Бельгія. Еміграція української діаспори в Бельгію відбувалася в чотири етапи
 Скачать 18.75 Kb.
|
|
1.Вступ. Нині в Бельгії проживає понад чотири тисячі громадян українського походження. Більшість з них мешкають у містах Генк, Льєж та Брюссель. Зайняті вони переважно в різних галузях економіки і сфери обслуговування. Самі ж українці підрахували, що з них лише 1.200 осіб вільно володіють українською мовою. 2.Історія. Еміграція української діаспори в Бельгію відбувалася в чотири етапи: 1етап: до Першої світової війни в Бельгії проживала незначна кількість українців (робітники та студенти), які створили в Льєжі першу українську організацію 2етап: під час Визвольних змагань 1917—1920 було проголошено Українську Народну Республіку, але під ударами більшовицької Червоної армії вона була окупована. Однак уряд УНР встиг налагодити в деяких столицях Європи свої дипломатичні представництва. Право на перебування у Бельгії одержали вояки армії УНР — приблизно 600 осіб. 3етап: З середини 1920-х до кінця 1930-х до Бельгії прибула переважно економічна еміграція з Галичини. Емігранти працювали на ріллі, текстильних фабриках, жінки по хатах як прибиральниці та куховарки, але більшість приїжджих були зайняті у металургії, шахтах. Сьогодні ж в Бельгії вже працюють лікарі, інженери, адвокати, професори українського роду. Під час Другої світової війни більшість українців залишили територію Бельгії. 4етап: 1945 до Бельгії переїхало із Німеччини майже 2 тисячі українців, які були туди вивезені на примусові роботи. 1947 кількість українців зросла до 10 тисяч за рахунок осіб, які, перебуваючи у таборах для переміщених осіб, уклали контракти на працевлаштування в Бельгії терміном на 2 роки. По закінченню терміну дії цих контрактів значна частина повернулася до Німеччини або виїхали до США та Канади. У країні залишилися переважно інваліди або хворі, яким імміграційні комісії відмовили у виїзді через поганий стан здоров’я. Залишились ті, що вже звикли до бельгійських умов. Відбувалися також перегрупування родин, які роз’єднали воєнні події. Сучасну українську діаспору поділяють на дві категорії: повоєнну та новітню. На сьогодні представники повоєнної діаспори складають незначну частину від загальної кількості – близько 500 осіб. 3.Культурно-освітній вплив укр.діаспори на бельгійців Українська діаспора не має помітного впливу на економічне та політичне життя країни. Водночас за піввіку проживання в Бельгії українськими громадськими організаціями та об’єднаннями накопичено чималий досвід громадсько-суспільної та культурно-освітньої діяльності, спрямованої на плекання української культури, звичаїв і традицій. Українсько-бельгійське культурне співробітництво протягом останніх років значно активізувалося і включає культурні обміни практично у всіх сферах мистецтва: живописі, музиці, театрі, кіно, а також літературі. Значний вплив на виховання молоді в українському дусі мали Бельгійсько-український хор імені Тараса Шевченка, музично-вокальний ансамбль «Явір», танцювальна група «Полтава» з провінції Лімбург. Протягом 2017-2019 рр. у мистецьких центрах, галереях, ярмарках сучасного мистецтва були представлені роботи художників І.Марчука, М.Теліженка, Р.Мініна, О.Кудрявченка, С.Святченка, І.Мусіна, С.Лебіги, Н.Сеничак, ін. У березні 2020 року, другий рік поспіль, у м. Брюгге пройшов Тиждень українського мистецтва, під час якого було представлено роботи 22 сучасних українських художників. Українські фільми беруть участь у кінофестивалях на території Бельгії. У жовтні 2018 року фільм А. Юрченка «Прокляті дні» отримав головний приз Брюссельського міжнародного кінофестивалю у номінації «Кращий документальний фільм. Зустрічі з українськими письменниками за участі бельгійської громадськості є новим напрямом культурного співробітництва. Протягом 2018-2020 рр. було проведено заходи такого роду за участі Сергія Жадана, Андрія Куркова, Оксани Забужко тощо. 2 жовтня 2019 року українській письменниці Галині Шиян у Брюсселі було вручено Літературну премію ЄС. Велику увагу бельгійців привертають заходи, які розповідають про російську агресію проти України, зокрема, покази фільмів «Процес: Російська держава проти Олега Сенцова» Аскольда Курова, «Донбас», «Майдан» Сергія Лозниці та ін. 4.Організації. Активну громадську діяльність нині здійснюють такі організаційні інституції, як Український допомоговий комітет, Об’єднання українок Бельгії (ОУБ), Союз українців у Бельгії (СУБ) та Союз української молоді в Бельгії (СУМ). Діяльність зазначених малочисельних об’єднань і організацій координується Головною радою українських громадських організацій Бельгії (ГРУГОБ), яку впродовж багатьох років очолює Омелян Коваль. Він же є головою УДК. Українська громада в Бельгії і далі прагне зберегти своє національне обличчя та духовну самобутність у країні проживання в умовах іншомовного оточення, вона впродовж багатьох років сприяла тому, щоб Україна стала незалежною, а сьогодні у свій спосіб долучається до творення сучасної демократичної держави. Зміст 1.Вступ 2.Історія 3. Культурно-освітній вплив української діаспори на бельгійців 4.Організації 5.Використані джерела 5.Використані джерела: 1.Народний оглядач ( https://www.ar25.org/node/552) 2.Україна і Бельгія (https://belgium.mfa.gov.ua/mizhnarodne-spivrobitnictvo/ukrayina-ta-belgiya) 3.Українська мова в світі (https://donnaba.edu.ua/journal/images/2016-4/2016-04_55-58.pdf) 4.Українці в Бельгії (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%86%D1%96_%D0%91%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D1%96%D1%97#%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F). |