Главная страница
Навигация по странице:

  • II. Практична частина

  • 4_Практ_фізіол_b73c079c99c78aa0f5b8510aebfd531c. Практичне заняття 4 Тема Дослідження властивостей нервових центрів. Сєченівське гальмування. Мета роботи


    Скачать 249.69 Kb.
    НазваниеПрактичне заняття 4 Тема Дослідження властивостей нервових центрів. Сєченівське гальмування. Мета роботи
    Дата25.02.2023
    Размер249.69 Kb.
    Формат файлаpdf
    Имя файла4_Практ_фізіол_b73c079c99c78aa0f5b8510aebfd531c.pdf
    ТипДокументы
    #954099

    1 Дата _____________
    Здобувач вищої освіти____________________
    Практичне заняття 4 Тема Дослідження властивостей нервових центрів. Сєченівське гальмування. Мета роботи: вивчити основні властивості нервових центрів, проаналізувати процеси центрального гальмування.
    Здобувач вищої освіти повинен знати
    1. Нервовий центр і його функціональне значення.
    2. Властивості нервових центрів.
    3. Гальмування в ЦНС і його види.
    4. Загальні принципи координації діяльності ЦНС.
    Вміти:
    1. Пояснити основні властивості нервових центрів, процеси гальмування в ЦНС.
    I.
    Короткі теоретичні відомості
    Нервовий центр – це сукупність нейронів, які беруть участь у виконанні певної функції. Для нервових центрів характерні певні властивості, зокрема сумації, затримки проведення збудження, одностороннього проведення збудження, трансформації, ритму, реверберації, тонусу нервових центрів, втоми нервових центрів та ін.
    Нервові центри (НЦ) знаходяться в постійному тонусі, який підтримується
    імпульсами від рецепторів, біологічно активними речовинами й метаболітами крові. При тривалому або сильному подразненні аферентних нервових волокон у нервових центрах розвивається втома, спостерігається зменшення частоти імпульсів, що надходять до робочих органів. Нервові центри чутливі до нестачі кисню, глюкози, зміни рН та іонного складу внутрішнього середовища організму. Функціонування ЦНС в цілому здійснюється діяльністю значної кількості нервових центрів. Вони об'єднуються за допомогою синаптичних контактів, які характеризуються великою різноманітністю зв'язків. Основою інтегральної діяльності ЦНС є тісний взаємозв'язок двох процесів: збудження та гальмування. Гальмування як активний процес відкрив І.М. Сєченов
    (1862 р. Залежно від механізму розвитку розрізнюють пре- і постсинаптичне гальмування. Існують спеціальні гальмівні нейрони, наприклад, клітини Реншоу в спинному мозку та кошикові клітини в проміжному мозку.
    Взаємодія збудження та гальмування лежить в основі координації діяльності ЦНС.
    Координацією в цьому випадку називається узгоджений прояв окремих рефлексів, що забезпечує виконання робочих актів. Явище координації відіграє важливу роль у діяльності рухового апарату. За рахунок координованої роботи нервових центрів здійснюються такі рухові акти як ходьба або біг, пристосування організму до умов
    існування. До загальних принципів координації, діяльності ЦНС належать, зокрема, принцип реципрокності, принцип загального кінцевого шляху, іррадіації, індукції, конвергенції, оклюзії, домінанти, зворотного зв'язку.

    2
    II. Практична частина
    Завдання. Спостереження явища центрального гальмування.
    Матеріали та обладнання. Інтерактивна лабораторія У жаби видаляють верхню частину черепної коробки. Скальпелем проводять розріз мозку над зоровими горбами та видаляють півкулі мозку. Ватним тампоном просушують поверхню мозку та підвішують на штативі. Через кілька хвилин проводять визначення часу виникнення захисного рефлексу у відповідь на стимуляцію електричним струмом.
    Далі на зріз мозку кладуть кристалики хлориду натрію (солі) та відразу визначають час рефлексу на електричний струм. При цьому спостерігають збільшення часу рефлексу або зниження вираженості (відсутність) рефлекторної реакції, що свідчить про гальмування рефлексів спинного мозку. Після цього кристалики солі видаляють, зріз мозку промивають фізіологічним розчином. Повторюючи дослід, спостерігають відновлення часу рефлексу.
    ЗВО необхідно:
    - записати час появи рефлексу дота після накладання солі
    - замалювати схему досліду І.М. Сєченова
    - проаналізувати дані та робити висновки
    Література
    1. Покровский В. М. Физиология человека. / В.М. Покровский, Г. Ф. Коротько.
    - М Медицина, 1997; Т- 448 с, Т - с.
    2.
    Філімонов В.І. Фізіологія людини: Підручник. — К, 2010. — 776 с.
    3. Кучеров І.С. Фізіологія людини і тварин. К Вища шк, 1991. –327 с.
    4.
    Чайченко ГМ, Цибенко ВО, Сокур В.Д. Фізіологія людини і тварин. — К
    Вища шк, 2003.


    написать администратору сайта