Главная страница
Навигация по странице:

  • Стан проблеми.

  • Склад автоматизованої системи обліку оплати проїзду

  • Загальний склад системи обліку оплати проїзду

  • модель построения. Модель побудови автоматизованої системи оплати проїзду та обліку. Картка зоп засоби оплати проїзду кпкомунальне підприємство асоп автоматизована система оплати проїзду та обліку пасажирів в наземному громадському транспорті


    Скачать 300.88 Kb.
    НазваниеКартка зоп засоби оплати проїзду кпкомунальне підприємство асоп автоматизована система оплати проїзду та обліку пасажирів в наземному громадському транспорті
    Анкормодель построения
    Дата08.09.2022
    Размер300.88 Kb.
    Формат файлаdocx
    Имя файлаМодель побудови автоматизованої системи оплати проїзду та обліку.docx
    ТипКартка
    #667546

    Модель побудови автоматизованої системи оплати проїзду та обліку пасажирів в міському громадському транспорті

    Номенклатура

    БК– Безконтактна смарт-картка;

    ЗОП– Засоби оплати проїзду;

    КП–Комунальне підприємство;

    АСОП– Автоматизована система оплати проїзду та обліку пасажирів в наземному громадському транспорті.
    Предметом вивчення в статті є сучасна система громадського транспорту у більшості міст України. А конкретно та її частина, яка відповідає за оплату проїзду мешканців та своєчасний облік пільгових категорій громадян, що дає можливість місцевим бюджетам ефективніше здійснювати фінансові розрахунки з перевізниками і, як слідство, підвищити рівень надання транспортних послуг громадянам місцевих громад. Реформування міських пасажирських транспортних систем вимагає не тільки державного регулювання функціонування транспортних підприємств, але і обґрунтування методів і засобів організаційної оптимізації їх діяльності. Метою цього дослідження є запропонування сучасної моделі Автоматизованої системи оплати проїзду та обліку пасажирів в наземному громадському транспорті, яка має у своєму складі як декілька структурних рівнів, так і матеріальних складових частин. Вона базується на використанні безконтактних карток, які є найбільш ефективними з точки зору надійності, безпеки, швидкості, вартості. Ця система потребує досить значних початкових витрат, але сукупна вартість володіння з урахуванням обслуговування та обігу квитків є найменшою та можливостей подальшого розвитку серед інших запропонованих рішень у цієї галузі. Матеріальна частина системи складається мережі платіжних терміналів, в яких пасажир має змогу придбати картку або поповнити її та мережі обладнання на транспорті, за допомогою якого відбувається оплата проїзду. Кожен рівень ієрархії системи, як то рівень виконавчих пристроїв, рівень автоматизованих робочих місць для адміністрування та рівень центрального серверного вузлу, дозволяє у най коротший термін отримати повну інформацію про стан системи, сформувати необхідні звіти, прийняти та як можна швидше застосувати рішення з її керування. Серед очікуваних результатів втілення даної системи це підвищення прозорості та точності обліку фактично наданих послуг з перевезення пільгових та інших категорій пасажирів, надання повної, достовірної та деталізованої інформації про виконану транспортну роботу та стовідсотковий облік пільгових категорій пасажирів. Висновки. У значній своїй частині ця система була реалізована у м. Харкові як система «Електронний квиток», що дозволило отримувати повну, достовірну та деталізовану інформацію про проїзди пасажирів за категоріями різними видами транспорту, маршрутами; зменшити експлуатаційні витрати транспортних підприємств та впровадити нові продукти та засоби оплати.

    Вступ
    На сучасному етапі розвитку міських пасажирських транспортних систем одним з найважливіших завдань є створення економічної, безпечної і екологічно чистої системи міського пасажирського транспорту, орієнтованої на інтереси транспортних підприємств, ринку, суспільства в цілому.

    Реформування міських пасажирських транспортних систем вимагає не тільки державного регулювання функціонування транспортних підприємств, але і обґрунтування методів і засобів організаційної оптимізації їх діяльності [1].

