Обмен веществ. Лекція з анатомії та фізіології людини тема Обмін речовин та енергії. Теплообмін. План Поняття про обмін речовин Обмін енергії Основний обмін
 Скачать 56.58 Kb.
|
|
ОДЕСЬКЕ ОБЛАСНЕ БАЗОВЕ МЕДИЧНЕ УЧИЛИЩЕ КОМІСІЯ МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН Викладач анатомії : Гурульова О.М ЛЕКЦІЯ З АНАТОМІЇ ТА ФІЗІОЛОГІЇ ЛЮДИНИ Тема : Обмін речовин та енергії .Теплообмін. План:
Відділення :л/с Курс II м. Одеса Обмін речовин та енергії. Теплообмін Актуальність теми: метаболізм – хімічні зміни, які відбуваються в організмі і необхідні для виконання життєво важливих функцій. В цитоплазму клітини потрапляє кисень та інші необхідні речовини, а виводяться кінцеві продукти метаболізму. При порушенні в будь-якій ланці метаболізму можуть виникнути захворювання. Без знання механізмів обміну речовин неможливо зрозуміти розвиток патологічних процесів, вірно забезпечити догляд за хворими з порушенням обміну речовин. Обмін речовин або метаболізм – хімічні змінення ,які відбуваються в організмі і необхідні для виконання життєво - важливих функцій. В цитоплазму клітини поступає О2 і другі необхідні речовини ,а виводяться кінцеві продукти метаболізму . Енергія,яка вивільнюється в процесі метаболізму ,необхідна для виконання роботи ,росту ,розвитку ,руху ,секреції, екскреції. Обмін речовин включає 2 взаємопов’язаний процеси : 1.засвоєння потрапляючих речовин – асиміляція; 2.розпад складних сполук , протікає з визволенням енергії (дисиміляція). Кінцеві продукти обміну речовин ,які не можуть піддаватися в організмі подальшим перетворенням , виводяться через органи виділення (СО2,Н2О, аміак ). Асиміляція і дисиміляція нерозривно пов’язані між собою. В обміні речовин приймають участь білки ,жири ,вуглеводи,вода, мінеральні солі ,вітаміни. Регуляція обміну речовин Обмін речовин регулюється нервовою системою і гуморальним шляхом . Вперше це було підтверджено в дослідах Клода Бернара (цукровий укол ) і І.П. Павлова (при подразненні посилюючого нерву підвищується працездатність серця – трофічний вплив н. с. на обмін речовин). Н.с. впливає на обмін речовин декількома шляхами: 1.Безпосередній вплив через гіпоталамус ,еферентні нерви на тканини і органи; 2.Вплив через залози внутрішньої секреції; 3.Прямий вплив гіпоталамуса на ЗВС ,а через них на обмін речовин в органах . Гуморальний вплив на обмін речовин здійснюється через кров та ЗВС . Наприклад :тироксин , СТГ ,інсулін ,андрогени здійснюють анаболічну дію. Гормони кори надниркових залоз , щитоподібної залози в великій кількості посилюють катаболізм (розпад білків). Велике значення в обміні речовин відіграють вітаміни ,вони входять в склад ферментів ,при участі яких проходять все обмінні процеси. При захворюваннях відбуваються різні змінення обміну речовин. Наприклад, при подагрі , при якій збільшується кількість сечової кислоти у крові і відбувається відкладання солєй цієї кислоти в суглобах ,сухожилках ,хрящах. Обмін білків : Білки (протеїни) – високомолекулярні сполуки , побудовані з амінокислот. Амінокислоти діляться на замінні ( глікокол ,аланін, цистеїн) – можуть синтезувати в організмі , незамінні - їх 10 ( аргінін ,лейцин ,триптофан , лізин та інші) – не синтезуються в організмі і повинні потрапляти з їжею ;відомо більше 80 ,але у продуктах міститься тільки 20 амінокислот . Білки , які містять весь набір амінокислот, називають біологічно повноцінними. Це білки – м’яса ,молока ,риби ,яєць. Біологічно не повноцінні білки – ті ,в складі яких відсутня хоча б одна амінокислота, яка не може синтезуватися в організмі . Це білки пшениці ,ячменю , кукурудзи. Білки , які потрапляють з їжею під впливом ферментів шлунку ,підшлункового і кишкового соків розщеплюються до амінокислот ,які в тонкому кишечнику всмоктуються в кров і розносяться по організму . Функції білків 1.