороджувальні функції в умовах пожежі.
   
3. 
   Вологістю матеріалу та розмірами консгрукції.
   
4. 
   Правильні 1 і 2 відповіді.
   

25. 
    Хлор, фтор, оксиди азоту, селітра належать до:
    

1. 
   Окнснювачів.
   
2. 
   Джерел яапаїювання.
   
3. 
   Інгібіторів процесу горіння.
   
4. 
   Відновників процесу горіння.
   

25. 
    Причиною пожежі, внаслідок якої найчастіше гинуть люди, с:
    

1. 
   Необережне поводження з вогнем.
   
2. 
   Порушення правил монтажу та експлуатації приладів опалення.
   
3. 
   Підпали.
   

5. 
   Пустощі дітей з вогнем.
   

25. 
    Документ, в якому визначено план дій людей у разі виникнення пожежі. - це:
    

1. 
   План евакуації.
   
2. 
   План просторової орієнтації.
   
3. 
   План розміщення вогнегасників.
   
4. 
   Ціан розміщення первинних засобів пожежогасіння.
   

25. 
    Згідно з п. 3.5 Правил пожежної безпеки в Україні у будівлях і спорудах (крім житювих будинків), які мають два поверхи та більше, необхідно роз/юбити й вивісити на видних місцях плани евакуації людей на випадок пожежі:
    

1. 
   У разі одночасного перебування на поверсі понад 10 осіб.
   
2. 
   У разі одночасного перебування на поверсі понад 15 осіб.
   
3. 
   У разі одночасного перебування на поверсі понад 20 осіб.
   
4. 
   У разі одночасного перебування па поверсі понад 25 осіб.
   

25. 
    План евакуації складається з:
    

1. 
   2-х частин: графічної та текстової.
   
2. 
   3-х частин: графічної, документальної та текстової.
   
3. 
   Однієї частини: ірафічної.
   
4. 
   Однієї частини: текстової.
   

25. 
    План евакуації ірацівииків та відвідувачів підприємства розробляє:
    

1. 
   Керівник (власник).
   
2. 
   Спеціаліст відділу охорони праці підприємства або спеціалізоване підприємство.
   
3. 
   Керівник дільниці, відділу.
   
4. 
   Заступник керівника.
   

6. 
   З 7. План евакуації працівників та відвідувачів підприємства затверджу*:.
   

1. 
   Головний інженер (керівник технічної служби).
   
2. 
   Керівник (власник).
   
3. 
   Спеціаліст відділу охорони праці.
   
4. 
   Керівник дільниці, відділу.
   

38. 
    План евакуації на підприємстві повинен бути погоджений з:
    

1. 
   Головним спеціалістом відділу пожежної безпеки.
   
2. 
   Керівником (власником).
   
3. 
   Спеціалістом відділу охорони праці.
   
4. 
   Керівником дільниці, відділу.
   

7. 
   80
   

38. 
    Г/мфічна частина ману евакуації виконується на аркуші торматом АЗ у позначенням:
    

1. 
   Евакуаційних шляхів, місцезнаходження пристроїв, які застосовують при проведенні евакуації.
   
2. 
   Місцезнаходження пристроїв, які застосовують при проведенні електричного заземлення.
   
3. 
   Ліфтів, доріг, під'їзних шляхів.
   
4. 
   Евакуаційних шляхів та виходів: головного і запасного.
   

38. 
    Засоби оповпцування про пожежу та засоби ручного керування - це:
    

1. 
   Пристрій для зберігання вогнегасників, план евакуації, телефон.
   
2. 
   Пристрій ручного вмикання, звуковий сповішувач, телефон.
   
3. 
   Пожежний крап-комплект, світовий сповіщувач, телефон.
   
4. 
   Пожежна драбина, комплект обладнання для гасіння, телефон.
   

8. 
   41.1 рафічна чіктини плану евакуації виконується на еркуий форматом:
   

1. 
   ЛЗ.
   