    У великих містах світу вже тривалий час впроваджуються та успішно функціонують системи автоматизації міського та міжміського пасажирського транспорту різних масштабів. Відчизняні фахівці також не залишилися осторонь цієї тенденції, довівши свою компетентність у цій галузі та запропонувавши рішення, які відповідають світовим стандартам, враховують вітчизняну специфіку.

    Система міського пасажирського транспорту, як і будь-яка реальна система, має нескінченну безліч об'єктивних властивостей [2], але для споживачів важливі ті, які задовольняють їх потребам. Одною з таких властивостей поряд з тарифною системою є система оплати проїзду.

    Системи оплати проїзду в міському пасажирському транспорті
    Системи оплати проїзду поступово розвивались від найпростіших з фіксованою оплатою готівкою незалежно від факторів поїздки (часу, дальності, частоти користування тощо) до сьогоднішніх схем із застосуванням найсучасніших електронних технологій оплати проїзду. Слід зауважити, що економічні аспекти оплати проїзду тісно пов’язані з технічними: на кожному етапі розвитку систем оплати проїзду технологічні можливості обумовлювали можливість застосування тієї чи іншої системи оплати проїзду. Можна виділити три покоління систем оплати проїзду:

    - перша генерація - системи з використанням готівкових коштів, паперових квитків або жетонів. Головний недолік - відсутність автоматизованого обліку пасажирів, що скористалися транспортною послугою.

    - друга генерація - системи з використанням магнітних квитків з’явилася в середині сімдесятих років минулого століття. Є два типи таких квитків – з автоматичною та ручною протяжкою карток. Обладнання для магнітних карток першого типу коштує набагато дорожче та потребує постійного обслуговування кваліфікованими спеціалістами. Однак такі системи більш надійно зчитують інформацію з квитків та дозволяють їх перезаписувати, що значно підвищує можливості системи.

    - третя генерація – системи оплати проїзду з використанням БК (безконтактної картки). Вони є найбільш ефективними з точки зору надійності, безпеки, швидкості, вартості [3-5] (ці системи потребують досить значних початкових витрат, але сукупна вартість володіння з урахуванням обслуговування та обігу квитків є найменшою) та можливостей подальшого розвитку. Розробка таких систем почалася на початку дев’яностих років минулого століття, а вже в кінці дев’яностих в різних містах світу працювали десятки таких систем. А в Фінляндії зуміли побудувати навіть національну систему оплати проїзду в пасажирському транспорті з використанням смарт - карток, причому в багатьох містах ця транспортна картка була трансформована фактично в соціальну картку.
    Стан проблеми.
    Існуюча система оплати проїзду (у більшості міст) в пасажирському транспорті склалась на початку 1990-х років і на сьогодні морально застаріла. Система має жорстко заданий алгоритм роботи і має ряд істотних недоліків:

    - в першу чергу, це неможливість точного обліку транспортних послуг, що надаються пільговим категоріям пасажирів. На сьогодні їх кількість складає 40% від загального об’єму пасажироперевезень;

    - неможливість реалізації гнучкої тарифної політики – відсутні автоматизовані пристрої перевірки квитків;

    - великі експлуатаційні витрати – на організацію збору оплати за проїзд та реалізацію контролю складають до 20% від доходу;

    - слабкий захист від підробок. Після масових підробок місячних проїзних квитків в 1997-1998 роках організаційними та технічними заходами кількість фальшивих проїзних квитків значно зменшена, але кількість фальшивих документів пільгових категорій пасажирів залишається дуже високою;

    - неможливість отримання детальних статистичних даних про пасажиропотоки для формування оптимального графіку руху, маршрутів тощо;

    - незручність для пасажирів – використання різних видів проїзних квитків у різних перевізників.

    В світі напрацьовано декілька шляхів вирішення цих проблем:

    - зменшення накладних витрат та підвищення ефективності за рахунок передачі транспортних компаній, які займаються перевезеннями пасажирів, в приватні руки;

    - впровадження сучасних автоматизованих систем оплати проїзду та збору коштів за проїзд.;

    - впровадження сучасних інформаційних систем моніторингу пасажирських потоків, транспортних маршрутів та інше з метою прийняття зважених рішень по задоволенню потреб населення в транспортних послугах.

