тези_мікрофлора1. Мікробіологічна складова культури лікарських рослин

• Название: Мікробіологічна складова культури лікарських рослин
• Дата: 24.09.2022
• Размер: 16.48 Kb.
• Имя файла: тези_мікрофлора1.docx
• Тип: Документы; #693484

УДК 633.88:[631.427.2+632.2]

Мікробіологічна складова культури лікарських рослин

Рудник-Іващенко О.І.¹,Ковалишин І. Б.¹, Бальвас-Гремякова К. М.², Ярута О. Я.<sup>1

1</sup>Інститут садівництва НААН України, ²Інститут захисту рослин НААН України

E-mail: [e-mail], [e-mail], [e-mail], [e-mail]
Невід’ємним компонентом агрофітоценозів є асоціація ґрунтових мікроорганізмів з рослинами. Науково доведено, що такі мікробні асоціації є основою існування останніх. Впродовж циклу свого розвитку лікарські рослини насичують середовище свого існування специфічними речовинами, які впливають на кількість мікроорганізмів та їх видовий склад, зокрема в ґрунті. Питання ґрунтової мікробіоти у насадженнях лікарських рослин висвітлюються у працях Єланської Н.Е., Юрчак Л.Д., Юношевої О.П., Кувшинової Н.М., Свирстової Н.М., Назаренко Н.Н. та інших науковців,уякихнаведені результати досліджень рослин родів монарда, гісоп, лаванда, шавлія, м’ята, змієголовник, а також надаються рекомендації щодо впровадження науково обґрунтованих сівозмін у процес виробництва лікарської рослинної сировини.

Пошукове дослідження стосується аналізу ґрунтової мікробіоти у культурних фітоценозах беладони звичайної (Atropa belladonna L.), наперстянки шерстистої (Digitalis lanata Ehrh.), шавлії лікарської (Salvia officinalis L.), м’яти перцевої (Mentha piperita L.), полину естрагону (Artemisia dracunculus L.), ехінацеї пурпурової (Echinacea purpurea (L.) Moench) у колекції лікарських рослин лабораторії квітково-декоративних і лікарських рослин Інституту садівництва НААН України, а також встановлення ураження фітопатогенними мікроорганізмами лікарських рослин.

Аналіз ґрунтової мікробіоти здійснювався шляхом прямого посіву послідовно розведених ґрунтових суспензій на агаризовані поживні середовища Чапека, картопляно-глюкозне та сусло-агар. У результаті встановлено, що у всіх ґрунтових зразках присутні паличкоподібні бактерії (Pseudomonassp.). За результатами досліджень ґрунтової мікрофлори встановлено, що на ділянках вирощування беладони звичайної до її складу входять Penicilliumsp. – 0,96 * 10⁴ спор / г, ехінацеї пурпурової – Aspergilussp. – 0,98 * 10⁴спор / г, Mucorsp. – 0,98 * 10⁴ спор / г, Penicilliumsp. – 4,90 * 10⁴, шавлії лікарської – Aspergilussp. – 0,92 * 10⁴спор / г, Mucorsp. – 4,60 * 10⁴спор / г, Penicilliumsp. – 1,84 * 10⁴спор / г, сапрофітні актиноміцети – 4,60 * 10⁴ КУО ∕ г, полину естрагону Aspergilussp. – 4,75 * 10 ⁴ спор / г, Mucorsp. – 4,75 * 10⁴ спор / г, Penicilliumsp. – 3,80 * 10⁴ спор / г.

Відсутність колоній грибів була відзначена у зразках з ділянок, на яких вирощуються наперстянка шерстиста і м’ята перцева. Можливою причиною цього є вміст у рослинах речовин фунгіцидної дії, так як м’ята перцева – ефіроолійна культура, а в листках наперстянки містяться глікозиди.

Під час візуального обстеження рослин полину естрагону виявлено білий наліт. Контамінацію листків хвороботворною мікробіотою визначали згідно з методами фітопатологічних досліджень. Уражені листки, пагони та коріння заклали до вологої камери і витримували в термостаті при температурі 24^оС для стимуляції росту фітопатогенів. Після культивування у вологій камері та мікроскопічного дослідження встановлено, що міцелярний наліт спричинили гриби Alternariaalternata, які є збудником альтернаріозу.

Під час візуального обстеження беладони звичайної виявлено деформацію листків,ехінацеї пурпурової - деформація листків, неоднорідне забарвлення, округлі бурі плями, наперстянки шерстистої – відшарування нижнього епідермісу. Не зважаючи на такі візуальні ознаки ураження під час культивування частин рослин у вологій камері збудників грибних захворювань не виявили. Це свідчить проте, що ці зміни у стані рослин спричиненні негативним впливом факторів навколишнього середовища (високі температури, недостатня зволоженість, тощо) чи їх ураженість вірусною інфекцією. На листках м’яти перцевої були помічені ознаки пошкодження листогризучими шкідниками, проте це не спричинило появи на них грибної інфекції.