2. 
   БЗ.
   
3. 
   АІ.
   
4. 
   Це залежить від розмірів підприємства.
   

42. 
    Текстова частина тану евакуації виконується у вигляді таблиці з розписом:
    

1. 
   Основних дій, обов'язків і прізвищ відповідальних осіб.
   
2. 
   Місцезнаходження сповіщувачів, телефонів, ліфтів, вогнегасників.
   
3. 
   Місцезнаходження га площі відділів, цехів, складів.
   
4. 
   Місцезнаходження відповідальних осіб підприємства.
   

42. 
    Умовні пожежні позначення застосовуються при розробці:
    

1. 
   Графічної частини плану евакуації.
   
2. 
   Текстової частини плану евакуації.
   
3. 
   Інструкції з пожежної безпеки.
   
4. 
   Об’сктовнх пожежних заходів.
   

42. 
    З метою поліпшення умов іцюсто/ювої орієнтації при складанні планів евакуації слід використовувати знак і'вкачавши про це у примітці до плану):
    

1. 
   «Підвищена небезпека».
   
2. 
   «Ви знаходитесь тут».
   
3. 
   «Пожежний кран-комплект».
   
4. 
   «Пожсжонсбезпечно».
   

42. 
    Головний пга запасний шляхи евакуації вказуються на ччані евакуації:
    

1. 
   Маршрут руху до основних евакуаційних виходів зображуються суцільними лініями зі стрілками зеленого кольору, маршрути до запасних виходів - пунктирними зеленими лініями зі стрілками зеленого кольору (головні вдвічі товщі за лінії плану поверху).
   
2. 
   Штрих-пуиктирною лінією чорного кольору (головні вдвічі товщі за лінії плану поверху), запасний шлях евакуації позначається тоншою ліпісю.
   
3. 
   Штрих-пупкшрною лінією червоного кольору (головні вдвічі тонші за лінії плану поверху), запасний шлях евакуації познзчагться тоншою лінією.
   
4. 
   Штрих-пунктирною лінією синього кольору (головні вдвічі тонші за лінії плану поверху), запасний шлях евакуації позначається топшою лінією.
   

9. 
   46 План евакуації повинен поновлюватися у ралі:
   

1. 
   Зміни об'ємно-планувальних рішень.
   
2. 
   Якщо текстова та ірафічна частини зазнали пошкодження.
   
3. 
   Усі відповіді правильні.
   
4. 
   План евакуації поновлюється щороку.
   

47. 
    Розпис основних дій під час виникнення пожежі з обов'язками та прізвищами відповідальних осіб, с:
    

1. 
   Текстовою частиною плану евакуації.
   
2. 
   Графічною частиною плану евакуації.
   
3. 
   Табличною частиною плану евакуації.
   
4. 
   Текстовою і табличною частинами плану евакуації (на одному аркуші).
   

47. 
    Шлях евакуації-це:
    

1. 
   Вихід із приміщення, що веде назовні.
   
2. 
   Безпечний для руху людей шлях, який веде до евакуаційного виходу.
   
3. 
   Вихід із будинку (споруди) безпосередньо назовні.
   

10. 
    Вихід із будівлі через перший поверх і підвальні приміщення.
    

47. 
    Евакуаційні виходи повинні розташовуватися:
    

1. 
   Розосереджено.
   
2. 
   Зосереджено.
   
3. 
   Будь-як.
   
4. 
   Усі па одній прямій пінії виходу.
   

47. 
    Організований вивіз людей, майна та обладнання підприємств та установ з місця, що знаходиться під загрозою техногенної катастрофи, «тихійного лиха тощо. - це:
    

1. 
   Евакуація.
   
2. 
   Мобілізація.
   
3. 
   Розосередження.
   
4. 
   Стабілізація.
   

11. 
    5/. Вимушене переміщення людей назовні при впливові на них небезпечних факторів пожежі або при виникненні загрози їх життю - цс:
    

1. 
   Рятування.
   
