постер ман. Мета дослідження з'ясувати

• Название: Мета дослідження з'ясувати
• Дата: 21.09.2021
• Размер: 0.66 Mb.
• Имя файла: постер ман.ppt
• Тип: Документы; #235033

Мета дослідження: з'ясувати на основі комплексного, об’єктивного аналізу історіографії та архівних матеріалів особливості діяльності Кременецької духовної семінарії у міжвоєнний період.

2. Встановлено, що Кременецька духовна семінарія перебувала на території УНР (1917-1920 рр.), а згодом Польщі (1920-1939 рр.):

2.1. Під час нетривалого підпорядкування Міністерству сповідань УНР семінарія отримувала державне фінансування.
2.2. Міністерство ісповідань і освіти Польщі припинило державне фінансування закладу.
2.3. 1932-1939 рр. тривав процес ліквідації Кременецької духовної семінарії.

1. Показано, що діяльність Кременецької духовної семінарії відбувалася у міжвоєнний період на тлі складних соціально-політичних перетворень, якими були: поява нових держав (зокрема Польщі та УНР), встановлення державних кордонів, активізація національно-демократичних та церковних рухів.


Предмет дослідження: діяльність Кременецької духовної семінарії 1919-1939 рр.


Дмитрів Олег Іванович, учень 38 групи (11 клас) ДНЗ «Кременецький професійний ліцей»
 Науковий керівник: Дмитрів Іван Васильович, викладач християнської етики ДНЗ «Кременецький професійний ліцей»


Тернопільське обласне комунальне територіальне відділення МАН України


ДІЯЛЬНІСТЬ КРЕМЕНЕЦЬКОЇ ДУХОВНОЇ СЕМІНАРІЇ В 1919-1939 РОКАХ


Фото1. Приміщення Кременецької духовної семінарії (1919 р.)


Фото 2. Спільне фото випускників та викладачів Кременецької духовної семінарії (1922 р.)


Фото 3. Митрополит Олексій Громадський (ректор семінарії 1920–1923 рр., 1934–1939 рр.)


Фото 4. Єпископ Діонисій Валединський (ректор семінарії 1919–1920 рр.)


Об’єкт дослідження: Кременецька духовна семінарія міжвоєнного періоду.


Завдання дослідження:

з᾿ясувати внесок ректорів Кременецької духовної семінарії в організацію освітньо-виховного процесу;

розкрити внесок окремих педагогів у фахову підготовку та виховання національних почуттів у семінаристів;


показати участь випускників семінарії в боротьбі за помісність Православної Церкви та незалежність України.


проаналізувати вплив суспільно-політичних чинників, на освітньо-виховну діяльність семінарії;


визначити ставлення польського уряду до діяльності Кременецької духовної семінарії;


Результати дослідження:


3. Простежено вплив українізації церковно-політичного життя у Західній Волині.
3.1. Встановлено, що позиція ректорів семінарії щодо змісту освітньо-виховного процесу формувалася під впливом ідеологічно-конфесійного протистояння, викликаного українізацією Православної церкви.
3.2. З'ясовано, що в семінарії домінував дух українізації, який підтримували кращі викладачі (О. Громадський, П.Табінський, М. Кобрин, І. Власовський )
3.3. Стверджено, що навчання в семінарії сформувало активну україноцентричну позицію її випускників.


Фото 3. Митрополит Олексій Громадський (ректор семінарії 1920–1923, 1934-1939 рр.)


Об’єкт дослідження: Кременецька духовна семінарія міжвоєнного періоду.