Державний вищий навчальний заклад
 Скачать 4.63 Mb.
|
|
VI. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з дисципліни „Безпека життєдіяльності” для студентів всіх напрямів підготовки та спеціалізацій Денна форма навчання
Примітки: * за рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів; ** обов’язкове для виконання студентом завдання. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з дисципліни „Безпека життєдіяльності” для студентів всіх напрямів підготовки та спеціалізацій Заочна форма навчання
Примітки. * Обов’язкові види індивідуальних самостійних завдань. **За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів. VII. ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО Й ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ З ДИСЦИПЛІНИ 7.1.Загальні положення щодо організації самостійної роботи студентів, поточного та підсумкового оцінювання їхніх знань з дисципліни Оцінка роботи студента на протязі семестру складається з суми балів, які він отримує за: - систематичність та активність роботи на лекціях, семінарських та практичних заняттях; - за виконання завдань для самостійного опрацювання; - за виконання індивідуального контрольного завдання. Загальна кількість оціночних балів, що вноситься до залікової відомості, не може перевищувати 100 балів. Перелік завдань, які зобов’язані виконати студенти за семестр, та критерії їх оцінки доводяться до студентів на першому занятті. Результати поточного контролю знань студентів виставляються на кожному занятті. Семестровий залік виставляється за умови, що студент опанував навчальний матеріал успішно виконав усі завдання для самостійного опрацювання і набрав 60 (шістдесят) і більше балів. У разі невиконання завдань для самостійного опрацювання з об’єктивних причин студент має право, за дозволу декана факультету, представити їх на перевірку в термін до крайнього заняття. Час та порядок представлення опрацьованого навчального матеріалу узгоджується з викладачем. Поточний контроль знань студентів оцінюється від 100 до 0 балів за наведеною схемою:
Оцінювання роботи студентів здійснюється на семінарських та практичних заняттях, які проводяться у формах «мозкового штурму» й «прес-конференції», під час роботи в міні-групах тощо. Велике значення має якість виконання контрольних робіт у формі експрес-опитування, міні або тест-контролю, підготовка та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій та ін. Рівень знань студентів під час роботи на семінарських та практичних заняттях оцінюється величиною від 70 до 0 балів. Серед обов’язкових завдань студент виконує модульну контрольну роботу, яка охоплює більшість складних для вивчення тем навчальної програми і є проміжним контролем знань студентів. З дисципліни „Безпека життєдіяльності” студенти пишуть один модуль. Модульна контрольна робота проводиться, як правило, на останньому семінарському занятті й оцінюється у 20—18—12—0 балів. Завдання модульного контролю можуть включати як теоретичні питання і тестові завдання так і розрахункові задачі. Самостійна робота студентів включає:
З урахуванням змісту, мети та основних завдань, самостійна робота студента може мати наступні види: самостійна підготовка до аудиторних занять, підготовка та захист рефератів, есе, аналітичних оглядів видань за тематикою дисципліни; виконання пошуково-аналітичних (розрахункових) завдань, та науково-дослідних робіт (підготовка до проблемних дискусій, «мозкових атак», презентацій, участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах, конкурсах). Індивідуальні завдання є важливою формою самостійної роботи студента, яка спрямована на поглиблення, узагальнення та закріплення знань, отриманих під час навчання. До індивідуальних завдань відноситься написання рефератівза заданою темою, виконання домашніх письмових (розрахункових та аналітичних) завдань з різних тем курсу. Вони виконуються студентами самостійно, під керівництвом викладача, який, як правило, працює окремо з кожним студентом. Обсяг реферату не повинен перевищувати 4—6 сторінок. Вимоги до оформлення реферату такі: титульний аркуш, план, основна частина з логічною послідовністю викладеного матеріалу, наявність статистичних даних, таблиць, діаграм, посилань на джерела інформації, висновку та списку використаної літератури. Студент повинен не лише написати, але й коротко розкрити (захистити) в індивідуальній бесіді з викладачем основні положення реферату. Головними критеріями оцінювання реферату є:
