Автоматизація і інформатизація роботи салону мобільного зв‘язку”.. Автоматизація і інформатизація роботи салону мобільного зв‘язку”. Дипломний проект є описом проектування і реалізації програмного забезпечення на тему "Автоматизація і інформатизація роботи салону мобільного звязку"

• Название: Дипломний проект є описом проектування і реалізації програмного забезпечення на тему "Автоматизація і інформатизація роботи салону мобільного звязку"
• Анкор: Автоматизація і інформатизація роботи салону мобільного зв‘язку”
• Дата: 20.10.2022
• Размер: 1.09 Mb.
• Имя файла: Автоматизація і інформатизація роботи салону мобільного зв‘язку”.docx
• Тип: Диплом; #744303
• страница: 1 из 2

Анотація
Даний дипломний проект є описом проектування і реалізації програмного забезпечення на тему “Автоматизація і інформатизація роботи салону мобільного зв‘язку”.

Проект складається з пояснювальної записки і програмного продукту, який реалізує роботу системи. Пояснювальна записка містить описи принципів організації та роботи баз даних, таблиці, рисунки, результати роботи.

Об’єктом дослідження є діяльність салону мобільного звязку .

Мета розробки системи – автоматизація роботи салону – формування, зберігання та впорядкування даних.

Метод вирішення проблеми – розробка та використання реляційної системи керування базами даних.

Використані засоби: Microsoft SQL Server та Builder C++.

В процесі розробки системи була досліджена предметна область, визначена архітектура системи, спроектована база даних і програмне забезпечення.

В результаті розроблена і протестована програмна система. Детально описана структура програми та інструкція по використанню програмного продукту.

Результати роботи можуть бути корисними для організації системи електронної звітності у салоні мобільного зв’язку.

Також в дипломному проекті буро розраховано витрати на розробку та впровадження програмного забезпечення, експлуатаційні витрати, було досліджено ринки збуту розробленого програмного продукту та визначені показники економічної ефективності.
Вступ
Сучасні темпи розвитку виробництва ставлять задачу вивчення великих об’ємів інформації, як практичного так і теоретичного характеру.

Основою для обліку, контролю і планування служать всілякі картотеки, реєстраційні журнали, списки і т.д. Вони поступово накопичуються і оновлюються. При великому обсязі інформації пошук і узагальнення необхідних відомостей, здійснюваних вручну, являють собою досить трудомісткий процес.

З появою ЕОМ і використанням їх для обробки інформації з'явилася можливість автоматизувати рішення багатьох інформаційно - довідкових і розрахункових завдань.

Спочатку для накопичення і зберігання інформації на ЕОМ застосовувалися локальні масиви (або файли), при цьому для кожної з розв'язуваних функціональних завдань створювалися власні файли вихідної і результатної інформації. Це призводило до значного дублювання даних, ускладнювало їх оновлення, ускладнювало вирішення взаємопов'язаних проблемних завдань.

Поступово з розвитком програмного забезпечення ЕОМ з'явилися ідеї створення керуючих систем, які дозволяли б накопичувати, зберігати і оновлювати взаємопов'язані дані з цілого комплексу завдань, наприклад при автоматизації бухгалтерського обліку на підприємстві. Ці ідеї знайшли своє втілення в системах управління базами даних (СУБД). СУБД взаємодіють не з локальними, а взаємопов'язаними за інформацією масивами, званими базами даних. З появою персональних комп'ютерів СУБД стають найбільш популярним засобом обробки табличної інформації. Вони є інструментальним засобом проектування банків даних при обробці великих обсягів інформації.

Програмне забезпечення для роботи з базами даних використовується на персональних комп'ютерах вже досить давно. На жаль, ці програми або були елементарними диспетчерами зберігання даних і не мали засобів розробки додатків, або були настільки складні і важкі, що навіть добре розбираються в комп'ютерах люди уникали працювати з ними до тих пір, поки не отримували повних, орієнтованих на користувача додатків.

У даному дипломному проекті ставиться задача по розробці програмного продукту, який дозволить працівнику магазину значно скоротити проміжок часу для ведення документації. Проведено обстеження предметної області, визначені основні об’єкти та зв’язки між ними, спроектована і реалізована база даних з використанням сучасних технологій програмування.

