Виховний захід Порушення прав мого народу. сценарій заходу. Комунальний вищий навчальний заклад НовоградВолинський медичний коледж Житомирської обласної ради Виховна годинареквієм
 Скачать 312 Kb.
|
1 2 Комунальний вищий навчальний заклад «Новоград-Волинський медичний коледж» Житомирської обласної ради Виховна година-реквієм «Згадувати, щоб знати, пам'ятати, щоб не повторити...» (до Дня пам’яті жертв політичних репресій 1937 – 1938 р.р.) Актуальність. Людина не живе в одному часі, а у трьох часових вимірах: у минулому, сьогоденні та майбутньому. Дорога у майбутнє бере свій початок з минулого. Необхідно осмислити власне минуле, зрозуміти його, бо, як неодноразово мали можливість переконатися на власному досвіді, історія повторюється. І коли люди не зроблять висновків сьогодні, вони змушені будуть ходити по колу. Саме сьогодні Україна перебуває в процесі національного та історичного самовизначення, наново осмислює події минулого, особливо ті, що стали фатальними, трагічними віхами її історії та події сучасності. Отже, сьогодні вкрай важливо знати історію нашої країни, розуміти причини тих чи інших подій минулого, аби навчитися об’єктивно сприймати реальність. Вкрай важливо постає необхідність вивчати трагічні сторінки історії нашого народу, щоб знати і пам’ятати про кожного, кого тогочасний режим змуси встраждати і гинути страшною смертю. Знати, пам’ятати, щоб цей гіркий досвід ніколи не повторився. 20 травня 2018 року в Україні - День пам'яті жертв політичних репресій та 80-ті роковини Великого терору - масових політичних репресій 1937-1938рр. Це День пам’яті і скорботи про тих, хто загинув або постраждав в Україні в наслідок політичних репресій комуністичного режиму. Указом Президента України № 431/2007 від 21 травня 2007 року «Про заходи у зв'язку з 70-ми роковинами Великого терору – масових політичних репресій 1937 – 1938 років» в Україні встановлено День пам'яті жертв політичних репресій, який відзначається щороку у третю неділю травня. У зв’язку з цим Президент України доручив проводити в навчальних закладах заходи на цю тему. Ми схиляємо голови, віддаючи шану тим, хто загинув чи постраждав від тоталітарного режиму за свою свободу, національність, віру, політичні переконання та громадянську позицію. Повний масштаб кількості жертв репресій і переслідувань у часи СРСР є по-моторошному величезний», – цитує прес-служба уряду слова прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана. «Ми уважно вивчаємо ці драматичні сторінки історії нашої країни і долучаємо до цього наступні покоління, щоб вони усвідомлювали, якою важкою ціною нам далася свобода і незалежність, право жити у демократичній та європейській країні» Мета: вшанування пам'яті жертв політичних репресій, привернення уваги учнів до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології, відродження національної пам'яті, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людства Учень:Тоді ми йшли по таборах… Одних замучили катюги, Зломились інші від наруги І в забутті скінчили шлях. Та ми здолали сум і страх, Хоч хтось не бачить в цім заслуги, І вийшли з вірою в серцях В чеканні нової потуги. І дочекались, не запізно. Хоч знов навала суне грізна, Вже зміна прапор наш несе. Під ним вона бійців збира, Завзятих лицарів пера, Для них Вкраїна – над усе *Микола Цівірко – український журналіст і поет. Ведучий: Проблема реальної спрямованості та кількісних параметрів політичних репресій за радянських часів значною мірою ще й досі залишається «білою плямою» в історичній науці. За матеріалами розпорядчих документів, чекістських доповідних до інстанцій, оперативно-статистичної звітності, обвинувальними висновками, вже близько двадцяти років крок за кроком розкривається страшна правда про багатолітній злочин проти свого народу під гаслами боротьби з «ворогами народу». Ведучий: Фізичне знищення співгромадян, світогляд яких відрізнявся від комуністичного, розпочалося