Главная страница

Країнознавство. Програма для студентів 1го курсу спеціальності 030400 Міжнародне право Затверджено


Скачать 183.5 Kb.
НазваниеПрограма для студентів 1го курсу спеціальності 030400 Міжнародне право Затверджено
АнкорКраїнознавство.doc
Дата03.04.2018
Размер183.5 Kb.
Формат файлаdoc
Имя файлаКраїнознавство.doc
ТипПрограма
#17569
страница2 из 4
1   2   3   4

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

теми

Назва теми

Кількість годин


лекції

семінари

самостійна робота

Модуль 1

1.

Вступ. Формування політичної карти світу й загальна країнознавча характеристика Азії й Африки

2




6

2.

Утворення і розвиток Китайської Народної Республіки

2

2

6

3.

Японська імперія у світовій цивілізації

2

2

6

4.

Країни Індокитаю

2




5

5.

Острівна Південно-Східна Азія

2




5

6.

Країни Південної Азії на шляху незалежного розвитку

2

2

6

7.

Країни Середнього Сходу

2




5

8.

Країни Близького Сходу

2

2

6

9.

Країни Північної Африки

2




5

10.

Загальний огляд Латинської Америки

2




6

11.

Аргентинська Республіка

2

2

6

12.

Республіка Чилі

2




5

13.

Боліваріанська Республіка Венесуела

2

2

6

14.

Республіка Колумбія

2

2

5

15.

Федеративна Республіка Бразилія

2

3

5

16.

Республіка Перу

2




5

17.

Центральна Америка

2




5

Модульна контрольна робота відбувається на одній із лекцій наприкінці семестру










Всього:

34

17

93


МОДУЛЬ 1: КРАЇНИ АЗІЇ, АФРИКИ Й ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ
ТЕМА 1: ВСТУП. ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ КАРТИ СВІТУ Й ЗАГАЛЬНА КРАЇНОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА АЗІЇ Й АФРИКИ

ЛЕКЦІЯ 1: КРАЇНИ АЗІЇ Й АФРИКИ У СВІТОВІЙ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

Схід як осередок і джерело світової цивілізації (“річкові цивілізації” Нілу, Тигру, Євфрату, Інду, Гангу, Меконгу, Хуанхе). Великі географічні відкриття й колоніальні загарбання європейських держав. Східні цивілізації за доби переходу від аграрного до індустріального суспільства. Модернізація на Сході: спільні тенденції, регіональні особливості й перспективи розвитку процесу.
ТЕМА 2: УТВОРЕННЯ І РОЗВИТОК КИТАЙСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ

ЛЕКЦІЯ 2: КИТАЙСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА

Геополітичне становище, природно-кліматичні умови і мінерально-сировинні ресурси Китаю. Особливості й основні етапи формування китайської (конфуціанської) цивілізації. Китаєцентризм. Досягнення й труднощі розвитку “соціалістичної ринкової економіки”. Політико-правова система КНР та її вдосконалення.

СЕМІНАР 1: КИТАЙ У СВІТОВІЙ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

1. Особливості геополітичного розташування, природно-кліматичні умови і регіональні відмінності Китаю.

2. Основні етапи розвитку китайської цивілізації. Вплив конфуціанської доктрини на формування політичної системи Китаю.

3. Особливості внутрішньої і зовнішньої політики КНР на сучасному етапі. Перспективи її утвердження в якості наддержави.


ТЕМА 3: ЯПОНСЬКА ІМПЕРІЯ У СВІТОВІЙ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

ЛЕКЦІЯ 3: ЯПОНІЯ ТРАДИЦІЙНА І СУЧАСНА

Геополітичне розташування і природнокліматичні умови Японських островів. Демократичне реформування Японії після Другої світової війни. Побудова правової держави і суспільства загального добробуту. “Японське економічне диво”.
СЕМІНАР 2: ЯПОНІЯ Й КОРЕЯ

1. Географічне розташування, природнокліматичні умови та ресурси Японії й Кореї.

2. Виникнення й особливості розвитку японської та корейської державностей.

3. Причини, передумови і реалізація „японського економічного дива”.