пластична – являються складовою частиною клітини , міжклітинних структур ,хрящів , костей , шкіри; 2.ферментативна – входить в склад ферментів; 3.транспортна – перенос багатьох речовин ( Нв транспортує О2 і СО2) 4.захисна – утворення антитіл ,зв’язують токсини , отрути , приймає участь в згортанні крові; 5.передача спадкових властивостей за рахунок нуклеїнових кислот РНК і ДНК приймають участь в синтезі білків специфічних для даного органу; 6.регуляторна – за рахунок гормонів білкової природи ; 7 .енергетична – при окисненні 1 г білка звільнюється 4,0 ккал. Кінцевими продуктами метаболізму білків в тканинах являється вода , СО2 , речовини , які містять азот - сечовина ,сечова кислота ,креатинін і виділяються через органи виділення. Білки в організмі в запас не відкладаються , не можуть бути замінені другими харчовими речовинами , синтезуються тільки в такій кількості , яка необхідна для відновлення білків ,які піддалися розпаду. Разом з тим білок може замінювати собою жири і вуглеводи. Потрібність білків у дорослих 1,5 на 1 кг , для грудних дітей 3,0 – 3,5 г ,для дітей 10 років 2,5 г. Азотистий баланс –
Азотиста рівновага – стан , при якому кількість виділеного азоту рівна кількості , який потрапляє в організм. Спостерігається у здорової людини ,якщо в їжі міститься 60 – 70 г білка , але для повного здоров’я і високої працездатності потрібності 100 – 118 г білка – білковий оптимум (+) азотистий баланс – синтез білків перевищує його розпад ; У дітей , вагітних , в періоді одужання від тяжких захворювань. (-) азотистий баланс – якщо азоту з організму виділяється більше ніж потрапляє з їжею: при голодуванні ,інфекційних захворюваннях ,лихоманці. Обмін вуглеводів Вуглеводи поділяються на : Полісахариди – крохмаль ,глікоген; Дисахариди – молочний , буряковий , тростниковий цукри ; Моносахариди – глюкоза , фруктоза , галактоза . Функція – енергетична – 4,0 ккал ,пластична. Складні вуглеводи ,потрапивши з їжею ( хліб ,крупи ,овочі , фрукти ) в травному тракті під впливом ферментів , слини , підшлункового і кишкового соків перетворюються в моносахариди ,які всмоктуються в тонкому кишечнику і з током крові переноситься в печінку і тканини. В печінці із глюкози синтезується глікоген – глікогенез. Глікоген являється запасним матеріалом і коли потрібно перетворюватися знову в глюкозу – глікогеноліз ,який потрапляє в кров і розноситься по організму. Крім цього, глюкоза може перетворюватися із продуктів їх розпаду ( піровиноградної або молочної) або продуктів розпаду жирів і білків ( кетокислот)- гліконеогенез. Ці процеси забезпечують оптимальний рівень цукру в крові – 4,44 – 6,66 ммоль/ л. В м’язах також синтезується глікоген ,який використовується як джерело енергії при м’язовому скороченні , при розпаді м’язового глікогену утворюється піровиноградна і молочна кислота. Це гліколіз. В період відпочинку з молочної кислоти в м’язах відбувається синтез глікогену , а частина молочної кислоти потрапляє в кров , потів в печінку , де з неї синтезується глікоген. Добова потреба в вуглеводах 450 – 500 г. При їх недостатності в їжі, вони можуть утворюватися з білків і жирів . При надлишку вуглеводів вони перетворюютья на жири і відкладаються в запас. Порушення вуглеводневого обміну – при цукровому діабеті. Утворення глікогену зменшується ,клітини не засвоюють глюкозу ,підвищується рівень цукру крові і з’являється цукор в сечі. Лікування – введення інсуліну. Обмін жирів Жири : Прості