Розрахункова робота з мікроекономіки. Міністерство освіти та науки україни
Скачать 51.87 Kb.
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» Навчально-науковий інститут адміністрування та післядипломної освіти Кафедра теоретичної та прикладної економіки РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА з дисципліни «Мікроекономіка» Варіант 14 Виконала: Львів-2020 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Національний університет „Львівська політехніка” Навчально-науковий інститут адміністрування та післядипломної освіти Кафедра теоретичної та прикладної економіки ВИДАНО: __________________ (підпис викладача) “____” ______________ 2020 р. ЗАВДАННЯ на розрахунково-графічну роботу з мікроекономіки Варіант 14 Теоретичні описові питання: Крива байдужості та її властивості. Загальна характеристика моделей ціноутворення на ринку олігополії. Графічне завдання 3. Схематично проілюструвати та пояснити як зміняться рівноважна ціна та рівноважний обсяг , якщо держава надасть дотацію виробникам товару. Задачі 1. Попит на працю і її пропозицію відповідно мають такі функції: Ld = 100 – 20W , Ls = 80W – 60, де L – кількість робітників, тис. осіб, а W – ставка заробітної плати, дол. за годину. Визначте рівноважну ставку заробітної плати і обсяг зайнятості. Як зміниться обсяг зайнятості і сукупний дохід найманих робітників, якщо мінімальна ставка заробітної плати буде визначена на рівні 2 дол. за годину. 2. Функцію загальних економічних витрат фірми описують таким рівнянням: TC=0,02Q*(Q–20)2+5Q+125. Визначте: 1) величину постійних витрат; 2) функції середніх витрат, середніх змінних витрат, граничних витрат; 3) визначте оптимальний обсяг виробництва та прибуток фірми, якщо ринкова ціна продукції Р=20. ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ Теоретично описові питання: Крива байдужості та її властивості. Крива байдужості – це крива, яка виявляє комбінації економічних благ, які забезпечують однаковий рівень задоволення для споживача. Споживач не розрізняє товари Х та У, які розташовані на кривій. Рівень товарів на кривій байдужості є однаковим. Тому можна вважати , що крива байдужості показує альтернативні товари , які забезпечують однаковий рівень корисності. Карта кривих байдужості – це засіб відображення переваг споживача, що відповідають різному рівню задоволення його потреб. Карта кривих байдужості складається з безліч ліній котрі не перетинаються. Криві байдужості мають такі властивості: Криві байдужості не перетинаються , через будь-яку точку можна провести лише одну криву байдужості. При збільшенні споживання певного блага зменшується величина іншого, яку людина жертвує заради отримання додаткової одиниці першого блага. Можна навести такий приклад : якщо у людини є багато одягу , але є мало їжі, то заради їжі вона може пожертвувати значною частиною одягу, а якщо людина має достатньо їжі , то заради їжі вона буде жертвувати меншою часткою одягу. Можна пояснити ще так , кут нахилу поверхні байдужості до горизонтальної осі зменшується при збільшенні споживання благ, величина якого відображається на цій осі. Чим більше поверхня байдужості віддалена від початку координат , тип привабливішими для людини є набори благ. Чим більше в наборі благ , тим він корисніший. Криві байдужості мають від’ємний нахил. Існують групи товарів і послуг, що мають криві байдужості особливого типу: Повні субститути (замінники) - товари , які повність можуть бути замінені один одним з постійним коефіцієнтом зміни. Повні доповнення – товари , які споживаються в фіксованій пропорції. Шкідливі товари – це група товарів , споживання яких шкідливе для споживача. Наприклад інтенсивність функціонування підприємств і забруднення навколишнього середовища. Аналізуючи криві байдужості , потрібно звернути увагу на здатність товарів до взаємо-замінювання . Можна розглянути набір споживача , що складається з молока і хліба , то зменшення споживання молока буде компенсоване збільшенням споживання хліба та навпаки. При цьому споживач буде отримувати однакове задоволення. Гранична норма заміщення – це кількість товару У , від якої споживач відмовився , щоб отримати ще одну одиницю товару Х. Загальна характеристика моделей ціноутворення на ринку олігополії. Олігополія – це ринкова модель, яка характеризується наявністю на ринку кількох фірм, які при формуванні своєї політики повинні враховувати реакції своїх конкурентів. Олігополія виникає внаслідок злиття, а також у зв’язку з наявністю різних бар’єрів. Олігополія , перебуває між чистою монополією і монополістичною конкуренцією. Характерні риси олігополії: Невелика кількість фірм які присутні на ринку. Диференційований або однорідний товар. Високі бар’єри входження