ПР1 Інформаційний медичний документ його створення та редагуванн. Інформаційний медичний документ його створення та
 Скачать 394.83 Kb.
|
Практична робота Тема: Інформаційний медичний документ: його створення та редагування Конкретні цілі заняття: демонструвати вміння створювати, редагувати і форматувати текстову медичну інформацію. Основні поняття теми Інформація, види інформації, медична інформація, дані, медичні дані, особливості медичних даних, інформаційні процеси в охороні здоров’я, прикладне програмне забезпечення, медичні інформаційні системи. Короткі теоретичні відомості Значна частина медичних даних фіксується в різноманітних документах (історія хвороби, направлення на дослідження, результати аналізу, рецепт, звіт про діяльність медичного закладу, реферат статті медичного журналу тощо). Звичайні медичні документи не придатні або мало придатні для автоматизованої обробки. Будь-який документ має складну структуру: багато розділів, пунктів, графіків тощо. Фахівець повинен уміти заповнити відповідні стандартні форми медичних документів. Медичні документи створюються у вигляді стандартизованих історій хвороб, карт етапних епікризів, карт за окремими видами досліджень, паспортів закладів охорони здоров’я. Усі ці документи мають певну форму, тобто внутрішню структуру, що відтворює будову, зв’язок і спосіб взаємодії частин елементів об’єкта або явища, інформація про які фіксується в цьому документі. Як правило, у медичних документах фіксуються: паспортно-демографічні дані – прізвище, ім’я, по батькові хворого, рік і місце народження, характер професійної діяльності, родина; дані про структуру і функцію медичних закладів, що відтворюють основний процес лікувального закладу, як, наприклад, дані щодо застосовуваних у цьому закладі лабораторних та інструментальних досліджень; статистично-управлінські дані, що становлять основу для подальших розрахунків показників державної медичної статистики (наприклад, структура закладу) і показників, що характеризують роботу лікаря або відділення та закладу в цілому; сюди належать показники точності встановлення діагнозів (відповідно до класифікації ВООЗ), тривалості перебування в стаціонарі, ступеня відновлення працездатності, розбіжності в діагнозах; планові показники, дані про господарську і бухгалтерську діяльність медичних закладів. Бланки медичних інформаційних документів звичайно містять дві частини: пояснення і зміст. До частини пояснення включено описову і пояснювальну інформацію, що полегшує заповнення документа, але не вводиться в персональний комп’ютер (ПК). До змістової частини – дані, коди, службові знаки, відведені поля для внесення необхідних записів. Для зручності роботи обидві частини в документі розділено. Документ заповнює лікар. Інформаційні документи як носії інформації, що містять початкові дані у впорядкованому вигляді і придатні для звичайного використання та для підготовки даних до введення в ПК, формують основу інформаційної бази різних систем. Інформаційний документ відрізняється від звичайного медичного документа тим, що в ньому поєднуються дві функції: функція звичайного документа та функція збирання і підготовки даних для введення в комп’ютер. Серед беззаперечних переваг таких документів: скорочується час підготовки початкової інформації, виключається додаткова робота з її переписування; зменшується кількість помилкових записів; спрощується контроль за проходженням документа в процесі його обробки. Однією з найважливіших умов, що забезпечують ефективність обробки медичної інформації, є її уніфікація. Робота з медичними документами При створенні медичних документів найчастіше використовують текстові редактори та процесори. Підготовка документа включає створення нового або редагування існуючого документа. Документ, створений у текстовому редакторі, може містити зовсім різні об’єкти, наприклад, текст, таблиці, малюнки, діаграми. Створення і редагування цих об’єктів може здійснюватись без виходу із середовища текстового редактора за місцем розташування об’єкта в документі. При цьому можуть використовуватись