ліпіди – нейтральні жири , воски ; Складні ліпіди – фосфоліпіди - гліколіпіди - сульфоліпіди Стероїди - холестерин. Основна маса ліпідів в організмі людини представлена нейтральними жирами . В травному каналі жири під впливом ферментів підшлункового і кишкового соків ( при участі жовчі) розщеплюються на гліцерин і жирні кислоти . Останні піддаються омиленню. В слизовій тонкої кишки гліцерин і жирні кислоти знову перетворюються в специфічний для людини жир ,який потрапляє в лімфу , потім в кров і розноситься по всьому організму. Жири рослинного і тваринного походження відрізняються по своєму складу. Так в рослинних жирах міститься ненасичені жирні кислоти – лінолева , ліноленова ,відсутність в їжі цих кислот призводить до припинення росту ,порушення функції розмноження. Тваринні жири також містять ненасичену кислоту ( арахідонову) , крім цього вони містять вітаміни А і Д. Значення жирів : 1.Джерела енергії 9,0 ккал; 2.Джерела ендогенної води; 3.Пластична 4. Носії жиророзчинних вітамінів ; 5.Захисна – при механічних пошкодженнях; 6.Участь в теплорегуляції. Добова потреба – 70 – 80 г. В нормі кількість жиру складає 10-20 % ваги тіла ,в жировій тканині жир депонується в виді тригліцеридів , при необхідності відбувається мобілізація жиру з визволенням жирних кислот. Жир може утворюватися з вуглеводів і білків . Кінцеві продукти розпаду :Н2О і СО2 – виділяються через органи виділення . Обмін води Вода і мінеральні солі не являються поживними речовинами і не служать джерелом енергії , але значення їх для життєдіяльності організму велике. Вода – 60 % тіла 85 % мозок 80 % кров 20 % кістки «Вода – ти не просто необхідна для життя – ти і є саме життя « Антуан де Сент Екзюпері . Значення води : 1.Входить до складу всіх тканин і клітин ,міжклітинної речовини .В клітинах вона зв’язана з білками і іншими речовинами цитоплазми. 2.Являється розчинником органічних речовин і неорганічних сполук 3.Приймає участь в розщепленні поживних речовин 4 Всмоктування 5.Транспорті 6.Теплообміні. Прийнято поділяти воду на внутрішньоклітинну ( інтра целюлярну -72 % ) та позаклітинну (екстра целюлярну -28 %) розташовану всередині судинного русла – у складі крові , лімфи , ліквору , а також у міжклітинному просторі . Добова потреба у воді у дорослого 2 – 2,5 л. Вода потрапляє в організм при питті і в складі їжі ( фрукти ,овочі) і утворюється за рахунок процесів окиснення. Вода , яка потрапила в травний канал , всмоктується в кров в тонкій і в товстій кишці. З крові вода разом з поживними речовинами і солями потравляє в тканини. Із тканини вода разом з продуктами розпаду потрапляє в кров і лімфу. Із організму вода виводиться головним чином через нирки – 1,5 ,через шкіру – 500 – 900 мл , через легені – 500 мл, з калом – 200 мл. Водний баланс підтримується таким чином ,що кількість ,яка потрапляє рівна кількість води ,яка губиться з організмом. Регулювання цього процесу здійснюється за рахунок збільшення чи зменшення кількості сечі ,яка виділяється. Наприклад : при інтенсивній м’язовій роботі , коли у зв‘язку з великим потовиділенням губиться багато рідини через шкіру, утворення сечі відбувається в меншому ,ніж взагалі ,кількості. Збільшена втрата води (10%) при довгих проносах ,блювоті може привести до зневоднення тканин – ексікоз . При втраті 20 % води – наступає смерть. При надлишковому введені води в організм , при порушенні вивідної функції нирок і шкіри розвиваються набряки. Обмін води тісно зв’язаний з обміном солей. Кальцій – поступає в організм з молоком ,сиром ,яєчним жовтком, овочами (капуста ,морква ) Значення : 1)необхідний для утворення кісток ,зубів. 