Показники індивідуального здоров’я людини. Показники індивідуального здоров'я людини. Фактори, що забезпечу. Бжд 3 Показники індивідуального здоровя людини
 Скачать 22.37 Kb.
|
|
БЖД 3 1.Показники індивідуального здоров’я людини. Фундаментальною проблемою валеології є ставлення до поняття індивідуального здоров'я. індивідуальне здоров'я як динамічний стан людини, який визначається резервами механізмів самоорганізації (саморегулювання, самовідновлення, самовідтворення) і характеризується енергетичним, пластичним, інформаційним (регуляторним) забезпеченням процесів самоорганізації, є основою здійснення біологічних і соціальних функцій. Відомо, що здоров'я людини формується в непорушній єдності біологічних, психологічних, соціальних та екологічних факторів. Визнання соціальної суті людини передбачає глибше вивчення закономірностей розвитку індивідуального здоров'я.Види показників :
Уся розмаїтість класифікацій народжується з аналізу комбінацій трьох головних ознак: розмірів тіла, типу обміну речовин, способу реагування на зовнішні впливи. Заслуговує уваги спосіб оцінки ( виміру) здоров’я по комплексу відносних показників, які обчислюють по даним росту, маси тіла, динамометрії кісті, частоти серцевих скорочень, максимального артеріального тиску. По сумарній оцінці в балах обстежені чоловіки та жінки діляться на 5 груп. Безпечний рівень починається з показника в 14 балів. Даний спосіб , оснований на доступних і широко використаних тестах, які можуть застосовуватись для контролю ефективності оздоровчих заходів і масових прогностичних обстеженнях стану здоров’я людей. Таким чином, у забезпеченні здоров'я людей повинні брати участь не тільки медицина й охорона здоров'я, але і багато інших галузей науки і відомств . Їхня тактика повинна сприяти досягненню зазначеної мети шляхом комплексної первинної профілактики, яку необхідно проводити на здорових і ті, хто знаходиться в третьому стані, протягом усього їхнього життя. Головним повинний бути прямий шлях до здоров'я, що за мету має збереження і «відтворення» здоров'я. Мета досить важлива, безумовно пріоритетна, широко декларується, але здійснювана в багато разів менш активно і планомірно, чим лікування хвороб. Засоби досягнення цієї мети добре відомі. Це свідомість (виховання з дитинства розумного відношення до свого здоров'я, правильний режим праці і відпочинку), рух (фізична культура, спорт і загартування організму), раціональне харчування і деякі профілактично застосовувані лікарські препарати (ліки для здорових). Однак усі ці засоби використовуються явно недостатньо, розробка нових засобів оздоровлення людей і методологія їхнього застосування залишають бажати кращого. 2. Фактори, що забезпечують стабільність здоров'я. У формуванні здоров'я населення важливу роль відіграють так звані фактори ризику хвороб або смерті. До них належать ендогенні і екзогенні фактори, у тому числі керовані та некеровані. До керованих екзогенних факторів, тобто таких, що безпосередньо або опосередковано залежать від волі, свідомості й активної діяльності людини, належать соціально-економічні умови життя, стан навколишнього середовища, рівень розвитку медичного забезпечення, спосіб життя. Некеровані екзогенні фактори – це клімат, природні умови, а некеровані ендогенні фактори – вік, стать, генотип, морфофункціональна конституція, спадкові детерміновані особливості організму. Експерти Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я (ВООЗ) в 80-х роках ХХ ст. визначили орієнтовне співвідношення різних чинників забезпечення здоров'я сучасної людини. Виділено чотири основні чинники: генетичні, стан навколишнього середовища, медичне забезпечення, умови та спосіб життя. Співвідношення цих факторів у забезпеченні здоров'я людини таке: - генотип – 15-20 %; - стан навколишнього середовища – 20-25 %; - рівень розвитку медичного забезпечення – 10-15 % - умови і спосіб життя – 50-55 %. Ступінь впливу окремих факторів на показники здоров'я людини залежить від її віку, статі, індивідуально-типологічних особливостей. Ці фактори можуть забезпечувати стабільність здоров'я або бути факторами ризику для нього. Фактори, що забезпечують стабільність здоров'я(за даними ВООЗ, 1980) Генетика – 15-20% Здорова спадковість, відсутність морфо-функціональних передумов виникнення захворювання Стан навколишнього середовища – 20-25% Гарні побутові та виробничі умови, сприятливі кліматичні і природні умови, екологічно сприятливе середовище проживання Медичного забезпечення – 10-15%; Медичній скринінг, високий рівень профілактичних заходів, своєчасна і повноцінна медична допомога Умови і спосіб життя – 50-55% Раціональна організація життєдіяльності: осілий спосіб життя, адекватна рухова активність, споживання якісних харчових продуктів і води, сприятливі умови праці тощо Серед факторів, що впливають на здоров'я, перше місце займають умови і спосіб життя. Стабільність здоров'я забезпечують раціональна організація життєдіяльності, осілий спосіб життя, адекватна рухова активність, раціональне харчування, сприятливі умови праці. Навпаки, факторами високого ризику для здоров'я (49-53%) є несприятливі умови праці, відсутність раціонального режиму життєдіяльності, неналежні побутові умови, стресові ситуації, гіподинамія, нераціональне харчування, шкідливі звички. Групи ризику для здоров'я формують особи зі зниженими адаптаційними можливостями, а також особи, які знаходяться в «третьому стані». Особи, які перебувають у «третьому стані», формують групи ризику: - особи критичних вікових періодів (статевого дозрівання, клімактеричного, старечого); - жінки перед- і післяпологового періоду; - особи, які зазнають шкідливого екологічного впливу; - особи, які ведуть нездоровий спосіб життя; - особи, які перебувають у групі ризику через відхилення від духовних норм і критеріїв моралі. Залежність здоров'я від генетичних і екологічних факторів, організації життєдіяльності, способу життя обґрунтовує необхідність виконання одного з головних соціальних завдань – формування здорового способу життя населення. |