Домашнє письмове завдання полягає у виконанні пошуково-аналітичних, розрахункових завдань, аналітичному огляді літературних джерел, творчих та індивідуальних навчально-дослідних робіт за тематикою дисципліни. Написання індивідуальних пошуково-аналітичних або розрахункових домашніх завдань вимагає не лише простого опису явищ чи повторення напрацювань іншими авторами, як це передбачається в написанні реферату, а ґрунтовних відповідей на питання теми, з використанням фактичних та статистичних матеріалів, а при необхідності, виконання певних розрахунків, які дозволяють обґрунтувати висновок. Рекомендується дотримуватися наступної структури індивідуального домашнього завдання: титульна сторінка; план; текст роботи з посиланнями на використані джерела інформації, графічні матеріали, висновок, подальший напрямок досліджень та список використаної літератури. Обсяг домашнього письмового завдання не повинен перевищувати 7 — 10 сторінок друкованого тексту, індивідуальні навчально-дослідні завдання — до 15 аркушів. Під час оцінювання домашнього завдання враховується: уміння студента самостійно визначати питання, що стосуються теми роботи; здатність чітко, грамотно і в логічній послідовності формулювати свою думку; уміння мислити; володіння специфічною термінологією, вміння ситуативно наводити приклади, цитати, необхідні аргументи, робити необхідні розрахунки. Особлива увага звертається на вміння обґрунтувати своє особисте ставлення до предмета і теми роботи, вміння формулювати висновок. Мета підбору та огляду літературних джерел — прищепити студентам навички здійснювати аналітичний огляд літературних джерел (монографій, підручників, навчальних посібників, наукових журналів тощо) за обраною тематикою. Огляд літературних джерел студентам слід готувати так:
Підбір та огляд літературних джерел на задану тематику, презентація аналітичного огляду наукових публікацій готується на семінарське заняття, де розглядається відповідна тема. Якщо вибрана студентом тема огляду літературних джерел не виноситься на семінари, студент зобов’язаний здати підготовлений матеріал викладачу, який проводить заняття, не пізніше, ніж за 2 тижні до закінчення семестру. Критерієм якості огляду літературних джерел є кількість опрацьованих видань та якість систематизації матеріалу. Виконання творчого завдання передбачає те, що студент володіє потрібним обсягом матеріалу з вибраної теми, чітко та стисло подає його у вигляді таблиць, схем, діаграм зі своїм аналізом та аналітичними висновками. Саме це враховується під час оцінювання творчого завдання. Студенту слід звернути увагу на правильність оформлення роботи, яка повинна включати титульну сторінку, виклад основного матеріалу, таблиці, схеми і діаграми, посилання на джерела інформації та список використаної літератури. Науково-дослідницька робота — це участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах, семінарах та підготовка конкурсних робіт. Науково-дослідницька робота студентів з дисципліни „Безпека життєдіяльності” відбувається у формі їх участі у наукових студентських конференціях, студентських олімпіадах та конкурсах. Для виступу на щорічній науковій студентській конференції студент самостійно обирає тему доповіді, обговорює її з викладачем – науковим керівником (викладачем, який проводить лекції або веде семінарські заняття) і досліджує її під його керівництвом. Обсяг доповіді на наукову студентську конференцію не повинен перевищувати 5—7 сторінок, на конкурс — 25—30 аркушів. В ході виконання самостійної роботи студент має стати активним учасником навчального процесу, навчитися свідомо ставитися до самостійного оволодіння теоретичними і практичними знаннями, вільно орієнтуватися в інформаційному просторі. Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських, практичних та самостійних (індивідуальних) занять. Основними формами поточного контролю з дисципліни є проведення семінарів-дискусій, ділових ігор, участь у роботі в міні-групах, підготовка та презентація розв’язання ситуаційних вправ та індивідуально-групових завдань, а також експрес-опитування, тест-контроль, модульний контроль, підготовка та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій та ін. 7.2.Оцінювання результатів поточного контролю. Об’єкти поточного контролю Об’єктом поточного контролю знань студентів є такі види його навчальної діяльності:
Результати роботи студента під час поточного контролю оцінюється в діапазоні від 100 до 0 балів. При цьому система оцінювання кожного виду навчальної діяльності базується на методі експертних оцінок. 7.3.