    Загальна характеристика еволюції пасажирських транспортних послуг - це фізична та тарифна інтеграція транспортних перевізників, що дозволить пасажирам користуватись різними транспортними маршрутами без необхідності придбання квитків для кожного з них. Коли пасажирський транспорт підпорядкований державній агенції, запропонувати єдині правила та тарифи для різних видів транспорту - легка задача. У більшості випадків держава авторитарно розподіляє дохід та виплачує субсидії. Але на жаль, ця ситуація не спонукає державних перевізників системно працювати над покращенням економічних показників своєї роботи, тому що всі збитки покриває держава.

    В приватному секторі все навпаки. Приватні транспортні перевізники для досягнення реальної економічної ефективності зацікавлені в оперативній інформації про пасажирів, кількості поїздок, дальності поїздок і т.п. Активно займаються вивченням можливостей надання нових різнопланових транспортних послуг. Це, в свою чергу, потребує розбудови відповідної інформаційної системи, яка б відображала співвідношення наданих послуг та отриманих доходів.

    Використання БК, як засобу оплати проїзду, та автоматизованої системи обліку оплати проїзду значно полегшує задачу контролю та планування надання транспортних послуг (включаючи інформацію про дальність поїздок) та виключає проблеми розподілу доходів між транспортними перевізниками. Такий засіб оплати проїзду більш захищений від підробок та допомагає зменшити кількість неплатників.
    Склад автоматизованої системи обліку оплати проїзду
    Система включає термінали самообслуговування для реалізації і поповнення електронних квитків, комплекти обладнання (валідатори, бортові комп’ютери), що встановлюються в салоні транспортних засобів або на турнікетах зупинок, які призначені для прийому, обробки засобів реєстрації проїзду в транспорті, для збору та передачі даних, а також сервери та інші виконавчі пристрої, призначені для приймання та обробки інформації від валідаторів, терміналів самообслуговування, пристроїв зв’язку, а також для зберігання даних. Все обладнання поставлене, змонтоване та підключене до відповідної автоматизованої системи обліку оплати проїзду (далі Системи), що забезпечує її повне функціонування.

    Матеріальна частина Системи поділяється на дві групи:

    1. Мережа платіжних терміналів, в яких пасажир має змогу придбати картку або поповнити її.

    2. Мережа обладнання на транспорті, за допомогою якого відбувається оплата проїзду (валідація електронної карти та списування коштів з неї).

    До складу обладнання ( рис. 1)входить:

    - стабілізатор напруги бортової мережі;

    - бортовий комп’ютер;

    - валідатор реєстрації поїздок;

    - валідатор (компостер) реєстрації поїздок із сканером QR ;

    - антена.



    Рис.1. Архітектура Системи та склад її обладнання
    Структурно Система виконана за ієрархічною архітектурою. Обладнання різних рівнів з'єднується за допомогою надійних та швидких комунікаційних мереж (див. рис. 1).

    Архітектура Системи складається з трьох рівнів ієрархії:

    • перший рівень ієрархії - рівень виконавчих пристроїв. До пристроїв першого рівня належать пристрої прийому та обробки засобів оплати проїзду (далі ЗОП), а також пристрої зв’язку;

    • другий рівень ієрархії – це рівень автоматизованих робочих місць для адміністрування, обслуговування та експлуатації Системи;

    • третій рівень ієрархії – це рівень центрального серверного вузла, який відповідає за збір та зберігання даних, що надходять з нижніх рівнів ієрархії та забезпечує взаємодію між об’єктами Системи.

    Вся інформація від устаткування нижніх рівнів ієрархії надходить в єдиний центральний серверний вузол.
    Загальний склад системи обліку оплати проїзду
    Система складається з декількох підсистем (рис. 2).

    Кожна з підсистем забезпечує свою частину функціонування Системи. Всі підсистеми взаємодіють між собою.


