Дизартрія. Порушення звуковимови дизартрія
 Скачать 347.7 Kb.
|
|
ПОРУШЕННЯ ЗВУКОВИМОВИ ДИЗАРТРІЯ 1. Консультація невропатолога та лікування дитини при потребі. 2. Розвиток фізіологічного та мовленнєвого дихання. 3. Проведення логопедичного масажу. 4.Розвиток загальної, дрібної та артикуляційної моторики. 5. Формування просторової координації. 6. Корекція просодичної сто- рони мовлення (темпу, ритму, голо- су, інтонації). 7. Розвиток фонематичного сприймання. 8.Виховання правильної вимо- ви звуків. Корекція дизартрії довгот- ривала і потребує систематич- них занять й чіткого виконання інструкцій та порад спеціа- лістів! КОРЕКЦІЯ: БІБЛІОТЕЧКА ЛОГОПЕДА Ваш логопед: ШАНОВНІ БАТЬКИ! изартрія— порушення вимовної сторони мовлення, яке виникає внаслідок ор- ганічного ураження центральної нервової системи. Це важкий розлад усієї мовлен- нєвої діяльності - порушується крім зву- ковимови й просодична сторона мовлен- ня: голос, інтонація, темп, ритм. Це нев- рологічний діагноз. Невролог призначає медикаментозне лікування, а логопед займається корекцією мовленнєвих пору- шень. Під час вагітності матері для ди- тини становлять небезпеку: • гострі та хронічні інфекції; • інтоксикації; • токсикоз; • резус-конфлікт крові матері з пло- дом; • гіпоксія (кисневе голодування). Під час пологів: • асфіксія; • пологова травма; • крововиливи при стрімких або затяжних пологах. У ранньому віці дитини: • інфекційні хвороби нервової сис- теми (менінгіти, менінго-енцефаліти) тощо. недостатньо чітка артикуляційна моторика, особливо складних за артику- ляцією звуків: [ж, ш, р, ц, ч]. Дзвінкі зву- ки вимовляються з недостатньою учас- тю голосу. М'які звуки для них важкі щодо вимови, так як вимагають до осно- вної артикуляції додаткового підйому середньої частини язика до твердого пі- днебіння. мовлення сповільнене, характерна змазаність при вимові звуків; труднощі у виконанні звукового аналізу слів; важкою для дітей є вимова збігу приголосних: в цьому випадку випада- ють один і більше приголосних звука (“тавок” замість “ставок”) внаслідок мо- торної важкості переключення від одно- го складу до іншого, зустрічаються ви- падки уподібнення слів (наприклад: ножиці - “носі сі”, посуд - “порюсь”; труднощі у відборі малюнків, назви яких по- чинаються на заданий звук, придумуванні слів із заданим звуком, аналізі звукової структури слова. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Дітям із дизартрією властиві деякі осо- бливості. Ці діти нечітко розмовляють та погано їдять (не люблять м'ясо, хлібні скоринки, моркву, тверде яблуко, тому що їм важко жувати— трохи пожувавши дитина або тримає їжу за щокою, або починає «давитися» нею); не можуть самостійно полокати рот, тому що у них слабо розвинуті м’язи щік, язика (або ковтають воду, або виливають її); мають порушення у дрібній моториці рук (не можуть застібати ґудзики, важко шнурувати черевики; неправильно трима- ють олівець та часто не вміють користувати- ся ножицями і т.п.); мають порушення в загальній моториці (притаманні труднощі при виконанні фізи- чних вправ, утриманні рівноваги, стрибках на одній нозі, крокуванні тощо); мають посилене слиновиділення (салівацію). мають порушення просодичної сторони мовлення (голос глухий, затухаючий або занад- то дзвінкий, скандований) і т.д. Діти з легкою формою дизартрії можуть навчатися в загальноосвітніх навчальних закла- дах, але обов'язково повинні відвідувати корек- ційні логопедичні заняття в поліклініці або на логопедичному пункті. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОРУШЕНЬ ЗВУКОВИМОВИ: ПРИЧИНИ ДИЗАРТРІЇ: |