відразу після жовтневого перевороту 1917 р. Воно зачепило середовища видатних діячів і певні категорії населення та періодично сягало своїх піків. Нечуваних масштабів масові репресії набули після штучного голодомору 1932 – 1933 років. Ведучий: «Велика чистка» 1937 – 1938 рр. охопила весь Радянський Союз і була спрямована на знищення реальних та уявних ворогів Сталіна, вселення в усі верстви населення страху та почуття незахищеності, рабської залежності та покори «великому вождеві». Смертний вирок ставав звичайним явищем і не підлягав апеляції. У кращому разі, на «ворогів народу» чекав тривалий термін ув'язнення в сибірських концтаборах. Ведучий: Головним наслідком масових репресій було фізичне винищення активної та інтелектуальної частини нації та моральне розтління тих, кого терор не торкнувся. Ведучий: Слово "терор" латинського походження і означає сильний страх, жах. Після Великої французької революції це слово увійшло в усі європейські мови переважно у політичному значенні - як політичний терор, політичне залякування, як особливий спосіб домогтися своїх політичних цілей. Ведучий: За розмахом знищення населення власної країни сталінський терор не знає собі рівних у світовій історії. Він залишився у пам’яті людства під назвою Великого Терору. У цей час жертвами репресій стали понад 2,5 мільйони. Серед них близько 40 тисяч становлять українці. Ведучий: Наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» від «ворогів народу», яку теоретично обґрунтував нарком НКВС Ніколай Єжов та особисто схвалив Сталін, розпочалася за наказом НКВС СРСР (№ 00447) 5 серпня 1937 року і мала тривати 4 місяці. Насправді ж вона тривала понад 15 місяців і була припинена постановою Політбюро ЦК ВКП(б) 15 листопада 1938 року. За оцінкою політичних оглядачів, які вивчали це питання, саме цей наказ документально оформив найкривавіший виток сталінського терору. Ведучий: За підрахунками, органами НКВС на території України в зазначений період було заарештовано 279 тис. 126 осіб. Під дію наказу № 00447 підпадали куркулі, інші антирадянські елементи, кримінальні злочинці. Протягом 1937 року особливо великих репресій зазнали селяни (71 тис. 452 особи), інтелігенція та службовці (68 тис. 087 осіб) і меншою мірою робітники (2 тис. 519 особи). Водночас почали посилюватися репресії проти військовослужбовців, зокрема проти червоноармійців, молодшого та керівного складу РСЧА, прикордонних загонів (всього 1 тис. 873 особи), співробітників НКВС (237 осіб). До так званої «вищої міри соціального захисту» (розстрілу) було засуджено 67 тис. 777 осіб. Ведучий: Протягом 1938 року кількість репресованих вищезазначених категорій дещо зменшилась (але значно зросла питома вага вироків до вищої міри покарання): серед селян було заарештовано 41 тис. 344 особи, інтелігенції та службовців – 23 тис. 251 особу. Однак зросли репресії проти військових – 2 тис. 424 особи. Кількість засуджених співробітників НКВС УРСР становила 970 осіб. Загалом до вищої міри покарання було засуджено 55 тис. 646 осіб. На той час країну охопила хвиля «шпигуноманії» та розкриття різного виду «троцькістського підпілля», сіоністів. Ведучий: З особливою нещадністю тоталітарна система нищила і нівечила духовну еліту нації. академіка Агатангела Кримського, поетів Миколи Вороного та його сина Марка, неокласиків Миколи Зерова, Михайла Драй-Хмари, Павла Филиповича, арешт органами ДПУ Максима Рильського, 10 років табірних поневірянь Остапа Вишні, Бориса Антоненка-Давидовича, Зінаїди Тулуб, Івана Іванова, переслідування Олександра Довженка, Володимира Сосюри, Юрія Яновського. І це далеко не весь перелік трагічних доль української інтелігенції. Ведучий: Висвітлено масові репресії проти співробітників Народного комісаріату освіти, Українського науково-дослідного інституту педагогіки, професорів та викладачів, працівників відділів освіти, вчителів загальноосвітніх шкіл. Біографічні нариси написано за матеріалами