2. 
   Міграція.
   
3. 
   Стабілізування.
   
4. 
   Виїзд.
   

52. 
    Під час пожежі рятування людей здійснюється:
    

1. 
   Самостійно.
   
2. 
   За допомогою пожежних підрозділів.
   
3. 
   Спеціально навченим персоналом.
   
4. 
   Усі відповіді правильні.
   

52. 
    Під час виникнення пожежі процес евакуації починасті>ся:
    

1. 
   Майже одночасно з гасіпням.
   
2. 
   Після іасіння пожежі.
   
3. 
   У різний час при різних групах пожеж.
   
4. 
   Цс залежить від дій відповідальних осіб.
   

52. 
    Безпечна евакуація людей передбачас:
    

1. 
   Захист обладнання підприємства на шляхах евакуації.
   
2. 
   Створення умов для своєчасного та безперешкодного розосередження людей у приміщеннях.
   
3. 
   Захист людей на шляхах евакуації від дії небезпечних факторів пожежі.
   
4. 
   Захист докумсігтації підпригметва на шляхах евакуації.
   

12. 
    83
    

52. 
    Безпечний для руху людей шлях, який веде до евакуаційного виходу, - це:
    

1. 
   Шлях евакуації.
   
2. 
   Головний евакуаційний вихід.
   
3. 
   Вихід із будинку (споруди) назовні.
   
4. 
   Запасний свак'уаційний вихід.
   

52. 
    Вихід із будинку (споруди) безпосередньо назовні або вихід и приміщення, що веде назовні. - це:
    

1. 
   Евакуаційний пункт.
   
2. 
   Шлях евакуації.
   
3. 
   Евакуаційний вихід.
   
4. 
   Головний вихід із будівлі.
   

52. 
    Відстань між евакуаційними виходами з приміщення розраховується за периметром:
    

1. 
   Зовнішніх стін приміщення між краями прорізів евакуаційних виходів.
   
2. 
   Внутрішніх стін приміщення між краями прорізів евакуаційних виходів.
   
3. 
   Середини перерізів зовнішніх стін приміщення між краями прорізів евакуаційних виходів.
   
4. 
   Відстань не розраховується, не постійна величина.
   

52. 
    Допускається передбачати один евакуаційний вихід із приміщення з одночасним перебуванням не більше ніж:
    

1. 
   50 людей, якщо відстань від иайвіддаленішої точки підлоги до зазначеного виходу не перевищує 25 м.
   
2. 
   100 людей, якщо відстань від найвіддаленішої точки підлоги до зазначеного виходу не перевищує 25 м.
   
3. 
   150 людей, якщо відстань від пайвіддалепішої точки підлоги до зазначеного виходу не перевищує 25 м.
   
4. 
   250 людей, якщо відстань від пайвіддалепішої точки підлоги до зазначеного виходу не перевищує 25 м.
   

52. 
    Евакуаційних виходів з будівлі повинно бути:
    

1. 
   І Іланусться ‘залежно від розмірів будівлі.
   
2. 
   Не менше за кількість евакуаційних виходів з будь-якої о її поверху.
   
3. 
   Два виходи незалежно від кількості евакуаційних виходів
   

13. 
    з будь-якого її поверху.
    

4. 
   Гри виходи незалежно від кількості евакуаційних виходів
   

14. 
    з будь-якого її поверху.
    

52. 
    Максимальну відстань Цм) між найвіддаїеніиіими один від інімого евакуаційними виходами з приміщення слід визначати за піні/нічною формулою. II - периметр приміщення (м):
    

15. 
    І. І-ІДУП.
    

3. 
   1,5 П.
   
4. 
   І-2.5П.
   

52. 
    Допустима мінімальна ширина евакуаційних виходів:
    

1. 
   Не менше 0.4 м.
   
2. 
   Не менше 0,6 м.
   
3. 
   Не менше 0.8 м.
   
