Курсовая по хирургии. Міністерство освіти і науки украіни харківська державна зооветеринарна академія
 Скачать 392.62 Kb.
|
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Харківська державна зооветеринарна академія Кафедра хірургії ім. проф. І.О. Калашника ІСТОРІЯ ХВОРОБИ Вид тварини: Кіт Діагноз: Сечокам'яна хвороба Diagnosis: Urolithiasis (Cystolitiasis). Куратор: студентка 5 курсу 5 групи ФВМ Куріненко Олеся Олександрівна Харків 2020 Зміст Regestratio Anamnesis vetae et morbi Status praesens Лабораторні дослідження Diagnosis Diagnosis diferentialis Prognosis Decursus morbi et therapia Curatio. Кураційний лист Exitus morbi і рекомендації Epicrisis Висновки Список використаної літератури Ілюстраційні додатки Registratio 1) Вид: кіт; 2) Кличка: Булка; 3) Стать: самець; 4) Масть і забарвлення: Рижий 5) Прикмети: Чипування не виявлено 6) Вік: 8 років; 7) Порода: домашня; 8) Вгодованість: задовільна; 9) Жива маса: 7кг.; 10) Власник тварини: Кузьміна Галина; 11) адреса: Донецька обл., вул. Рубінова 5/11; 12) Дата дослідження: 18.10.2020; 13) Діагноз - сечокам'яна хвороба; Anamnesisvitae Умови утримання: домашнє утримання в квартирі, безвигульне, приміщення світле, добре провітрюване, моціон пасивний. Раз на рік вакцинується від сказу вакциною Purevax. Кожні 4 місяці проводиться профілактична дегельмінтизація таблетками Drontal. Годування: годування тварини змішане спеціальним сухий корм «Кіті Кет» в кількості 60-70 г в день, що включає м'ясне борошно, курячі субпродукти, злаки, тваринні жири, рослинні масла, мінеральні речовини і вітаміни. Тип годівлі - індивідуальний, 2 рази в день. Вітамінно-мінеральні підгодівлі відсутні Напування: водопровідна жорстка вода, 200 мл на добу Anamnesismorbi Кіт захворів 3 дні назад. Господарка помітила, що кіт часто ходить до туалету, а іноді сечовипускання мимовільне. Та помітила велику кількістьть прискорених хворобливих спроб сечовиділення по краплях, які супроводжувалася гематурією, занепокоєнням тварини, пригніченням, зменшеним апетитом. 18.10.2020 господарі звернулися за допомогою до ветеринарної клініки. Коту зробили УЗД, цистоскопію, звільнили сечовий міхур від сечі, видалили пісок з невеликими каменями з сечового міхура методом катетеризації, промили просвіт уретри антисептичним розчином під загальною анестезією. Потім коту ставили крапельницю з метою відновлення водно-електролітного балансу і зняття інтоксикації. Після, призначили протизапальні та антимікробні препарати, які приймалися протягом чотирьох днів. Status praesens Температура - 39,9 ̊С. Пульс - 130 уд./хв. Дихання - 35 р./х Визначення габітусу: кіт вгодований, спостерігається нормальне положення в просторі, тварина лежить в природній позі. Дослідження слизових оболонок і кон'юнктиви: кон'юнктива блідо-рожевого кольору, помірно волога, без крововиливів. Слизова оболонка рота: блідо-рожева, помірно волога, без пошкоджень, накладень і набряклості, без крововиливів. Дослідження волосяного покриву, шкіри та підшкірної клітковини: шерсть середньої густини, рівномірна, не блискуча, чиста, без посічення, скуйовджена, волосся добре утримується в волосяних цибулинах, ектопаразити відсутні. Дослідження лімфатичних вузлів: гладкі, рівні, круглої форми, рухливі, безболісні, помірно теплі, не набряклі, щільної консистенції Дослідження опорно-м'язового апарату: м'язи розвинені нормально, цілісність не порушена, тонус нормальний. Кістки не деформовані, не розм'якшені, безболісні. Дослідження серцево-судинної системи: набряків, ціанозу, задухи не спостерігається. Пульс прискорений, наповнений. Венний пульс: негативний. Серцевий поштовх знаходиться в 4-5 міжребер'ї. Серцеві шуми не прослуховуються, кровоносні судини помірно наповнені. Дослідження органів дихання: тип дихання - змішаний. Дихання – симетричне, рівномірне, однакової сили руху. Виділень з носових ходів і кашлю