ИУ12. Хід уроку
 Скачать 32.5 Kb.
|
|
Початок формування багатопартійності в Україні наприкінці 80-х — на початку років XX ст. Мета: розкрити основні віхи становлення багатопартійності в Україні. Тип уроку: комбінований. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент уроку ІІ. Перевірка домашнього завдання IІI. Вивчення нового матеріалу Необхідною умовою становлення демократичної правової держави є багатопартійність. Вона дає можливість повніше враховувати інтереси всіх громадян у державній політиці та сприяє стабільному й динамічному розвитку суспільства. До головних причин, що привели до створення багатопартійності в Україні, можна віднести:
Правову основу для формування багатопартійності заклав позачерговий III з’їзд народних депутатів СРСР (березень 1990 р.), що вніс зміни до Конституції СРСР, скасувавши, зокрема, й 6 ст. про керівну і спрямовуючу роль КПРС — ядро політичної системи радянського суспільства. У жовтні 1990 р. було прийнято закон СРСР «Про громадські об’єднання». У Конституції України 1996 р. зазначено: «Суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності. Жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов’язкова. Цензура заборонена». В історії становлення багатопартійності виділяють три етапи: 1)1988—1989рр. — створення умов багатопартійності. Створення опозиційних щодо КПРС неформальних об’ єднань та рухів, що пізніше трансформувалися в політичні партії. У цей час в Україні розгортають активну діяльність Українська демократична спілка (УДС), пізніше названа Українською народно-демократичною лігою (УНДЛ), Українська Гельсінська спілка (УГС), Народний рух України за перебудову (НРУ). 2) 1989— серпень 1991 р. — етап безпосереднього створення початкової багатопартійності. За цей час у республіці було створено понад 20 партій, які об’єднували близько ЗО тис. осіб. 3) Серпень 1991 р. — кардинальні зміни в становленні багатопартійності. Заборона діяльності КПУ після спроби державного перевороту в Москві (ДКНС) 19—21 серпня 1991 р. у зв’язку з доказами про підтримку керівництвом КПУ державного перевороту. 24 серпня 1991 р. проголошено Акт про незалежність України. Навесні 1990 р. виникають Українська національна партія (УНП) на чолі з Г. Приходьком, Всеукраїнське політичне об’єднання «Державна Самостійність України» (ДСУ) на чолі з І. Кандибою, Українська християнсько-демократична партія (УХДП; голова – В. Січко), Українська народно-демократична партія (УНДП) на чолі з Є. Чернишовим та А. Киреєвим). У травні 1990 р. розпочала свою діяльність Соціал-демократична партія України (СДПУ). 30 червня 1990 р. Ю. Шухевичем було створено добровільне об’єднання партій і громадських організацій націоналістичного спрямування під назвою Українська міжпартійна асамблея (УМА). 30 вересня 1990 р. з ініціативи групи активістів Всеукраїнської екологічної асоціації «Зелений світ» на Установчому з’їзді у Києві було засновано Партію зелених України (ПЗУ)***. 1 грудня 1990 р. членами об’єднання ліберально налаштованих комуністів «Демплатформа в КПРС» була створена Партія демократичного відродження України (ПДВУ), до лав якої відразу вступило кілька народних депутатів Верховної Ради УРСР (В. Гриньов, О. Ємець, В. Мещеряков, Т. Стецьків та В. Філенко, якого було обрано головою ПДВУ). У 1990 р. утворилися також Українська ліберально-демократична спілка (УЛДС) і Ліберально-демократична партія України (ЛДПУ). Згодом УЛДС приєдналась до Партії демократичного відродження України (ПДВУ). У вересні 1990 р. у Дніпропетровську відбувся перший з’їзд Народної партії України (НПУ), а також у Донецьку з’явилася Ліберальна партія України (ЛПУ; голова – І. Маркулов) У 1994 р. в Україні налічувалося ЗО політичних партій, у 1998 р. — 53, у 2002 р. — 127. Зараз (після перереєстрації) зареєстровано понад 350 політичних партій різного спрямування та орієнтації: праві, ліві, центристські, релігійні, економічні, екологічні тощо. В Україні існує досить велика кількість молодіжних об’єднань, у тому числі й політичних. Більшість політичних партій мають дочірні молодіжні організації. Партії в Україні організовуються здебільшого під конкретного лідера, вони нечисленні й не мають достатнього впливу в масштабах держави. їхні осередки на місцях ведуть посильну пропагандистську й організаційну діяльність, активізуючись, як правило, у період виборчих кампаній. У цей час відбувається формування блоків партій. Між політичними партіями триває суперництво за посилення впливу на маси, залучення до своїх лав нових членів, що визначає політичну атмосферу українського суспільства в умовах незалежності. Зміцненню і розвитку політичних партій в Україні сприяли зміни у виборчому законодавстві. У 1998 і 2002 рр. Вибори до Верховної Ради України здіснювалися за мішаною виборчою системою (половина депутатів обиралася за виборчими списками партій). У 2006 р. вибори до Верховної Ради України проводилися за пропорційною виборчою системою, яка передбачає обирати склад парламенту лише за партійними списками. У 2001 р. було сформовано перший коаліційний уряд. IV. Узагальнення. Поштовхом до формування багатопартійності в Україні стали перебудовчі процеси в СРСР. Утрата комуністичною партією монополії на владу зумовила формування багатопартійної системи. Після проголошення незалежності відбувається розвиток багатопартійної системи, що свідчить про демократичний шлях розвитку України. V. Домашнє завдання: підготовка до усного опитування. |