Інформаційне право. Конфіденційна, таємна або службова

• Название: Конфіденційна, таємна або службова
• Анкор: Інформаційне право
• Дата: 04.12.2020
• Размер: 32.91 Kb.
• Имя файла: П3).docx
• Тип: Закон; #156673

1.Трискладовий тест  - це алгоритм визначення того, чи необхідно обмежувати доступ до певної публічної інформації (ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про доступ до публічної інформації»). Трискладовий тест застосовується, якщо є законодавчі передумови віднести інформацію до категорії обмеженого доступу (ст. ст. 7, 8 або 9 Закону) і в той же час така інформація не визначена законом як безумовно відкрита.

Якщо розпорядником інформації встановлено, що запитувана інформація є інформацією з обмеженим доступом, такий розпорядник інформації має встановити вид інформації з обмеженим доступом, за якою звернувся запитувач (конфіденційна, таємна або службова). Наступний крок - потрібно визначити, чи запитувана інформація стосується інтересів національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, чи можливі заворушення або злочини при наданні доступу до запитуваної інформації, чи в інтересах охорони здоров`я населення обмеження доступу до цієї інформації, чи не постраждає репутація або права інших людей у результаті надання доступу до цієї інформації, чи отримана запитувана інформація конфіденційно, чи стосується дана інформація питання авторитету й неупередженості правосуддя. Якщо на всі поставлені питання відповідь негативна, розпорядник інформації надає доступ до запитуваної інформації.

Якщо хоча б на одне з поставлених вище питань є позитивна відповідь - розпорядник інформації має визначити, чи не буде розголошенням запитуваної інформації завдана істотна шкода зазначеним інтересам, наявність яких у запитуваній інформації він встановив.

Якщо відповідь на це питання негативна - розпорядник інформації надає запитувачу доступ до зазначеної інформації. Якщо відповідь на це питання позитивна - розпорядник інформації визначає:чи переважає шкода від оприлюднення такої інформації над суспільним інтересом в її отриманні. При позитивній відповіді на питання запитувачу інформації буде відмовлено в наданні доступу до запитуваної інформації. При негативній відповіді - розпорядник інформації надає запитувачу доступ до запитуваної інформації .

Таким чином, передумовою для встановлення відкритості чи обмеження інформації, є застосовування до такої інформації "трискладового тесту".

2. Кримінальну справу проти Скляренка П.М. було порушено на підставі наявності у його діяннях складу злочину, передбаченого статтею 232 Кримінального кодексу України, тобто розголошення комерційної таємниці.

Отож, кримінальну справу було порушено за статтею 232 Кримінального кодексу України. Проте я вважаю, що у Скляренка є можливість уникнути кримінального покарання або ж у разі відсутності істотної шкоди за розголошення комерційної таємниці він може нести адміністративну відповідальність відповідно до ч.3 ст. 164-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки хоч він і був ознайомлений під розпис з переліком відомостей, що складають комерційну таємницю, проте в посадовій інструкції та трудовому договорі не було умов та положень, які зобов’язують його створювати будь-які об’єкти промислової власності. За розголошення комерційної таємниці передбачається матеріальна, адміністративна та кримінальна відповідальність, проте вона має місце тоді, коли обов’язки працівника щодо нерозголошення комерційної таємниці внесені до правил внутрішнього трудового розпорядку, в колективний або трудовий договір.

3.

Допуск до державної таємниці

Доступ до державної таємниці

1,Допуск до державної таємниці надається дієздатним громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-технічної діяльності або навчання, органами Служби безпеки України після проведення їх перевірки. Порядок надання допуску до державної таємниці визначається Кабінетом Міністрів України. В окремих випадках, які визначаються міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, за погодженням із Службою безпеки України громадянам України віком від 16 років може надаватися допуск до державної таємниці із ступенями секретності "цілком таємно" та "таємно", а віком від 17 років - також до державної таємниці із ступенем секретності "особливої важливості". 2. Для розгляду питання про надання громадянам допуску до державної таємниці державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, де працюють, проходять службу або навчаються громадяни, оформляються документи, які надсилаються до органів Служби безпеки України. Перелік та форми таких документів, а також порядок їх надання визначаються Кабінетом Міністрів України. Допуск до державної таємниці під час застосування до боржника судових процедур банкрутства у встановленому законодавством порядку надається органами Служби безпеки України арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору) після проведення його перевірки за поданням державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, до сфери управління якого (якої) належить боржник або який (яка) є замовником робіт, пов’язаних з державною таємницею. 3. Залежно від ступеня секретності інформації встановлюються такі форми допуску до державної таємниці: форма 1 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності "особливої важливості", "цілком таємно" та "таємно"; форма 2 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності "цілком таємно" та "таємно"; форма 3 - для роботи з секретною інформацією, що має ступінь секретності "таємно", а також такі терміни дії допусків: для форми 1 - 5 років; для форми 2 - 7 років; для форми 3 - 10 років. 4. Надання допуску передбачає: визначення необхідності роботи громадянина із секретною інформацією; перевірку громадянина у зв'язку з допуском до державної таємниці; взяття громадянином на себе письмового зобов'язання щодо збереження державної таємниці, яка буде йому довірена; одержання у письмовій формі згоди громадянина на передбачені законом обмеження прав у зв'язку з його допуском до державної таємниці; ознайомлення громадянина з мірою відповідальності за порушення законодавства про державну таємницю. 5. Допуск до державної таємниці не надається у разі: 1) відсутності у громадянина обгрунтованої необхідності в роботі із секретною інформацією; 2) сприяння громадянином діяльності іноземної держави, іноземної організації чи їх представників, а також окремих іноземців чи осіб без громадянства, що завдає шкоди інтересам національної безпеки України, або участі громадянина в діяльності політичних партій та громадських організацій, діяльність яких заборонена у порядку, встановленому законом; 3) та на основі інших підстав, передбачених ст. 23 Закону України «Про державну таємницю».