немає. Не прослуховуються шуми і патологічні хрипи. Дослідження травної системи: апетит знижений, жага помірна, розлади ковтання і жування не спостерігаються. Присутній неприємний, гнильний запах з ротової порожнини. При пальпації живота відсутня хвороблива реакція, черевна стінка не напружена. Акт дефекації вільний, поза природня. Дослідження сечовидільної системи: акт сечовипускання частий (полакіурія) і хворобливий (дизурія), іноді з хибними позивами(странгурія). Сеча виділяється малими порціями, часто по краплях, іноді сечовипускання мимовільне або в незвичних місцях, поза напружена, спостерігаються сечові коліки. При пальпації нирок спостерігається болючість, нирки малорухдиві, не збільшені. Сечовий міхур збільшений в обсязі, відзначається болючість і занепокоєння тварини при пальпації. Кіт посилено вилизує зовнішній статевий отвір (так як пісок, що йде по уретрі, викликає біль і подразнення). Дослідження нервової системи: тварина знаходиться в легкому ступені пригнічення (проявляється в млявості, апатії, малорухомості, неохочими і обережними пересуваннями), рухи координовані. Положення тіла в просторі - природне. Зір в нормі, зіниці розширені. Пальпація вушних раковин безболісна. На різкі звуки кіт реагує слабо Лабораторні дослідження Дослідження Крові
Дослідження Сечі рН – 7,0 (4,5 – 8, 5.) Білок – 0,71 г\л ( 0,0 – 0,4 г/л ) Білірубін - + (-) Кетонові тіла – відсутні (-) Клькість – 20 мл Лейкоцити – до 20 п\з (0-5 п\з) Ерітроцити – покривають п\з (поодинокі ) Густина – каламутна Епітелій нирки – 2-4-8 п\з (відсутній) Глюкоза – (0, 0 – 1,5 ммоль/л) Слиз – (-) Кристали сечокислого амонію – багато (-) Уробіліноген – 17 ммоль\л (до 0,0 - 6,0 ммоль/л) Колір – коричневий (солом’яно-жовтий) Циліндри – відсутні (-) Біохімічні дослідження крові
Diagnosis На основі даних анамнезу, огляду, лабораторних досліджень та УЗД діагноз -Сечокам’яна хвороба (urolithiasis). Перебіг хвороби – гострий. Камені та пісок локалізуються у порожнині сечового міхура, тому точна назва хвороби – Cystolitiasis. Diagnosis diferentialis В основному уролітіаз диференціюють від гострого цистіту, запалення уретри, а також ХНУ (хронічне ниркове ураження) беручи до уваги вік кота. Загалом усі вищепереліковані захворювання можна диференціювати за допомогою аналізів сечі та крові. Основним лабораторним показником, який є характерним для уролітіазу є рН сечі. Бо саме при зміщенні рН у лужний бік починають утворюватися конкременти. Було використане УЗД за допомогою якого знаходять камені у порожнині органів та шляхів сечовидільної системи, та відзначають товщу стінок сечового міхура. Під час УЗД виявлено наявність осаду (пісок та дрібні камні) та потовщення стінок сечового міхура. Також використовують рентгенографічне дослідження (Мал. 3). Prognosis Прогноз без лікування несприятливий. У випадку відсутності лікування відбувається інтоксикація, можливий розрив сечового міхура та розвиток перітоніту Це може призвести до гибелі організму. Прогноз перебігу даного захворювання обережний. Decursus morbi et therapia Тварині призначались: ветеринарна лікувальна дієта Royal Canin Urinari S/O, метранідазол – антимікробний препарат, цефтріаксон – антибіотик цефалоспоринового ряду ІІІ покоління пролонгованої дії – розчинений у 0,5% розчині новокаїну, цианкобаламін (віт. В12) – вітамінний препарат, ізотонічний розчин натрію хлориду 0,9% - сприяє наводненню організму, етамзілат – гемостатичний препарат, но-шпа – препарат, що має спазмолітичну та міотропну дію, супрастин – антигістамінний препарат. Також, було встановлено сечовий катетер (Мал. 2). Curatio Тварина кіт, стать самець, кличка Булка, вік 8 років; Господар: Власник тварини: Кузьміна Галина; Донецька обл., вул. Рубінова 5/11; Діагноз сечокам’яна хвороба; Початок курації 18.10.2020. Кінець курації 22.10.2020; Куратор Куріненко О.О ФВМ 5 курс, 5 група.
