Терапия. До модульного контролю з
Скачать 419 Kb.
|
308. Що вірно у відношенні II тона на основі серця? А. *В дорослий людині гучність II тона над клапаном аорти та клапаном легеневого стовбура однакова; 309. Яке ствердження відносно диастолічного шуму невірно? А. *Вислуховується при недостатності мітрального клапану; 310. Яке ствердження відносно проведення шумів серця невірне? А. *Шум проводиться по щільній м’язовій тканині; 311. Який аускультативний феномен найбільш характерний для мітрального стенозу? А. *Тон відкриття мі трального клапану; 312. Якій фазі серцевої діяльності відповідає І тон серця? А. *Фазі ізометричного скорочення; 313. Який у нормі інтервал Q-1 тон (фаза асинхронного скорочення)? А.* 0,04-0,06 с.; 314. Якій фазі серцевої діяльності відповідає І тон серця? В. *Фазі ізометричного скорочення; 315. У яку фазу діяльності серця виникає фізіологічний III тон серця? А. *У період швидкого наповнення шлуночків кров'ю; 316. Що розуміють під систолою в аускультативному плані? А.* I тон і коротку паузу; 316. Що розуміють під діастолою в аускультативному плані? А. *II тон і довгу паузу; 317. Яка послідовність аускультації серця? Над верхівкою серця – мітральний клапан; У другому міжребровому проміжку справа від груднини – аортальні клапани; У другому міжребровому проміжку зліва від груднини – клапани легеневого стовбура; Біля основи мечоподібного відростка грудини – тристулковий клапан; У четвертому міжребровому проміжку між лівими груднинною і пригруднинною лініями (точка Боткіна-Ерба). 318. Де оцінюють І тон? А. Над верхівкою серця; Б. Біля основи мечоподібного відростка; В. У другому міжребровому проміжку справа від груднини; Г. Точка Боткіна-Ерба; Д. У другому міжребровому проміжку зліва від груднини. 319. Де оцінюють II тон? А. У другому міжребровому проміжку справа від груднини; Б. У другому міжребровому проміжку зліва від груднини; В. Над верхівкою серця; Г. Точка Боткіна-Ерба; Д. Біля основи мечоподібного відростка. 320. При яких захворюваннях серця спостерігається ослаблення двох тонів серця? А. *У всіх випадках; 321. Що таке акцент II тону? А. *Посилення II тону над аортою або легеневою артерією; 321.Яка швидкість поширення пульсової хвилі в периферійних артеріях? А. *6-9 м/с. 322. Яке захворювання супроводжується зростанням швидкості поширення пульсової хвилі? Б. *Гіпертонічна хвороба 323. Коли буває різний пульс (pulsus differens) на променевих артеріях? Д. *У всіх перерахованих вище випадках 324. Яка в нормі частота пульсу в спокої в дорослої людини? А. *60-80 за 1 хв. 325. Коли буває частий пульс (pulsus frequens)? Д.* У всіх перерахованих вище випадках 326. Коли буває рідкий пульс (piilsus rarus)? Д. *У всіх перерахованих вище випадках 327. Рідкий пульс є еквівалентом брадикардії (bradycardia)….. А. *При дефіциті пульсу; 328. Еквівалентом якого гемодинамічного параметру може бути напружений пульсу? Б. *Серцевого викиду; 329. Що таке pulsus regularis? А. *Ритмічний пульс; 330. Що таке pulsus irregularis? А. *Неритмічний пульс; 331. Що таке pulsus frequens? А. *Пульс з частотою понад 80 за 1 хв; 332. Що таке pulsus rarus? А. *Пульс з частотою до 60 за 1 хв; 333. При якому патологічному стані спостерігається напружений пульс? А. *При артеріальній гіпертензії; 334. Який гемодинамічний феномен відображає наповнення пульсу? А.