На сучасному етапі такі задачі розв’язуються за допомогою систем керування базами даних, а розробка інтерфейсу користувача робиться за допомогою засобів швидкої розробки програм. Прикладом такого візуального середовища є Borland С++ Builder.
1 ОСНОВНА ЧАСТИНА

1.1 Опис завдання

1.1.1 Постановка задачi на розробку програми.

Необхідно розробити автоматизовану інформаційну систему для салону мобільного звязку. Салон займається наданням різних послуг клієнтам – продаж товарів, консультація, настроювання пристроїв.

Автоматизація роботи салону передбачає ведення електронної бази даних салону а саме формування даних, перегляд та пошук інформації, оформлення різноманітної документації. Це значно прискорить обробку даних працівниками салону, надасть зручності та ефективності в роботі.

Необхідно розробити програмну систему, яка б дозволила всім працівникам салону здійснювати роботу з єдиною базою даних салону в локальній мережі.
1.1.2 Перелік вимог

У загальному випадку під вимогами розуміють властивості, які повинна мати система для виконання функцій замовника.

Типи вимог:

• 
  функціональні вимоги. Це перелік сервісів, які повинна виконувати система, причому повинно бути зазначено, як система реагує на ті чи інші вхідні дані, як вона веде себе в певних ситуаціях і т. д. В деяких випадках вказується, що система не повинна робити. Тобто, що, як і коли робить система. А також, хто бере в цьому участь.
  
• 
  нефункціональні вимоги. Описують характеристики системи і її оточення, а не поведінку системи. Тут також може бути наведений перелік обмежень, які накладаються на дії та функції, виконувані системою. Вони включають тимчасові обмеження, обмеження на процес розробки системи, стандарти і т. д.
  

1.1.2.1 Нефункцiональнi вимоги.

• 
  Інформацiйнi вимоги:
  

1. 
   джерелом введення iнформацiї є клавіатура.
   
2. 
   результати роботи виводяться на екран та заносяться у базу даних
   

• 
  Вимоги до програмних засобів
  

OC Windows, СУБД SQL Server

• 
  Вимоги до iнтерфейсу.
  

1. 
   Органiзацiя управлiння програмою проводиться за допомогою меню.
   
2. 
   Обов’язкове збереження даних перед закінченням роботи.
   
3. 
   Наявнiсть можливостi ознайомитись з iнформацiєю про програму та розробника.
   

• 
  Вимоги до якостi.
  

1. 
   Надiйнiсть - в програмi вiдсутнi помилки. Програма органiзована так, що помилковi ситуацiї, що виникають, не ведуть до фатальних наслiдкiв.
   
2. 
   Простота використання - чiтко визначенi умови i межi використання даної програми, ясно оговоренi пояснення, якi полегшують i прискорюють використання, але виключають невiрне застосування.
   
3. 
   Зручнiсть експлуатацiї - передбачена можливiсть для подальшого покращення i модифiкацiї, без великих переробок для того, щоб експлуатацiя програми здiйснювалась з мiнiмальними затратами.
   
4. 
   Мобiльнicть - програма пристосована до переносу з одного комп’ютера на iнший, або до змiн операцiйного середовища.
   
5. 
   Сумiснiсть
   
6. 
   програма вiдповiдає iснуючим стандартам по кодам, форматам, структурам даних,
   
7. 
   чiтко визначенi вхiднi та вихiднi данi з вказанням їх функцiонального призначення.
   

При проектуванні бази даних необхідно враховувати той факт, що база даних також повинна задовольняти комплексу вимог.

Перелік нефункціональних вимог до бази даних:

• 
  Цілісність бази даних – вимога повноти і несуперечності даних;
  
• 
  Багаторазове використання даних;
  
• 
  Швидкий пошук і отримання інформації за запитами користувачів;
  
• 
  Простота оновлення даних;
  
• 
  Зменшення зайвої надмірності даних;
  
• 
  Захист даних від несанкціонованого доступу;
  
• 
  Захист даних від спотворення і знищення.
  

Однією з основних вимог до бази даних є безпека даних. Безпека даних включає їх цілісність і захист.

Цілісність даних - стійкість даних, що зберігаються до руйнування і знищення, пов'язаних з несправностями технічних засобів, системними помилками і помилковими діями користувачів.

