Главная страница
Навигация по странице:

  • Прилади і речовини

  • Частина 1: реостат

  • Експериментальна частина

  • лр1. Шпортун_ЛР_1_ЕМ. Лабораторна робота 1 реостат і подільник напруги


    Скачать 0.57 Mb.
    НазваниеЛабораторна робота 1 реостат і подільник напруги
    Дата10.10.2021
    Размер0.57 Mb.
    Формат файлаdocx
    Имя файлаШпортун_ЛР_1_ЕМ.docx
    ТипЛабораторна робота
    #244417

    Шпортун Євгеній Віталійович

    Група 1, підгрупа 2

    Лабораторна робота № 1
    РЕОСТАТ І ПОДІЛЬНИК НАПРУГИ
    Мета роботи: зрозуміти принцип дії реостата та подільника напруги; навчитися цілеспрямовано підбирати потрібні за величиною опору прилади (змінні опори) для регулювання сили струму і напруги в електричних колах.

    Прилади і речовини: реостат, магазин опорів, джерело постійної ЕРС, міліамперметр, 2 вольтметри, електричний ключ, з’єднувальні дроти.
    Теоретичні відомості

    Частина 1: реостат





    Частина 2: подільник напруги



































    0,000

    1,50

    0,165

    1,65

    0,183

    1,83

    0,205

    2,05

    0,234

    2,34

    0,271

    2,71

    0,323

    3,23

    0,399

    3,99

    0,063

    6,28

    0,065

    6,52

    0,068

    6,78

    0,071

    7,07

    0,074

    7,37

    0,077

    7,71

    0,081

    8,08

    0,085

    8,48

    0,360

    3,60

    0,284

    2,84

    0,232

    2,32

    0,194

    1,94

    0,164

    1,64

    0,139

    1,39

    0,117

    1,17

    0,095

    0,95

    0,069

    6,90

    0,060

    6,02

    0,052

    5,22

    0,045

    4,49

    0,038

    3,80

    0,031

    3,13

    0,025

    2,48

    0,018

    1,81



    Експериментальна частина









    0,19

    54,5

    0,22

    1,5

    0,17

    48,7

    0,23

    1,7

    0,15

    43,0

    0,25

    1,9

    0,13

    37,3

    0,27

    2,1

    0,11

    31,5

    0,28

    2,2

    0,09

    25,8

    0,31

    2,5

    0,07

    20,1

    0,34

    2,8

    0,05

    14,3

    0,39

    3,3

    0,19

    54,5

    0,062

    6

    0,17

    48,7

    0,064

    6,2

    0,15

    43,0

    0,066

    6,4

    0,13

    37,3

    0,068

    6,6

    0,11

    31,5

    0,07

    6,8

    0,09

    25,8

    0,073

    7,2

    0,07

    20,1

    0,076

    7,4

    0,05

    14,3

    0,077

    7,6

    0,19

    54,5

    0,33

    2,9

    0,17

    48,7

    0,27

    2,2

    0,15

    43,0

    0,23

    1,7

    0,13

    37,3

    0,21

    1,6

    0,11

    31,5

    0,2

    1,4

    0,09

    25,8

    0,19

    1,3

    0,07

    20,1

    0,17

    1,1

    0,05

    14,3

    0,16

    1

    0,19

    54,5

    0,057

    6

    0,17

    48,7

    0,047

    4,9

    0,15

    43,0

    0,039

    4

    0,13

    37,3

    0,036

    3,7

    0,11

    31,5

    0,033

    3,4

    0,09

    25,8

    0,028

    2,9

    0,07

    20,1

    0,023

    2,4

    0,05

    14,3

    0,019

    2


    \

    Далі будуть наведені відповідні графіки для вимірювань з реостатом і подільником напруги (Червона гілка — теоретично розраховані результати за формулами, що наведені в частині «Теоретичні відомості», чорна гілка — отримана експериментально).















    ВИСНОВОК

    У цій роботі було побудовано 8 графіків для залежності сили струму та спаду напруги на опорі навантаження в залежності від опору резистора або відношення опорів подільника напруги за умов коли опір навантаження або менше за опір резистора або більше. Загалом складно чітко сказати про певні наявні закономірності, адже через відносно великі похибки і малі вибірки точок для кожного графіку, а також через те, що фактично використовувалися значення опорів експериментальна залежність скоріш нагадує ламану на усіх графіках, а не гіперболу чи пряму. До того ж на деяких експериментальних гілках не зрозуміло чи дійсно близько до середини проміжку вимірювання функція не є неперервною і відбувається певний стрибок, чи це випадкове накладання похибок. Однак дещо все таки можна сказати: на кожному графіку є певна виражена область збіжності теоретичних обрахунків і експериментально отриманих даних, при чому, як правило, видно, що зі зростанням експериментальний графік або наближується до теоретичного, або навпаки — віддаляється, також досить добре видно те, що при експериментальна гілка наближуються до прямої (як і червона), що передбачено теоретично.


    написать администратору сайта