Главная страница
Навигация по странице:

  • Етапи розвитку реклами та ЗГ

  • Історія Стародавнього світу (епоха первісного суспільства; епоха Стародавнього Сходу; антична епоха)

  • Історія Середніх віків

  • Новий час. Історія Нового Світу

  • Новітній час

  • Сучасний період

  • Таблиця. Етапи розвитку реклами та зг


    Скачать 28.19 Kb.
    НазваниеЕтапи розвитку реклами та зг
    АнкорТаблиця.docx
    Дата06.06.2018
    Размер28.19 Kb.
    Формат файлаdocx
    Имя файлаТаблиця.docx
    ТипДокументы
    #20031

    Виконала студентка

    3 курсу 1 групи ФЕМП заочної ф.н.

    Майструк Катерина

    Таблиця етапів розвитку реклами та зв’язків з громадськістю

    Етапи розвитку реклами та ЗГ

    Хронологічний період (дата)

    Основні віхи розвитку, події, персоналії

    Історія Стародавнього світу (епоха первісного суспільства; епоха Стародавнього Сходу; антична епоха)

    Початок існування людського суспільства – середина 5-го століття

    Витоки PR в стародавній історії. Поява протореклами. Елементи сучасних PR у стародавніх суспільствах як відображення їх комунікативної організації: «жерці – це ті ж телеведучі» (Г.Почепцов). Основні типи протореклами: усні, інститут глашатаїв, рукописні рекламні оголошення, вивіски, графіті, альбу муси. Розвиток ораторського мистецтва і становлення риторики в античні часи (Демосфен, Арістотель). Софісти як прототипи сучасних піарменів. Сократ про принципи красномовства та публічного діалогу. Розвиток ораторського мистецтва в Стародавньому Римі (Ціцерон), застосування символіки, практика звернень до народу, театралізовані дійства як засоби впливу на народ (vox populi - vox Dei»). Зароджуються елементи політичної, соціальної, територіальної реклами. Впроваджуються ярмарки, початки спонсорства, іменна архітектура.


    Історія Середніх віків

    Середина 5-го століття – кінець 15-го століття

    Етап характеризується відсутністю вибору в економічних стосунках, в релігії, в політиці.

    Використання прийомів PR у Середньовіччі католицькою церквою. Створення Папою Григорієм XV в 1622 р. Конгрегації пропаганди віри. «Пропаганда» як прагнення церкви інформувати про переваги католицької віри.

    Існування цехів глашатаїв в середньовічних містах. Основними засобами комерційної комунікації виступали вивіски, стилізовані знаки, герби цехів, клейма, чутки, ярмарки, поява першої друкованої реклами.

    Розвиток технік впливу на суспільство у князівствах Київської Русі (Новгород, Литовському та Галицько-волинському князівствах) з народним вічем і місцевим самоврядуванням. Як певні носії реклами виступали берестяні грамоти, що були притаманні більше новгородським землям.

    Поширення друкарства та книгодрукування як важливий поштовх розвитку засобів масової інформації (винайдення друкарського станка Йоганном Гуттенбергом (1438 р.).


    Новий час. Історія Нового Світу

    Кінець 15 ст. – поч. 20 ст.

    Характеризується заснуванням типографій на українських землях та розвиток полемічної літератури в ХУІ-ХУП ст. (Мілетій Смотрицький).

    Зародження основ професії паблік рілейшнз на північноамериканському континенті в процесі боротьби за незалежність та становлення демократичного правління. Бостонське чаювання (6 грудня 1773 р.), створення бостонської групи «Сини свободи» (1766) та «Кореспондентських комітетів» (1775) для ведення інформаційної кампанії. Публікація «Листів 85 федералістів» (1787-1788) А. Гамільтоном, Дж. Медісоном, Дж. Джеєм як перша політична кампанія по мобілізації громадської думки. Використання терміну «паблік рілейшнз» Президентом США Томасом Джефферсоном у зверненні до Конгресу (1807 р.). Президентська кампанія Е. Джексона та діяльність «кухонного кабінету» на чолі з А. Кендаллом. Використання інформаційних технологій в промисловості, бізнесі та банківській справі (Н. Бідл, М. Кларк) в боротьбі з профспілками та конкурентами.


    Новітній час

    Початок 20 ст. – 20 ст.

    Інституціоналізація зв’язків з громадськістю. Поява пресс-агенств та пабліситі-бюро (Ф.Барнаум, Дж. Паркер, Айві Лі, У.Сміт) та розвиток пресс-посередництва. Перші фірми по організації пабліситі («Бюро по організації пабліситі», 1900, Бостон; «Smith and Walmer”, 1902, Вашингтон; “Parker & Lee”, 1904; “Hamilton Wright Organization”, 1908). «Декларація принципів» Айві Лі.

