Терапия. До модульного контролю з

• Название: До модульного контролю з
• Анкор: Терапия
• Дата: 12.01.2020
• Размер: 419 Kb.
• Имя файла: DsmaHelp_tyerapiya_tyest.doc
• Тип: Документы; #103665
• страница: 4 из 4

1) *появи ІІІ тону

418. Систолічний шум вигнання відрізняється від систолічного шуму регургітації тим, що?

2) *виникає через невеликий інтервал після І тону

419. Збільшення амплітуди центрального сегмента І тону спостерігається найчастіше при?

2)* мітральному стенозі

420. Зменшення амплітуди центрального сегмента І тону спостерігається найчастіше при?

3) *мітральній недостатності

421. Збільшення амплітуди аортального компонента ІІ тону реєструється при:

1) *гіпертонічній хворобі

422. Для стенозу устя аорти характерним є систолічний шум:

3) *ромбовидний

423. Для диференціальної діагностики мітральних і трикуспідальних вад доцільно використовувати:

4) *доплеркардіографію

424. Реограма – це:

3) *графічне відображення пульсових коливань опору досліджуваної зони:

425. Клініко-фізіологічне тлумачення реограми засноване на:

4) *усі відповіді вірні

426. Реовазограма при гіпотонії артеріальних судин кінцівок характеризується:

4)* усі відповіді вірні

427. Реовазограма при спазмі артеріальних судин кінцівок характеризується:

4) *усі відповіді вірні

428. Що таке ехокардіографія?

1) метод графічної реєстрації електричних явищ, які виникають в серці піт час його діяльності

2) метод візуального відображення різних структур серця за допомогою ультразвуку

3) метод реєстрації звукових явищ, які виникають в серці під час його діяльності

4) метод графічної реєстрації венного пульсу

429. Яка в нормі товщина МШП наприкінці діастоли?

1) *0,7-1,2 см

430. Яка в нормі товщина ЗСЛШ наприкінці діастоли?

1) 1,2-1,8 см

2) 0,8-1,1 см

3) 0,2-0,6 см

4) 1,5-20 см

431. Який в нормі кінцево-діастолічний розмір лівого шлуночка?

3)* 3,5-5,6 см

432. Який в нормі кінцево-діастолічний об’єм лівого шлуночка?

1) 20-50 мл

2) 45-100 мл

3) 160-180 мл

4) 80-140 мл

433. Який в нормі ударний об’єм лівого шлуночка?

1)* 45-100 мл

434. Яка в нормі фракція викиду лівого шлуночка?

2) *50-95%

435. Ударний об’єм крові – це?

3) *об’єм крові, який виштовхує серце за одне скорочення

436. Хвилинний об’єм – це?

1) об’єм крові, який перекачує серце за 1 хв.

2) відсоткове відношення об’єму крові, який виштовхується серцем за одне скорочення до об’єму, який знаходиться у лівому шлуночку наприкінці діастоли

3) об’єм крові, який виштовхує серце за одне скорочення

4) об’єм, який знаходиться у лівому шлуночку наприкінці діастоли

437. Фракція викиду – це?

2) *відсоткове відношення об’єму крові, який виштовхується серцем за одне скорочення до об’єму, який знаходиться у лівому шлуночку наприкінці діастоли

438. Основним показником гіпертрофії міокарда лівого шлуночка є:

4) *індекс маси міокарда лівого шлуночка

439. Індекс маси міокарда – це відношення:

3) *маси міокарда лівого шлуночка до площі поверхні тіла

440. Які показники змінюються при дилатації порожнини лівого шлуночка?

1)* збільшується КДО та КСО

441. Яке значення КДР свідчить про дилатацію порожнини лівого шлуночка?

2) *більш за 5,7 см

442. Який в норма індекс маси міокарда лівого шлуночка?

3) *менш за 125 г/м²

443. Які показники характеризують систолічну функцію лівого шлуночка?

2) *співвідношення піків Е/А

444. Яки показники характеризують діастолічну функцію лівого шлуночка?

1) КДР, КДО, УО, ФВ

2) співвідношення піків Е/А

3) товщина МШП, товщина ЗСЛШ та КДР

4) систолічне розходження стулок аортального клапану

445. Доплеровський ефект полягає в тому, що:

3) *при відбитку ультразвукового сигналу від об’єктів, що рухаються, відбувається зсув його частоти

446. При ДЕхоКГ – дослідженні, якщо течія крові спрямована до датчика, то частота відбитого сингалу:

1) *збільшується

447. При ДЕхоКГ – дослідженні, якщо течія крові спрямована від датчика, то частота відбитого сингалу:

2) *зменшується

448. При ДЕхоКГ – дослідженні чим менше частота, що направляється ультразвуковому сигналу, тим:

1) *більші швидкості кровоточу можна виміряти

449. Для ДЕхоКГ –дослідження кут між напрямком ультразвукового променя і напрямком кровоточу повинен бути не більше:

4) *20 градусів

450. При ДЕхоКГ – дослідженні кровоток спрямований від датчика реєструється:

2) *нижче ізолінії

451. При ДЕхоКГ – дослідженні кровоток спрямований до датчика реєструється:

3) *вище ізолінії

452. Постійно-хвильова ДЕхоКГ дозволяє досліджувати кровоток:

1) *на всьому протязі

453. Кольорове ДЕхоКГ – дослідження засноване на:

3)* кольоровому картуванні контрольних об’ємів, орієнтованих паралельно ультразвуковим променям у секторі

454. Кольорове доплерівське сканування серця дозволяє:

2) *прискорити виявлення патологічних потоків і їхню орієнтацію у просторі

455. Яке в нормі співвідношення піків Е/А?