4. 
   Не менше 1 м.
   

52. 
    Допустима висота проходу на шляхах евакуації:
    

1. 
   Не менше 1,0 м.
   
2. 
   Не менше 1,5 м.
   
3. 
   Не менше 1,7 м
   
4. 
   Не менше 2 м.
   

16. 
    63. Допустима висота дверей на шляхах евакуації:
    

1. 
   Не менше 2 м.
   
2. 
   Не менше 1.5 м.
   
3. 
   Не менше 1,2 м.
   
4. 
   Не менше 1,0 м.
   

64. 
    Ширина проходу до окремого робочого місця повинна бути не менша:
    

1. 
   0,4 м.
   
2. 
   0,6 м.
   
3. 
   0.8 м.
   
4. 
   1.0 м.
   

64. 
    Кін,кість евакуаційних виходів із приміщень (більше 50 осіб) та і кожного поверху будівель потрібно приймати за СНиГ! 2.09.02-85, але не менше:
    

1. 
   Двох.
   
2. 
   Трьох.
   
3. 
   Чотирьох.
   
4. 
   П’ятьох.
   

64. 
    Метою пожежної безпеки об ’скта с:
    

1. 
   Попередження виникнення пожежі па визначеному чинними нормативами рівні.
   
2. 
   У випадку виникнення пожежі - обмеження її розповсюдження, своєчасне виявлення, гасіння пожежі.
   
3. 
   Захист людей і матеріальних цінностей.
   
4. 
   Усі відповіді правильні.
   

64. 
    Основними завданнями пожежної охорони с:
    

1. 
   Здійснення контролю па дотриманням протипожежних вимог, запобігання пожежам і нещасним випадкам па них.
   
2. 
   Гасіння пожеж, рятування людей та надання допомога у ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха.
   
3. 
   Здійснення заходів щодо розробки автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж.
   
4. 
   Правильні 1,2, 3 відповіді.
   

64. 
    Пожежна охорона поділяється на:
    

1. 
   Державну, відомчу, місцеву, добровільну.
   
2. 
   Місцеву, регіональну, добровільну.
   
3. 
   Добровільну, примусову, відомчу.
   
4. 
   ОбЧктову, відомчу, місцеву, добровільну.
   

64. 
    До складу будь-якої системи пожежної сигналізації входять:
    

1. 
   Пожежні сповіїцувачі.
   
2. 
   Приймальний прилад та автоматичне джерело електроживлення.
   
3. 
   Пристрій ручного керування стаціонарної системи пожежогасіння.
   
4. 
   Усі відповіді правильні.
   

64. 
    Найбільш надійним засобом виявлення та сповіщення про пожежу с:
    

1. 
   Автоматична установка пожежної сигналізації.
   
2. 
   Ручний пожежний сповіщувач.
   
3. 
   Тепловий пожежний сповіщувач.
   
4. 
   Звуковий пожежний сповіщувач.
   

64. 
    Показники, за якими визначається категорія приміщень за вибуховою і пожежною небезпекою:
    

1. 
   Кількість і пожежонебезпечпі властивості речовин і матеріалів, які знаходяться в них.
   
2. 
   Розміри приміщень і будівельні матеріали.
   
3. 
   Урахування особливостей технологічних процесів у приміщеннях.
   
4. 
   Правильні 1 і 3 відповіді.
   

64. 
    Па скільки категорій поділяють приміщення за вибухопожеж- мою ти пожежною небезпекою згідно З чинними нормативами?
    

1. 
   Дві категорії: А, Б.
   
2. 
   'Гри категорії: А, Б, В.
   
3. 
   Чотири категорії: А, Б. В, Г.
   
4. 
   П’ять категорій: А, Б, В, Г, Д.
   

64. 
    Вибрати існуючі маси пожеж:
    

1. 
   Гри: А - горіння твердих речовин; В - горіння рідких речовин; С - горіння газоподібних речовин.
   
