Латинська мова

• Название: Латинська мова
• Анкор: Lingua Latina.doc
• Дата: 18.03.2018
• Размер: 4.37 Mb.
• Имя файла: Lingua Latina.doc
• Тип: Протокол; #16835
• страница: 45 из 96

Синтаксис відмінків при ступенях порівняння прикметників

1. Орудний порівняння (Ablatīvus comparatiōnis)

У латинській мові при вищому ступені порівняння можливі дві конструкції:

а) предмети, які порівнюють, ставлять у називному відмінку і між ними – сполучник quam – ніж, як:

Nihil est celerius, quam mens humāna. – Ніщо не швидше, ніж людська думка.

Aurum gravius est, quam argentum. – Золото – важче, ніж срібло;

б) предмет, з яким порівнюють, стоїть в орудному відмінку без прийменника і такий орудний називається Ablatīvus comparatiōnis (орудний порівняння). Українською мовою перекладається родовим відмінком з прийменником «за» або «від».

Nihil mente humāna celerius est. – Ніщо не є швидше за людську думку.

Aurum argentо gravius est. – Золото – важче від срібла.

2. Родовий частковий (Genetīvus partitīvus)

У латинській мові при найвищому ступені порівняння прикметників, коли із кількох предметів треба виокремити якийсь один, вживається родовий частковий (Genetīvus partitīvus), українською мовою перекладається родовим відмінком з прийменником з (із).

Omnium metallōrum aurum pretiosissĭmum est. – З усіх металів найцінніше золото.

Omnium oratōrum Cicĕro clarissĭmus erat. – З усіх ораторів най­славнішим був Ціцерон.

Дієприкметники (Participia)

1. Дієприкметник теперішнього часу активного стану (Participium praesentis actīvi)

Participium praesentis actīvi утворюється додаванням до основи інфекта закінчення -ns (m, f, n) для дієслів I–II дієвідмін і закінчення -ens (m, f, n) для дієслів III–IV дієвідмін. У родовому відмінку однини закінчення -is (m, f, n).

Зразок утворення рarticipium praesentis actīvi від дієслів І-ІV дієвідмін:

Дієвідміна
І	ІІ	ІІІ		ІV
laudā-re	docē-re	leg-ĕre		audī-re
Participium praesentis actīvi
lauda-ns, lau­dant-is (m, f, n) – той, та, те, що хвалить, хвалячий, а, е	doce-ns, docentis (m, f, n) – той, та, те, що навчає, навчаючий, а, е	leg-ens, legent-is (m, f, n) – той, та, те, що читає, читаючий, а, е	audi-ens, audi­ent-is (m, f, n) – той, та, те, що слухає, слухаючий, а, е

Participium praesentis actīvi відмінюється за третьою голосною відміною, як прикметники третьої відміни з одним закінченням, спільним для трьох родів.

Зразок відмінювання рarticipium praesentis actīvi:

Casus	Singulāris			Plurālis
	m	f	n	m	f	n
Nom.	legens	legens	legens	legent-es	legent-es	legent-ia
Gen.	legent-is	legent-is	legent-is	legent-ium	legent-ium	legent-ium
Dat.	legent-i	legent-i	legent-i	legent-ĭbus	legent-ĭbus	legent-ĭbus
Acc.	legent-em	legent-em	legens	legent-es	legent-es	legent-ia
Abl.	legent-i (-e)	legent-i (-e)	legent-i (-e)	legent-ĭbus	legent-ĭbus	legent-ĭbus
Voc.	legens	legens	legens	legent-es	legent-es	legent-ia

Якщо рarticipium praesentis actīvi виступає в незалежній синтаксичній конструкції «Орудний незалежний» або як іменник, то в ablatīvus singulāris вживається закінчення -е. В усіх інших випадках – закінчення -і.

Рarticipium praesentis actīvi узгоджується з іменниками в роді, числі та відмінку: discipŭlus audiens (m) – учень, що слухає; magistra docens (f) – вчителька, що навчає.

В українській мові слова, які закінчуються на -ант, -ент, походять від латинських дієприкметників теперішнього часу активного стану: аспірант, докторант, студент, президент, доцент, інцидент, асистент, конкурент, фабрикант, референт тощо.

2. Дієприкметник минулого часу доконаного виду
пасивного стану (Рarticipium perfecti passīvi)

Рarticipium perfecti passīvi утворюється додаванням до основи супіна родових закінчень -us (m), -a (f), -um (n).

Зразок утворення рarticipium perfecti passīvi:

Дієвідміна	Основні форми дієслова	Основа супіна	Рarticipium perfecti passīvi
І	laudo, laudāvi, laudātum, laudāre	laudāt-	laudāt-us, a, um – похвалений, а, е
ІІ	doceo, docui, doctum, docēre	doct-	doct-us, a, um – навчений, а, е
ІІІ	lego, legi, lectum, legĕre	lect-	lect-us, a, um – прочитаний, а, е
ІV	audio, audīvi, audītum, audīre	audīt-	audīt-us, a, um – вислуханий, а, е

Основа супіна утворюється відкиданням від третьої основної форми дієслова (супіна) закінчення -um.

Рarticipium perfecti passīvi відмінюється як прикметники першої і другої відміни. Він є частиною трьох доконаних часів (perfectum, plusquamperfectum, futūrum II (secundum)) пасивного стану.