2)необхідний для згортання крові. Залізо – міститься в м’ясі ,яйцях ,сирі ,хлібі ,зелених овочах . Значення: 1)складова частина Нв , приймає участь в перенесенні О2 і СО2 Хлориди – містяться в багатьох продуктах і NaCl Значення :1 ) складова частина HCl 2)входить в склад міжклітинної рідини. Фосфор – в молоці ,яйцях ,ікрі ,зелених овочах Значення: 1)входить в склад клітин, 2)необхідний для м’язового скорочення 3)для проведення нервового імпульсу 4)необхідний для формування кісток ,зубів. Йод – присутній в морепродуктах Значення : 1) необхідний для синтезу гормонів щитоподібної залози. Сірка і Цинк – входить в склад гормонів підшлункової залози Кобальт - необхідний для кровотворення ,складова частина вітаміну В12. Хром – міститься в ферменті підшлункового соку трипсині. Концентрація солів в організмі порівняно постійна ,завдяки чому в тканинах підтримується постійний осмотичний тиск , лужно – кислотна рівновага . В крові вміст солів = 1 % , а 0,9 % за рахунок NаCl Вітаміни Являються незамінними компонентами харчового раціону ,так я к необхідні для нормального метаболізму ,підтримуючи його життєдіяльність і міст. Значення – входять в склад ферментів і гормонів , -служать каталізаторами обмінних процесів , - впливають на синтез білків процесів кровотворення. - необхідні для розвитку кісток ,епітелію, функції ендокринних органів. Вітамінна недостатність - гіповітаміноз .Тривале не потрапляння вітамінів в організм – авітаміноз. В теперішній час відомо – 20 вітамінів. Джерелами природних вітамінів являються продукти рослинного і тваринного походження ,частково вони синтезуються в товстій кишці. 2 групи вітамінів : жиророзчинні – А,Д,Е,К водорозчинні вітаміни групи В, вітамін С,Р Жиророзчинні : Вітамін А – ретинол - вітамін росту Знаходиться в печінці риб ,тваринних маслах ,молоці, м’ясі Значення – стимулятор росту людини й тварин - необхідний для синтезу пігментів сітківки ока . Гіповітаміноз – куряча сліпота а також сухість поверхні кон’юнктиви і рогівки ,в тяжких випадках виникає більмо. Провітамін А – каротин – знаходиться в зелені петрушки ,моркві , абрикосах . В стінці кишок і печінці , а також у щитоподібній залозі , в крові перетворюється в вітамін А . Вітамін Д – кальціферол – міститься в тих самих продуктах , що і вітамін А.Може синтезуватися в шкірі з провітаміну під впливом УФ променів . Значення :
Гіповітаміноз – у дітей рахіт ( затримка розвитку росту , розм’ягшення і викривлення кісток ,затримка прорізання зубів ,пізнє заростання тім’ячок); У дорослих – остеомаляція – розм’ягшення кісток. Вітамін Є- ( токоферол) міститься -в рослинному маслі - в зародках зерен ,злаків - яєчному жовтку ,зелених овочах. Значення :
Вітамін К- філохінон міститься
Значення :
Гіповітаміноз :зниження здатності до згортання ,кровотеча, крововиливи. У людини синтезується бактеріями товстої кишки. Водорозчинні : Вітамін В1( тіамін , аневрін ). Міститься в цільному зерні ,бобових ,свинячій печінці ,яйцях дріжджах . Значення: 1) роль в обміні вуглеводів 2) роль в обміні білків та синтезі нуклеїнових кислот Гіповітаміноз – хвороба «Бері – Бері» (аліментарний поліневрит )