не тільки власні засоби текстового редактора, а й засоби інших програм-додатків. Одночасне функціонування різноманітних програм із можливістю доступу до функцій одне одного без виходу зі своїх середовищ передбачено одним із найпоширеніших стандартів інтеграції OLE (Object Linking and Embedding – зв’язування і вставка об’єкта), покладеним в основу розроблення сучасних програмних систем. Об’єктами можуть бути малюнки, діаграми, таблиці, а також інші елементи документа. Сучасний варіант технологій OLE дає змогу при створенні документів у середовищі текстового редактора (OLE-клієнта) використовувати дані і функціональні можливості інших програм. У більшості документів можна виділити стандартні складові: заголовки, основний текст, підписи тощо, які мають свої різні параметри форматування. Стиль – це набір параметрів форматування, пов’язаний із конкретним ім’ям і повністю описує зовнішній вигляд абзацу (для стилів абзацу) або символу (для стилів символу). Усі стилі документа складають його таблицю стилів, яку користувач може модифікувати: додавати і вилучати стилі, редагувати їх, копіювати стилі в шаблони документів. Практичні завдання Завдання 1. Створення медичної документації засобами текстового процесора. Створити епікриз за поданим нижче зразком Відформатувати текст за наступними вказівками: Об’єкт форматування Шрифт Розмір шрифту Вирівнювання інше Заголовок тексту Arial (розріджений) 16 По центру Прописними буквами, Напівжирний Перший і другий абзаци Times New Roman 14 По ширині Курсив Третій і четвертий абзаци Bookman Old Style 13 По правому краю Підкреслений Список Arial 15 По лівому краю Напівжирний Вимоги до оформлення: o орієнтація – книжкова; o верхнє поле – 1,5 см, нижнє – 1,4 см, ліве – 2 см, праве – 1 см; o інтервал – одинарний; o встановіть маркеровані списки там, де вони є по тексту; o створіть нижній колонтитул – запишіть назву тексту; o пронумеруйте сторінки справа; o виділіть другий абзац в рамку; o замінити всі букви «к» в тексті на знаки оклику; o окресліть зміст сторінки художньою рамкою. o другий абзац перемістити в кінець тексту. Завдання 2. Створення схеми лікувально-діагностичного процесу. Засобами текстового процесора MS Word намалювати схему взаємодії лікаря з пацієнтом при обстеженні та встановленні діагнозу відповідно до ситуаційної задачі. ЕПІКРИЗ Пічкур Данило, 6 міс., перебував у нейрохірургічному відділенні з 30.11. 2007 р. по 15.12.2007 р. Дs: Перинатальна енцефалопатія. Виявлено змішану гідроцефалію у стадії компенсації. Стадія реконвалесценції обструктивного бронхіту. Переведено планово з пульмонологічного відділення для обстеження з приводу прогресуючого гідроцефального синдрому. Хлопчик з перинатальною енцефалопатією, спостерігається невропатологом у зв’язку з патологічним приростом окружності голови. При госпіталізації стан середньої тяжкості, притомний. У загальносоматичному статусі – залишкові явища обструктивного бронхіту. Голова гідроцефальної форми, окружність – 48 см, переднє тім’ячко – 3×3 см, помірно напружене. Зіниці ODOS з живою фотореакцією, рух очних яблук у повному обсязі, лице симетричне, ковтання і фонація не порушені, рухи кінцівок у повному обсязі, глибокі рефлекси пожвавлені D=S, менінгеальної симптоматики немає, психомоторний розвиток з помірною темповою затримкою. Оглянутий нейрофтальмологом. Виявлено часткову первинну атрофію зорових нервів OU. ЕЕГ (5.12), помірні дифузійні зміни, що переважають у лівій півкулі. Зроблено комп’ютерну томографію головного мозку (13.12). Виявлено змішану гідроцефалію, помірні атрофічні зміни лобних часток головного мозку. Лікування: діакарб, аспаркам, люмінал; мікстура від кашлю, масаж грудної клітки. Виписано в задовільному стані. Група крові В(III)Rh+ позитивна. Аналіз крові (4.12): Нb 135 г/л; L 5,5 10 9 /л; ШОЕ 2 мм/год. Аналіз сечі (4.12): солом’яно-жовта, прозора, лужна, сліди білка, цукор – 0. Ситуаційна задача. До лікаря звернувся пацієнт із такими скаргами: після вживання їжі з’являється біль у правому боці, відчуття важкості в шлунку, інколи спостерігаються алергійні