* Ударний об'єм серця; 335. Коли спостерігається пульс слабкого наповнення (pulsus vacuus)? Д. *У всіх перерахованих вище випадках. 336. Коли найчастіше спостерігається нерівномірний пульс? А. *У всіх перерахованих вище випадках; 337. Коли буває дикротичний пульс? А. *При дуже низькому тонусі судин; 338. Коли буває переміжний пульс? А. *За наявності енергетичного виснаження міокарда; 339. Коли спостерігається у хворого парадоксальний пульс? А.У випадках Б та В. Б. При констриктивному перикардиті; В. При ексудативному перикардиті; Г. При міграції водія ритму; Д. При дуже низькому тонусі судин. 340. Коли буває ниткоподібний пульс? А. *Під час шоку; 341. При якій аритмії може бути дефіцит пульсу? А.* При миготливій аритмії; 342. За яким періодом Короткова потрібно судити про величину систолічного артеріального тиску? А. *За першим (поява тонів Короткова); 343. Який нормальний систолічний тиск? А. *100-140 мм рт.ст.; 344. Який нормальний діастолічний тиск? А.*60-80 мм рт.ст.; 345. Що таке пульсовий тиск? А. Різниця між систолічним та діастолічним тиском; Б. Різниця систолічного тиску на різних руках; В. Різниця діастолічного тиску на різних руках; Г. Різниця систолічного тиску на руках та ногах; Д. Різниця діастолічного тиску на руках та ногах. 346. Поставити риски у відповідності до періодів (фаз) Короткова та аскультативних феноменів.
6.2. Тестові завдання 347. Коли ритм ЕКГ називають правильним? 1) *інтервали R-R відрізняються більш ніж на 10% 348. Що таке правильний синусів ритм? 3) *убець Р перед кожним комплексом QRS позитивний, тривалість R-R коливається в межах 0,10 с 349. В якому місці провідної системи серця в нормі виникає імпульс збудження? 1) *у синусовому вузлі 350. Що реєструє інтервал R-R на ЕКГ? 4) *тривалість серцевого циклу 351. Яка в нормі частота серцевих скорочень? 1) *60-80 за хв. 352. Яку провідність реєструє QRS на ЕКГ? 2) *внутрішньошлуночкову 353. Нормальна тривалість зубця Р? 4) *0,06-0,10 с 354.Яка тривалість комплексу QRS у нормі? 2) *0,06-0,08 с 355. Яка в нормі тривалість інтервалу P-Q на ЕКГ? 3) *0,12-0,18 с 356. Які властивості вузлового ритму? 1) *ЧСС 40-50 за хв., ритм правильний, зубець Р перед комплексом QRS від’ємний або відсутній 357. Що розуміють під провідністю провідникової системи серця? 2) *Здатність провідникової системи серця проводити імпульси від місця їх виникнення до скоротливого міокарда 358. Що відображає AV – блокада? 4) *Порушення проведення електричного імпульсу від передсердь до шлуночків 359. Що відображає внутрішньопередсердна блокада? 1) *Порушення проведення електричного імпульсу по провідної системі передсердь 360. Які ЕКГ – ознаки AV – блокади І ступеню? 2) *Збільшення тривалості інтервалу P-Q(R) більш за 0,20 с 361. Які ЕКГ – ознаки AV – блокади ІІІ ступеню? 4) *Повне роз’єднання передсердного та шлуночкового ритмів та зниження числа шлуночкових скорочень 362. Які ЕКГ – ознаки AV – блокади ІІ ступеню за типом Мобтіца І? 1) *Випадіння окремих шлуночкових комплексів QRS після поступового подовження інтервалу P-Q 17. 16. Які ЕКГ – ознаки AV – блокади ІІ ступеню за типом Мобтіца ІІ? 3) *Випадіння окремих шлуночкових комплексів QRS без поступового подовження інтервалу P-Q 363. Для повної блокади лівої ніжки пучка Гіса характерні наступні ЕКГ – ознаки? 