В запас не відкладається ,необхідне постійне надходження з їжею. Вітамін Р (рутин ) Міститься у лимонах ,гречки , шипшині ,чорній смородині чорноплідній рябині . Значення : 1)зменшує проникність капілярів. 2) посилює дію вітаміну С. Гіповітаміноз – загальна слабкість біль в ногах крововиливи. Біотин – Міститься у в печінці ,нирках , грибах ,молоці ,яйцях ,дріжджі , огірках. Значення :необхідний для функціонування шкіри і слизових. Гіповітаміноз – дерматит , коньюнктивіт . Вітамін С ( аскорбінова кислота ) Міститься в лимонах ,чорній смородині ,шипшин ,овочах ( свіжих) Значення :1)обмін білків 2)обмін вуглеводів 3) обмін холестерину 4)синтез глікогену 5)підвищує опір організму 6)сприяє синтезу інтерферону. Гіповітаміноз:1)знижує вміст глікогену в печінці 2)підвищує проникність капілярів 3)знижує опір до інфекційних захворювань 4)знижує засвоєння білків Авітаміноз – цинга (скорбут) Кровоточивість ясен, Слабкість ,втома Порушення серцевої діяльності N.B! Не синтезується в організмі Не стійкий до О2 і УФП. Оптимальна доза 1 г (0,25 х 4 під час їжі) При застуді (початок) 4 дні – с д - 4 г. , 3-4 дні сд 3 г ,6-8 днів знижувати до 2 г. і 1г.При тривалому прийманні може пригнічуватися інсуліновий апарат підшлункової залози і пошкоджуватися клубочки нирок. Вітамін В2- рибофлавін Міститься у яєчному жовтку ,язику ,гречки ,гороху, житньому хлібі ,дріжджах. Значення: 1)впливає на асиміляцію білків 2)приймає участь в кровотворенні 3)приймає участь в синтезі родопсину Гіповітаміноз – випадання волосся - дерматит - тріщини навколо губ - кератит Вітамін В3 (РР)- нікотинамід Міститься у м’ясі ,гречці ,дріжджах ,молоці ,яйцях зелені; Синтезується мікрофлорою кишечника. Значення: 1)приймає участь в окисно – відновних процесах 2)впливає на секрецію залоз ШКТ. Гіповітаміноз :пелагра захворювання , при якому спостерігається дерматит , пронос і порушення психіки . Вітамін В6 – піридоксин (антидерматитний) Міститься у печінці ,дріжджах ,зелені. Значення :1)обмін амінокислот 2) обмін жирів 3) кровотворення ( еритропоез) 4)утворення НCl в шлунку . Гіповітаміноз – ожиріння печінки порушення нервової системи у дітей – конвульсії у дорослих- дерматит Вітамін В12- ціанокобаламін У великій кількості міститься у печінці . Значення 1)участь в еритропоезі 2)участь в синтезі білків. Вітамін В12 засвоюється за допомогою фактора Кастла ,який виробляється залозами дна шлунку. Гіповітаміноз – анемія . Холін– міститься там же . Значення в обміні жирів. Гіповітаміноз – ожиріння печінки . Фолієва кислота (вітамін Вс) антианемічний Міститься в шпинаті ,кольоровій капусті ,картоплі ,буряку, м’ясі ,печінці. Синтезується в кишечнику. Значення : 1)кровотворення 2)синтез амінокислот 3) обмін холіну. Вітамін В15 – пангамова кислота Міститься у печінці ,злаках . Значення сприяє засвоєнню О2 в тканинах. Обмін енергії . Основний обмін . Обмін речовин супроводжується обміном енергії ,обидва процеси взаємопов’язані. В процесі обміну речовин ,відбувається бесперервне утворення енергії – в результаті дисиміляції поживних речовин і водночас виділення енергії для виконання різних функцій : Механічну роботу (м’язи) Електричну роботу (нервова тканина) Хімічну ( синтез нових речовин ,які підверглися асиміляції) Всі види енергії – механічна ,електрична ,хімічна – переходять в теплову енергію ,яка виділяється в навколишнє середовище. Центральну роль в енергетичному обміні грає АТФ ,яка знаходиться в кожній клітині організму . Інтенсивність обміну можна підрахуватити по кількості тепла ,яке утворюється в організмі. При окисненні 1 г білків та вуглеводів в тканинах вивільнюється 4,1 ккал тепла ,1 г жирів – 9,3 ккал. Знаючи кількість спожитих речовин ,які потрапили з їжею ,можна визначити кількість енергії , яка міститься в них ,а саме прихід енергії ,враховуючи , що частина спожитих речовин не засвоюється організмом і виводиться неперетравленою. В середньому засвоюється = 90 % спожитих речовин .Для визначення приходу енергії користуються спеціальною таблицею хімічного складу їжі та калорійності. Використання енергії також можна підрахувати трьома способами : 1.