Главная страница

Терапия. До модульного контролю з


Скачать 419 Kb.
НазваниеДо модульного контролю з
АнкорТерапия
Дата12.01.2020
Размер419 Kb.
Формат файлаdoc
Имя файлаDsmaHelp_tyerapiya_tyest.doc
ТипДокументы
#103665
страница3 из 4
1   2   3   4

308. Що вірно у відношенні II тона на основі серця?

А. *В дорослий людині гучність II тона над клапаном аорти та клапаном легеневого стовбура однакова;

309. Яке ствердження відносно диастолічного шуму невірно?

А. *Вислуховується при недостатності мітрального клапану;

310. Яке ствердження відносно проведення шумів серця невірне?

А. *Шум проводиться по щільній м’язовій тканині;

311. Який аускультативний феномен найбільш характерний для мітрального стенозу?

А. *Тон відкриття мі трального клапану;

312. Якій фазі серцевої діяльності відповідає І тон серця?

А. *Фазі ізометричного скорочення;

313. Який у нормі інтервал Q-1 тон (фаза асинхронного скорочення)?

А.* 0,04-0,06 с.;

314. Якій фазі серцевої діяльності відповідає І тон серця?

В. *Фазі ізометричного скорочення;

315. У яку фазу діяльності серця виникає фізіологічний III тон серця?

А. *У період швидкого наповнення шлуночків кров'ю;

316. Що розуміють під систолою в аускультативному плані?

А.* I тон і коротку паузу;

316. Що розуміють під діастолою в аускультативному плані?

А. *II тон і довгу паузу;
317. Яка послідовність аускультації серця?


  1. Над верхівкою серця – мітральний клапан;

  2. У другому міжребровому проміжку справа від груднини – аортальні клапани;

  3. У другому міжребровому проміжку зліва від груднини – клапани легеневого стовбура;

  4. Біля основи мечоподібного відростка грудини – тристулковий клапан;

  5. У четвертому міжребровому проміжку між лівими груднинною і пригруднинною лініями (точка Боткіна-Ерба).


318. Де оцінюють І тон?

А. Над верхівкою серця;

Б. Біля основи мечоподібного відростка;

В. У другому міжребровому проміжку справа від груднини;

Г. Точка Боткіна-Ерба;

Д. У другому міжребровому проміжку зліва від груднини.
319. Де оцінюють II тон?

А. У другому міжребровому проміжку справа від груднини;

Б. У другому міжребровому проміжку зліва від груднини;

В. Над верхівкою серця;

Г. Точка Боткіна-Ерба;

Д. Біля основи мечоподібного відростка.
320. При яких захворюваннях серця спостерігається ослаблення двох тонів серця?

А. *У всіх випадках;

321. Що таке акцент II тону?

А. *Посилення II тону над аортою або легеневою артерією;

321.Яка швидкість поширення пульсової хвилі в периферійних артеріях?

А. *6-9 м/с.

322. Яке захворювання супроводжується зростанням швидкості поширення пульсової хвилі?

Б. *Гіпертонічна хвороба

323. Коли буває різний пульс (pulsus differens) на променевих артеріях?

Д. *У всіх перерахованих вище випадках

324. Яка в нормі частота пульсу в спокої в дорослої людини?

А. *60-80 за 1 хв.

325. Коли буває частий пульс (pulsus frequens)?

Д.* У всіх перерахованих вище випадках

326. Коли буває рідкий пульс (piilsus rarus)?

Д. *У всіх перерахованих вище випадках

327. Рідкий пульс є еквівалентом брадикардії (bradycardia)…..

А. *При дефіциті пульсу;

328. Еквівалентом якого гемодинамічного параметру може бути напружений пульсу?

Б. *Серцевого викиду;

329. Що таке pulsus regularis?

А. *Ритмічний пульс;

330. Що таке pulsus irregularis?

А. *Неритмічний пульс;

331. Що таке pulsus frequens?

А. *Пульс з частотою понад 80 за 1 хв;

332. Що таке pulsus rarus?

А. *Пульс з частотою до 60 за 1 хв;

333. При якому патологічному стані спостерігається напружений пульс?

