орпираы. растения на гнозию. Фиалка Цельное сырье, измельченное сырье, порошок
 Скачать 27.69 Kb.
|
|
Фиалка - Цельное сырье, измельченное сырье, порошок: сумма флавоноидов в пересчете на рутин — не менее 1 %, сумма полисахаридов — не менее 8 %, экстрактивных веществ, извлекаемых водой, — не менее 30 %. Ноготки - Количественное определение. Цельное сырье, измельченное сырье, порошок:суммы флавоноидов в пересчете на рутин, −не менее 1 %; экстрактивных веществ, извлекаемых спиртом 70 %, −не менее 35 %; экстрактивных веществ, извлекаемых водой, − не менее 35 % ТРАВА ЗВІРОБОЮ — HERBA HYPERICI Звіробій звичайний — Нурепсит perfordtum L., звіробій плямистий — Нуpericum maculdtum L., род. звіробійні (клузієві) — Нуpericaceae (Clusiaceae) Зверобой продьірявленньій, зверобой пятнистьій; латинська назва походить від грецьк. hypo — біля і егеіке — верес, тобто той, що росте серед вересу. Рослина багаторічна трав'яниста. Стебло прямостояче, голе, вгорі розгалужене, круглясте, заввишки 30-60 см. Листки супротивні, сидячі, видовжено-овальні, тупі, цілокраї, гладкі, розсіяні по листовій пластинці, з просвітчастими крапчастими залозками. Квітки правильні, двостатеві, п'яти пелюсткові-, зібрані в щиткоподібну волоть. Пелюстки золотаво-жовті, видовжено-овальні, з чорними крапками. Плід— коробочка. Насіння дуж£ дрібне, буре. Поширення. Рідко утворює зарості, частіше росте смугами уздовж галявин сухих хвойних лісів або куртинками по сухих луках, лісових галявинах й порубках, серед кущів і на сухих схилах гір. Поширений у лісовій, лісостеповій зонах по всій європейській частині СНД, в Україні, горах Середньої Азії і Західного Сибіру, але не заходить далеко на Північ. • Заготівля. Збирають на початку цвітіння верхівки завдовжки 25-30 см. Сушать зв'язану в пучки траву у закритих від сонця приміщеннях при температурі до 40 °С. Хімічний склад сировини. Трава містить різноманітні БАР. Флавоноїди (5-6 %) представлені переважно флавонолами: гіперозид (0,3-0,7 %), рутин, кверцетин, мірицетин, лейкоантоціанідини і антоціаніни. Ізольовані біфлавоноїди: аментофлавон, біапігенін. Свій внесок у біологічну дію роблять конденсовані дубильні речовини (3-8 %, у листках — до 16 %), фенолокислоти (кавова, хлорогенова); ксантони за новими даними надають сировині антидепресивної дії. Основними компонентами ефірної олії (0,2-1 %) є аліфатичні вуглеводні, моно- і сесквітерпени. У свіжих квітках звіробою звичайного є специфічне похідне флороглюцину — пперфорин, що має бактерицидну дію, але речовина під час сушіння руйнується. Важливою групою БАР є антраценпохідні, які розглянуті у розділі «Лікарські рослини, що містять антраценпохідні». Біологічна дія та застосування. Настій і відвар мають в'яжучу, протимікробну, кровоспинну та протизапальну дію. Препарати звіробою (настойка, новоіманін) — діють антибактеріально. Рослина входить до складу комплексних препаратів поліфітол, гербогастрін, фітоліт, фітулвент, армон і збору арфазетин. У гомеопатії використовується вся свіжа квітуча рослина при травмах з порушенням цілісності нервів, рваних і колотих ранах, опіках II і III ступенів, травмах головного та спинного мозку, струсі мозку, сильному болю. Около 1,0 г сырья, измельченного до величины частиц, проходящих сквозь сито с отверстиями размером 1 мм, кипятят в течение 2-3 мин с 20 мл воды, охлаждают и фильтруют. К 2 мл фильтрата прибавляют 2 мл 6079 железа(III) аммония сульфата раствора 10 %; должно наблюдаться чернозеленое окрашивание (дубильные вещества). Количественное определение. Цельное сырье,измельченное сырье,порошок:суммафлавоноидов в пересчете на рутин –не менее 1,5 %. КОРЕНІ ШОЛОМНИЦІ БАЙКАЛЬСЬКОЇ - RADICES SCUTELLARIAE BA1CALENSIS Шоломниця байкальська — Scutelldria baicalensis Georgi, род. ясноткові — Lamiaceae Шлемник байкальский; назва походить від латин, scutellum — щиток, зменшувальне від scutum — щит, за формою придатку чашечки; baicalensis — байкальський. Рослина багаторічна, трав'яниста, заввишки 15—35 см. Кореневище коротке, до З см, переходить в м'ясистий стрижневий корінь, поверхня якого зморшкувата, світло-брунатна, злам — жовто-лимонний. Стебла численні, чотиригранні, опушені. Листки супротивні, майже сидячі, ланцетні, до 4 см завдовжки, по краю війчасті. Чашечка двогуба, синя або фіолетова, волосиста, на верхній губі зморшка. Квітки двостатеві, неправильні, поодинокі, пазушні, зібрані на верхівках стебел в однобокі китицеподібні суцвіття. Плід складається з чотирьох однонасіннєвих горішкоподібних часток. Поширення. Забайкалля, Далекий Схід, басейн Амура. На території України культивується. Заготівля. Заготівлю коренів проводять восени, після повного засівання рослини. Викопують лише дорослі, з 5-6 стеблами рослини. Для відновлення заростей на ділянці, де проводять заготівлю сировини, треба залишати не менше трьох рослин на кожні 10 м 2 площі, а повторну заготівлю на цій ділянці дозволяється проводити не раніш як через 10 років. Зібрану сировину обтрушують від землі, звільняють від стебел так, щоб їх залишки не перевищували 1 см, миють і, розстеливши тонким шаром у затінку, сушать. Хімічний склад сировини. Флавони та їх глікозиди (до 10 % загалом): байкалін (байкалеїн-7-О-глюкуронід), скутелярин (скутеляреїн-7-О-глюкуронід), вогонін, ороксилін. Біологічна дія та застосування. Препарати шоломниці мають седативні, гіпотензивні і протисудорожні властивості. Настойка застосовується при гіпертонічній хворобі І і II ступенів. На основі байкалеїну виготовляють напівсинтетичний препарат аспалінат аналогічної дії. Астрагал шерстистоквітковий — Astragalus dasyanthus Pall., род. бобові — Fabaceae Астрагал густоцветковьій (а. шерстистоцветковьій); Astragalus — назва бобової рослини у Діоскорида (від грецьк. astragalos — гральна кістка з баранячих кісток, що формою нагадує зерно), dasyanthus — густоквітковий (від грецьк. dasys — густий та anthos — квітка). Рослина багаторічна трав'яниста, заввишки до 40 см. Стебло волохате, опушене білими волосками. Листки завдовжки 12-20 см, непарнопірчасті, на коротких черешках, з великими білуватими плівчастими прилисниками. Листочків 12-14 пар, усі вони довгасто-еліптичні , сірувато-зелені, з обох боків густо опушені білуватими волосками. Квітки по 10-20 в щільних головчастих китицях, квітконос коротший за листки. Квітки жовті, неправильні, метеликові. Віночок густоопушений. Плід — біб. Поширення. Рослина зустрічається у степовій зоні на території України, Молдови, Передкавказзя. по течії Дніпра, у Волзько-Донському басейні та Причорномор'ї. Заготівля. Збирають траву у період цвітіння. Стебла зрізають не нижче як за 10 см від землі. Сушать на відкритому повітрі. Не допускається до заготівлі зовні схожий вид — астрагал пухнастоквітковий. Хімічний склад сировини. Трава містять дазіантозиди — похідні дазіантогеніну. Вченими Запорізького медичного інституту встановлена наявність флавоноїдних сполук — похідних кверцетину та кемпферолу, а також дубильних речовин, кумаринів. Біологічна дія та застосування. Настій трави виявляє седативну, гіпотензивну та діуретичну дію. «Трава десмодиума канадского», включающей следующие числовые показатели: суммы флавоноидов в пересчёте на изоориентин – не менее 1%; влажность – не более 10%; золы общей – не более 8%; других частей растения (ветки, части соцветий) – не более 5%; стеблей, в том числе отделённых при анализе, — не более 35%; органической примеси – не более 1%; минеральной примеси – не более 0,5%. В траве десмодиума канадского накапливается к моменту начала цвете-ния до 1,6% суммы флавоноидов – не менее 10 соединений. Среди них преобладают сапонаретин-1, сапонаретин-2, изоориентин, витексин, изовитексин, виценин-2, десмодин и др. Биологическая активность препарата из данного растения обусловлена в основном С-гликозидами. Среди них С-моногликозиды, С-дигликозиды, С-О-биозиды