архівно-кримінальних справ та періодичних видань 1930-х рр., службових анкет репресованих педагогів. Тож ревно помолімося за всіх, Кого сувора доля не пригорне, Хто не зазна ні радості, ні втіх, За всіх, кого нещадно чавлять жорна, Кому завмер у горлі криком сміх, Чиї неясні дні, як ночі, чорні. Ти, Боже, їх у темряві не кинь, Благослови їм шлях серед пустинь. Ю. Клен (Хвилина мовчання. Метроном.) Ведучий: Лісова зона поблизу с. Биківня є найбільшим в Україні похованням жертв комуністичних політичних репресій. Биківня – селище, розташоване на околиці Києва, де у 1930-х – на початку 1940-х років у таємній обстановці чинилися масові поховання осіб, репресованих і страчених у Києві органами НКВС. За даними науковців, у Биківні поховано 100 -120 тисяч репресованих. Ведучий: Радянська влада цілковито замовчувала те, що відбувалось у Биківні. Вперше інформацію про масштабні поховання жертв комуністичних репресій у Биківнянському лісі оприлюднили представники німецької окупаційної влади у 1941 році. Радянський Союз у свою чергу проголосив, що знайдені останки належать жертвам німецьких окупантів, які цинічно використовують результати власного злочину для проведення антирадянської пропаганди. Ведучий: Вперше про те, що биківнянські жертви – це злочин НКВС було заявлено лише у 1989 році. Четверта Державна комісія під тиском фактів і свідчень очевидців визнала, що у Биківні поховані жертви радянських комуністичних репресій. Як мовилося в одному з офіційних документів, «у квітні 1989 року під час слідства виявлені й вилучені предмети з особистими ознаками, написами, гравіруванням та іншими особливостями, по яких вдалося встановити конкретних розстріляних осіб, знайти і вивчити сотні архівно-кримінальних справ відносно жертв масових репресій довоєнних років, які у той час були розстріляні у м. Києві та захоронені в 19—20 кварталах Дніпровського лісництва поблизу с. Биківня» Ведучий: У 1995 році було засновано Меморіальний комплекс жертвам політичних репресій 1930-х років. Постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2001 року на його основі було створено Державний історико-меморіальний заповідник “Биківнянські могили”. У травні 2006 року Указом Президента України Заповіднику було надано статус національного. Саме тут і відбувся мітинг, приурочений вшануванню пам’яті загиблим … Ведучий: Серед них були і ті, які самі пройшли через табори або втратили там рідних. Ірина Каліна, жертва сталінських репресій: "Це були жахливі репресії, і я сподіваюсь, що вони ніколи не повторяться. Вони не можуть більше повторитись, бо це було повне беззаконня. Ведучий: Михайло Попов, син політв'язня: "Нам не можна повертатись до старих часів. Тоді було вбито стільки людей. Ми живемо у такий чудовий час. Мені вже вісімдесят років, і я бачив стільки їжі та товарів в магазинах. Нам не можна повертатись до черг в магазинах та стояти на колінах, випрошуючи шмат хліба.» (Мультимедія (Биківнянські могили у м.Києві)) Ведучий: Чорне крило політичних репресій торкнулося і мешканців нашого міста. Вшанувати пам'ять жертв репресій зібралося багато людей16 травня 2010 року і у нас в м.Оріхові біля пам’ятника жертвам голодоморів та політичних репресій. (Фото пам’ятника у м.Оріхові) Ведучий: Ця трагедія ніколи не повинна повториться. Це наша історія.Ми не маємо права забувати, ми повинні пам’ятати, яку страшну трагедію довелось пережити нашому багатостраждальному українському народові на шляху до незалежності. Учень 1. Стань, народе, без ліку й числа, Хором траурним, Пам'ятним колом! Стань Вінком, стань життя Ореолом Хай почує вся пагорб і кожна ограда, Що засуджено зло і проміниться Правда, Омріяна Правда! Учень 2.Дивляться в твої очі Мільйони скатованих душ. Пригорни їх, посели на спочинок, Та їхнього сну не наруш. Учень 3. Заступи нас і нашу державу, Од кривавих, лютих незгод. Всі ми — сущі, усопші, прийдешні — Твій пшеничний, безсмертний народ!   1 2 |