Питання до екзамену
 Скачать 58 Kb.
|
|
ПИТАННЯ ДО ЕКЗАМЕНУ 1 .Сучасні слов'янські народи і їх мови. Три групи слов'янських мов. Мовна спорідненість слов'янських народів. Найдавніші відомості про слов'ян. 2. Іменники з основою на *-А, -*jA - (1-й тип). Відмінкові форми в усіх трьох числах. 3. Історія виникнення і розвитку старослов'янської мови. Основні історичні джерела. Значення старослов'янської писемності у боротьбі за незалежність слов'ян. 4. Іменники з основою на -*о, -*jŏ - (2-й тип) та з основою на -*ŭ (3-й тип). 5. Питання про народну основу старослов'янської мови. Внесок вітчизняних і зарубіжних славістів у розробку цього питання. 6. Іменники з основою на *-ῐ (4-й тип) та іменники з основою на *ū (довгий) (5-й тип). Відмінювання в однині, двоїні і множині. 7. Характеристика кириличної азбуки у порівнянні з сучасним українським і російським алфавітами. Букви кирилиці та їх звукове значення. Числове значення букв кирилиці. 8. Словотвір іменників. Суфікси для творення іменників. Складні іменники. 9. Старослов'янська мова - найдавніша слов'янська літературна мова. Наукове і практичне значення вивчення старослов'янської мови. 10. Категорія роду, числа і відмінка іменника. Типи відмінювання іменників у старослов'янській мові (за основами). 11. Діяльність перших слов'янських просвітителів Кирила і Мефодія. 12. Синтаксичні особливості простого речення старослов'янської мови (безприйменникове керування, зворот "давальний самостійний", вираження заперечення та ін.). 13. Найважливіші глаголичні пам'ятки старослов'янської писемності. 14. Займенник. Особові займенники 1-ї і 2-ї особи та зворотний займенник. Повні та енклітичні форми особових та зворотного займенників у давальному і знахідному відмінках. 15. Старослов'янське письмо. Глаголиця і кирилиця, їх походження і поширення в країнах слов'янського світу. 16. Іменники з основами на приголосний -ЕН, -ЕС, -АТ, -ЕР (6-й тип). Відмінкові форми їх у всіх трьох числах (відмінювання). 17. Доля дифтонгічних сполучень *or, *ol, *er, *el між приголосними; *or, *ol перед приголосними на початку слова. 18. Склад і відмінювання кількісних числівників. 19. Доля сполучень КВѢ, ГВѢ, ХВИ. Зміни груп КТ, ГТ перед -І-. 20. Іменники (нечленні, або короткі) форми прикметників. Їх відмінності в граматичному значенні, синтаксичному вживанні та відмінюванні. 21. Фонетична структура слова. Дія закону відкритого складу; побудова складу за принципом висхідної звучності. Поняття про складотворчі приголосні. 22. Неособові займенники. Розряди неособових займенників. Відмінювання неособових займенників. 23. Походження слов'янських мов. Праслов'янська мова в сім'ї індоєвропейських мов. 24. Займенникові (членні, або повні) форми прикметників. Їх відмінності в граматичному значенні, синтаксичному вживанні та відмінюванні. 25. Голосні старослов'янської мови. 26.Структура старослов'янської лексики. 27. Найдавніша територія поширення давньослов'янських мов і подальше розселення слов'ян. Перші слов'янські державні об'єднання. 28. Перфект, його значення, творення й відмінювання. 29. Голосний Ѣ, його походження і вимова в старослов'янській мові. 30. Дієприкметник. Пасивні дієприкметники теперішнього часу і минулого часу. Іменні й займенникові форми. Відмінювання нечленних і членних пасивних дієприкметників. 31. Приголосні старослов'янської мови. Класифікація їх за місцем і способом творення. 32. Дієприкметник. Активні дієприкметники теперішнього й минулого часу. Відмінювання нечленних і членних форм. 33. Система голосних звуків праслов'янської мови у порівняльно-історичному висвітленні. 34. Творення і відмінювання займенникових прикметників. Фонетичні процеси у флексіях повних прикметників. 35. Система приголосних праслов'янської мови та їх генетичний зв'язок з праіндоєвропейськими. Спрощення системи проривних; втрата придиховості і лабіальності. Зміна *S на Х у певних фонетичних умовах. 36. Прислівник. Первинні і похідні прислівники. Займенникові прислівники, їх творення. Відіменні прислівники. 37. Звукові процеси праслов'янської мови, пов'язані з дією закону відкритого складу; монофтонгізація дифтонгів; поява носових /е/, /о/. 38. Творення ступенів порівняння прикметників. 39. Кирилична азбука, її джерела, запозичені та оригінальні букви. Звукове й числове значення букв. 40. Плюсквамперфект, його значення, творення й відмінювання. 41. Доля сполучень зредукованих з наступним сонорним приголосним (ър, ьр, ъл, ьл). 42. Дієслово. Основні граматичні категорії дієслова: вид, спосіб, час, стан, особа. Особові та іменні дієслівні форми. Дві основи дієслова. 43. Дисиміляція *tt, *dt. Спрощення в групах приголосних. 44. Теперішній час дієслова. Особові форми дієслів теперішнього часу тематичних (I - IV кл.) і нетематичних (V кл.) дієслів. 45. Неперехідне і перехідне пом'якшення в групах приголосних з наступним Й: сонорні у сполученні з Й; доля сполучень "губний + й". 46. Форми дієслів майбутнього часу прості і складені. Відмінювання їх. 47. Перше перехідне пом'якшення (1-а палаталізація) задньоязикових Г, К, Х перед голосним переднього ряду. 48. Форми минулого часу. Аорист (творення і відмінювання). 49. Друге і третє перехідне пом'якшення (2-а і 3-я палаталізація) Г, К, Х. 50. Утворення імперфекту. Особові форми імперфекта в однині, множині і в двоїні. 51. Кириличні пам'ятки старослов'янської мови. 52. Інфінітив і супін. Їх значення, творення і синтаксична роль. 53. Найдавніші чергування голосних звуків (якісні і кількісні) у праслов'янській мові. 54. Наказовий спосіб дієслів, його значення, утворення. Походження особових форм. 55. Занепад зредукованих голосних Ъ, Ь. Слабка і сильна позиція зредукованих. 56. Умовний спосіб, його значення, творення і відмінювання. 57. Занепад зредукованих голосних Ъ, Ь. Слабка і сильна позиція зредукованих. 58. З історії слов’янської палеографії |