4. Особливості економічного і суспільно-політичного розвитку КНДР та Республіки Корея. Перспективи возз’єднання обох країн.
ТЕМА 4: КРАЇНИ ІНДОКИТАЮ

ЛЕКЦІЯ 4: МАТЕРИКОВА ПІВДЕННО-СХІДНА АЗІЯ

Геополітичне розташування, природно-кліматичні умови і мінерально-сировинні багатства півострова Індокитай. Здобуття державної незалежності країнами Індокитаю після Другої світової війни. Політика “оновлення” (“дой мой”) і ринкове реформування в СРВ. Встановлення парламентської монархії в Камбоджі й труднощі процесу національного примирення.
ТЕМА 5: ОСТРІВНА ПІВДЕННО-СХІДНА АЗІЯ

ЛЕКЦІЯ 5: ОСТРІВНІ КРАЇНИ ПІВДЕННО-СХІДНОЇ АЗІЇ НА ШЛЯХАХ НЕЗАЛЕЖНОГО РОЗВИТКУ

Геополітичне становище й природно-кліматичні умови острівних країн Південно-Східної Азії. Вплив мусонів. Культурно-історична еволюція регіону: вплив індуїстської та ісламської цивілізацій. Проголошення незалежності Індонезії, Філіппін і Малайзії та особливості їхнього суспільно-політичного розвитку. Створення і діяльність Асоціації держав Південно-Східної Азії.
ТЕМА 6: КРАЇНИ ПІВДЕННОЇ АЗІЇ НА ШЛЯХУ НЕЗАЛЕЖНОГО РОЗВИТКУ

ЛЕКЦІЯ 6: РЕСПУБЛІКА ІНДІЯ Й ІСЛАМСЬКА РЕСПУБЛІКА ПАКИСТАН

Особливості геополітичного розташування півострова Індостан. Гірські системи Гімалаїв, Гіндукушу й Каракоруму та їхній вплив на природнокліматичні умови регіону. Цивілізаційний розвиток Індостану за стародавніх часів і Середньовіччя. Деколонізація регіону і утворення нових незалежних держав. Утвердження вестмінстерської моделі представницької демократії в Індії. Державний лад і економіка Пакистану.
СЕМІНАР 3: КРАЇНИ ПІВОСТРОВУ ІНДОСТАН

1. Геополітичне становище, природнокліматичні умови, ресурси і населення регіону.

2. Особливості цивілізаційного розвитку Індостану. Утворення незалежних країн на теренах субконтиненту.

3. Політичний і соціально-економічний розвиток Республіки Індія.

4. Міжнародне і внутрішньополітичне становище Ісламської Республіки Пакистан.
ТЕМА 7: КРАЇНИ СЕРЕДНЬОГО СХОДУ

ЛЕКЦІЯ 7: ТУРЕЦЬКА РЕСПУБЛІКА Й ІСЛАМСЬКА РЕСПУБЛІКА ІРАН ЯК АЛЬТЕРНАТИВИ СУСПІЛЬНОГО РОЗВИТКУ

Географічне розташування і природно-кліматичні умови півострова Мала Азія та Іранського нагір’я. Мінерально-сировинні ресурси регіону. Особливості культурно-цивілізаційного розвитку регіону в стародавні часи та за Середньовіччя. Утворення Турецької Республіки та її суспільно-політична модернізація. Перемога Ісламської революції 1979 р. в Ірані та встановлення теократичного режиму.
ТЕМА 8: КРАЇНИ БЛИЗЬКОГО СХОДУ

ЛЕКЦІЯ 8: БЛИЗЬКОСХІДНИЙ РЕГІОН
Географічні рамки і геополітичне становище регіону. Машрик (Арабський Схід). Особливості цивілізаційного розвитку регіону. Близький Схід – батьківщина двох світових релігій: християнства та ісламу. Державний лад і економіка Ізраїлю. Провідні політичні партії. Політичні системи арабських республік: Єгипту, Ємену, Іраку, Лівану, Сирії, Судану, Південного Судану. „Нафтові монархії” Затоки: Саудівська Аравія, Кувейт, Катар, Бахрейн, ОАЕ і Оман. Мусульманське право. Основні етапи і труднощі процесу створення Палестинської національної автономії.

СЕМІНАР 4: БЛИЗЬКОСХІДНИЙ КОНФЛІКТ

1. Природнокліматичні умови, ресурси і населення країн Близького Сходу.

2. Особливості цивілізаційно-історичного розвитку Близькосхідного регіону.

3. Арабо-ізраїльський конфлікт: причини, основні етапи і шляхи вирішення.

4. Політичний і соціально-економічний розвиток арабських країн Близького Сходу. Революційні події в Єгипті й Сирії.
ТЕМА 9: КРАЇНИ ПІВНІЧНОЇ АФРИКИ

ЛЕКЦІЯ 9: ДЕРЖАВИ МАГРИБУ

Географічні межі й геополітичне становище регіону. Проблема глобального потепління. Населення й культурно-історичні традиції Магрибу. Проголошення Алжирської Народної Демократичної Республіки і будівництво “ісламського соціалізму”. Запровадження режиму джамахірії в Лівії та його падіння. Особливості суспільно-політичного і економічного розвитку Тунісу і Марокко.
ТЕМА 10: ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ

ЛЕКЦІЯ 10: КРАЇНОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ

Особливості географічного розташування Центральної й Південної Америки. Кліматичні умови й мінерально-сировинні ресурси. Рослинний і тваринний світ. Відкриття Нового світу європейцями й особливості колонізаційних процесів. Демографічний потенціал країн Латинської Америки. Походження і трактування назв країн, міст та природних рубежів.