3) *Наявність у правих грудних відведеннях V1,2 комплексів QRS типу rSR1 або rsR1, які мають М – подібний вид, враховуючи що R1 > r 364. Для повної блокади лівої ніжки пучка Гіса характерні наступні ЕКГ – ознаки? 3) *Наявність у правих грудних відведеннях V1,2 комплексів QRS типу rSR1 або rsR1, які мають М – подібний вид, враховуючи що R1 > r 365. Які клінічні ознаки синдрому Морганьї-Адамса-Стокса? 1) *Гострі розлади гемодинаміки - відчуття зупинки серця, слабкість, запаморочення, втрата свідомості, судоми і навіть смерть 366. Які ЕКГ – ознаки миготливої аритмії? 3) *Наявність хвиль f різної форми та амплітуди, нерегулярність шлуночкових комплексів QRS (неоднакові за тривалість інтервали R-R) 367. Які ЕКГ – ознак тріпотіння передсердь? 4) *ЧСС 200-400 за хв., наявність регулярних хвиль F, регулярний шлуночкових ритм 368. Які ЕКГ – ознаки синдрому Морганьї-Адамса-Стокса? 1) *Передсердно-шлуночкова блокада ІІ типу за Мобітцом високого ступеня або повна поперечна блокада з випадінням підряд більш ніж одного комплексу QRS (періоди асистолії) 369. У яких випадках використовують штучний водій ритму? 4) *Неповна блокада правої ніжки пучка Гіса 370. Що таке синдром Фредеріка? 1) *Комбінація миготіння чи тріпотіння передсердь з повною передсердно-шлуночковою блокадою 371. Який водій ритму вважають постійним? 2)* Використано імплантований генератор 372. Які ЕКГ – ознаки штучного водія ритму? 3) *Наявність на ЕКГ вертикальної лінії (пейсмекерний спайк), за яким виникає комплекс QRS, або зубець Р 373. В якому відведенні найкраще визначають спайки штучного водія ритму? 2) *aVR 374. Які ЕКГ – ознаки нав’язування ритму передсердям? 4) *Наявність спайків перед зубцем Р, зубець Р деформований та інвертований 375. Які ЕКГ – ознаки нав’язування ритму шлуночкам? 1) *Спайк виникає перед кожним комплексом QRS, комплекси розширені та деформовані 31. Пароксизм шлуночкової тахікардії – це: 2) *групові (більш 4) екстрасистоли 376. Укажіть механізм виникнення пароксизмальної тахікардії: 1) *асинхронна реполяризація ділянок міокарда 377. Для пароксизмальної шлуночкової тахікардії не характерно: 1) *поступовий початок і закінчення нападу тахікардії 378. В основі пароксизмальної тахікардії з регулярним ритмом лежить механізм: 1) *re-entry 379. При пароксизмальній тахікардії частота серцевих скорочень найчастіше становить: 3) *понад 140 380. Комплекс QRS при шлуночковій тахікардії характеризується всіма перерахованими ознаками, за винятком: 4) *конкордантність сегмента ST і зубця T головному зубцю комплексу QRS 381. Після закінчення пароксизму шлуночкової тахікардії частіше реєструється пауза: 2) *повна компенсаторна 382. Фібриляцію шлуночків можуть викликати екстрасистоли: 3) *шлуночкові 383. Виникненню фібриляції міокарда сприяє: 4) *усе перераховане 40. Амплітуда хвиль фібриляції передсердь погано визначається у відведеннях: 4) *V5-6 384. Для припинення фібриляції передсердь вагусні проби: 2) *не ефективні 385. Фібриляція шлуночків – це: 1)* хаотична активація груп м’язових волокон шлуночків 386. Фібриляція передсердь – це: 1) *хаотична активація груп м’язових волокон передсердь 388. Частота хвиль f при великохвильовій формі фібриляції передсердь: 1) *350-450 за хв. 389. Хвилі f при фібриляції передсердь погано виражені у відведеннях: 1) *V5-6, aVL, I 390. При брадісистолічній формі миготливої аритмії частота скорочень шлуночків: 