А. *При артеріальній гіпертензії;

334. Який гемодинамічний феномен відображає наповнення пульсу?

А.* Ударний об'єм серця;

335. Коли спостерігається пульс слабкого наповнення (pulsus vacuus)?

Д. *У всіх перерахованих вище випадках.

336. Коли найчастіше спостерігається нерівномірний пульс?

А. *У всіх перерахованих вище випадках;

337. Коли буває дикротичний пульс?

А. *При дуже низькому тонусі судин;

338. Коли буває переміжний пульс?

А. *За наявності енергетичного виснаження міокарда;

339. Коли спостерігається у хворого парадоксальний пульс?

А.У випадках Б та В.

Б. При констриктивному перикардиті;

В. При ексудативному перикардиті;

Г. При міграції водія ритму;

Д. При дуже низькому тонусі судин.

340. Коли буває ниткоподібний пульс?

А. *Під час шоку;

341. При якій аритмії може бути дефіцит пульсу?

А.* При миготливій аритмії;

342. За яким періодом Короткова потрібно судити про величину систолічного артеріального тиску?

А. *За першим (поява тонів Короткова);

343. Який нормальний систолічний тиск?

А. *100-140 мм рт.ст.;

344. Який нормальний діастолічний тиск?

А.*60-80 мм рт.ст.;

345. Що таке пульсовий тиск?

А. Різниця між систолічним та діастолічним тиском;

Б. Різниця систолічного тиску на різних руках;

В. Різниця діастолічного тиску на різних руках;

Г. Різниця систолічного тиску на руках та ногах;

Д. Різниця діастолічного тиску на руках та ногах.

346. Поставити риски у відповідності до періодів (фаз) Короткова та аскультативних феноменів.

I

Вислуховуються постійні тони, інтенсивність звуку зростає в міру здуття манжети.

II

Поява шуму при подальшому спуску повітря з манжети

III

Період, коли звук подібний до хрусту та зростає по інтенсивності.

IV

Різке приглушення , поява м’якого звуку що дує.

V

Зникнення тонів.



6.2. Тестові завдання
347. Коли ритм ЕКГ називають правильним?

1) *інтервали R-R відрізняються більш ніж на 10%

348. Що таке правильний синусів ритм?

3) *убець Р перед кожним комплексом QRS позитивний, тривалість R-R коливається в межах 0,10 с

349. В якому місці провідної системи серця в нормі виникає імпульс збудження?

1) *у синусовому вузлі

350. Що реєструє інтервал R-R на ЕКГ?

4) *тривалість серцевого циклу

351. Яка в нормі частота серцевих скорочень?

1) *60-80 за хв.
352. Яку провідність реєструє QRS на ЕКГ?

2) *внутрішньошлуночкову

353. Нормальна тривалість зубця Р?

4) *0,06-0,10 с

354.Яка тривалість комплексу QRS у нормі?

2) *0,06-0,08 с

355. Яка в нормі тривалість інтервалу P-Q на ЕКГ?

3) *0,12-0,18 с

356. Які властивості вузлового ритму?

1) *ЧСС 40-50 за хв., ритм правильний, зубець Р перед комплексом QRS від’ємний або відсутній

357. Що розуміють під провідністю провідникової системи серця?

2) *Здатність провідникової системи серця проводити імпульси від місця їх виникнення до скоротливого міокарда

358. Що відображає AV – блокада?

4) *Порушення проведення електричного імпульсу від передсердь до шлуночків

359. Що відображає внутрішньопередсердна блокада?

1) *Порушення проведення електричного імпульсу по провідної системі передсердь

360. Які ЕКГ – ознаки AV – блокади І ступеню?

2) *Збільшення тривалості інтервалу P-Q(R) більш за 0,20 с

361. Які ЕКГ – ознаки AV – блокади ІІІ ступеню?

4) *Повне роз’єднання передсердного та шлуночкового ритмів та зниження числа шлуночкових скорочень

362. Які ЕКГ – ознаки AV – блокади ІІ ступеню за типом Мобтіца І?

