мова 3 клас савченко підручник. Програми початкової школи з літературного читання побудовані на основі двох принципів художньоестетичного і літературознавчого
 Скачать 23.42 Kb.
|
|
Програми початкової школи з літературного читання побудовані на основі двох принципів: художньо-естетичного і літературознавчого. У зміст включені такі твори літературного мистецтва, які формують у дитини відчуття прекрасного, виховують духовні якості. Вирішення цих завдань можливе через вдумливе прочитання – вивчення того або іншого художнього твору. У зв’язку з цим вчителям початкових класів необхідно прищепити дітям первинні навички аналізу твору. У 3 класі коло читання розширюється за жанрами і персоналіями, охоплюючи доступні і цікаві для дітей цього віку твори. Відповідно до вимог програми зміст читання структуровано у 12 розділів, кожен з яких побудовано таким чином: назва, тематичний малюнок, теоретичний блок, зміст розділу, узагальнюючий блок («Пригадайте, поміркуйте...»). Якщо розділ поділяється на теми, після назви також йде невеличка вступна частина — установка на сприймання змісту. Завершує тему блок запитань і завдань «Чи уважно ти читав?». Проаналізуємо першу частину підручника. У розділ «Усна народна творчість» охоплює кілька складових: чарівні казки, народні пісні, прислів'я і приказки, скоромовки, загадки. Зрозуміло, що питома вага кожної складової різна. У вступному слові діти читають про те, що казки, пісні, загадки, прислів'я складені народом дуже давно. Вони передавалися з вуст в уста. Тому їх об'єднують спільною назвою — усна народна творчість. Далі у змісті розділу вони поступово ознайомлюються з кожною складовою таким чином: спочатку короткий літературознавчий блок, а потім тексти творів. У 3 класі діти читатимуть чарівні казки українського народу: В.В.Бичко «Казка – вигадка…» та українські народні казки «Кирило Кожум’яка», «Кривенька качечка», «Кобиляча голова». У казках цього типу здійснюються дивовижні перетворення, діють герої незвичайної сили і здібностей. Наступним є розділ «Літературні казки», де представлені казки написані автором. З метою заохочення третьокласників до самостійного читання, формування літературознавчих уявлень. Це дає змогу вчителю збагатити знання учнів про творчість відомих поетів (Т.П.Коломієць, А.А.Дімаров, О. Зима, В.П.Скомаровський, І.М.Калинець, В.З.Нестайко). Розділ «П’єси-казки» вміщає в себе дві п’єси-казки «Бабусина пригода» О. Олеся, «Гусі-лебеді» Н. Куфко. Зміст другої частини підручника для 3 класі продовжується ознайомлення молодших школярів із зарубіжною літературою. У розділі «Із скарбниці казкарів світу» діти прочитають чарівні казки, які відомі багатьом поколінням. Вони часто сприймаються як народні. Зокрема, це «Кіт у чоботях» Ш.Перро, «Зачарована красуня» братів Грімм, «Горбоконик» П.П.Єршова, «Пригоди Піноккіо» К.Коллоді, «Про Карлсона, що живе на даху» А.Ліндгрен. Читаючи ці твори, діти занурюються у світ чарівних перетворень, дивовижних подій, знайомляться з позитивними і негативними героями, розпізнають їхні характери через мовлення, опис зовнішності. Зміст творів добре проілюстровано, що сприяє використанню творчих завдань (складанню розповідей, характеристик дійових осіб). «Літературне читання. Українська мова. 3 клас» ( авт. О. Я. Савченко) У 3 класі вдосконалюються знання і досвід читацької діяльності, набуті у попередніх класах, відбувається підготовка учнів до систематичного вивчення курсу української літератури. Зміст і структура підручника мають забезпечити формування читацької компетентності, якою діти оволодівають, читаючи різні за жанром і обсягом твори, виконуючи цікаві розвивальні завдання. Рукопис охоплює 11 розділів: «Цікава книга природи», «Від слова до книги», «Із джерел народної творчості», «Літературні казки і п’єса-казка», «Зачарувала все весна», «Байки Леоніда Глібова», «Шевченкове слово», «Українські письменнтки про світ природи і дитинства», «Із скарбниці казкарів світу», «Про винаходи і винахідників», «Візьму перо і спробую». Зміст підручника має зацікавити учнів, тому що відібрано твори, які пройшли випробування часом, а також із новітньої дитячої літератури знаних авторів. Діти читатимуть твори Т. Шевченка, Л. Глібова, Лесі Українки, Л. Костенко, В. Сухомлинського, О. Донченка, А. Коваль, В. Дацкевича, А. Лотоцького, О. Буценя, Н. Забіли. У структуру підручника закладено певний ритм, який складається з таких компонентів: - назва розділу; - ілюстрована заставка у вигляді розгорнутої книги; - звернення-настанова до учнів щодо опрацювання розділу; - основні тексти; - позатекстові компоненти; - супровідний ілюстративний матеріал; - блок самоконтролю «Перевір свої досягнення». Передбачено реалізацію виховної і розвивальної функцій дитячого читання. Тому вчитель повинен звернути увагу на те, що відібраний зміст виховує інтерес і повагу до рідної, української мови, привертаючи увагу дітей до її багатства, милозвучності, розкриває засобами художньо-пізнавального аналізу текстів глибинні образи української історії, культури, обрядовості. Наприклад, твори розділу «Сторінки історії», «Як не любить той край». Значний виховний потенціал щодо морально-етичного виховання містять твори з розділів «Як не любить той край», «Світ дитинства у поезії і прозі». Важливо, щоб учитель, працюючи з методичним апаратом підручника, зумів реалізувати ідеї компетентнісного підходу. Наприклад, з метою формування в учнів уміння вчитися їм пропонуються завдання на порівняння текстів, учинків дійових осіб, постановку завдань до прочитаного, доведення, визначення головної думки. Методичний апарат охоплює: Ø запитання і завдання до читання, у процесі читання, після читання твору; Ø різноманітні форми організаційної співпраці: попрацюйте у парі;попрацюйте у групі; попрацюйте разом; поміркуймо разом; розіграйте сценку за прочитаним; будьте дослідниками; пофантазуйте; Ø створення ситуацій діалогу з текстом, автором, укладачем підручника; Ø завдання для розвитку ключових компетентностей: уміння вчитися, загальнокультурної, соціальної, комунікативної. Рекомендуємо вчителю звернути увагу на те, що розділи завершуюься сторінкою «Перевір свої досягнення». У ній за блоками (знаю, розумію, можу пояснити, вмію, виявляю ставлення) кожен учень самостійно виявляє стан своїх досягнень. Структура цієї перевірки є аналогом структури читацької компетентності, що стимулює дітей до активної участі у формуванні досвіду читацької діяльності. Змістове наповнення підручника організоване таким чином, щоб учні успішно могли користуватися ним, опираючись на зорові образи (фото, репродукції, ілюстрації), уміщено ілюстрації з культурознавчим смислом у зв’язку із змістом прочитаного. |