1) *1,1-2,35

456. Ексцентричному типу ремоделювання відповідає:

2) *збільшення розміру порожнини лівого шлуночка при відносно нормальній товщині стінок лівого шлуночка

457. Концентричному типу ремоделювання відповідає:

1)* збільшення товщини стінок лівого шлуночка при нормальному розмірі його порожнини
ЖКТ

458. Кахексія:

1. 
   виснаження крайнього ступеня,^
   

459. Асцит:

1. 
   вільна рідина в черевній порожнині.^
   

460. Горда постава характерна для хворих:

2) на асцит,^

461. Icterus:

1. 
   жовтяниця,^
   

462. Субіктеричність:

1. 
   незначна жовтяничність шкіри,^
   

463. Пальці у вигляді барабанних паличок характерні для:

1. 
   цирозу печінки,^
   

464. Зниження апетиту:

1. 
   hyporexia,^
   

465. Печія:

1. 
   pyrosis,^
   

466. Нудота:

1. 
   nausea.^
   

467. Відсутність апетиту:

1. 
   anorexia,^
   

468. Відрижка їжею:

1. 
   regurgitation.^
   

469. Блювання:

1. 
   vomitus (emesie), ^
   

470. Страх перед їдою через виникнення болю в шлунку:

1. 
   cibofobia,^
   

471. Відрижка повітрям:

1. 
   eructation,^
   

472. Здуття живота:

1. 
   meteorismus,^
   

473. Що таке метеоризм:

1. 
   здуття товстої кишки,^
   

474. Що таке фратуленція:

1. 
   здуття тонкої кишки і шлунка, ^
   

475. Для якого захворювання травної системи найбільш характерний сезонний біль:

1. 
   виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки,^
   

476. Для якого захворювання характерний так званий голодний біль:

1. 
   виразкової хвороби дванадцятипалої кишки,^
   

477. Біль у надчерев'ї, що має оперізувальний характер та іррадіює в спину, свідчить про:

1. 
   подразнення черевного сплетення внаслідок захворювання шлунка, дванадцятипалої кишки, жолчного міхура, підшлункової залози.^
   

478. Час появи больового синдрому після споживання їжі у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки:

1. 
   через 2 – 3 год., ^
   

479. Який біль характерний для виразкової хвороби шлунка з локалізацією виразки в кардії:

1. 
   після їди, ^
   

480. Яким буває апетит у хворого із синдромом підвищеної кислотності шлункового соку:

1. 
   підвищений,^
   

481. Характер відрижки у хворих із синдромом зниженої кислотності шлункового соку:

1. 
   відрижка із запахом тухлих яєць,^
   

482.Відрижка із запахом тухлих яєць характерна для:

1. 
   раку шлунка,^
   

483. Чим відрізняється шлункове блювання від блювання іншого походження:

1. 
   блювання великою кількістю кислого вмісту, ^
   

484. Вранці кисле блювання характерне для:

1. 
   виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, ^
   

485. Особливості блювання у хворих із стенозом воротаря:

2. 
   у блюванні наявна їжа, спожита напередодні.^
   

486. В основі печії в стравоході є:

1. 
   гастроезофагіальний рефлюкс, ^
   

487. Блювання кавовою гущею характерне для:

1. 
   шлункової кровотечі на фоні нормо- або гіперхлоргідрії.^
   

488. Блювання їжею, яку було спожито 1-2 доби тому, характерне для:

1. 
   стенозу воротаря,^
   

489. Про що свідчить дьогтеподібний колір калових мас:

1. 
   шлункову кровотечу,^
   

490. Який вигляд калу характерний для шлункової кровотечі:

1. 
   дьогтеподібний,^
   

491. Свіжа кров у калі може бути при:

1. 
   геморої.^
   

492. Коли спостерігають мелену:

1. 
   у разі шлункової кровотечі,^
   

493. Якими найчастіше бувають випорожнення, якщо у хворого підвищена кислотність шлункового соку:

1. 
   закрепи,^
   

494. Якими найчастіше бувають випорожнення, якщо у хворого знижена кислотність шлункового соку:

1. 
   проноси,^
   

495. Який симптом найбільш характерний для ураження товстої кишки:

1. 
   тенезми,^
   

496. Вигляд язика у хворого із підвищеною кислотністю шлункового соку:

1. 
   чистий, сосочки добре виражені, ^
   

497. Вигляд язика у хворого із зниженою секркцією шлункового соку:

1. 
   чистий, сосочки згладжені, ^
   

498. Для якої патології характерний обкладений язик:

1. 
   гострого та хронічного гастриту, ^
   

499. Живіт має форму жаб'ячого в разі:

1. 
   асциту, ^
   

500. Який перкуторний звук характерний для асциту:

1. 
   тупий або притуплений, ^
   

501. Симптом флуктуації характерний для:

1. 
   асциту, ^
   

502. Завдяки якому методу мажна визначити наявність вільної рідини в черевній порожнині:

1. 
   перкусії, ^
   

503. З якого відрізку кишки починається глибока пальпація за Образцовим-Стражеском:

1. 
   сигмоподібної кишки, ^
   

504. Поперечна ободова кишка розташована:

1. 
   на 2-3 см нижче від великої кривини шлунка. ^
   

505. Де в нормі проходить нижня межа шлунка:

2) вище від пупка на 2-3 см, ^

506. Коли пальпується мала кривина шлунка:

2. 
   за наявності гастроптозу, ^
   

507. Куди топографічно на передню стінку живота проєктується пілородуоденальна ділянка:

2. 
   бісектриса кута, утвореного серединною лінією тіла та нижньою межею шлунка, ^
   

508. В нормі при пальпації бурчання характерне для :

1. 
   сліпої кишки, ^