Вона передбачає:

• 
  відсутність неточно введених даних або двох однакових записів про одне й те ж факт;
  
• 
  захист від помилок при оновленні бази даних;
  
• 
  неможливість видалення (або каскадне видалення) пов'язаних даних різних таблиць;
  
• 
  збереження даних при збої техніки (відновлення даних).
  

Цілісність даних полягає у логічній і фізичній цілісності даних.

Логічна цілісність - виражається у вигляді обмежень або правил збереження даних, несуперечність яких не повинна порушуватися в базі. Можна вказати межі значень при описі структури бази даних або таблиць бази.

Фізична цілісність виражається в захисті даних від фізичного руйнування в результаті збоїв і відмов устаткування. Для цього використовують контрольні копії даних, тобто запам'ятовування станів бази даних у контрольних точках, а також ведення системного журналу, в якому відображаються усі маніпуляції над базою даних.

Одним з видів захисту бази даних являється різноманітність прав доступу, що гарантує доступ до бази даних тільки санкціонованих користувачів.

Для забезпечення цілісності даних було обрано модель зв'язаних таблиць та первинних і вторинних ключів, що передбачає не можливість вводу двох однакових записів, та зміну записів.

Введення інформації в базу даних повинно бути мінімізоване, тобто інформація вводиться однократно, а її зміни відображаються тільки у виведених даних.
1.1.2.2 Функцiональнi вимоги.

Перелік функціональних вимог до системи:

• 
  Формування переліку товарів, що є в продажу (телефони, смартфони, додаткові товари). По кожному товару вказати модель, виробника, характеристики, фото, тощо.;
  
• 
  Облік надходжень товару;
  
• 
  Облік обслуговуючого персоналу;
  
• 
  Формування переліку послуг(продаж, оплата зв‘язку, консультації);
  
• 
  Облік наданих послуг персоналом;
  
• 
  Здійснювати пошук товару за моделлю або характеристиками;
  
• 
  Формувати чек на здійснені послуги;
  
• 
  Отримати перелік здійснених послуг за типом за вказаний період;
  
• 
  Отримати перелік і вартість здійснених послуг вказаним співробітником за вказаний період;
  
• 
  Змінити вартість товару;
  
• 
  Визначити вартість всього наявного в салоні товару;
  
• 
  Визначити кількість товару кожного виду.
  

1.2 Обстеження предметної області і основні задачі, що треба розв’язати

Перед початком проектування будь-якої системи необхідно в першу чергу визначити склад тих операцій, які будуть закладені в проектований комплекс програмних засобів, та проаналізувати необхідність і можливість реалізації функцій засобами конкретної системи проектування.

Система призначена, як вже було сказано вище, в першу чергу для підвищення ефективності роботи магазину. Тому функціональні можливості програмного комплексу повинні бути спрямовані на вирішення конкретних завдань, що виникають в процесі роботи.

У проектованій системі необхідно закласти можливості, що забезпечують перераховані вище сервісні та інформаційно-розрахункові функції.

Для проектування структури системи необхідна вихідна інформація про предметну область бажано у формалізованому вигляді.

Предметною областю називається фрагмент реальності, який описується або моделюється за допомогою бази даних і її застосувань. У предметній області виділяються інформаційні об'єкти - об'єкти реального світу, що ідентифікуються, процеси, системи, поняття і так далі, відомості про яких зберігаються у базі даних.

При обстеженні предметної області розбивається на фрагменти і до кожного фрагменту визначає інформаційні об’єкти, встановленні певні асоціації між інформаційними об’єктами.

Фрагменти досліджуються послідовно, можливий розділ на групи фрагментів, згідно з цим виділяються етапи:

• 
  огляд предметної області;
  
• 
  визначення об’єктів;
  
• 
  встановлення асоціації;
  
• 
  перевірка конкретної моделі .
  

Огляд предметної області виконується з замовником, потрібно детально розробити схему діалогу по кожному фрагменту, бажано ввести протокол діалогів.