Оцінювання активності роботи студента протягом семестру Основним критерієм, який характеризує успішність роботи студента під час проведення семінарських, практичних занять та виконання самостійних (індивідуальних) завдань є рівень знань, який він демонструє в процесі обговорення поставлених питань (дискусій), в процесі експрес-опитування або тест-контролів знань, виконання творчих завдань та рефератів, підготовки та презентації розв’язання ситуаційних вправ, участі у наукових студентських конференціях, олімпіадах, конкурсах. Поточний контроль активності та систематичності роботи студентів на семінарських та практичних заняттяхпередбачає проведення контрольних замірів засвоєння теоретичних знань та набуття практичних навичок. З цією метою встановлено 8 занять, де здійснюються контрольні заміри знань під час проведення семінарів-дискусій, роботи в міні-групах, розв’язання ситуаційних вправ та індивідуально-групових завдань. Кожне з яких оцінюється в діапазоні від 0 до 3, 7, 8, 10, 14 балів за шкалою: максимальні бали студент отримує в тому випадку, якщо він глибоко, аргументовано, в логічній послідовності й самостійно розкривав теоретичні та прикладні питання дисципліни, розв’язував правильно задачі, вирішив тестові завдання. високі бали студент отримує, якщо в цілому виявив достатні знання з теоретичних і прикладних питань дисципліни, але допускав незначні неточності у використанні понятійного апарату, припускався несуттєвих помилок у проведенні аналізу відповідних явищ та процесів, допускав несуттєві помилки у розрахунках та ін. задовільні бали студент отримує в тому випадку, коли його відповідь була слабо аргументована, вказувала на поверховість знань, деякі твердження були помилковими, якщо студент виявив недостатні знання літературних джерел, допустив суттєві помилки у розрахунках та ін. 0 балів студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні та прикладні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату та відповідних статистичних матеріалів, не розв’язав задачі та ін. Виконання контрольних робіт, в тому числі, тест-контролів або експрес-опитування, підготовка та презентація пошуково-аналітичних, розрахункових або творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій в залежності від помилок і недоліків (незначні, грубі чи немає відповіді на одне або всі питання), оцінюється: за високий рівень опрацювання – 100% від максимального балу; достатній – 80% від максимального балу; задовільний – 60% від максимального балу; за недостатній рівень знань – 0 балів. З метою перевірки якості поточної навчальної діяльності студентів наприкінці семестру, згідно графіку, на крайньому семінарському занятті проводиться модульний контроль, який охоплює більшість тем дисципліни. За виконання модульних завдань студент денної форми навчання, в залежності від глибини знань матеріалу, може одержати 10 – 8 – 6 – 0, заочної форми навчання – 20—16—12—0 балів. Максимальну кількість балів студент отримує в тому випадку, якщо він глибоко, аргументовано, в логічній послідовності й самостійно розкрив всі завдання модулю, показав глибоке знання з теоретичних та прикладних питань. Високу оцінку студент отримує у випадку, якщо він достатньо аргументовано й повно відповів на всі питання, але допускав неточності, відповіді були неповними або недостатньо обґрунтованими та ін. Позитивну оцінку студент отримує в тому випадку, коли ним не виконано одне завдання модуля (суттєвий недолік роботи), за наявність помилок та недоліків у відповідях на всі або більшість питань контрольного заходу. 0 балів за модульний контроль знань ставлять за умови невиконання студентом двох і більше завдань, наявності грубих помилок та значних недоліків, не розкриття основних теоретичних та прикладних питань дисципліни. З вибіркових завдань важливе значення має виконання самостійних робіт (індивідуальних завдань), яких за семестр студент виконує одну або дві в залежності від бажання та їх „вартості”. Виконуються такі роботи у вигляді аналітичного огляду наукових публікацій, написання та захисту рефератів, або виконання розрахункових, аналітичних, творчих завдань за темами, що винесені на самостійне вивчення. Завдання виконуються студентами за варіантами, що надає викладач. Оцінюються вони, в залежності від глибини відповіді, максимально у 20 або 10 балів за одну роботу (за шкалою 20 – 16 – 12 – 0 або 10 – 8 – 6 – 0 балів). Для підвищення наукового рівня студентів важливе значення має їх участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах та конкурсах, за активну участь в яких студент може одержати до 10 балів, які враховуються як за виконання вибіркових завдань. Домашні завдання студент одержує на третьому практичному занятті. Регламент поточного оцінювання знань студентів денної форми навчання під час вивчення навчального матеріалу дисципліни «Безпека життєдіяльності»