Пряма калориметрія - безпосереднє визначення тепла ,яке звільнюється в процесі життєдіяльності організму. Людина поміщається в спеціальну камеру ,в якій ураховується кількість тепла ,який виділяється тілом людини. Метод дуже незручний. 2.Непряма калориметрія – за допомогою спеціальних приборів встановлюють об’єм легеневої вентиляції, а потім кількість вдихуваного кисню і виділення вуглекислоти . Відношення об’єму виділеної вуглекислоти до об’єму вдихуваного кисню називається дихальним коефіцієнтом . При окисненні вуглеводів ДК=1 ,білка – 0,8 ,жирів – 0,7. 3.По газообміну – кількість тепла ,який звільняється з організму при вдиханні 1 л кисню називається калорійним еквівалентом кисню .КЕ кисню при окисненні вуглеводів = 5,05 ккал ; білків – 4,8 ккал; жирів – 4 ,686 ккал. Основний об’єм . Основний об’єм – це кількість енергії ,яка використовується організмом тільки на підтримку життя ,т. е. на процеси ,які виникають при повному спокої. Ця енергія використовується на: роботу серця ;скорочення дихальних м’язів ,сечоутворення ; виділення гормонів ;підтримання температури тіла. Визначається методом непрямої калориметрії в умовах : 1.Повного спокою тіла 2.Натщесерце 3.При температурі навколишньої середи 18 – 200 При цих умовах основний обмін – 1700 ккал / добу. ОО залежить від віку ,маси тіла ,росту . Більш активно використовують енергію внутрішні органи ,менш активно м’язи ,найбільш низька інтенсивність ОО у жировій тканині. ОО пропорціональний площі поверхні тіла ( правило Рубнера).У жінок ОО нижче , ніж у чоловіків – у жінок менша маса і поверхня тіла . Весною ОО вище ніж в інші пори року ,низький зимою. При ендокринних захворюваннях порушується ОО – при захворюваннях щитоподібної залози ОО може досягати до 150% ,при мікседемі ОО знижується на 30-40 %. Використання енергії при фізичних навантаженнях. Люди розумової праці втрачають 3000 ккал/ добу ,при важкому фізичному навантаженні – 4000 ккал / добу ,спортсмени – до 7000 ккал /добу. При короткочасному навантаженні енергія використовується за рахунок окиснення вуглеводів, при тривалій роботі за рахунок жирів. Харчування Енергетичні витрати в організмі поповнюються за рахунок спожитих речовин .Щоб забезпечити правильне харчування ,необхідно урахувати : 1.Ступінь засвоєння продуктів організмом( рослинні продукти засвоюються гірше ,ніж продукти тваринного походження ,білки добре засвоюється, але при великій кількості в харчуванні вуглеводів ,засвоєння білків та жирів знижується ). 2.Харчі повинні містити в собі всі незамінні поживні речовини : незамінні амінокислоти ,вітаміни ,полі ненасичені жирні кислоти ,мінеральні солі ,воду, а також замінні речовини : вуглеводи та неповноцінні жири Харчовий раціон – кількість і склад продуктів харчування ,необхідних людині на добу. Вимоги : 1.Поповнення енергетичних витрат 2.Вміст всіх поживних речовин. Для складу харчового раціону необхідно знати вміст білків ,жирів ,вуглеводів в продуктах і їхню енергетичну цінність. Харчовий раціон у людей різного віку ,статі ,роду буде різним. Режим харчування Необхідно :1.Дотримуватися постійні часи прийому їжі. 2.Інтервали між прийомами їжі. 3.Розподіляти добовий раціон протягом дня. Сніданок за енергетичною цінністю при 3-х разовому харчуванні = 30 %, обід = 40 – 50 % ,вечеря = 20 – 25%.При 4-х разовому харчуванні : сніданок 20 %,обід 35%,вечеря 15% - за 3 години до сну. Раціональне харчування Вимоги 1.Задовільнення потреб в їжі ,як кількісно ,так і якісно 2.Поповнення енерговитрат 3.Сприяння правильному харчуванню 4.Підвищення опору організму 5.Підвищення інтенсивності праці. Для хворих людей складаються дієти. Вимоги :1.Енергетична цінність 2.