1) *Випадіння окремих шлуночкових комплексів QRS після поступового подовження інтервалу P-Q

17. 16. Які ЕКГ – ознаки AV – блокади ІІ ступеню за типом Мобтіца ІІ?

3) *Випадіння окремих шлуночкових комплексів QRS без поступового подовження інтервалу P-Q

363. Для повної блокади лівої ніжки пучка Гіса характерні наступні ЕКГ – ознаки?

3) *Наявність у правих грудних відведеннях V1,2 комплексів QRS типу rSR1 або rsR1, які мають М – подібний вид, враховуючи що R1 > r

364. Для повної блокади лівої ніжки пучка Гіса характерні наступні ЕКГ – ознаки?

3) *Наявність у правих грудних відведеннях V1,2 комплексів QRS типу rSR1 або rsR1, які мають М – подібний вид, враховуючи що R1 > r

365. Які клінічні ознаки синдрому Морганьї-Адамса-Стокса?

1) *Гострі розлади гемодинаміки - відчуття зупинки серця, слабкість, запаморочення, втрата свідомості, судоми і навіть смерть

366. Які ЕКГ – ознаки миготливої аритмії?

3) *Наявність хвиль f різної форми та амплітуди, нерегулярність шлуночкових комплексів QRS (неоднакові за тривалість інтервали R-R)

367. Які ЕКГ – ознак тріпотіння передсердь?

4) *ЧСС 200-400 за хв., наявність регулярних хвиль F, регулярний шлуночкових ритм

368. Які ЕКГ – ознаки синдрому Морганьї-Адамса-Стокса?

1) *Передсердно-шлуночкова блокада ІІ типу за Мобітцом високого ступеня або повна поперечна блокада з випадінням підряд більш ніж одного комплексу QRS (періоди асистолії)

369. У яких випадках використовують штучний водій ритму?

4) *Неповна блокада правої ніжки пучка Гіса

370. Що таке синдром Фредеріка?

1) *Комбінація миготіння чи тріпотіння передсердь з повною передсердно-шлуночковою блокадою

371. Який водій ритму вважають постійним?

2)* Використано імплантований генератор

372. Які ЕКГ – ознаки штучного водія ритму?

3) *Наявність на ЕКГ вертикальної лінії (пейсмекерний спайк), за яким виникає комплекс QRS, або зубець Р

373. В якому відведенні найкраще визначають спайки штучного водія ритму?

2) *aVR

374. Які ЕКГ – ознаки нав’язування ритму передсердям?

4) *Наявність спайків перед зубцем Р, зубець Р деформований та інвертований

375. Які ЕКГ – ознаки нав’язування ритму шлуночкам?

1) *Спайк виникає перед кожним комплексом QRS, комплекси розширені та деформовані

31. Пароксизм шлуночкової тахікардії – це:

2) *групові (більш 4) екстрасистоли

376. Укажіть механізм виникнення пароксизмальної тахікардії:

1) *асинхронна реполяризація ділянок міокарда

377. Для пароксизмальної шлуночкової тахікардії не характерно:

1) *поступовий початок і закінчення нападу тахікардії

378. В основі пароксизмальної тахікардії з регулярним ритмом лежить механізм:

1) *re-entry

379. При пароксизмальній тахікардії частота серцевих скорочень найчастіше становить:

3) *понад 140

380. Комплекс QRS при шлуночковій тахікардії характеризується всіма перерахованими ознаками, за винятком:

4) *конкордантність сегмента ST і зубця T головному зубцю комплексу QRS

381. Після закінчення пароксизму шлуночкової тахікардії частіше реєструється пауза:

2) *повна компенсаторна

382. Фібриляцію шлуночків можуть викликати екстрасистоли:

3) *шлуночкові

383. Виникненню фібриляції міокарда сприяє:

4) *усе перераховане

40. Амплітуда хвиль фібриляції передсердь погано визначається у відведеннях:

4) *V5-6

384. Для припинення фібриляції передсердь вагусні проби:

2) *не ефективні

385. Фібриляція шлуночків – це:

1)* хаотична активація груп м’язових волокон шлуночків

386. Фібриляція передсердь – це:

1) *хаотична активація груп м’язових волокон передсердь

388. Частота хвиль f при великохвильовій формі фібриляції передсердь:

1) *350-450 за хв.