2. 
   Чотири: А - горіння твердих речовин; В - горіння рідких речовин; С горіння газоподібних речовин; О горіння металів.
   
3. 
   П’ять: А - горіння твердих речовин; В - горіння рідких речовин; С - горіння газоподібних речовин; І) - горіння металів; Е - горіння електрообладнання.
   
4. 
   Дві: А - горіння твердих речовин; В - горіння всіх інших речовин.
   

7. 
   І. Класи пожеж необхідно знати для того, щоб:
   

1. 
   Застосовувати вогнегасник для гасіння пожеж тих класів, для яких він призначений.
   
2. 
   Дотримуватись правил поведінки при евакуації.
   
3. 
   Розуміти ступінь небезпечності кожного класу пожеж.
   
4. 
   Бути обізнаним з питань використання будівельних матеріазів.
   

72. 
    Вказати способи гасіння пожеж:
    

1. 
   Фізичний та хімічний.
   
2. 
   Біологічний та механічний.
   
3. 
   Термічпий та фізичний.
   

17. 
    Охолоджуючий та ізолюючий.
    

72. 
    До фізичного способу припиненим горіння належать такі процеси
    

1. 
   Ціноутворення, ізоляція, розбавлення.
   
2. 
   Охолодження, ізоляція, розбавлення.
   
3. 
   Хімічне гальмування реакції горіння (інгібування).
   
4. 
   Перекриття, ізоляція, розбавлення.
   

72. 
    Спосіб, при якому припинення процесу горіння здійснюється иогнегасними порошками, гепогеноводнями. .має назву
    

1. 
   Хімічне гальмування.
   
2. 
   Ізоляції горючих речовин або зони горіння.
   
3. 
   Розбавлення повітря або горючих речовин.
   
4. 
   Охолодження горючих речовин або зони горіння.
   

72. 
    Засоби пожежогасіння, призначені для ліквідації невеликих осередків пожеж, а також для гасіння пожеж на початковій стадії їх розвитку, мають назву:
    

1. 
   Пересувні засоби пожежогасіння.
   
2. 
   Первинні засоби пожежогасіння.
   
3. 
   Модульні установки пожежогасіння.
   
4. 
   Мобільні установки пожежогасіння.
   

72. 
    вогнегасники, пожежний інвентар та пожежний інструмент належать до:
    

1. 
   Первинних засобів пожсжоїасіння.
   
2. 
   Пересувних засобів пожежогасіння.
   
3. 
   Стаціонарних засобів пожежогасіння.
   
4. 
   Мобільних установок пожежогасіння.
   

72. 
    Спеціальні пожежні щити встановлюють на території підприсметва і розрахунку один щит на площу:
    

1. 
   1000 м*.
   
2. 
   2000 м¹.
   
3. 
   5000 м^;.
   
4. 
   6000 м⁷.
   

72. 
    Вік нелк ні /н-чонини, які зас пюсивуннпь у стаціонарних успюновках пожежогасіння, — цс:
    

1. 
   Вода, піна, іазові та аерозольні вогнсгасні речовини.
   
2. 
   Вода, пісок, покривала -з неї орючого теплоізоляційного полотна.
   
3. 
   Вода, пісок, покривала з грубововняної ткалини.
   
4. 
   Піна, пісок, покриннла з теплоізоляційного полотна.
   

18. 
    88
    

72. 
    Вплив вогнегасних речовин на навколишні- середовище:
    

1. 
   Вода має ізолюючу' здатність, піна - переважно охолоджувальну, хладони і порошки - інгібіторну (інгібування горіння).
   
2. 
   Вода маг переважно охолоджувальну здатність, піна - інгібіторну (інгібування горіння), хладони і порошки ізолюючу.
   
3. 
   Вода має інгібіторну (інгібування горіння) здатність, піна - ізолюючу, хладони і порошки переважно охолоджувальну.
   
4. 
   Вода мас переважно охолоджувальну здатність, піна - переважно ізолюючу, хладони і поропіки - інгібіторну (інгібування горіння).
   