в галузь Взаємозалежність учасників ринку Ціноутворення на олігополістичному ринку має певні специфічні закономірності. Олігополістичні ціни є негнучкими , змінюються рідко. Найчастіше на олігополістичному ринках ціни змінюють усі фірми разом. Існує 4 основні моделі ціноутворення на олігополістичному ринку: Модель ціноутворення на базі «ламаної кривої попиту». Ця модель базується на припущеннях , що зниження будь-якою олігополістичною фірмою ціни на продукцію закликає до аналогічної поведінки її конкурентів які старатимуться не втратити свої частки ринку. Але якщо компанія підвищить ціни , тоді ніхто з конкурентів не захоче наслідувати її. Через це фірма яка є лідером повинна знижувати ціну для того щоб заняти частину ринку , а для того щоб не втратити ринок , фірми які наздоганяють лідера ідентично будуть знижувати ціну. Модель ціноутворення олігополії на базі « ламаної кривої попиту» пояснює те чому олігопольні ціни тривалий час залишаються стабільними. Ціноутворення , засноване на таємній змові. Вона ґрунтується на таємній домовленості фірм-учасниць про встановлення єдиної ціни. Таємній змові властиві шахрайство, взаємна недовіра партнерів , яка заважає існуванні олігополістичних груп. Лідерство в цінах. Ця модель є формою неприхованої змови , згідно з якою ринкову ціну встановлює фірма яка є лідером, а всі інші її наслідують.Лідер встановлює такі ціни , щоб інші фірми не мали стимулів для розширення обсягів виробництва, щоб ринкові частки залишались без змін, а він зберігав би свою частку. Ціноутворення «витрати +». За допомогою цієї моделі підраховують середні витрати фірми за планового рівня виробництва, додаючи надбавку в розмірі певного відсотка. Таке ціноутворення є вигідне фірмам які випускають продукцію багатьох видів. Цей метод легко поєднувати з прямою таємною змовою та лідерством у цінах. На олігополістичному ринку цінова конкуренція утруднена, тому фірми можуть досягати більш-менш неформальних угод про свої ринкові частки використовуючи методи нецінової конкуренції за рахунок фінансових ресурсів. Оскільки олігополія схожа структурою на чисту монополію , тому часто змушена діяти аналогічно. Вона прагне обмеження обсягу випуску і встановлення за рахунок цього високої ціни, яка приносила б значні прибутки. Графічне завдання Схематично проілюструвати та пояснити як зміняться рівноважна ціна та рівноважний обсяг , якщо держава надасть дотацію виробникам товару. Якщо держава надасть дотації на виробництво товару то рівноважна ціна зменшиться , а рівноважний обсяг збільшиться тому що буде більший попит на цей товар. Задачі 1.Попит на працю і її пропозицію відповідно мають такі функції: Ld = 100 – 20W , Ls = 80W – 60, де L – кількість робітників, тис. осіб, а W – ставка заробітної плати, дол. за годину. Визначте рівноважну ставку заробітної плати і обсяг зайнятості. Як зміниться обсяг зайнятості і сукупний дохід найманих робітників, якщо мінімальна ставка заробітної плати буде визначена на рівні 2 дол. за годину. 100-20W=80W-60 100W=160 W=1,6- рівноважна ставка заробітної плати 100-20*1,6=80*1,6-60 Q=68 люд. – рівноважна кількість працівників. =100-20W=100-20*2=60 =80W-60=80*2-60=100 100-60= 40 працівників не будуть найняті. 2.Функцію загальних економічних витрат фірми описують таким рівнянням: TC=0,02Q*(Q–20)2+5Q+125. Визначте: 1) величину постійних витрат; 2) функції середніх витрат, середніх змінних витрат, граничних витрат; 3) визначте оптимальний обсяг виробництва та прибуток фірми, якщо ринкова ціна продукції Р=20. FC=125 – величина постійних витрат. в точці мінімуму АТС=0,04q-0,8- - середні витрати Qmin=25; АТСmin=10,5 AVC=0,02*(q-20)+5 в точці мінімуму 0 - середні змінні витрати Qmin=20; AVCmin=5 MC=VC=0,06* -1,6*q+13- граничні витрати Qmin=10,3; MCmin=2,9 В точці оптимального обсягу виробництва MC=P MC=0,06* =1,6*q+13=20 Qопт=30,5 Пр=8,7*30,5=265,2 РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА Поплавська Ж.В. Мікроекономіка: Навч. посібник [для студ. вищ. навч. закл.] / Поплавська Ж.В., Криса О.Й; - К.: Алерта, 2012. – 272с. Базілінська, О. Я. Мікроекономіка : навчальний посібник для ВНЗ / О.Я. Базілінська, О.В. Мініна. – Київ : Центр учбової літератури, 2016. – 349 с. Ватаманюк О. Мікроекономіка. – Львів: Інтелект-Захід, 2014. – 378 с. Мікроекономіка : Підручник / [А.П. Наливайко, Л.А. Азьмук, П.Г. Банщиков та ін.] ; за наук. ред. А.П. Наливайка. – К.: КНЕУ, 2011. – 446 с. Мікроекономіка: конспект лекцій / укладачі: Ю. М. Петрушенко, О. В. Дудкін, Н. М. Костюченко. – Суми: Сумський державний університет, 2013. – 206 с. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/123456789/33855/3/Mikroekonomika.pdf Самуельсон П., Нордгауз В. Мікроекономіка. – К.: Основи, 1998. |