389. Хвилі f при фібриляції передсердь погано виражені у відведеннях:

1) *V5-6, aVL, I

390. При брадісистолічній формі миготливої аритмії частота скорочень шлуночків:

1) *менше 60 за хв.

391. При нормо систолічній формі МА число скорочень шлуночків:

2)* 60-90 за хв.

392. При тахісистолічній формі МА число скорочень шлуночків:

3) *більше 90 за хв.

393. В основу поділу фібриляції передсердь на браді-, нормо-, і тахісистолічну форми лежить:

2) *число скорочень шлуночків

394. Про пароксизм фібриляції передсердь говорять при його тривалості:

1) *до 48 годин зі спонтанним відновленням синусового ритму

51. Про перехід фібриляції передсердь у постійну форму говорять при його тривалості:

2) *понад 48 годин з необхідністю втручання для відновлення синусового ритму

395. Хвилі F тріпотіння передсердь добре візуалізуються у відведеннях:

3) *II, III, aVF, V1,3

396. Про пароксизм тріпотіння передсердь говорять при його тривалості:

1)* до 48 годин зі спонтанним відновленням синусового ритму

397. Про перехід пароксизму тріпотіння передсердь у постійну форму говорять при його тривалості:

3) *понад 48 годин, відновлення синусового ритму не показано

398. Частота скорочень шлуночків при фібриляції передсердь залежить від:

1) *частоти і амплітуди передсердних імпульсів, а також пропускної спроможності AV вузла

399. Систола шлуночків при їх тріпотінні:

2) *не зберігається

400. Систола шлуночків при їх фібриляції:

2) *не зберігається

401. Частота хвиль тріпотіння шлуночків:

1) *180-250 за хв.

402. Переважна частота передсердних хвиль при фібриляції передсердь:

2) *220-350 за хв.

403. Переважна частота передсердних хвиль при тріпотіння передсердь:

2) *220-350 за хв.

404. Що таке фонокардіографія?

3)* метод реєстрації звукових явищ, які виникають в серці під час його діяльності

405. Що відображає ФКГ в нормі?

1) *коливання, які відображають І і ІІ тони серця, між якими розташована пряма лінія, яка відповідає систолічній та діастолічній паузі

406. Чому відповідає основна частина І тону на ФКГ в нормі?

4) *коливанню закритих стулок передсердно-шлуночкових клапанів

407. Чому відповідають високі коливання ІІ тону на ФКГ в нормі?

2) *закриттю стулок аортального клапану

408. Яка тривалість інтервалу Q-I тон на ФКГ в нормі?

1) *0,04-0,06 с

409. Що відображає інтервал Q-I тон на ФКГ?

3) *час між початком збудження шлуночків і закриттям мітрального клапана

410. Подовження тривалості інтервалу Q-I тон відповідає?

2) *збільшенню тиску у лівому передсерді

411. Коливання, які утворюють систолічний шум, ромбовидної або веретеноподібної форми, окремі від ІІ тону характерні для?

1) *стенозу мітрального клапану

412. Реєстрація тону відкриття мітрального клапану та скорочення інтервалу Q-I тон характерно для?

1) *стенозу мітрального клапану

413. При стенозі отворів для шумів характерно?

1) *окреме розташування від попередніх тонів

11. При недостатності отворів для шумів характерно?

2) *примикання шумів до попередніх тонів

414. У фонокардіографії з метою диференціальної діагностики використовується?

4) *усе перераховане

415. При розмежуванні "функціональних" і "органічних" шумів слід враховувати?

4) *усе перераховане

416. У складних випадках диференціальної діагностики тонів серця, їхнього розщеплення, роздвоєння, ідентифікації "екстратонів" і шумів серця доцільно провести реєстрацію ФКГ додатково?

4) *усе перераховане

417. Непрямими ознаками змін гемодинаміки в малому колі кровообігу при мітральному стенозі можна вважати всі перераховані, за винятком?
1   2   3   4


написать администратору сайта