Главная страница
Навигация по странице:

  • Місячна веселка

  • Біла веселка

  • Для утворення цього атмосферного явища необхідними є наступні умови: 1. Має сформуватися слабкий туман (чи серпанок), але при цьому світити Сонце.

  • 2. Краплі вологи в тумані повинні мати розмір 25 мкм і менше. Вогняна веселка

  • «округло-горизонтальна дуга».

  • Феномен проявляється за певних умов

  • Оптичні явища природи. ДИВОВИЖНІ ОПТИЧНІ ЯВИЩА ПРИРОДИ [Автосохраненный]. Дивовижні оптичні явища природи створила Мягка Діана


    Скачать 1.4 Mb.
    НазваниеДивовижні оптичні явища природи створила Мягка Діана
    АнкорОптичні явища природи
    Дата07.12.2021
    Размер1.4 Mb.
    Формат файлаpptx
    Имя файлаДИВОВИЖНІ ОПТИЧНІ ЯВИЩА ПРИРОДИ [Автосохраненный].pptx
    ТипДокументы
    #295448

    ДИВОВИЖНІ ОПТИЧНІ ЯВИЩА ПРИРОДИ

    Створила М‘ягка Діана

    Зелений промінь

    Зелений промінь — рідкісне оптичне явище: спалах зеленого світла в момент зникнення сонячного диска за горизонтом (зазвичай морським) або появи його з-за обрію. Триває кілька секунд. Явище зеленого променя спостерігається дуже рідко. Воно вимагає дуже добрих погодних умов: чистої і прозорої атмосфери, рівного горизонту, відсутності хмар на ньому, відсутності вітру. Явище пов'язане із заломленням сонячних променів. Через те, що в нижніх шарах атмосфери повітря щільніше( оптично більш густе), ніж у верхніх, промені світла, що проходять через нього, заломлюються і розділяються на основні кольори. Це явище називається атмосферною дисперсією. Короткохвильове ( синьо-зелене) світло заломлюється сильніше за довгохвильове (червоне). Заломлення світла в атмосфері збільшує видиму висоту над горизонтом джерела цього світла. Тому в зелених променях зображення сонця видно на більшій висоті, ніж у червоних. Таким чином навколо сонячного диску з'являється зелений обідок згори і червоний знизу. Коли сонце заходить, останнє, що ми бачимо – це його зелений верхній край

    Місячна веселка


    Місячна веселка порівняно більш бліда, ніж звичайна. Це пояснюється тим, що Місяць виробляє (відбиває) менше світла, ніж Сонце. Місячна веселка завжди знаходиться на протилежному боці від Місяця. Вночі світло дуже слабке, щоб порушити чутливі елементи в наших очах – колбочки, внаслідок чого розгледіти кольори місячної веселки складно. В результаті місячна веселка зазвичай бачиться білою.

    Проте на знімках з тривалою експозицією можливо отримати різнокольорову веселку. Найкраще місячну веселку видно при повному місяці, або на фазі місяця, близької до повної, тому що в цей час місяць буває найяскравішим.

    Біла веселка


    Біла або туманна веселка

    Туманна веселка належить до рідкісних атмосферних оптичних явищ. На відміну від звичайної, така веселка має дуже бліде забарвлення і формується під час туману, а не під час випадання дощу.

    Принцип формування обох веселок – однаковий: веселка виникає через те, що сонячне світло заломлюється і відбивається крапельками води (дощу або туману), що знаходяться в атмосфері. Проте, розсіювання світла в дуже дрібних крапельках туману має свої особливості і призводить до збільшення ширини веселки та зменшення насичення її кольорів. Саме тому туманна веселка – вдвічі ширша, від звичайної, а за забарвленням – майже біла, з ледь помітним блиском. В окремих випадках внутрішня сторона такої веселки може бути забарвлена в блідо-фіолетовий колір, а зовнішня – в блідо-оранжевий.

    Для утворення цього атмосферного явища необхідними є наступні умови:

    1. Має сформуватися слабкий туман (чи серпанок), але при цьому світити Сонце.

    2. Краплі вологи в тумані повинні мати розмір 25 мкм і менше.

    Вогняна веселка


    Така незвичайна веселка - один з найрідкісніших атмосферних феноменів. По науковому вона називається «округло-горизонтальна дуга». Промені проходять через висотні хмари( перисті) , що складаються з кристалів льоду у формі шестигранників. Сонячне світло заломлюється в цих кристалах, світло входить у вертикальну грань кристала і виходить з нижньої сторони, заломлюючись таким чином, як світло проходить через призму. Це явище зовсім не локальне, воно може тягнутися на декілька сотень квадратних миль.

    Феномен проявляється за певних умов:

    Сонце повинне бути вище 58 градусів над горизонтом;

    в небі повинні знаходитися перисті хмари;

    плоскі шестикутні кристали льоду в хмарах повинні розташовуватися горизонтально.

    Міражі


    Міраж - оптичне явище в атмосфері, завдяки якому в зоні видимості з'являються зображення предметів, які при звичайних умовах приховані від спостереження. Такі «чудеса» відбуваються тому, що в оптично неоднорідній атмосфері промені світла викривляються, ніби зазирають за горизонт. Найчастіше неоднорідності виникають через нерівномірне нагрівання повітря на різній висоті. Цікаво, що найяскравіші і чіткіші видіння виникають не в пустелі, як прийнято вважати, а в умовах екстремального холоду - на Алясці. Аляска на сьогодні, одне з самих кращих місць для появи міражів. Там, навіть створено суспільство по вивченню цього явища, яке фіксує усі міражі в спеціальний журнал.

    гало


    Галό — оптичне явище, що виникає внаслідок заломлення та відбиття світла в льодяних кристалах і спостерігається найчастіше в атмосфері у перисто-шаруватих хмарах, рідше — за інших умов. Найпоширеніша форма гало - світле слабко , забарвлене коло навколо Сонця чи Місяця. Досить часто спостерігаються яскраві кольорові плями обабіч Сонця - несправжні сонця чи паргелії, яскрава кольорова дуга з центром у зеніті - зенітна дуга, світлові стовпи, що ідуть вгору та вниз від світила.

    Всього відомо кілька десятків різновидів гало (до 90). Переважна більшість їх - рідкісні і спостерігаються лише в країнах із суворим кліматом. В Україні гало можна спостерігати 70-120 разів на рік, але переважно у вигляді малопомітного явища. Яскраве і добре помітне гало з'являється 10-20 разів на рік. Поява гало часто свідчить про зміни в погоді - похолодання, прихід вологих атмосферних фронтів.


    написать администратору сайта