Латинська мова
 Скачать 4.37 Mb.
|
Тексти
I. De Solōne et Croeso Solo, ille sapiens, qui leges utilissĭmas Atheniensĭbus scribēbat, terras aliēnas libenter visitābat. Aliquando Croesus, Lydiae rex, Solōnem invitābat et divitias suas viro sapienti ostendēbat. Croesus Solōne divitior, sed Solo Croeso sapientior erat. Croesus, qui se ipsum felicissĭmum putābat, nam divitissĭmus erat, Solōnem interrogābat: «Quem tu, vir sapiens, omnium homĭnum felicissĭmum putas?» Solo respondēbat: «Tellum Atheniensem felicissĭmum puto, nam filios optĭmos et honestissĭmos educābat et ipse pro patria pugnans morte honestissĭma vitam finiēbat». Alios quoque viros, qui mortem honestiōrem habēbant, nominābat. Tum rex irātus: «Nonne me felicissĭmum omnium homĭnum putas? Quis enim pulchriōres vestes, splendidiōres gemmas, aedificia ampliōra habet?» «O rex,— inquit Solo,— nunc te divĭtem et regem video, sed felīcem non prius te nominābo, quam vitam bonā et honestā mortē finivĕris». Hoc responsum minĭme regi placēbat, et Solo regnum eius relinquēbat. II. De Spartānis Athenienses artĭbus et littĕris illustriōres erant, Spartāni autem omnium Graecōrum fortissĭmi. Asperrĭmis enim morĭbus puĕri educabantur et ad belli labōres maxĭme idonei erant. Etiam hiĕme acerrĭma, levissĭma veste induebantur. Attămen frigŏra atrocissĭma tolerābant quotidie in frigĭda Eurōtae aqua natantes et, pedĭbus nudis, celerrĭmo gradu, montes maxĭme arduos ascendentes. Sitim quoque et famem patiebantur. Ităque in bello plerumque superiōres, raro inferiōres erant. III. De Italia Fertilissĭma et felicissĭma regio Italiae est Campania. Sed omnium urbium Italiae clarissĭma et florentissĭma erat Roma. Graeci fama litterārum et artium praestantiōres erant; Romani perīti rei militāris et fortitudĭne erant. Romāni fortiōres erant, quam Graeci. Popŭli Romāni exercĭtus fortissĭmi et audacissĭmi erant, duces belli peritissĭmi. Popŭlus Romānus potentissĭmus domĭnus erat multārum regiōnum multorumque fortium et bellicosōrum et audacium populōrum Eurōpae. Clariōra sunt nomĭna poetārum Graecōrum, quam Romanōrum. Clarissĭmus poetārum Latinōrum erat Horatius.
Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:1. Optĭma legum interpres consuetūdo. – Звичай – найкращий тлумач законів. 2. Honōres mutant mores, sed raro in meliōres. – Почесті міняють звичаї, але рідко – на кращі. Плутарх (50–120) у «Житті Сулли», 30 повідомляє, що Сулла, який у дитинстві був ніжним і співчутливим, у зрілому віці став грубим і жорстоким. 3. Ferro nocentius aurum est. – Золото – злочинніше від заліза. 4. Consultor homĭni tempus utilissĭmus. – Час – найкорисніший порадник людині. 5. Firmissĭma est inter pares amicitia. – Між рівними дружба – найміцніша. 6. Tunĭca propior pallio est. – Туніка ближча, ніж плащ. (Своя сорочка ближча до тіла). Плавт (250–184 рр. до н.е.), «Три монети», 1154. 7. Citius, altius, fortius. – Швидше, вище, сильніше. 8. Intra bonus, exi melior. – Увійди добрий, вийди кращий (до храму). 9. A posteriōri. – На підставі досвіду. 10. A priōri. – Заздалегідь (незалежно від досвіду). Лексичний мінімумЛатинські словаaliēnus, a, um – чужий, а, е arduus, a, um – крутий, а, е, обривистий, а, е ascendo, ndi, nsum, ĕre – підніматися asper, ĕra, ĕrum – важкий, а, е, трудний, а, е Atheniensis, is, m, f – атенянин (афінянин) atrox, ōcis – страшний, а, е attămen – але, проте, однак audax, ācis – сміливий, а, е bellicōsus, a, um – войовничий, а, е bellum, i, n – війна consultor, ōris, m – порадник Croesus, i, m – Крез, цар Лідії (VI ст. до н.е.) dives, ĭtis – багатий, а, е edŭco, āvi, ātum, āre – виховувати Eurōtas, ae, m – Еврот, ріка у Спарті exeo, ii, ĭtum, īre – виходити fames, is, f – голод felix, īcis – щасливий, а, е fertĭlis, e – урожайний, а, е, родючий, а, е finio, īvi, ītum, īre – закінчувати firmus, a, um – міцний, а, е floreo, ui, –, ēre – процвітати fortitūdo, ĭnis, f – хоробрість frigus, ŏris, n – холод gemma, ae, f – річ, оздоблена коштовним камінням hiems, hiĕmis, f – зима honestus, a, um – почесний, а, е, чесний, а, е honor, ōris, m – почесть, честь idoneus, a, um – вигідний, а, е ille, illa, illud – той, та, те illustris, e – знаменитий, а, е induo, ui, ūtum, ĕre – одягати inferior, ius – нижній, я, є interpres, ĕtis, m, f – тлумач interrŏgo, āvi, ātum, āre – питати intro, āvi, ātum, āre – входити invīto, āvi, ātum, āre – запрошувати ipse, ipsa, ipsum – сам, а, е irātus, a, um – розгніваний, а, е labor, ōris, m – праця lex, legis, f – закон libenter – охоче Lydia, ae, f – Лідія, держава у Малій Азії militāris, e – військовий, а, е mos, moris, m – звичай muto, āvi, ātum, āre – змінювати noceo, ui, ĭtum, ēre – шкодити nomĭno, āvi, ātum, āre – називати non prius…, quam – не раніше..., ніж nudus, a, um – голий, а, е omnis, e – весь, вся, все ostendo, ndi, ntum, ĕre – показувати pallium, ii, n – грецький плащ peritia, ae, f – досвід pes, pedis, m – нога, стопа potens, entis – могутній, я, є praesto, stĭti, stĭtum, āre – перевищувати propior, ius – ближчий, а, е pugno, āvi, ātum, āre – боротися quoque – теж quotidie – щодня raro – рідко respondeo, ndi, nsum, ēre – відповідати responsum, i, n – відповідь sapiens, entis – розумний, а, е sapiens, entis, m – мудрець sitis, is, f – спрага Solo, ōnis, m – Солон (640–560 рр. до н.е.), атенський (афінський) мудрець (VI ст. до н.е.) Spartānus, i, m – спартанець splendĭdus, a, um – блискучий, а, е superior, ius – верхній, я, є Tellus, i, m – Телл, чоловіче ім’я tolĕro, āvi, ātum, āre – терпіти, переносити utĭlis, e – корисний, а, е vestis, is, f – одяг vir, i, m – чоловік, муж Українські словабагатий, а, е – opulentus, a, um безпечний, а, е – tutus, a, um ганебний, а, е – turpis, e здоров’я – valetūdo, ĭnis, f знаменитий, а, е – illustris, e корисний, а, е – utĭlis, e набагато – multo настанова – praeceptum, i, n ніж – quam почесний, а, е – honestus, a, um прагнути – studeo, ui, –, ēre (+Dat.) праця – labor, ōris, m приклад – exemplum, i, n розум – mens, mentis, f смерть – mors, mortis, f |