1.Доступ до державної таємниці надається дієздатним громадянам України, яким надано допуск до державної таємниці та які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-дослідної діяльності або навчання. 2. Рішення про надання доступу до конкретної секретної інформації (категорії секретної інформації) та її матеріальних носіїв приймають керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, у яких виконуються роботи, пов'язані з державною таємницею, або зберігаються матеріальні носії секретної інформації. 3. Керівники державних органів, за винятком осіб, передбачених частиною шостою цієї статті, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій доступ до державної таємниці у сфері, що стосується діяльності державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, отримують за посадою після надання їм допуску до державної таємниці за відповідною формою. Порядок надання доступу до державної таємниці особам, залученим до конфіденційного співробітництва з оперативними підрозділами правоохоронних та інших спеціально уповноважених органів, які проводять оперативно-розшукову, розвідувальну або контррозвідувальну діяльність, визначається керівниками зазначених органів за погодженням із Службою безпеки України. У Службі безпеки України такий порядок надання доступу до державної таємниці визначається Головою Служби безпеки України. 4. Відмова надати громадянинові України доступ до конкретної секретної інформації та її матеріальних носіїв можлива лише у разі відсутності підстав, передбачених частиною першою цієї статті, та може бути оскаржена в порядку, встановленому частиною другою статті 25 цього Закону. Президентові України, Голові Верховної Ради України, Прем'єр-міністрові України та іншим членам Кабінету Міністрів України, Голові Верховного Суду, Голові Конституційного Суду України, Генеральному прокурору, Голові Служби безпеки України, Голові та іншим членам Рахункової палати, народним депутатам України доступ до державної таємниці усіх ступенів секретності надається за посадою після взяття ними письмового зобов'язання щодо збереження державної таємниці. 5. Іноземцям та особам без громадянства доступ до державної таємниці надається у виняткових випадках на підставі міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або письмового розпорядження Президента України з урахуванням необхідності забезпечення національної безпеки України на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України.

4. Громадська організація могла б керуватися такими нормативно-правовими актами як Закон України «Про доступ до публічної інформації», Закон України «Про державну таємницю», зокрема стаття 22. Допуск громадян до державної таємниці та стаття 27. Доступ громадян до державної таємниці, Закон України «Про звернення громадян». Проте з іншого боку, мені здається, що дані про виробничий травматизм на підприємстві не становлять комерційної таємниці відповідно до Положення «Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці, а відтак у разі включення суб'єктом господарювання такої інформації до переліку відомостей, що становлять комерційну таємницю, її можна буде визнати як нікчемну та такою, що не відповідає чинному законодавству.

5. Дії Керівника Державної авіаційної служби є неправомірними. Законодавством визначено конкретний Перелік посадових осіб, на яких покладається виконання функцій державного експерта з питань таємниць. Керівник Державної авіаційної служби в свою чергу до цього Переліку не входить.

Віднесення інформації до державної таємниці здійснюється мотивованим рішенням державного експерта з питань таємниць за його власною ініціативою, за зверненням керівників відповідних державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій чи громадян.

Державний експерт з питань таємниць відносить інформацію до державної таємниці з питань, прийняття рішень з яких належить до його компетенції згідно з посадою. У разі, якщо прийняття рішення про віднесення інформації до державної таємниці належить до компетенції кількох державних експертів з питань таємниць, воно за ініціативою державних експертів або за пропозицією Служби безпеки України приймається колегіально та ухвалюється простою більшістю голосів. При цьому кожен експерт має право викласти свою думку.

Інформація вважається державною таємницею з часу опублікування Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, до якого включена ця інформація, чи зміни до нього у порядку, встановленому цим Законом.
СЛУЖБА БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

17. 11. 2020. N 4633

Про затвердження Змін до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю

Відповідно до статей 10 - 12 Закону України "Про державну таємницю", Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 939, на підставі рішень державних експертів з питань таємниць про скасування раніше прийнятих рішень про віднесення інформації до державної таємниці, зареєстрованих у Службі безпеки України 24 січня 2020 року за №№ 2050, 2052, 2054, 2072, 2074, 2076 - 2079, 10 лютого 2020 року за № 2084, та рішень державних експертів з питань таємниць про віднесення інформації до державної таємниці, зареєстрованих у Службі безпеки України 11 жовтня 2019 року за № 2022, 22 жовтня 2019 року за № 2029, 29 жовтня 2019 року за № 2030, 19 листопада 2019 року за № 2031, 21 листопада 2019 року за №№ 2035, 2036, 13 грудня 2019 року за №№ 2044, 2045, 24 січня 2020 року за №№ 2051, 2053, 2055, 2073, 2075, 29 січня 2020 року за № 2080, 03 лютого 2020 року за № 2081, 07 лютого 2020 року за №№ 2082, 2083, 10 лютого 2020 року за № 2085, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Зміни до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом Служби безпеки України від 12 серпня 2005 року № 440, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 серпня 2005 року за № 902/11182, що додаються.

2. Начальникам Управління правового забезпечення та Департаменту охорони державної таємниці та ліцензування Служби безпеки України забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому законодавством порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Голова Служби безпеки України Іван Баканов