Психологічний вік дитини
|
Соціальна ситуація розвитку
|
Провідний вид діяльності
|
Суперечності. Показники «кризи»
|
Новоутворення
|
Немовля (0-1 рік).
Ситуативно-особистісне спілкування.
|
Дитина у симбіозі з мамою (зі значимими дорослими)
|
Безпосереднє емоційне спілкування з дорослим
|
Новонароджений (від народження до 2 місяців) – пристосування до зовнішнього світу, зміна функціонування всіх процесів організму).
Криза вертикалізації (суперечність – прагнення до самостійності і залежність від дорослого). Потреба у пізнанні, накопичення рухових навичок.
|
Комплекс пожвавлення.
З 5 місяців ознаки розуміння мови.
Гуління, лепетання, склади слів, виокремлення слів (9-12 місяців).
Утримання голови (2 місяці), 6-7 місяців – сидіння; 10 місяців – повзання; 12 місяців ходіння.
Психічні процеси (зорове та слухове зосередження, розрізнення основних кольорів та форм; пам'ять – впізнання; емоції – крик, плач; зародження Я концепції.
|
Ранній вік (1-3 роки).
Синзитивний період для розвитку мовлення. Ситуативно-дійове спілкування.
|
Дитина-предмет-дорослий
|
Предметно-маніпулятивна діяльність
|
Відділення свого Я. Криза 3 років – перегляд старої системи відносин (негативізм, вередливість, гонорливість, своєвілля, знецінювання, протест, деспотизм.
|
1,5-2 роки засвоюються норми поведінки.
В 3 роки порівнюють себе з іншими.
2 роки – потреба у досягненні успіхів.
Символічні дії (нові відношення між предметами і їх використанням).
Перші прояви самопізнання – упізнання себе в дзеркалі.
Сприйняття дій і мислиневих опре цій. Узагальнення за 1 характеристикою.
Розвиток уяви, складання казок.
Контроль за мовленням.
Почуття власного я.
|
Дошкільний вік (3-7 років).
Поза ситуативно-пізнавальне спілкування + позаситуативно-особистісне спілкування.
Обговорення поведінки та вчинків інших людей. Синзитивний вік – наочно-образне мислення.
|
Активізація спілкування дитини з дорослими та ровесниками. Вік «чомучок». Розширення пізнання оточуючого світу. Взаємодія дошкільника з ровесниками.
Дошкільний заклад.
|
Ігрова діяльність (сюжетно-рольова гра). Задоволення пізнавальних, соціальних, моральних та етичних потреб в ігровій діяльності).
|
Прагнення до схожості з дорослими – відсутність відповідної можливості.
Нові пізнавальні потреби – старі способи їх задоволення.
Адаптація до дошкільного закладу.
|
Основне досягнення – готовність до навчання у школі.
Словниковий обсяг мовлення збільшується (граматика, лексика). Керування діяльністю за допомогою мовлення.
Наочно-дійове та наочно-образне мислення. Зароджується логіко-понятійне мислення.
Сприйняття стає цілеспрямованим, довільним. Формуються сенсорні еталони.
Увага стає зосередженою, стійкою.
Пам'ять – активно функціонує запам’ятовування, відтворення.
Уява.
|
Молодший шкільний вік (6/7-10/11 років).
Завершується етап дитинства.
Довільність психічних процесів, внутрішній план дій, рефлексія, Я-образ, Я-концепція, спонукальна сфера
|
Навчання у початковій школі.
Школа.
|
Навчальна діяльність
|
Адаптація до шкільного навчання.
|
Сприймання (довільність, урегульованість).
Мислення (активно формується теоретичне мислення, понятійне і абстрактне; операції мислення: аналіз, синтез, класифікація, порівняння, абстрагування, конкретизація, індукція та дедукція, умовивід).
Пам'ять – довільна, формуються прийоми запам’ятовування. Збільшується продуктивність, міцність, точність запам’ятовування.
Мовлення – говоріння, слухання, монолог, писемне, внутрішнє мовлення.
Уява керована, реалістична, деталізована, конкретна.
|
Підлітковий вік (11/12-14/15 років).
Перший перехідний період від дитинства до зрілості. Новий рівень самосвідомості, потреби у самоствердженні. Швидкий, нерівномірний ріст організму.
Синзитивний період для розвитку самосвідомості.
|
Школа, включення в нову систему стосунків, спілкування з дорослими та ровесниками, опанування нових соціальних функцій. Соціальна ситуація розвитку залежить від сімейних відносин.
|
Міжособистісне спілкування. Інтимно-особистісне спілкування.
Навчання.
|
Криза підліткового віку. Неузгодженість процесів статевого дозрівання, загально органічного розвитку та соціального формування.
З’являється тоді, коли дорослі не замінюють своєї поведінки у відповідь на появу у підлітків прагнення до нових форм взаємин з ними.
|
На основі інтересу до себе (самосвідомість) з’являється прагнення до самовиховання.
Образ фізичного Я., самооцінка та рівень домагань.
Спонукальна сфера, нова внутрішня позиція, виникнення особливих потреб.
Моральна свідомість.
Розвиток абстрактного мислення (словесно-логічного) – мислення на рівні формальних операцій. Уміння оперувати гіпотезами у процесі розв’язання завдань. Творче мислення.
Пам'ять (логічна пам'ять – логічні операції під час запам’ятовування).
Стійкість уваги.
Пізнавальна самодіяльність.
Розвивається монологічне, діалогічне і писемне мовлення.
Акцентуації характеру.
|
Юнацький вік (15/16-20/25 років).
Особистість досягає високого рівня особистісного та інтелектуального розвитку, формує цілісний Я-образ.
|
Підготовка старшокласника до вступу в самостійне життя, яке полягає у виборі професії, визначенні подальшого життєвого шляху.
|
Навчально-професійна діяльність.
|
Самовизначення.
Адаптація до вузу.
|
Готовність старшокласника до життєвого самовизначення, професійний вибір.
Розумовий розвиток уповільнюється за темпами, але якісно ускладнюється.
Складні інтелектуальні опреції.
Сприймання стає інтелектуальним процесом.
Пам'ять удосконалюється під впливом волі та мислення. Довільна пам'ять випереджає мимовільну.
Мислення (зростає роль логічних міркувань та правильних умовиводів).
Уява довільна, що виявляється у здатності планувати свою діяльність і подальший життєвий шлях.
Емоційна сфера (значного рівня досягають вищі почуття, рівень свідомого контролю).
Самосвідомість визначається егоцентризмом, важливим фактором формування самосвідомості стає стать особистості.
Самооцінка стає більш диференційованою, раціональною, аргументованою.
|
Скачать 52.5 Kb.