Практичне заняття Платіжний баланс. платіжний баланс та зовнішньоекономічна політика країни
 Скачать 16.69 Kb.
|
|
Практичне заняття № ТЕМА: «ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС ТА ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА КРАЇНИ» 1. Макроекономічна модель, яка охоплює сукупність економічних операцій певної країни з іншими країнами і розробляється з метою здійснення контролю за ефективністю зовнішньоекономічної діяльності певної країни та обґрунтування економічної політики держави – це а) торговельний баланс; б) платіжний баланс; в) валютний баланс; г) бухгалтерський баланс. 2. В Україні відповідальність за складання платіжного балансу покладено на: а) Міністерство фінансів України; б) Кабінет міністрів України; в) Верховну раду України; г) Національний банк України. 3. Структура платіжного балансу не включає: а) торговельний баланс; б) платіжні надходження за послуги; в) грошові потоки, пов'язані з рухом капіталу; г) бухгалтерський баланс. 4. Зовнішньоекономічна політика держави – це а) державна політика, яка впливає на обсяги зовнішньої торгівлі через податки, субсидії та обмеження на експорт та імпорт; б) діяльність, спрямована на регулювання державою відносин суб’єктів господарювання з іноземними суб’єктами господарювання та захист національного ринку і вітчизняного товаровиробника; в) сукупність дій держави з метою підтримання економічної стабільності і створення основних засад розвитку міжнародних економічних відносин за рахунок впливу на валютний курс і на валютні відносини; г) система економічних та організаційних заходів, які використовуються при застосуванні дисконтної ставки (відсотка) при регулюванні інвестицій та збалансуванні платіжних зобов'язань. 5. До основних елементів зовнішньоекономічної політики не належать: а) торговельна політика; б) валютна політика; в) дисконтна політика; г) політика іноземного інвестування. 6. Розрізняють два основних типи торговельної політики – це а) протекціонізм і вільна торгівля; б) ринкова та неринкова торговельна політика; в) закрита та відкрита торговельна політика; г) ліберальна та неліберальна торговельна політика. 7. До нетарифних методів державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності не відносять: а) надання субсидій виробникам експортних товарів; б) пільгове експортне кредитування; в) митне регулювання; г) застосування індикативних цін. 8. Основними складовими валютної політики є: а) дисконтна і девізна політика; б) торговельна політика та політика у сфері стимулювання іноземних інвестицій; в) облікова та кредитна політика; г) торговельна та девізна політика. 9. Політика у сфері стимулювання іноземних інвестицій Комплекс заходів держави для залучення і використання іноземних інвестицій і території країни та регулювання вивозу інвестиції за кордон – це а) дисконтна політика; б) політика у сфері стимулювання іноземних інвестицій; в) кредитна політика; г) девізна політика. 10. До показників інтегрованості країни належать: а) експорт, імпорт, зовнішньоторговельний оборот, реекспорт, реімпорт; б) експортна квота, імпортна квота, зовнішньоторговельна квота; в) темпи росту експорту, темпи росту імпорту, темпи росту зовнішньоторговельного обороту; г) темпи приросту експорту, темпи приросту імпорту, темпи приросту зовнішньоторговельного обороту. |