72. 
    Вогнегасником називається:
    

1. 
   Тсхнічпий засіб, призначений для припинення горіння шляхом подавання вопісгасної речовини, що міститься у ньому, за масою і конструктивним виконанням придатний для транспортування і застосування людиною.
   
2. 
   Ручний пристрій для гасіння осередків пожеж» завдяки піску.
   
3. 
   Пристрій для гасіння осередків пожежі завдяки випуску води
   

19. 
    з пожежного рукава.
    

4. 
   Стаціонарний пристрій для припинення пожежі завдяки випуску піни з розтруба.
   

7. 
   4. За видом вогнегасної речовини вогнегасники поділяються на:
   

1. 
   Пінні.
   
2. 
   Порошкові.
   
3. 
   Газові.
   
4. 
   Усі відповіді правильні.
   

85. 
    Вогнегасники класифікуються:
    

1. 
   За видом вопісгасної речовини і способом її витіснення.
   
2. 
   За вартістю вопісгасної речовини і способом її витіснення.
   
3. 
   За видом вогнегасної речовини і терміном дії.
   
4. 
   За способом розміщення і терміном використання.
   

85. 
    Критеріями вибору типу та необхідної кількості вогнегасників для протипожежного захисту об 'екта с:
    

1. 
   Клас можливої пожежі горючих речовин і матеріалів і рівень пожежної небезпеки об’єкта.
   
2. 
   Вогнеіасна здатність вопісгасника конкретного типу.
   
3. 
   Згідно з нормами належності вопіегасинків і категорії приміщення за вибухопожежпою та пожежною небезпекою.
   

20. 
    Усі відповіді правильні.
    

85. 
    У якому положенні необхідно тримати балон вуглекислотного вогнегасника?
    

1. 
   У вертикальному.
   
2. 
   У горизонтальному.
   
3. 
   У будь-якому, але відстань мас буги їм.
   
4. 
   У будь-якому, але відстань маг бути 2 м.
   

85. 
    Під час гасіння електроустаткування, що знаходиться під напругою, необхідно, щоб відстань від електроустаткування до насадки (Іючтруба) вогнегасники була не менше (м):
    

21. 
    1. І.
    

1.Ні. 16

22.’іо джерелом світла /хпрізняють такі види хи/юбничого освітлення: 29

2.е,ш"-"'-У=е,”тС. 29

2.0,1—1,0 мг/м*. 33

2.Організаційних. 34

1.5м1. 44

2.Іілектрозахнсні засоби. 49

21.1. І. 74

2. 
   
   

85. 
    Для гасіння електроустановок, що знаходяться під напругою, не застосовують:
    

1. 
   Повітряно-пінні вогнегасники.
   
2. 
   Хладонові вогнегасники.
   
3. 
   Вуглекислотні вогнегасники.
   
4. 
   Порошкові вогнегасники.
   

85. 
    Для гасіння електроустановок під напругою 380 В. горючих твердих матеріалів та рідких речовин (за винятком лужних та лужно- земельних металів, а також речовин, що здатні горіти без доступу повітря) вико/тстовують:
    

1. 
   Вуглекислотні вогнегасники.
   
2. 
   Хімічно-пінні вогнегасники.
   
3. 
   Водопійні вогнегасники.
   
4. 
   Повітряно-пінні вогнегасники.
   

85. 
    Чому не можна торкатись незахтценими частинами тіла до розтруба вуглекислотних вогнегасників?
    

1. 
   Температура на зовнішній поверхні ролтруба - 70 °С.
   
2. 
   Температура на зовнішній поверхні ротгруба -*• 95 °С.
   
3. 
   Температура на -зовнішній поверхні розтруба + 110 °С.
   

85. 
    Для гасіння лужних металів, алюмінійорганічних та інших металоорганічних сполучень, а також електроустановок під напругою 1000 В використовуються:
    

1.