Журавльов семінар 5. 5 Суспільнополітичний устрій та судочинство
 Скачать 86.38 Kb.
|
|
Тема 5 Суспільно-політичний устрій та судочинство Запорозької Січі – козацької демократичної держави-республіки 1. Адміністративно-територіальний устрій, органи управління. 2. Судочинство в Запорозькій Січі. Судовий устрій Запорозької Січі характеризувався тим, що кількість судових інстанцій у Запорізькій Січі не була чітко визначена та законодавчо унормована, судові функції на Січі виконували всі представники козацької старшини, а також судова система не розрізняла кримінального і цивільних процесів. На Запоріжжі існували такі суди, як паланковий суд – це суд першої інстанції, який діяв на всій території паланки. У паланковому суді справи розглядалися колегіально у складі паланкового полковника, осавула, писаря, обраних на три роки. Він також розглядав незначні злочини. Курінний суд або суд курінного отамана був судом другої інстанції, компетенція якого поширювалась на терені куреня. Цей суд розглядав апеляційні справа з паланкового суду. Суд військового (генерального) судді був судом першої інстанції з тяжких кримінальних справ. Важливо те, що його вироки могли бути оскаржені кошовим отаманом або до козацької ради. Юрисдикція суд кошового отамана поширювалася на всю територію Запорожжя, а його вироки були остаточними і оскарженню не підлягали. Існував також суд козацької ради, що збирався кошовим чи наказним отаманом для вирішення найрезонансніших справ; Судова практика із кримінальних справ передбачала проведення попереднього слідства, яке проводилося членами суду. Основні функції щодо здійснення правосуддя покладалися на військового суддю. Важливо те, що як у незначних кримінальних, так і в цивільних справах суд намагався дійти до примирення обох сторін. Підсумовуючи вищесказане, можна дійти висновку щодо певного розмаїття судів у козацькій державі. Проте слід пам’ятати, що дані суди не вирішували значної частити правопорушень внаслідок того, що сама козацька держава була сформована за військовим зразком. 3. Характеристика права козацької демократичної республіки Запорозька Січ. Особливістю права Запорозької Січі є те, що це є сукупністю правових звичаїв ,більшість яких склалася в Запорізькій Січі. Характерними рисами козацького права є його суворість, корпоративність, домінуюча роль публічного права над приватним, усна форма вираження правових норм у більшості випадків та обрядовість. Варто зауважити, що відсутність писаного права пояснюється умовами існування козацького товариства, особливостями розвитку його соціальної структури, яка ще не мала достатнього розшарування на класи та звичаєвою традицією “батьківських” відносин у громаді між отаманами й підлеглими козаками. Звичаєве право запорожців установлювало порядок володіння й користування землею та іншим нерухомим майном. Наприклад, земля на праві займанщини належала винятково козацтву і була спільною власністю Війська Запорозького та перебувала в повному розпорядженні Коша. Також важливе те, що з запорожців існували дві категорії земель, які мали різний правовий статус: до першої належали мисливські та рибальські угіддя, сіножаті, пасовища які підлягали перерозподілу, а до другого типу належали вільні землі, якими, за дозволом Коша, міг довічно володіти і користуватися кожен бажаючий із козаків і посполитих. Щодо кримінального права, то розрізнялись злочини проти життя, злочини проти здоров'я, військові злочини, майнові злочини та статеві злочини. Запорізька Січ мала також систему покарань. Наприклад, за конокрадство, пограбування купців, порушення військової дисципліни передбачалося приковування до ганебного стовпа. Варто згадати про те, що за дрібні правопорушення передбачалась заборона зайняття виборних посад. Таким чином, звичаєве право запорожців можна вважати типовим прикладом ранньої стадії формування правових норм. Про це свідчили такі характерні ознаки, як широке застосування смертної кари, досить суворі, переважно тілесні покарання, консерватизм, обрядовість. |