«Диференціація дерев у насадженні за характером їх росту та розвитку, формою, розмірами стовбурів і крон». Диференціація дерев у насадженні за характером їх росту та розвитку, формою, розмірами стовбурів і крон
 Скачать 193.94 Kb.
|
|
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ Кафедра відтворення лісів та лісових меліорацій ПРАКТИЧНА РОБОТА № 1 на тему: «Диференціація дерев у насадженні за характером їх росту та розвитку, формою, розмірами стовбурів і крон» Варіант 6 Виконала: студентка 2-ЗВ-3 с.т. землевпорядкування А. Кононюк Перевірила: Г. Лобченко 2019 Мета: Вивчити причини диференціації дерев у насадженні, їх класифікацію за характером їх росту та розвитку, формою, розмірами стовбурів і крон, визначити на основі завдання стан насадження і встановити необхідність проведення лісогосподарських заходів. Методичні рекомендації Дерева в лісі, навіть однієї породи і однакового віку, суттєво різняться між собою за розмірами та формою стовбурів і крон. Серед них можуть бути дерева різних стадій розвитку: великі й потужні, середнього розвитку, а також слаборозвинуті та відмираючі. Це явище спостерігається в деревостанах на однорідних ґрунтах і в однакових кліматичних умовах. Н  айпоширенішою класифікацією дерев за ступенем розвитку вважається класифікація Крафта. Відповідно до неї всі дерева за ростом і розвитком умовно розподіляють на нормально розвинені (домінуючі чи пануючі) та відсталі в рості (підпорядковані). Основними ознаками для віднесення дерева до групи домінуючих або підпорядкованих слугують наступні: характер розвитку крони, висота дерева і положення його серед сусідніх дерев. Найважливішою ознакою при цьому є форма і розвиток крони, які визначають процес фотосинтезу.За вказаними ознаками всі дерева розподіляють на п’ять класів (рис.). I клас – передомінуючі відносно великі дерева, які переважають над іншими, мають стовбури найбільших діаметрів і сильно розвинену крону, характеризуються інтенсивним ростом (зазвичай таких дерев у насадженні буває до 10%); II клас – домінуючі дерева насадження, з добре розвиненою кроною та струнким стовбуром (їх кількість знаходиться в межах 20-40%); III клас – субдомінуючі дерева, що характеризуються однаковою висотою з деревами ІІ класу, але із стиснутою сусідніми деревами кроною, наявними ознаками пригнічення (їх кількість становить близько 20-30%); IV клас – пригнічені життєздатні дерева з ослабленим ростом, зі звуженими і часто недорозвиненими кронами (їх кількість у насадженні може становити до 30%). Дерева цього класу поділяються на IVа клас – дерева з рівномірно розгалуженими гілками крони і IVб – дерева з односторонньою (прапороподібною) формою розвитку крони; V клас – відмираючі та мертві дерева (кількістю до 10%), які знаходяться під пологом насадження і поділяються на Vа клас – дерева ще з життєздатною кроною і Vб – мертві (сухостійні) дерева. До основних причин, які впливають на диференціацію дерев у лісі, відносять: спадкові якості; прояви індивідуальної мінливості; умови місцезростання, які позначаються на їх життєздатності. Спадкові якості можуть бути різними навіть у насіння, яке зібране з одного дерева, а тим більша різноманітність спостерігається у лісовому середовищі, де насіння з різних дерев та їх форм має різні періоди дозрівання. Індивідуальна мінливість та диференціація деревних порід проявляється в часі дозрівання, опадання і проростання насіння, його розмірах і вазі, а також у різних умовах середовища їх зростання (освітлення, родючість та вологість ґрунту; наявність конкурентної рослинності; особливості умов мікрорельєфу, тощо). У багатих і оптимально зволожених умовах диференціація виражена дужче, що відповідним чином позначається на інтенсивному рості та прискореному впливу окремого дерева на сусідні. В умовах бідних і сухих ґрунтів процес диференціації значно уповільнюється. Це явище обумовлюється також віковим періодом, що найінтенсивніше проявляється у молодому віці деревостану і відповідним чином позначається на таксаційних показниках окремих деревних порід. ХІД РОБОТИ 1. Пригадати характеристику класів Крафта для нормальних умов росту і розвитку чистих насаджень. 2. Для конкретного насадження (згідно з варіантом ) встановити частку дерев кожного класу (%) за наведеною формою у табл. 1.1: Таблиця 1.1. Розподіл дерев у насадженні за класами Крафта
3. Використовуючи дані завдання і порівнюючи їх із ймовірним розподілом Крафта побудувати графік (у вигляді гістограми для фактичного розподілу і у вигляді графіка для нормального (теоретичного розподілу)), зробити відповідні висновки (щодо розбіжності теоретичного і фактичного розподілу дерев за ростом і розвитком) з обов’язковим обґрунтуванням.  Провівши дослідження між фактичним і теоретичним розподілом дерев за ростом і розвитком ІІ клас перевищує теоретичне значення на 8%, а IV клас, навпаки не досягає норми на 14 %. Велика кількість домінуючого деревного насадження, з добре розвиненою кроною та струнким стовбуром (ІІ класу - 30%) обмежує розвиток пригнічених життєздатних дерев з ослабленим ростом, зі звуженими і часто недорозвиненими кронами (IV класу – 20%). 4. Дати експертну оцінку стану конкретного насадження (згідно з варіантом ) і запропонувати необхідні заходи з метою його поліпшення. Для покращення стану насадження потрібно провести рубки формування і оздоровлення лісів проводяться способами, що не викликають ерозії ґрунтів, пошкодження дерев, які залишаються для подальшого росту, виключають можливість негативного впливу на стан лісів та водоймищ, забезпечують поступове відтворення і формування лісів, близьких до природних, постійне підтримання стійкості деревостанів. Згідно варіанту потрібно провести рубки догляду шляхом періодичного вирубування дерев, подальше збереження яких у складі насаджень недоцільне, згідно з технологічними картками на ділянках з попередньо підготовленою мережею технологічних коридорів (трелювальних волоків) та доріг для пересування транспорту тощо. А саме провести рубки прочищення, що забезпечують склад і рівномірне розміщення дерев головної породи на площі, формують оптимальну структуру майбутнього деревостану, регулюють кількісне співвідношення окремих порід. Це стосується ІІ класу деревини. До інших заходів з формування і оздоровлення лісів належить: догляд за підростом, за підліском, за узліссям, за формою стовбура та крони дерев, прокладення квартальних просік і створення протипожежних розривів. 4.1.Встановити співвідношення добре розвинених та пригнічених дерев і дати оцінку стану за часткою пригнічених (відмінний < 20 %; добрий – 21–30 %; задовільний – 31–40 %; незадовільний > 41 %). Як свідчать дані таблиці, сума дерев ІV(а+в) і V(а+в) класів становить 22%, що характеризує добрий стан насадження. 4.2. Визначитися в необхідності проведення рубок догляду за черговістю заходів: невідкладні; першочергові; другої черги; необхідність в рубках відсутня. Відповідно до стану, насадження потребують проведення рубок догляду другої черги в яких відбувається прочищення в чистих та проріджування у мішаних насадженнях. |