    Рис. 2. Загальний склад системи обліку оплати проїзду
    До основних підсистем Системи належать:

    • центральний серверний вузол;

    • підсистема продажу та поповнення ЗОП;

    • підсистема продажу разових паперових квитків;

    • підсистема підготовки та випуску безконтактних електронних карток (БЕК);

    • підсистема прийому ЗОП у структурі метрополітену;

    • підсистема прийому банківських карт/NFT пристроїв у структурі метрополітену;

    • підсистема прийому ЗОП у структурі наземного транспорту (трамваї, тролейбусі, автобусі);

    • підсистема сервісного центру;

    • підсистема контролерів електротранспорту;

    • підсистема чергових метрополітену.
    Центральний серверний вузол призначений для управління усіма елементами Системи:

    • збір інформації від виконавчих пристроїв нижнього рівня ієрархії;

    • ведення баз даних за усіма видами ЗОП;

    • планування додаткового випуску ЗОП;

    • формування фінансової, статистичної та технологічної звітностей;

    • збір та аналіз інформації про технічний стан пристроїв пасажирської автоматики;
    Центральний серверний вузол включає до свого складу групу серверів, що забезпечують виконання основних функцій:

    • основний та резервний сервери бази даних;

    • сервер доступу;

    • сервер резервного копіювання;

    • обладнання безперервного живлення.

    Серверний вузол включає комплект мережевого устаткування для забезпечення зв’язку серверів між собою та для забезпечення зв’язку серверного вузла з іншими підсистемами.

    Центр випуску безконтактної електронної картки забезпечує:

    • випуск засобів оплати проїзду, оформлення та поширення засобів оплати проїзду повнотарифних категорій пасажирів;

    • оформлення та поширення службових безконтактних електронних карток згідно до заявок відповідних організацій;

    • забезпечує збір даних від розповсюджувачів безконтактних електронних карток та передачу заявок на виробництво необхідних типів безконтактних електронних карток.

    Центр випуску складається із автоматизованих робочих місць, які оснащені необхідним програмним забезпеченням для друку на безконтактних електронних картках та кодування карток.
    Очікувані результати від реалізації автоматизованої системи оплати проїзду та обліку пасажирів
    Втілення даної системи сприятиме:

    • максимальному підвищенню прозорості та точності обліку фактично наданих послуг з перевезення пільгових та інших категорій пасажирів,

    • надання повної, достовірної та деталізованої інформації про виконану транспортну роботу для вирішення задач аналізу та планування пасажирських перевезень,

    • стовідсотковому обліку пільгових категорій пасажирів, що забезпечить ефективне використання субвенцій що надходять з Державного бюджету та їх розподілу за фактично виконану роботу між перевізниками.
    Висновки
    В роботі запропоновано сучасну модель автоматизованої системи оплати проїзду в міському транспорті. Впровадження Системи дозволило забезпечити зростання доходів комунальних підприємств електротранспорту та підвищення рівня комфорту пасажирських перевезень. Реалізація проекту по створенню Системи (система «Електронний квиток» у м. Харкові) надало можливість отримувати повну, достовірну та деталізовану інформацію про проїзди пасажирів за категоріями різними видами транспорту, маршрутами, зменшило експлуатаційні витрати транспортних підприємств на організацію збору виручки та контролю за нею, було впроваджено нові продукти та засоби оплати.

    Список джерел

    1. Управління міським пасажирським транспортом : навч. посібник / К. Є. Вакуленко, К. В. Доля ; Харків. нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова. – Харків : ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2015. – 257 с.

    2. Цибулка Я. Качество пассажирских перевозок в городах / Я. Цибулка; [пер. с чеcького]. – М.: Транспорт, 1987. – 239 с.

    3. The intelligent transportation society of America. “ITS America. Technology transforming transportation. 2004 Annual Report”, 2004, P. 2 –14.

    4. Intelligent transport systems and services. ITS-part of everyone’s daily life. ERTICO – ITS Europe navigation technologies. Brussels, 2002, P. 8, 43–55.

    5. Butkevičius, J. Introduction of electronic card system in Lithuanian city passenger transport. Transport and Telecommunication, Vol 7, No 1, 2006, P. 149–155.


    написать администратору сайта