    Становлення зв’язків з громадськістю як науки. Вплив вчення З. Фройда та У. Ліппмана на формування наукових основ зв’язків з громадськістю. Публікація книги У. Ліппмана «Громадська думка» (1922) та обґрунтування психологічного підходу до процесу формування громадської думки. Діяльність Е. Бернайза, Р. Харлоу і професіоналізація сфери PR. Обґрунтування принципів нової професії «радник з зв’язків з громадськістю» в книзі Е. Бернайза «Кристалізація громадської думки» (1923). Викладання курсів з практики та етики зв’язків з громадськістю в університеті штату Іллінойс (1918) та в Нью-Йоркському університеті (1922).

    Перша світова війна та виникнення урядового PR (Джордж Кріл та діяльність Комітету громадської інформації (СРІ), створеного Вудро Вільсоном для мобілізації громадської думки). Друга світова війна та створення президентом Рузвельтом Канцелярії військової інформації (OWI) на чолі з Елмером Девісом (1942) та Військової ради по рекламі (1942). Післявоєнна трансформація OWI у Інформаційне агентство США (USIA) і використання PR для ведення «холодної» війни.

    Розвиток PR як самостійної функції менеджменту по управлінню громадською думкою у великих корпораціях США в 20-30 х рр. Зв’язки з громадськістю у діяльності американських корпорацій AT&T, General Motors (діяльність Артура Пейджа, Полa Гарретa та ін.). Розвиток PR та рекламного бізнесу після другої світової війни у США та країнах Західної Європи.

    Створення К. Вайтакером та Л. Бакстер першого агентства по організації політичних кампаній (1933). Використання PR-технологій у виборчих кампаніях (Б. Брюс, Б. Інгхем, Р. Верслін та ін.).

    Поширення практики зв’язків з громадськістю на всі сфери життя суспільства. Зростання кількості професіоналів PR, консолідація PR-спільнот (створення Р.Харлоу Public Relation Journal (1945); створення Public Relations Society of America (PRSA) 1948). Міжнародна торгова палата створює комісію по PR (1953).

    Інтернаціоналізація та глобалізація зв’язків з громадськістю. Створення Міжнародної асоціації паблік рілейшнз ((IPRA), (Лондон, 1955), а також спеціалізованих, регіональних та місцевих асоціацій, зокрема Європейської конфедерації паблік рілейшнз.

    Формування нових комунікаційних індустрій: піар, івент-маркетинг, продукт-плейсмент, мерчандайзинг, гіфт-маркетинг. Поширюється бренд лідерства.


    Сучасний період

    90 роки 20 ст. – наші дні

    Економічні, політичні та соціальні умови становлення та інституціоналізації зв’язків з громадськістю.

    Етапи розвитку та моделі сучасних зв’язків з громадськістю. Е. Бернейс, Р.Сміт, Дж. Грюніг і Т. Хант про етапи становлення PR. Основні моделі PR по Дж. Грунігу: 1) прес-агентство/паблісіті; 2) інформування громадськості; 3) двостороння асиметрична; 4) двостороння симетрична. Інші моделі: Колесо Д. Бернштейна; прагматична, альтруїстична, компромісна (С.Ємельянов).

    Кінець XX століття ознаменував настання ери цифрових технологій, які також істотно вплинули на розвиток рекламної справи, породивши нові можливості для створення і розміщення рекламних текстів. Одним з найбільш перспективних місць розміщення реклами стала, звичайно, мережу Інтернет. Нові технології сприяли еволюціонування зовнішньої реклами: на вулицях великих міст стали в масовому порядку з'являтися, окрім традиційних плакатів, також величезні світлодіодні екрани. Однією з особливостей рекламного бізнесу останніх 10-15 років було створення міжнародної мережі рекламних агенцій.

    Змінам в рекламному бізнесі сприяє створення міжнародної мережі рекламних агенцій, перетворення промислових концернів у міжнародні гала-концерни, інтенсивний розвиток міжнародних зв'язків, обмін міжнародним досвідом. Процес інтернаціоналізації галузей засобів масової інформації відкрив ще більш широкі можливості для реклами. Супутникове і кабельне телебачення, комп'ютерна мережа стають міжнародними, з'являються працюють в глобальному режимі газети, журнали, радіо- і телеканали - все це створює сприятливі умови для замовників реклами. Таким чином, реклама стає транснаціональною, а рекламні кампанії набувають справді міжнародний розмах.

    На початок двадцять першого століття реклама стала потужним пропагандистським засобом наших днів, яке не тільки виконує роль джерела інформації про наявність і місце реалізації товарів і послуг, але і служить визначальним фактором якості та цінності цих товарів, а також характеру їх клієнтури. Сьогодні це і наука, і мистецтво, і шлях самопізнання суспільства одночасно.





    написать администратору сайта