ТЕМА 11: АРГЕНТИНСЬКА РЕСПУБЛІКА

ЛЕКЦІЯ 11: АРГЕНТИНА ВІД ІСПАНСЬКОГО ЗАВОЮВАННЯ ДО ПОЧ. ХХI СТ.

Особливості географічного положення, природні ресурси та економічний потенціал, демографічні показники, етнічний та релігійний склад населення. Віце-королівство Ла-Плата та його розпад. Економічний розвиток Аргентини протягом 1900-1945 рр. Аргентина епохи Хуана Домінго Перона. Феномен перонізму. Період «Брудної війни». Фолклендський конфлікт і демократизація політичного життя. Дефолт 2003. Аргентина у роки правління родини Кіршнер.


СЕМІНАР 5: АРГЕНТИНСЬКА РЕСПУБЛІКА ПІД ВЛАДОЮ ПЕРОНІСТІВ

1. Режим Хуана Домінго Перона та феномен перонізму.

2. Фолклендська війна 1982 р. у міжнародних відносинах.

3. Еволюція зовнішньої та внутрішньої політики Аргентини у роки правління Карлоса Менема та родини Кіршнер.


ТЕМА 12: РЕСПУБЛІКА ЧИЛІ

ЛЕКЦІЯ 12: ЧИЛІ ВІД ІСПАНСЬКОГО ЗАВОЮВАННЯ ДО ПОЧ. ХХI СТ.

Особливості географічного положення, природні ресурси та економічний потенціал, демографічні показники, релігійний склад та етнічна структура населення. Територіальна консолідація Чилі з дня проголошення незалежності до 1882 р. Політичний розвиток країни у ХХ ст. Прихід до влади Сальвадора Альєнде у 1970 р., його соціалістичні перетворення. Державний переворот Августо Піночета. Неоліберальні реформи в Чилі. Особливості правління лівоцентристських коаліцій. «Правий поворот» 2010 р.
ТЕМА 13: БОЛІВАРІАНСЬКА РЕСПУБЛІКА ВЕНЕСУЕЛА

ЛЕКЦІЯ 13: ВЕНЕСУЕЛА ВІД ІСПАНСЬКОГО ЗАВОЮВАННЯ ДО ПОЧ. ХХI СТ.

Особливості географічного положення, природні ресурси, економічний потенціал, демографічні показники, релігійний склад та етнічна структура населення. Еволюція статусу Венесуели в іспанській колоніальній імперії. Політичні зміни у країні протягом ХІХ-ХХ ст. Реформи Ромуло Бетанкура та Карлоса Переса. Режим Уго Чавеса, його інтеграційні починання.
СЕМІНАР 6: НАФТОВИЙ ЧИННИК РОЗВИТКУ ВЕНЕСУЕЛИ

1. Конфедерація Велика Колумбія та її розпад.

2. Проблема боргових зобов’язань Венесуели у міжнародних відносинах першої половини ХХ століття.

3. Нафтовий чинник у політичному та економічному житті Венесуели.

ТЕМА 14: РЕСПУБЛІКА КОЛУМБІЯ

ЛЕКЦІЯ 14: КОЛУМБІЯ ВІД ІСПАНСЬКОГО ЗАВОЮВАННЯ ДО ПОЧ. ХХI СТ.

Особливості географічного положення, природні ресурси та економічний потенціал, демографічні показники, релігійний склад та етнічна структура населення. Колумбія від іспанського завоювання до створення віце-королівства Нова Гранада. Боротьба за владу в конфедерації Велика Колумбія. Період війни „1000 днів” та відокремлення Панами. „Ера насилля” й прихід до влади Рохаса Пінільї. Угода про Національний Фронт 1957 р. та її наслідки. Ліворадикальні рухи. Шляхи врегулювання колумбійського конфлікту.
СЕМІНАР 7: ГРОМАДЯНСЬКИЙ КОНФЛІКТ У КОЛУМБІЇ

1. Причини та наслідки громадянських війн на території Колумбії.

2. Проблема наркотрафіку та її вплив на колумбійське суспільство.

3. Колумбійсько-американські відносини у контексті боротьби з розповсюдженням наркотиків у Західній півкулі.