На сьогоднішній день для нормального функціонування будь-якого магазину повинен вестись облік по наступним видам даних:

• 
  перелік товарів, що є в продажу (телефони, смартфони, додаткові товари). По кожному товару вказати модель, виробника, характеристики, фото, тощо.;
  
• 
  надходження товару
  
• 
  обслуговуючий персонал
  
• 
  перелік послуг(продаж, оплата зв‘язку, консультації);
  
• 
  надані послуги;
  

Тому в предметній області були виділені наступні інформаційні об’єкти:

• 
  товари
  
• 
  поставки товарів
  
• 
  персонал
  
• 
  послуги
  
• 
  надані послуги
  

1.3 Проектування бази даних

1.3.1 Етапи проектування та життєвий цикл бази даних

У життєвому циклі бази даних виділяють дві фази:

1. 
   Фаза аналізу та проектування;
   
2. 
   Фаза реалізації та функціонування.
   

Етапи проектування:

• 
  формування та аналіз вимог (збір вимог, збір документів формування задач в термінах замовника, термінах предметної області). Цей етап - перша частина в розробці технічних завдань;
  
• 
  концептуальне проектування ;
  
• 
  проектування реалізації (проектування бази даних і програм);
  
• 
  фізичне проектування.
  

Основним результатом третього етапу є функціональна специфікація програми модулів та набір можливих запитів.

На четвертому етапі вибір фізичної структури бази даних з урахуванням можливостей тестування та відладки.

Фаза аналізу та проектування завершується формуванням вимог на розробку програмного продукту.

Реалізація бази даних (розробляються конкретні програми, обслуговуючи запроси користувача, створюються бази даних, індексні файли).

Аналіз функціонування і супроводження (тестування розроблюваного продукту при необхідності програмних модулів).

Модифікація та адаптація (на цьому етапі програмний продукт налагоджуємий на конкретні вимоги заказника використовує параметричні настройки).

Прийомно-здатні випробування (пред’являється готова програма на випробуваємих даних). По договірності сторін випробування можуть зараховуватися успішними при деякому проценті не повністю пройдених тестів. В залежності від виду прийому процент не повністю пройдених тестів -0-3%.

По результатам випробувань підписується акт, в якому можливі накази. У випадку невдачі продукту виникають потреби на доробку, при реалізації яких можливий перехід на попередні етапи.

1.3.2 Концептуальне проектування

На цьому етапі проробляється представлення даних в діалозі між розробником і замовником.

В діалозі розробник повинен вирішити такі задачі:

• 
  виділити межі предметної області що розглядається;
  
• 
  визначити джерела і споживачів інформації;
  
• 
  конкретизувати запити до системи, що розробляється;
  
• 
  вставити параметри використаної обчислювальної техніки;
  
• 
  з’ясувати кваліфікацію обслуговуючого персоналу;
  
• 
  встановити строки розробки по етапам.
  

Концептуальний рівень служить для підтримки єдиного погляду на базу даних, що є загальним для усіх користувачів. В середовищі концептуального рівня при проектуванні бази даних відображається інформаційна модель предметної області, характеристики інформаційної потреби користувача.

Описання бази даних на даному рівні є незалежним від технічних та прикладних засобів. Представлення бази даних на цьому рівні – концептуальна база даних, а описання – концептуальна схема бази даних.

Задачі які представленні на концептуальному рівні розв’язуються шляхом уточнення вимог по об’єктам та зв’язками між ними. З цією метою група адміністраторів бази даних, вивчає предметну область, розробляє свої уявлення, можливо, відмінне від подання замовника. Це подання виконує можливі взаємодії об’єктів предметів її області в їх динаміці, тобто адміністратор повинен враховувати зміни, які іноді проскакують у елементах даних об’єктів в процесі взаємодії цього об’єкту з елементами зовнішнього середовища.

Зовнішнім середовищем, по відношенню до концептуального об’єкту, являються об’єкти, які побічно впливають на поведінку об’єктів комплексу, що розглядається. Такий взаємозв’язок виявляється частіше в великих системах. В теперішній час суттєвий інформаційний вплив на об’єкти системи, що розробляється, надає взаємодія цих об’єктів з зовнішнім середовищем через мережі.

Мета та задачі концептуального проектуванням це отримання проекту, який задовольняє вимоги:

• 
  Коректність схеми бази даних. Кожному об’єкту предметної області відповідають дані в пам’яті ЕОМ, кожному процесу - адекватні процедури обробки даних. Бази даних повинні бути адекватні моделюємій предметній області.
  