реакції у вигляді почервоніння різних ділянок шкіри та свербіння. Після отриманої від пацієнта інформації лікар призначає такі обстеження: аналіз крові; УЗД органів черевної порожнини; проби на різні алергени. Пацієнт проходить обстеження. Лікар отримує результати досліджень: кількість тромбоцитів у крові перевищує норму; УЗД показало, що жовчний міхур неправильної форми, деформований (з перегином); алергійні проби не виявили реакції на відомі алергени. Проаналізувавши отримані дані, лікар зробив наступні висновки і встановив діагноз: пацієнт страждає на хронічний холецистит; у зв’язку із деформацією жовчного міхура – застій жовчі, який спричинює різного роду алергійні реакції. Після встановлення діагнозу лікар призначає пацієнту комплексний курс лікування. На рис.1 відображено основні етапи лікувально-діагностичного процесу: збір та інтерпретація даних, встановлення діагнозу; призначення лікування. Рис. 1. Схема лікувально-діагностичного процесу Завдання 3. Створення бланків медичної документації Створити бланк консультативного висновку спеціаліста за поданим нижче зразком (рис. 2). Рис. 2. Бланк консультативного висновку спеціаліста Тестові завдання для самоконтролю 1. Результати спостережень, що використовуються для інтерпретації і обробки, називаються: даними; інформацією; зв’язком; шумом. 2. Важливі і корисні факти, отримані з даних, або власне інтерпретовані дані називаються: поняттям; інформацією; зв’язком; шумом. 3. Процес, за допомогою якого здійснюється обмін інформацією між індивідуумами або комп’ютерами за допомогою звичайно використовуваного набору символів, це: поняття; інформація; зв’язок; шум. 4. Якими властивостями володіє інформація: цінністю; достовірністю; матеріальністю; не матеріальністю; суб’єктивністю; об’єктивністю; не комутативністю; комутативністю. 5. Інформація, виражена за допомогою літер, чисел, математичних символів, звуків називається: знанням; повідомленням; кодуванням. 6. Кількість інформації – це: міра збільшення невизначеності у повідомленні; міра зменшення визначеності у повідомленні; міра зменшення невизначеності у повідомленні. 7. Накопичення даних, з метою забезпечення їх повноти для прийняття рішень, називається: перетворенням даних; збором даних; формалізацією даних; фільтрацією даних. 8. Комплекс заходів, спрямованих на запобігання втраті, модифікації або відтворенню даних, називається: сортуванням даних; перетворенням даних; захистом даних; формалізацією даних. 9. Закінчіть речення: «Повідомлення зменшують рівень невизначеності користувача, який називається…»: ентропією; кількістю інформації у повідомленні; величиною, оберненою до величини шуму у повідомленні. 10. Серед перерахованих прикладів носіїв інформації вкажіть ті, які є письмом: до: запах; азбука Морзе; амбулаторна картка пацієнта. 11. Біль, підвищення температури тіла, колір шкірних покривів відносять одиничних числових даних; якісних ознак; динамічних даних; статичних картин; динамічних картин. 12. Маса тіла, артеріальний тиск, температура тіла, кількість лейкоцитів, ШОЕ відносять до: одиничних числових даних; якісних ознак; динамічних даних; статичних картин; динамічних картини. 13. Назвіть види програмного забезпечення ПК: базове; прикладне; системне; спеціальне. 14. Операційні системи, системи програмування, сервісні програми належать до: прикладного програмного забезпечення. системного програмного забезпечення. Завдання для самостійного виконання Завдання 1-С. Засобами текстового процесора створити «Направлення на консультацію, у діагностичні кабінети, у лабораторії. Результат обстежень» за поданим нижче зразком (рис. 3). Рис. 3. Бланк направлення на консультацію Завдання 2-С. Засобами текстового процесора створити схему комп’ютерної фіброскопії виразкового дефекту слизової оболонки шлунка за поданим нижче зразком (рис. 4). Рис. 4. Схема комп’ютерної фіброскопії виразкового дефекту слизової оболонки шлунка Завдання 3-С. Створити бланк про оплату послуг лікувально- діагностичного центру «Надія» за поданим нижче зразком (рис. 5). Рис. 5. Б ланк про оплату послуг |