VIII. ОСОБЛИВОСТІ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ В період начитки лекційного матеріалу в установочній сесії студенти заочної форми навчання отримують інформацію щодо змісту дисципліни, порядок її вивчення та звітність. В цей же період вони знайомляться з методичними матеріалами щодо їх самостійної роботи над навчальним матеріалом курсу. Для самостійного вивчення навчального матеріалу дисципліни „Безпека життєдіяльності” у міжсесійний період студент отримує завдання, яке складається з двох частин. Перша частина передбачає опрацювання теоретичного матеріалу дисципліни. Студент, користуючись рекомендованою літературою та іншими джерелами інформації, вивчає навчальний матеріал згідно змісту робочої навчальної програми (див. розділ ІІ методичних матеріалів) та в стислій формі фіксує основні його положення у робочому зошиті, створюючи таким чином конспект опрацьованого матеріалу. Друга частина – це індивідуальне розрахункове завдання, зміст якого такий. Місцевість, що показана на схемі (див. додаток до розділу VІІІ) може опинитися у зоні сильних зруйнувань землетрусом. В залежності від варіанту завдання треба виявити та оцінити обстановку на підприємстві, підрозділи якого розташовані в населених пунктах БЕЛЬЦИ, САДИ і ДАЧІ. У зв’язку з тим, що вони можуть опинитися в осередку ураження землетрусом та в зонах дії вторинних факторів ураження: радіаційного або хімічного забруднення, катастрофічного затоплення та в осередку ураження вибуху пропано-повітряної суміші, необхідно здійснити ідентифікації небезпек та запропонувати раціональні дії персоналу в умовах, що можуть скластися. При цьому завершення розрахунків щодо виявлення та оцінки обстановки на об’єкті повинно включати визначення індивідуального ризику загибелі людини в умовах, що прогнозовані. Приклади таких розрахунків наведені в даних методичних матеріалах. Вихідні дані: Приміщення під головний офіс фірма орендує на першому поверсі цегляної будівлі залізничної станції БЕЛЬЦИ. Відстань від місця відстою вантажних потягів до офісу – 400 м. Розташування хімічно небезпечних об’єктів, ядерної електростанції, водосховища та цистерн з пропаном показано на схемі у додатку до завдання. Маса пропану в цистернах, що знаходяться на залізничній станції БЕЛЬЦИ, становить N·10 т, а запаси води у водосховищі – N·10 млн. м3, де N – номер, за яким прізвище студента занесено до списку навчальної групи. Метеорологічні умови для проведення розрахунків такі:
Кожен студент опрацьовує свій варіант завдання згідно номеру, за яким позначено його прізвище у журналі поточної успішності (електронному чи паперовому). Якщо його номер у списку прізвищ, що наведений у журналі поточної успішності групи: 1 – 6 – він (вона) виявляє та оцінює радіаційну обстановку в осередку ураження (в районах розташування офісу та підрозділів фірми); 7 – 12 – виявляє та оцінює обстановку в осередку ураження (в районах розташування офісу та підрозділів фірми) катастрофічним затопленням; 13 – 18 – виявляє та оцінює обстановку в осередку ураження (в районах розташування офісу та підрозділів фірми) вибуху пропано-повітряної суміші; 19 – 24 – виявляє та оцінює обстановку в осередку ураження (в районах розташування офісу та підрозділів фірми) землетрусом; 25 – 36 – виявляє та оцінює хімічну обстановку в районах розташування офісу та підрозділів фірми. За бажанням та узгодженістю з викладачем студенти можуть отримати альтернативне завдання, яке мусить носити пошуковий, дослідницький, інноваційний характер, та відповідати тематиці, що визначена програмою дисципліни. Методика виявлення та оцінки обстановки наведена у „Методичних матеріалах щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного та підсумкового контролю їхніх знань з дисципліни «Безпека життєдіяльності», що розміщені на внутрішньому сайті інтернету КНЕУ кафедри регіональної економіки. Результати виконання індивідуального розрахункового завдання студенти оформляють у вигляді звіту (дивись „Методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного та підсумкового контролю їхніх знань з дисципліни «безпека життєдіяльності») до якого додають карту (схему) місцевості з нанесеними на неї зоною надзвичайної ситуації, а саме: зонами зараження, осередком ураження, метеорологічною ситуацією, параметрами хвилі прориву та зоною можливого затоплення (підтоплення), маршрутами евакуації та іншими даними. В період підсумкової сесії студенти заочної форми навчання прибувають на кафедру де протягом чотирьох годин проходять підготовку на практичних заняттях за наступними темами: Заняття 1. Тема 2. Практичне заняття на тему: Геологічні процеси і явища. Заняття 2. Тема 2, 3. Практичне заняття на тему: Небезпечні гідрологічні та термодинамічні процеси та явища. Заняття 3. Тема 3. Практичне заняття на тему: Радіоактивність та життєдіяльність людини. Заняття 4. Тема 3. Практичне заняття на тему: Токсичні хімічні речовини – основа хімічної небезпеки. Зміст, плани та порядок проведення практичних занять наведені в розділі 4 Методичних матеріалів. На практичних заняттях та в часи індивідуально-консультативної роботи студенти захищають свої напрацювання, отримуючи таким чином оцінку поточної та підсумкової успішності. Додаток до розділу VІІІ. IX. ЗРАЗОК БІЛЕТУ МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД “КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА” Кафедра регіональної економіки Навчальна дисципліна: “Безпека життєдіяльності” | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||