1) *менше 60 за хв. 391. При нормо систолічній формі МА число скорочень шлуночків: 2)* 60-90 за хв. 392. При тахісистолічній формі МА число скорочень шлуночків: 3) *більше 90 за хв. 393. В основу поділу фібриляції передсердь на браді-, нормо-, і тахісистолічну форми лежить: 2) *число скорочень шлуночків 394. Про пароксизм фібриляції передсердь говорять при його тривалості: 1) *до 48 годин зі спонтанним відновленням синусового ритму 51. Про перехід фібриляції передсердь у постійну форму говорять при його тривалості: 2) *понад 48 годин з необхідністю втручання для відновлення синусового ритму 395. Хвилі F тріпотіння передсердь добре візуалізуються у відведеннях: 3) *II, III, aVF, V1,3 396. Про пароксизм тріпотіння передсердь говорять при його тривалості: 1)* до 48 годин зі спонтанним відновленням синусового ритму 397. Про перехід пароксизму тріпотіння передсердь у постійну форму говорять при його тривалості: 3) *понад 48 годин, відновлення синусового ритму не показано 398. Частота скорочень шлуночків при фібриляції передсердь залежить від: 1) *частоти і амплітуди передсердних імпульсів, а також пропускної спроможності AV вузла 399. Систола шлуночків при їх тріпотінні: 2) *не зберігається 400. Систола шлуночків при їх фібриляції: 2) *не зберігається 401. Частота хвиль тріпотіння шлуночків: 1) *180-250 за хв. 402. Переважна частота передсердних хвиль при фібриляції передсердь: 2) *220-350 за хв. 403. Переважна частота передсердних хвиль при тріпотіння передсердь: 2) *220-350 за хв. 404. Що таке фонокардіографія? 3)* метод реєстрації звукових явищ, які виникають в серці під час його діяльності 405. Що відображає ФКГ в нормі? 1) *коливання, які відображають І і ІІ тони серця, між якими розташована пряма лінія, яка відповідає систолічній та діастолічній паузі 406. Чому відповідає основна частина І тону на ФКГ в нормі? 4) *коливанню закритих стулок передсердно-шлуночкових клапанів 407. Чому відповідають високі коливання ІІ тону на ФКГ в нормі? 2) *закриттю стулок аортального клапану 408. Яка тривалість інтервалу Q-I тон на ФКГ в нормі? 1) *0,04-0,06 с 409. Що відображає інтервал Q-I тон на ФКГ? 3) *час між початком збудження шлуночків і закриттям мітрального клапана 410. Подовження тривалості інтервалу Q-I тон відповідає? 2) *збільшенню тиску у лівому передсерді 411. Коливання, які утворюють систолічний шум, ромбовидної або веретеноподібної форми, окремі від ІІ тону характерні для? 1) *стенозу мітрального клапану 412. Реєстрація тону відкриття мітрального клапану та скорочення інтервалу Q-I тон характерно для? 1) *стенозу мітрального клапану 413. При стенозі отворів для шумів характерно? 1) *окреме розташування від попередніх тонів 11. При недостатності отворів для шумів характерно? 2) *примикання шумів до попередніх тонів 414. У фонокардіографії з метою диференціальної діагностики використовується? 4) *усе перераховане 415. При розмежуванні "функціональних" і "органічних" шумів слід враховувати? 4) *усе перераховане 416. У складних випадках диференціальної діагностики тонів серця, їхнього розщеплення, роздвоєння, ідентифікації "екстратонів" і шумів серця доцільно провести реєстрацію ФКГ додатково? 4) *усе перераховане 417. Непрямими ознаками змін гемодинаміки в малому колі кровообігу при мітральному стенозі можна вважати всі перераховані, за винятком? |