Курсовая. Курсовой проект_Источники. Розрахунок системи теплопостачання
 Скачать 0.87 Mb.
|
1 РОЗРАХУНОК ТЕПЛОВИХ НАВАНТАЖЕНЬЗа режимом споживання теплоти протягом року розрізняють сезонні і цілорічні споживачі. При централізованому теплопостачанні до них відносять об'єкти житлово-комунального сектора, промислові підприємства. Теплова енергія цими споживачами витрачається на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і для здійснення різних технологічних процесів. Величина сезонного теплового навантаження залежить головним чином від кліматичних умов, а залежність цілорічних споживачів від цих чинників дорівнює, практично, нулю. Однією з найважливіших завдань при проектуванні теплопостачання є визначення величини теплових навантажень. Витрата теплоти існуючими споживачами визначається по їх фактичній потребі в теплоті. Для проектованих споживачів – по витратам теплоти, наведеними в типових або в індивідуальних проектах споруд [11]. При відсутності проектів опалення, вентиляції та гарячого водопостачання житлових, громадських і виробничих будівель та споруд, а також технологічних проектів виробництв розрахункові витрати теплоти повинні визначатися: - для підприємств – по укрупнених відомчих нормах витрат теплоти, затверджених в установленому порядку, або по проектах аналогічних підприємств, прив'язаних до району будівництва; - для житлових районів міст і інших населених пунктів – за укрупненими показниками залежно від чисельності населення і житлової площі. 1.1 Витрата теплоти на опаленняСистеми опалювання будівель призначені для підтримки розрахункової внутрішньої температури повітря в приміщенні. Максимальна (розрахункова) витрата теплоти на опалювання для житлових, цивільних і окремих промислових будівель визначають по формулі:  , (1.1)де  - поправочний коефіцієнт, який враховує відмінність умов від розрахункових (табл. 1.1); – теплова (опалювальна) характеристика будівель при  , Вт/(м³·К); приймається за довідковими даними або за додатками А та Б;VЗ – зовнішній об’єм будівель (будівлі), м³; tвн – розрахункова середня температура внутрішнього повітря будівлі,  (Додатки А і Б) (для житлових будівель 180С, для громадських будівель 160С); – розрахункова температура зовнішнього повітря для проектування опалювання ; приймається за довідковими даними [1,6 ] чи по додатку В. Для Ужгорода (‒180С).Таблиця 1.1 – Значення поправочного коефіцієнта
Для Ужгорода  , =0,428 Вт/(м³·К) – для житлових, = 0,476 Вт/(м³·К) – для громадських будівель. Розрахункова температура внутрішнього повітря громадських будівель 160С.Для будівель підвищеної поверховості, а також більшості промислових будівель, необхідно враховувати втрати теплоти з інфільтрацією зовнішнього повітря, які можуть досягати 25 – 30% загальних тепловтрат через зовнішні огородження. Витрата теплоти на опалення при цьому визначається за формулою:  , (1.2)де  - коефіцієнт інфільтрації, що визначається за формулою: , (1.3)де  – постійна інфільтрації. Для орієнтовних розрахунків її значення можна приймати: для промислових споруд = 0,04 с/м, а для житлових і громадських = 0,01 с/м. - висота будівлі, м; швидкість повітря для даного географічного району, приймається за довідковими даними або за додатком В.При відсутності даних про тип забудови і зовнішньому обсязі житлових і громадських споруд розрахункова витрата теплоти на опалення визначається за формулою:  , (1.4)де  – коефіцієнт, що враховує витрати теплоти на опалення громадських споруд. При відсутності даних приймається рівним 0,25; – укрупнений показник максимальної витрати теплоти на опалювання 1м² житловій площі, Вт/м² (табл. 1.2); - загальна площа житлових будинків м².Таблиця 1.2 – Значення укрупненого показника максимальної витрати теплоти на опалювання житлової площі
Для Ужгорода з розрахунковою температурою зовнішнього повітря для проектування опалювання -18 укрупнений показник максимальної витрати, згідно табл.1.2 дорівнює = 146,4 Вт/м².За наведеними вище формулами витрата теплоти на опалення визначається за укрупненими показниками. |