Хімічний склад 3.Фізичні властивості – об’єм ,температура ,консистенція. 4.Режим харчування. Теплообмін Температура тіла людини зберігається на відносному рівні, незалежно від температури навколишнього середовища. Обмін тепловою енергією між організмом і навколишнім середовищем називається теплообміном. Тепло виникає бесперервно в результаті окиснення харчових речовин. Велика кількість тепла виникає в м’язах, особливо під час праці. В печінці виникає велика кількість тепла температура 38,00 – 38,50 , в прямій кишці 37,00 – 37,50.Найнижча температура шкіри – на кистях і стопах ,в пахвовій ділянці 36,00- 37,00.Мінімальна температура в 2 -4 години ночі ,максимальна – в 16- 19 годин. Терморегуляція Якщо теплоутворення = тепловіддачі ,то температура тіла залишається постійною. Теплоутворення – це хімічна терморегуляція. Тепловіддача – фізична терморегуляція. Тепловий обмін тісно пов’язаний з енергетичним. При окисненні органічних речовин виділяється енергія, частина якої розповсюджується у вигляді тепла і не може бути використана організмом, для того ,щоб зробити будь – яку роботу . Друга частина енергії іде на синтез АТФ. Підвищення температури навколишнього середовища призводить до зниження обміну речовин ,зменшенню теплоутворення .При зниженій температурі навколишньої середи рефлекторно підвищується метаболізм і посилюється теплоутворення ,переважно внаслідок скорочення м’язів, підвищенням обміну речовин у м’язах. Фізична терморегуляція Є три шляхи віддачі тепла: 1.Конвекція- теплопроведення – віддача тепла прилягаючим до шкіри предметам. Залежить від різниці температури тіла і навколишнього повітря ,руху повітря ,теплопровідності навколишнього середовища. 2.Радіація – інфрачервоне випромінення з поверхні тіла ,у спокої 60% тепла губиться за рахунок радіації. 3.Випаровування – випаровування води з поверхні тіла 2/3 води і з видихуваним повітрям 1/3 води. Непомітне потовиділення = 500 мл води за добу. У спокої тепловіддача здійснюється шляхом конвекції 15% , радіації – 66%,випаровування – 19 %. При низькій температурі навколишнього середовища переважає теплопровідність та тепловипромінювання . При температурі 180 -220 збільшується тепловіддача за рахунок випаровування. Якщо температура навколишнього середовище дорівнює температурі тіла ,переважає випаровування. Регуляція теплообміну В шкірі є терморецептори : теплові – 300 тис., холодові – 250 тис. Імпульси від терморецепторів по аферентним волокнам йдуть в спинний мозок , потім по провідним шляхам в проміжний мозок ,в гіпоталамус і в кору – виникає відчуття тепла або холоду. В гіпоталамусі є власні терморецептори, які збуджуються при зміненні температури крові ,причому передні відділи гіпоталамуса контролюють фізичну терморегуляцію ,задні – хімічну. Гуморальний механізм – за рахунок гормонів ЗВС , гормон тироксин підвищує теплопродукцію – його кількість збільшується в крові при охолодженні .Адреналін також посилює теплоутворення та зменшує тепловіддачу за рахунок звуження судин. У дітей першого року життя терморегуляція непостійна , тому при зниженні температури нижче 150 виникає переохолодження організму ,при підвищені температури навколишнього середовища – перегрівання. У людей й похилого віку виникає зниження теплопродукції. Глосарій
Матеріали активізації студентів
Проблемні завдання
Домашнє завдання
3. Література: з теми: Воробйова Е.А. «Анатомія і фізіологія» стор. 206-213 Георгієва С.А. «Фізіологія» стор. 184-195 Васильєва В.В. «Фізіологія людини» стор. 79-96 з наступної теми: «Сечова система» Воробйова Е.А. «Анатомія і фізіологія» стор. 204-206 Георгієва С.А. «Фізіологія» стор. 204-225 |