Кризові періоди. Двадцять років розвитку незалежної України не були рівномірним, однолінійним рухом уперед. У цьому поступальному русі були певні етапи, віхи, події знакові та першорядні
 Скачать 16.4 Kb.
|
|
Двадцять років розвитку незалежної України не були рівномірним, однолінійним рухом уперед. У цьому поступальному русі були певні етапи, віхи, події знакові та першорядні. 1991-1994: Криза 90-х рр. минулого сторіччя, імпульсом для якої став розпад СРСР (який, у свою чергу, став наслідком політичної кризи). Криза, що тривала кілька років, починаючи з 1991 р., охарактеризувалася комплексом проблем, серед яких відомі: зупинки та розформування підприємств, річні не-виплати заробітних плат, борги за комунальні послуги, шахрайство банків-одноденок (які з депозитними вкладеннями населення зникали без сліду), банкрутство ощадбанку країни(пройшло багато років з тих часів, а банк і донині не в змозі повернути кошти вкладникам),гіперінфляція, товарний дефіцит, відсутність власної грошової одиниці тощо. 1998: У 1998 році Україна досягла межі кризового стану через падіння виробництва та майже повне призупинення інвестиційної діяльності. Інфляція та гіперінфляція, що мали місце протягом майже шести років призвели до згортання інвестиційних процесів. У суб’єктів господарювання збереглися інфляційні очікування, які упереджують їх щодо довгострокових вкладень капіталу. Поряд із зростанням інтегрованості національної економіки до фінансових ринків за період після фінансової кризи 1998 року відбулися й істотні зміни у структурі та характері розвитку економіки. Після кризи зростання дедалі більшою мірою визначалося внутрішнім потенціалом, а не зовнішніми чинниками. Високими темпами зростали споживчий попит домогосподарств, інвестиції в оновлення основних фондів і впровадження прогресивних технологій, вихід на нові світові ринки. 2008-2009: Криза 2008-2009 рр. є глобальною фінансово-економічною кризою. Виникнувши в фінансовому секторі, в умовах глобалізації, вона стрімко поширилась по всьому світу, спричинивши падіння сукупного попиту і виникнення чергової циклічної кризи надвиробництва. Глибинні причини кризи вкорінені в самій природі ринкової (капіталістичної) економіки: прагненні до максимізації прибутку в умовах децентралізованого прийняття рішень, що й обумовлює надвиробництво благ (причому не тільки матеріальних, а й фінансових, нематеріальних). Загалом світова фінансова криза спричинила три серйозні наслідки: різке звуження ліквідності фінансової системи та дошкульний удар по достатності капіталу; кризу довіри між банками; різке скорочення обсягів кредитування економіки. 2014-2015: Період 2014 року – першої половини 2015 року без перебільшення був одним з найважчих в історії банківської системи України. До таких ендогенних факторів належать: деградація традиційних промислових підприємств, зруйнування грошової системи, банкрутство банківського сектора, деструктивні регулювальні дії уряду, в першу чергу, у питаннях оподаткування, заморожування зарплат і пенсій, введення додаткових митних платежів на імпортні товари, протекціоністське валютне забезпечення імпорту газу. До внутрішніх факторів економічної кризи додалися зовнішні. Серед них - стрімкий відплив іноземного капіталу з України, дефіцитний міжнародний валютний оборот, втрата ринків у Російській федерації, розгортання війни на сході країни. Фінансова криза показала нездатність банківської системи України подолати несприятливі явища в економіці. Нестабільність, що виникла як наслідок кризи, спричинила ще більшу недовіру з боку людей до банків: вони намагалися якомога швидше забрати свої депозити. Мораторій НБУ на дострокове повернення депозитів ще більше погіршив ситуацію. 2020: На початку 2020 року Україна та весь світ зіштовхнулися з новим викликом –пандемією COVID-19. Задля попередження стрімкого поширення вірусу поступово застосовувалися заходи від маскового режиму до локдауну. Заборона масового скупчення людей у громадських місцях змусила значну кількість населення перейти в режим «онлайн», а власникам закладів харчування працювати на виніс чи доставку. Глобальна криза, крім швидких та сучасних рішень, залишає негативні наслідки для економіки України, проте абсолютно всі почали впроваджувати в свій бізнес і в приватне життя процеси автоматизації та діджиталізації.. |