22.10. 2020 р. Куратор: _______________ /__________________/ підпис П.І.Б. студента Лікар-ординатор: ______________ / Exitusmorbiі рекомендації По завершенню лікування, тварина стала почувати себе набагато краще, із клініки вона вибула клінічно здоровою. Але, так як сечокам’яна хвороба – це хронічне захворювання, то тварині повинен бути наданий жорсткий контроль за її раціоном та самопочуттям. Подальші рекомендації по утриманню тварини полягають у збалансуванні раціону та зміні якості води для напування, щоб у подальшому профілактувати повторне виникнення хвороби. Рекомендована ветеринарна дієта кормами супер-преміум класу для сечокам’яної хвороби «Урінарі». Та використання спеціалізованої води для котів «Дивопрайд». Epicrisis Сечокам'яна хвороба (Urolithiasis) – захворювання, що характеризується порушенням обміну речовин в організмі й супроводжується утворенням та відкладанням сечових каменів, які можуть локалізуватися у нирках, сечоводах, сечовому міхурі та сечівнику. Найчастіше хворіють вівці, хутрові звірі (норки), кішки, собаки деяких порід. Особливо схильні до захворювання коти перської породи . Серед собак сечокам'яна хвороба трапляється переважно у далматинських догів, такс, пуделів, карликових пінчерів, шнауцерів, пекінесів, фокстер'єрів, мальтійських болонок, спанієлів і собак хондродистрофічних порід. Етіологія Захворювання супроводжується певними особливостями в годівлі тварин . Серед причин уролітіазу у самців такс — порушення обміну цистин) у долматинських догів — порушення фосфорно-кальцієвого обміну внаслідок геперпаратиреоїдизму. У котів частіше виникають два типи каменів: струвіти (складаються з магнію й амонію фосфату) та оксалати (кальцію оксалат). Однією з причин уролітіазу у них є згодовування сухих кормів, виготовлених з порушенням рекомендованої рецептури, тобто коли корм не підтримує рН у межах від 6,0 до 6,5 і містить багато солей, які виділяються через нирки. Сприяють утворенню каменів у котів анатомічні аномалії, інфекції сечовивідних шляхів, стреси, новоутворення. У сільськогосподарських тварин до причин уролітіазу відносять порушення обміну речовин, зокрема сольового і нуклеотидного та кислотно-лужної рівноваги. Ензоотичний уролітіаз виникає у місцевостях, де грунти багаті на солонець, а питна вода характеризується високим вмістом мінералів, зокрема кальцію і магнію. Надлишок кальцію у сечі спостерігають при порушенні його обміну наслідок гіперфункції прищитоподібних залоз, cтеодистрофії, травмах кісток. Сприяє утворенню каменів застій сечі, коли виникають морфологічні зміни (стриктури, стенози чи гіпертрофічні розрощення, які уповільнюють течію і надовго затримують сечу, створюючи умови для кристалізації солей. Важливе значення в розвитку уролітіазу мають порушення секреції й реабсорбції складових елементів сечі в нирках, запальні процесі в останніх, які спричиняють зміни ниркової паренхіми і слизової оболонки ниркової миски з наступним розвитком пієлонефриту. Деякі мікроорганізми (протей, стафілокок) розщеплюють сечовину сечі, що призводить до її олужнення і випадання в осад солей— фосфатів. Таким чином, інфекція є одним із провідних місцевих факторів утворення каменів. Симптоми При травмуванні нирки гострим каменем спостерігаються позиви до діурезу, сеча виділяється краплями, з домішками крові…. Згодом з'являються симптоми гострого нефриту. У разі подразнення каменем сечового міхура приступи колік загострюються, збільшується гематурія, при пальпації міхура виявляють болючість. У випадку закупорення сечовивідних шляхів хвороба проявляється: сечові коліки, порушення акту сечовиділення й зміна складу. Приступи сильного неспокою настають раптово. Хворі тварини швидко встають, переступають тазовими кінцівками, приймають позу для сечовиділення. Частота пульсу дихання зростає, температура тіла може підвищуватися до субфебрильної. Приступи колік тривають кілька годин, а між ними тварини пригнічені, лежать, піднімаються важко, обережно, згорбивши спину. Сечовиділення часте й болюче. Сеча виділяється із затрудненням, невеликими порціями і навіть краплями. При повній непрохідності Уретри розвивається ішурія, сечовий міхур збільшений і протягом 48 год у дрібних тварин виникає постренальна уремія. У кішок повного закупорення уретри не буває. У них спостерігаються гематурія, болісне виділення сечі слабким струменем або краплями (странгурія), Утруднення