Авангардизм у літературі. Авангардизм у літературі
 Скачать 17.06 Kb.
|
|
Авангардизм у літературі Авангарди́зм у літерату́рі (фр. avantgardisme, від avantgarde — передовий загін) — умовний термін, яким позначають низку течій європейської літератури з різними філософськими, політичними та естетичними програмами. Поняття використовують із кінця 19 ст., аналізуючи художньо-мистецькі тенденції в літературі, що спрямовані на докорінну перебудову й оновлення художньої практики суспільства. Авангардизм у літературі увиразнюється спрямуванням на радикальні зміни комунікативних функцій літератури, рішучий розрив із традицією, експеримент із формою. Перший період авангардизму у літературі (так званий історичний авангардизм) охоплює 1905–1938 (футуризм, дадаїзм, сюрреалізм, конструктивізм тощо). Другий період — після Другої світової війни (т. зв. неоавангардизм: «конкретна поезія», «антироман», «абсурду література», хеппенінг, «комп’ютерна лірика»). Авангардизмові в літературі притаманні тенденції, які певною мірою знайшли ідейно-художнє втілення в межах різноманітних течій. Це насамперед прагнення: безпосередньо впливати на публіку; знищити стіну між мистецтвом для еліти й масовою культурою; зруйнувати межі між різними видами мистецтва («вірші-малюнки», колажі тощо); досягти наукової точності мислення (інтерес до природознавства, техніки, психології); а також фрагментарне відображення дійсності. |