лютеолина и апигенина, а также гликозиды флавонолов. ЛИСТЯ ПНКГО — FOLIA GINKGO Гінкго дволопатеве — Ginkgo biloba L., род. гінкгові — Ginkgoaceae Гинкго двулопастное; латинська назва походить від китайської назви рослини gin-kyo — «сріблястий плід»; латин, bilobus — дволопатевий від Ьі — дво- та lobus — лопать. Рослина. Листопадне голонасінне, дводомне дерево до 25 м заввишки. Досягає віку 1000 років. Листки довгочерешкові, шкірясті, віялоподібні, з віялоподібним жилкуванням, з однією або кількома виїмками по краю. Чоловічі квітки сережкоподібні, з численними тичинками; жіночі — на довгих ніжках, розгалужених на кінці на дві або більше гілочок, які закінчуються насінним зачатком. Насіння кістянкоподібне, схоже на жовту сливу, з м 'ясистою оболонкою. Поширення. Походить з Китаю. Культивують у ботанічних садах і парках як декоративну рослину. Заготівля. Листя збирають протягом усього вегетаційного періоду і навіть восени. Хімічний склад сировини. Основними групами діючих речовин є флавоноїди, сесквітерпени та дитерпени. . Препарати з листя гінкго дволопатевого виявляють спазмолітичну, судинорозширюючу та бактсріостатичну дію. Гінкголіди попереджають агрегацію еритроцитів, нормалізують мозковий кровообіг, артеріальний тиск. Екстракт із свіжого листя входить до складу галенових препаратів гінкогінк, танакан, мемоплант, гінкор-прокт, гінкор-гель та гінкор-форт, які призначають хворим з порушеннями провідної функції периферичної та центральної нервової системи й мозкового кровообігу. Відвар листя призначають людям похилого віку при склерозі судин мозку, венозній недостатності ніг, варикозному розширенні вен та при геморої. Количественное определение. Цельное сырье, измельченное сырье:cумма флавоноидов в пересчете на рутин −не менее 0,5 %. КВІТКИ ЛИПИ — FLORES TILIAE Липа серцелиста — ТШа corddta Mill., липа широколиста — ТШа platyphyllos Scop., род. липові — Тіllqceae Липа сердцевидная, липа плрсколнстная; латинізована грецьк. telia — липа; латин, cordatus, -а»— серцеподібний, що пов'язано з формою листка; platyphyllos — від грецьк. platys— широкий, phyJIoti — лист. , Рослина. Дерево з чорною, глибокотріщинуватою корою стовбура і гіллястою кроною. Листки черешкові, серцеподібні, з видовжено-загостреною верхівкою, темно-зедені, голі, пилчасті, у кутах жилок — нуч246 ки волосків. Квітки жовто-білі, зібрані у напівзонтик, головна вісь зростається в нижній половині з середньою жилкою листоподібного прицвітка — летючки. Приквіткові листки видовжено-ланцетоподібноТ форми, з притупленою верхівкою, завдовжки близько 6 см, з цільним краєм, світло-зеленого кольору. Плід — кулеподібний, сухий, однонасінний горішок. Поширення. Липа серцелиста зустрічається в Україні, європейській частині СНД і Західному Сибіру, липа широколист а— у Карпатах. Заготівля. Збирають суцвіття разом з прицвітками, відомими під назвою «липовий цвіт», коли більшість квіток розкривається, а решта перебуває у стані бутонізації. Сушать у затінку, на відкритому повітрі або в добре провітрюваних приміщеннях, розкладаючи тонким (завтовшки 3-5 см) шаром і слідкуючи, щоб сировина не пересохла. Штучне сушіння проводять при температурі 40-45 °С. Хімічний склад сировини. Квітки містять значну кількість флавоноїдних сполук (1 %), представлених флавонами, флаванонами, флавонолами. З флавонів ідентифікований акацетина-7-глюкозид (тіліанін), з флавонолів — похідні кемпферолу (тілірозид) і кверцетину, гербацетин, з флаванонів — рутинозид гесперетину. У складі ефірної олії (0,05 %) фарнезол, вуглеводні, 2-фенілетанол, монотерпеноїди. Слиз містить до 40 % уронових кислот. Вміст дубильних речовин та їхніх попередників - лейкоантоціанів - до 2%. Біологічна дія та застосування. Настій — потогінний, обволікаючий, протизапальний, сечогінний засіб, підвищує згортання крові. Народна медицина рекомендує при подагрі, неврозі, діабеті. У гомеопатії використовуються свіжі квітки при ревматизмі, алергійних висипаннях (кропивниці), алергійному риніті. Качественные реакции К 10 мл настоя цветков липы (1:20) прибавляют 30 мл спирта 96 % и перемешивают, появляется хлопьевидные сгустки, выпадающие в осадок при стоянии (полисахариды). Количественное определение.