Тезіс. Можливі довгострокові наслідки самоізоляції для психічного здоровя в умовах пандемії covid19 Актуальність
 Скачать 13.77 Kb.
|
|
Воржеїнова В.В. Кафедра фізіології та патологічної фізіології Завідувач кафедри д. мед. н., проф. Татарко С. В Донецький національний медичний університет м. Маріуполь Науковий керівник: асистент кафедри Мирющенко М.В. Можливі довгострокові наслідки самоізоляції для психічного здоров’я в умовах пандемії COVID-19 Актуальність. У жовтні 2020 року ВООЗ повідомив, що близько 1 мільярд людей у світі живуть з психічними розладами, з них в Україні – 8 мільйонів. Згідно даним електронного перепису населення України від екс-міністра Кабінету міністрів України, в країні проживає 37 мільйонів чоловік. Таким чином, 21% українців має ті чи інші психічні захворювання, якщо вірити статистиці, наданої бюро Всесвітньої організації охорони здоров'я. У грудні 2019 року в провінції Хубей в Китаї поширився новий коронавірус під назвою Коронавірус 2 важкого гострого респіраторного синдрому (SARS-CoV-2) невідомого походження. Вірус вже має прямий вплив на фізичне здоров’я мільйонів людей, і крім того, він також створює загрозу для психічного здоров’я великого масштабу у всьому світі. Мета дослідження. З’ясувати вплив самоізоляції на психічне здоров’я в умовах пандемії COVID-19. Матеріали та методи. Ретроспективний та проспективний аналіз літератури, аналіз власного опитування студентів, викладачів та лікарів на базі Донецького національного медичного університету. Результати. Досвід Китаю показав: самоізоляція - найбільш ефективний спосіб стримати пандемію. Незалежно від того, чи вдається державі контролювати спалах розповсюдження вірусу COVID-19, людство очікує загроза виникнення та поширення таких психічних захворювань, як органічний тривожний розлад, гострі і транзиторні психотичні розлади, біполярний афективний розлад, депресивний розлад. Згідно дослідженню на базі опитування рецензентів Донецького національного медичного університету (116 відповідей), 33,6% доводилося йти на самоізоляцію, 23,3% мають близьку людину, якій довелося бути на карантині. З них 43,8% під час самоізоляції відчували пригнічений настрій, апатію та втому, 13,3% спостерігали істеричну поведінку з підвищеною неуважністю. Після закінчення самоізоляції 52% відчували зміну настрою, а саме 43% описували, як загальний пригнічений стан. Висновок. Потенційні переваги обов'язкової самоізоляції потрібно ретельно зважувати з урахуванням можливих психологічних витрат. Більшість людей, що знаходилися на самоізоляції, відчували як короткострокові, так і довгострокові проблеми з психічним здоров'ям, включаючи серед яких найбільш вираженим були емоційне виснаження, середній рівень тривожності, зниження мотивації. Успішне використання карантину як заходу охорони здоров'я вимагає від нас, наскільки це можливо, зменшення негативних наслідків, пов'язаних із цим. |