Презентація Дискусія. дискусія, полеміка, диспут як різновид суперечки Осікова Марина.. Дискусія, полеміка, диспут як різновид суперечки
 Скачать 1.06 Mb.
|
|
Презентація з дисципліни: «Українська мова за професійним спрямуванням» на тему: «Дискусія, полеміка, диспут як різновид суперечки» Виконала студентка 25 групи Осікова Марина ПЛАН Вступ Поняття дискусії Форми організації дискусії Полеміка Диспут, його мета і структура Висновок Вступ Актуальність даної теми полягає в тому, що мистецтво суперечки як ніяке інше допомагає вирішувати складні, на перший погляд не вирішувані, задачі. Під час будь-якого з видів суперечки, чи то диспут, чи дискусія, чи якась полемічна ситуація, людина розкриває свої знання з цього питання та намагається перекрити власними аргументами, аргументи опонента. Мета - освоєння навичок проведення суперечок як достатньо дієвого способу вирішення завдань. Поняття дискусії Дискусія (вiд лат. discussio – дослідження, розгляд) – дiалогiчний метод творчої дiяльностi групи осіб, побудований на публічному, відкритому, доброзичливому обговоренні актуального, але спірного питання i спрямований на певний позитивний результат. Основні правила дискусії. 1. Всі відкрито висловлюють свої думки. 2. Всі точки зору повинні поважаться. 3. Слухайте інших не перебиваючи. 4. Не говоріть занадто довго та занадто часто. 5. Водночас говорить лише одна особа. 6. Дотримуйтесь позитивних ідей та стосунків. 7. Не критикуйте себе та інших. 8. Незгоди й конфлікти відносно ідей не повинні бути направлені на конкретну особу. Форми організації дискусії Дерево рішень; В стилі телевізійного ток-шоу; Мозковий штурм. Дерево рішень Ця методика застосовується при аналізі ситуацій і допомагає досягнути повного розуміння причин, які призвели до прийняття того чи іншого важливого рішення в минулому. Учасники дискусії розуміють механізм прийняття складних рішень, а викладач з великою точністю заносить у колонки переваги і недоліки кожного з них. В ході обговорення учасники дискусії заповнюють таблицю. В стилі телевізійного ток-шоу Ця форма дискусії сполучає в собі переваги лекції і дискусії в групі. Група з 3-5 чоловік веде дискусію на зарання обрану тему в присутності аудиторії. Глядачі вступають в обговорення пізніше: вони висловлюють свою думку або задають питання учасникам бесіди. Ток-шоу дає можливість чітко виразити різні точки зору за заданою темою, але для цього основні учасники обговорення повинні бути добре підготовлені. У всіх рівні умови - 3-5 хвилин. Ведучий повинен слідкувати, щоб учасники не відхилялись від заданої теми. Ток-шоу добре проводити спареними уроками. Мозковий штурм Принцип «мозкового штурму» простий. Ви збираєте групу учасники дискусії, ставите їм задачу і просите всіх учасників висловити свої думки з приводу рішення цієї задачі: ніхто не має права висловити на цьому етапі свої думки про ідеї інших або давати їм оцінку. Через декілька хвилин можна отримати велику кількість ідей, які служитимуть основою для вироблення найбільш розумного рішення. "Мозковий штурм" можна вважати вдалим, якщо висловлені під час I етапу 5 або 6 ідей служитимуть основою для рішення проблеми. Полеміка Полеміка (вiд давньогрецького polemikos – войовничий, ворожий) – це метод суперечки, в якій наявні конфронтація, протистояння, протиборство сторін, ідей, концепцій, позицій. Із цього визначення випливає суттєва різниця між полемікою, з одного боку, та дискусією -- з іншого. Якщо учасники дискусії або диспуту, відстоюючи протилежні думки, намагаються дійти консенсусу, якоїсь єдиної думки, знайти спільне рішення, встановити істину, то мета полеміки зовсім інша. Тут потрібно отримати перемогу над супротивником, відстояти і захистити свою власну позицію. Прийоми, які застосовуються в полеміці, повинні бути коректними, однак у практиці сучасної комунікації в подібного типу суперечках часто застосовуються також некоректні прийоми. Але немає сенсу заперечувати проти присутності окремих елементів полеміки в будь-якому дiалогiчному методі. Якщо хтось чітко, аргументовано, достойно обстоює свою думку i не погоджується з її альтернативою, то завдання педагога - не в тому, щоб примусити його відмовитися від своєї позиції, а в тому, щоб кожна із сторін, що сперечається, уважно, без запальної непримиренності вислухала й зрозуміла протилежну думку, не поспішала її відкинути, скористалася певним елементом позиції опонента. При цьому корисно взяти до уваги слушну думку філософа: iсторiя ще не знає прикладів, щоб наші опоненти в усьому помилялися. Диспут, його мета і структура Диспут (вiд лат. disputare – розмiрковувати, розбирати) – це публiчне обговорення тiєї чи iншої важливої для присутнiх проблеми, яке, як правило, завчасно готується. Мета диспуту суттєво не вiдрiзняється вiд мети iнших дiалогiчних методiв – це пошук iстини шляхом розв'язання проблеми або окремих її аспектiв, розвиток творчих здiбностей i умiнь. Але для досягнення цiєї мети мобiлiзуються бiльшi резерви – iнформацiйнi, психологiчнi, часовi. Необхiднi й достатнi структурні елементи диспуту: 1. Колективний чи груповий пошук теми диспуту i визначення орієнтовних питань, що пропонуються для обговорення. 2. Пiдготовча робота, розподiл ролей для майбутнього змагання. Це можуть бути «дослiдники», «ерудити», «опоненти», «консультанти», «експерти», «оглядачi». 3. Пiдготовка до диспуту. Йде вивчення лiтератури, проводяться опитування, анкетування. 4. Основний етап – проведення диспуту. Ведучий (педагог) або ведучi (найбiльш ерудованi й авторитетнi учнi, студенти) оголошують вступне слово про актуальнiсть i складнiсть обраної проблеми, про пiдготовчу роботу до диспуту 5. На завершальному етапi ведучий пiдводить пiдсумки. Вони, як правило, вiдбивають те спiльне, до чого прийшли учасники дискусiї, у чому переконалися. Відмітні ознаки диспуту такі: диспут -- це завжди публічна суперечка. Предметом диспуту як публічного спору виступає наукове або суспільно важливе питання. Організаційні форми диспуту можуть бути різноманітними: обговорення дисертації, публічний захист тез тощо. На відміну від дискусії диспут не тільки з'ясовує підстави, а й виявляє позиції сперечальників. Нерідко останнє в диспуті стає головним. Висновок Важливе місце в організації дискусії має культура мовлення. Адже не так вже й багато людей у ході суперечки вміють дотримуватися елементарної культури мовлення. Не можна у жодному разі під час дискусій використовувати недозволені методи ведення суперечок: ображати один одного, натякати на якісь певні негативні сторони один одного, не маючи конкретних доказів чи відносячи до суперечки речі, які не мають логічного відношення до розглядуваних питань. Дякую за увагу !!! |