Цельное сырье, измельченное сырье, порошок:сумма восстанавливающих сахаров (в составе полисахаридов) в пересчете на глюкозу – не менее 2 %. ЗОЛОТУШНИК ЗВИЧАЙНИЙ — SOLIDDGO VIRGAUREA L., ЗОЛОТУШНИК КАНАДСЬКИЙ — SOLIDAGO CANADENSIS L., РОД. АЙСТРОВІ — ASTERACEAE Золотарник обьікновенньїй, золотарник канадский; solidago походить від латин, solidus— міцний та agere — робити. Рослина багаторічна трав'яниста. Стебла прямостоячі або висхідні, переважно прості, заввишки 30-60 см (у з. канадського 60-120 см) Прикореневі та стеблові листки яйцеподібні або еліптичні, тупі, з краю пилчасті, до основи звужені в крилаті черешки; серединні та верхні стеблові листки еліптичні або овальні, сидячі. У з. канадського листки видовженоланцетні, з краю гостропилчасті і коротковійчасті, до верху поступово звужені й загострені, короткочерешкові й сидячі. Квітки плідні — в кошиках, що утворюють волотеподібне або китицеподібне суцвіття. Кошики дрібні, зеленого кольору, до 3-4 мм завдовжки, в однобоких китицях, зібраних у волоть; обгортка двотрирядна, блідо-зелена; крайові квітки — язичкові, серединні — трубчасті, золотаво-жовті. Плід — сім'янка. Поширення. Золотушник звичайний росте на узліссях, у лісах, чагарниках, кам'янистих відслоненнях по всій території України. Золотушник канадський походить з Північної Америки. Рослини вирощуються як декоративні. ' . Заготівля. Під час цвітіння рослини зрізають з неї верхівки завдовжки 25-30 см і збирають листя. Сушать під наметами або в приміщенні з доброю вентиляцією. 249 Хімічний склад сировини. Трава містить флавоноїди: кемпферол, кверцетин та їх глікозиди — астрагалін, рутин. На активність впливають сапоніни (близько 1,5%), агліконами яких є олеанолова і полігалова кислоти. Стандартизують сировину за вмістом фенольного диглікозиду лейокарпозиду. В траві є також дубильні речовини (10%), ефірна олія, дитерпени, нікотинова й аскорбінова кислоти. Біологічна дія та застосування. Препарати золотушника мають сечогінні, жовчогінні, в'яжучі, антибактеріальні та протизапальні властивості, запобігають надмірній ламкості капілярів. Екстракт золотушника входить до складу препаратів марелін та фітоліт, які застосовуються при нирковокам'яній хворобі. У гомеопатії використовуються свіжі квітучі верхівки золотушника звичайного при альбумінурії, фосфатурії, слизу в сечі; при шкірних захворюваннях ТРАВА ЗЛИНКИ —HERBA ER1GERONIS CANADENS1S Злинка канадська — Erigeron canadensis L., род. айстроаі — Asteraceae МелколеПестник канадскшВ Рослина однорічна трав'яниста, з жорстковолосистим, прямостоячи*г,'^>ебристим, заввишки 30-100 см, у рйрхній частині розгалуженим стеблом. Ластки чергові, лінійно-ланцетні, довгозвгос.трені, шорсткі; нижні — короткочерерікові, рідказубчасті; верхні — сидячі^ цільнокраї. Квітки в дрібних кошиках, які утворюють розгалужені верхівкові суцвіття; крайові квітки маточкові, вузькоязичкові, білуваті; серединні— двостатеві, трубчасті, блідо-жовті. Цвіте у липні — вересні. Плід — сім'янка. Поширення. Росте по всій території України на смітниках, полях, біля доріг, у лісосмугах. Походить з Північної Америки. Заготівля. Заготовляють траву під час цвітіння рослини. Хімічний склад сировини. Трава містить флавоноїди — апігенін, лютеолін, кверцетин, ізорамнетин, дубильні речовини, холін та ефірну олію, до складу якої входять лимонен, дипентен, терпі251 неол; фенолкарбонові кислоти (кавова, хлорогенова, неохлорогенова); кумарини (умбеліферон, скополетин), ситостерин. Біологічна дія та застосування. Настій трави застосовують як протизапальний, кровоспинний, а препарат ерікан — як антидіарейний засіб. |