• 
  Забезпечення обмежень за конфігурацією обчислювальних систем.
  
• 
  Ефективність функціонування, тобто забезпечення вимог по часу реакції системи на запити бази даних.
  
• 
  Захист даних від порушення при збоях чи несанкціонованому доступі.
  
• 
  Легкість та зручність використання інформаційної системи.
  
• 
  Гнучкість , тобто можливість розвитку та адаптації до змін предметної області.
  

Етапи концептуального проектування

• 
  Визначення об’єктів.
  

Виконується послідовність для кожного фрагменту, результати формуються в інформаційну схему предметної області. В кожному з фрагментів необхідно виділити об’єкти-володарі і об’єкти-підлеглі.

• 
  Формалізація процесу і встановлення асоціації.
  

Асоціація і процеси пояснюються в діалозі з замовником. Необхідно отримати інформацію у вигляді таблиць, які відображають позначення та характеристику об’єктів, їх атрибутів, структур зв’язків. Ці дані можуть уточнюватися, але не треба починати програмування до повного концептуального програмування.

• 
  Перевірка концептуальної моделі.
  

Конкретність перевіряється за двома напрямками:

• 
  тестування;
  
• 
  формальна кількість правильних моделей.
  

Вимоги до інформаційної моделі:

• 
  мова специфікації повинна бути зрозумілою замовнику;
  
• 
  концептуальна схема повинна всі відомості щодо предметної області;
  
• 
  концептуальна модель предметної області повинна логічно переформуватися в моделі для СУБД.
  

До вище вказаних потреб задовольняє модель, яка називається модель об’єкт – зв’язок. Ця модель складається з таких компонентів як:

• 
  атрибут;
  
• 
  об’єкт;
  
• 
  структурний зв’язок.
  

Визначимо ці компоненти в термінах концептуального проектування :

Об’єкт – це засіб для позначення типу, який характеризується змістом деяких атрибутів.

Екземпляр об’єкта - реалізація типу в конкретних значеннях атрибутів.

Структурний зв’язок – це ієрархічне відношення між об’єктами двох типів: власником та підлеглим.

Екземпляр структурного зв’язку представлений одним екземпляром власника та більшістю екземплярів підлеглих об’єктів. Це групове відношення, яке використовується у мережевих та ієрархічних моделях.

Зображеня інфологічної структури відбувається за допомогою графа, де дуги – це зв’язки. Така структура називається структурою Бохменова.

На цьому етапі аналізується запити користувачів, обираються інформаційні об’єкти та їх характеристики і на основі проведеного аналізу структурується предметна область. Аналіз предметної області є загальнозначущим етапом, що не залежить від програмної та технічної середовищ, в яких буде реалізовуваться (база даних) БД.

Аналіз предметної області доцільно робити на три фази:

• 
  аналіз концептуальних вимог та інформаційних потреб;
  
• 
  виявлення інформаційних об’єктів та зв’язків між ними;
  
• 
  побудова концептуальної моделі предметної області та проектування концептуальної схеми БД.
  

Вимоги користувачів до БД, що розробляється, являють собою список запитів з вказанням їх інтенсивності та об’ємів даних. Ці відомості розробки БД отримують в діалозі з її майбутніми користувачами. Тут же з’ясовуються вимоги до введення, оновлення та коригуванню інформації. Вимоги користувачів уточнюються та доповнюються при аналізі наявних та перспективних додатків.

Друга фаза аналізу предметної області полягає в виборі інформаційних об’єктів, завданні необхідних властивостей для кожного об’єкта, виявленні зв’язки між об’єктами, означенні обмежень, що накладаються на інформаційні об’єкти, типи зв’язків між ними, характеристики інформаційних об’єкт.

Аналізуючи предметну область та використовуючи інформацію даного розділу, виділимо сутності та атрибути, які описані в табл 1.1.
Таблиця 1.1 – Опис типів сутностей

Ім‘я типу сутності	Опис
Послуга	перелік послуг
Надання послуг	перелік наданих послуг
Персонал	Перелік працівників
Посада	Перелік посад працівників
Гаджет	Інформація про товар
Тип гаджету	Тип товару
Бренд	Виробник
Поставки	Перелік поставок
Країна	Країни поставок