ТЕМА 15: ФЕДЕРАТИВНА РЕСПУБЛІКА БРАЗИЛІЯ
ЛЕКЦІЯ 15: БРАЗИЛІЯ ВІД ПОРТУГАЛЬСЬКОГО ЗАВОЮВАННЯ ДО ПОЧ. ХХI СТОЛІТТЯ

Особливості географічного положення, природні ресурси та економічний потенціал, демографічні показники, релігійний склад та етнічна структура населення. Бразилія у період від португальського завоювання до проголошення „Старої республіки”. Ера диктатури Ж.Варгаса. Епоха військових диктатур 60-80 рр. ХХ ст. Бразильське „економічне диво”. Неоліберальні перетворення Фернанду Кардозу. Зовнішня та внутрішня політика Лули да Сілви. Ділма Руссефф – перша президент-жінка в історії Бразилії.

СЕМІНАР 8: БРАЗИЛІЯ ЯК РЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР СИЛИ

  1. Виникнення та розвиток португальської колоніальної імперії в Південній Америці.

  2. Вплив світових криз на політичні та економічні процеси у Бразилії.

  3. Модернізація Бразилії за доби правління військових режимів.

  4. Особливості політики лівоцентристських урядів Бразилії.



ТЕМА 16: РЕСПУБЛІКА ПЕРУ

ЛЕКЦІЯ 16: ПЕРУ ВІД ІСПАНСЬКОГО ЗАВОЮВАННЯ ДО ПОЧ. ХХI СТ.

Особливості географічного положення, природні ресурси та економічний потенціал, демографічні показники, релігійний склад та етнічна структура населення. Цивілізація інків, її культурні та військові здобутки. Віце-королівство Перу та його розпад. Перу в континентальних війнах ХIХ-ХХ ст. Ліворадикальний режим генерала Хуана Веласко Альварадо. Ліворадикальні рухи на території Перу. Проблема національного примирення на сучасному етапі.
ТЕМА 17: ЦЕНТРАЛЬНА АМЕРИКА

ЛЕКЦІЯ 17: КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ АМЕРИКИ В ПЕРІОД ВІД ІСПАНСЬКОГО ЗАВОЮВАННЯ ДО ПОЧ. ХХI СТ.

Загальний огляд країни Центральної Америки: економіка, політична система, демографічні особливості. „Бананові” республіки і справа „Юнайтед Фрут Компані”. Розвиток країн Центральної Америки після Другої світової війни. Інтервенції США в Панамі та Нікарагуа у 80-і рр. ХХ ст.
Самостійна робота студентів передбачає систематичну підготовку до виступів на практичних заняттях, опрацювання основної і додаткової літератури з тематики курсу, а також виконання двох індивідуальних завдань у формі реферату в рамках вивчення модулю дисципліни. Реферати мають бути подані на перевірку у термін, встановлений викладачем. Оцінка самостійної роботи студентів є обов’язковою складовою підсумкової оцінки у рамках заліку з дисципліни.

Реферат − це короткий письмовий виклад наукової теми (питання), складений на підставі здійсненого аналізу одного або кількох різних інформаційних джерел. Реферат повинен мати чітку логічну побудову і містити такі складові:

  • титульний аркуш;

  • план роботи із зазначенням сторінок початку кожного з розділів;

  • вступ на 1- 2 сторінки (описуються підстави, причини, проблемна ситуація, що зумовили підготовку роботи);

  • основна частина обсягом 8-10 сторінок (в основній частині аналізується стан дослідження проблеми, обґрунтовуються основні ідеї автора);

  • підсумкова частина на 1-2 сторінки (містить висновки, рекомендації, пропозиції);

  • перелік інформаційних джерел та використаної літератури;

  • якщо необхідно, реферат може містити додатки, переліки умовних скорочень, географічних та власних назв тощо.

У вступі має бути обґрунтована актуальність обраної теми, наведена коротка характеристика сучасного стану і наукової розробки проблеми (питання), що буде розглянута в рефераті, сформульована мета роботи, а також здійснений короткий огляд джерел, використаних автором.

Основна частина передбачає розкриття змісту обраної теми, її основних питань і проблем. Головною вимогою є показати, яким чином питання, що аналізується, відображене у літературі, висвітлити різні точки зору на нього та дати їх критичний аналіз. Тему реферату необхідно розглядати з позицій сучасної науки, концептуальні положення при цьому необхідно супроводжувати прикладами. Студент має продемонструвати уміння самостійно робити висновки на основі вивченої літератури й узагальнювати матеріал. Основна частина може складатися з 2 - 3 розділів.

У підсумковій частині в стислому вигляді необхідно викласти висновки, які містять короткий підсумок проведеного дослідження, тобто є коротким резюме реферату, і показати, якою мірою вдалося вирішити поставлені завдання і досягти мети. Тут також можуть бути наведені рекомендації й пропозиції щодо практичного розв’язання проблем, піднятих у рефераті.

В кінці самостійної роботи вміщують список використаної літератури, додатки, перелік умовних позначень та інші атрибути наукового апарату
1   2   3   4


написать администратору сайта