сечовиділення (дізурія), яке супроводжується сильним скороченням черевного пресу. Пальпація нирок і сечового міхура болюча. У дрібних тварин через черевну стінку, а у великих ректально можна промацати у сечовому міхурі камені. У самців камінь защемлюється у кінцевій частині тазового відділу уретри поблизу сідничної вирізки. У собак настає раптовий парез тазових кінцівок, проявляється больовий синдром. В уретрі можна виявити камінь у вигляді щільного утворення. Катетеризація сечового міхура неможлива. Cеча мутна, з домішками сечового піску, який швидко випадає в осад. Колір її темний з червонуватим відтінком (макрогематурія), в осаді — еритроцити, часто — лейкоцити, епітеліальні клітини нирок, канальців або сечового міхура. У собак і кішок сеча лужної, зрідка нейтральної та кислої реакції. Діагноз Діагноз при виражених клінічних ознаках ставлять на основі симптомів (неспокій, позиви до діурезу, ішурія), дослідження сечі (зміни рН, кольору, прозорості, наявність клітин в осаді), УЗ або рентгенологічного дослідження. Диференціальний діагноз В основному уролітіаз диференціюють від гострого цистіту, запалення уретри, а також ХНУ (хронічне ниркове ураження) беручи до уваги вік кота. Загалом усі вищепереліковані захворювання можна диференціювати за допомогою аналізів сечі та крові. Основним лабораторним показником, який є характерним для уролітіазу є рН сечі. Бо саме при зміщенні рН у лужний бік починають утворюватися конкременти. Також використовують УЗД за допомогою якого знаходять камені у порожнині органів та шляхів сечовидільної системи. Лікування У дрібних тварин лікування оперативне. При відсутності больового синдрому згодовують рідкий корм, сіно, коренеплоди, м'ясоїдним обмежують даванки м'яса. При уратних каменях призначають уродан. Непрохідність сечовивідних шляхів може виникати внаслідок спазму гладеньких м'язів. У цих випадках використовують спазмолітичні засоби: атропіну сульфат і папаверину гідрохлорид (підшкірно), ношпу (внутрішньом'язово), спазмолітин, спазмалгон, спазган, баралгін (всередину). Паралельно призначають седативні (ро-ватин, роватинекс, енатин, хлоралгідрат, бромкамфору, розчин магнію сульфату) й аналгетики (анальгін, амідопірин, аспізоль, аспірин, пара-цетамол, седальгін та ін). Застосовують тепло на ділянку нирок, поперекову новокаїнову блокаду. Якщо сечові камені після застосування спазмолітиків не відходять, то їх рекомендують змістити. У разі непрохідності уретри вводять гумовий катетер до місця непрохідності й зрошують слизову оболонку олією чи розчином новокаїну, при непрохідності сечоводів у великих тварин рекомендують їх масаж через пряму кишку. Після відновлення прохідності сечових шляхів призначають речовини, що нормалізують рН сечі, сечогінні, антимікробні препарати. Профілактика Грунтується на запобіганні зневодненню, хвороб нирок, сечовивідних шляхів та обміну речовин, своєчасному напуванні тварин, збалансованій годівлі натуральною їжею чи кормами супер-преміум класу У кішок для утворення ненасиченої сечі необхідно застосуванням дієтопрофілактики знизити рН сечі до 6,0—6,5, збільшити діурез, зменшити відносну густину (менше 1,035); обмежити вживання з кормом магнію до 20—40 мг, фосфору — до 125—250 мг на кожні 100 ккал обмінної енергії корму. Висновки Дане лікування цього випадку сечокам’яної хвороби виявилось дуже ефективним. Особливостей захворювання у ході лікування виявлено не було. Для профілактики сечокам'яної хвороби в подальшому рекомендується збалансувати раціон, так у даної тварини відбувається залуження сечі внаслідок нестачі білка в раціоні. Так само рекомендується замінити водопровідну воду на очищену або фільтровану. Список використаної літератури http://veterinary-help.com.ua/news/sechokamyana-hvoroba-urolithiasis Динченко, О.И. Диагностика уролитиаза у мелких домашних животных/ О.И. Динченко // Ветеринария. Москва, 2003. Данилевский, Н.В. Справочник ветеринарного терапевта/ Н.В. Данилевский, А.В. Коробов, С.В. Старченков, Г.Г. Щербаков-Москва,- 2003. Ющенко Г.О. Деякі особливості перебігу сечокам'яної хвороби в котів старшої вікової групи // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Вип. 33. – Біла Церква, 2005.–С. 289–294. Hesse А. Сечокам’яна хвороба кішок / Ветеринарний журнал № 1. -1995. Ілюстраційні додатки  Малюнок 1  Малюнок 2. Катетерізація сечового міхура.  Малюнок 3. УЗД сечового міхура. Наявність осаду. |
\л
\л