МКГ. Реферат на тему Знешкодження рідких відходів рунтовим методом. Система обміну та контролю водоспоживання в житлово коммунальному господарстві України Виконала ст гр. Е22 Здравчева О. М
 Скачать 56.5 Kb.
|
|
Міністерство освіти та науки України Харківський Державний Технічний Університет Будівництва та Архітектури Кафедра: Безпеки життєдіяльності і інженерної екології Реферат на тему: «Знешкодження рідких відходів ґрунтовим методом. Система обміну та контролю водоспоживання в житлово коммунальному господарстві України» Виконала: ст. гр. Е-22 Здравчева О.М. Перевірила: Науменко Харків 2008 Найважливішими функціями комунального господарства міст є водопостачання населення, очищення, знешкодження і видалення стічних вод комунально-побутового сектора, збір, знешкодження, видалення і знищення твердих побутових відходів (ТБО), а також опадів стічних вод. Раціональна організація водопостачання населення, що забезпечує достатнє по кількості і повноцінне за якістю споживання води – найважливіша соціально-економічна і санітарно-гігієнічна задача. Для централізованого водопостачання міст найбільш прийнятним джерелом є прісні підземні води, але в наш час відмічається тенденція до зростання використання поверхневих вод. У колишньому СРСР частка підземних вод у водопостачанні міст становила 44%. Необхідний комплекс заходів щодо економії водних ресурсів і раціонального використання питної води. Міста – могутні джерела забруднення водного середовища. Приблизно 90 % споживаної в містах води скидається в ріки і водоймища у вигляді стічних вод. Загальний об'єм стічних вод в світі оцінюється в 450 км3, з них лише половина зазнає очищення. Переважну частку стічних вод скидають міста До складу міських каналізаційних вод входять стічні води промисловості, енергетики, транспорту і інших галузей, а також комунально-побутового сектора. На території міст (внаслідок багатого штучного покриття – асфальт, тротуари, забудова і т. д. формується інтенсивний стік зливових і талих вод, який змиває в ріки і водоймища багато зваженого матеріалу і забруднюючих речовин. У зв'язку з цим раціональне водовідведення з території міст – одна з головних функцій комунального господарства. Таблиця 2.1 Середні показники забруднення каналізаційних вод
Середня концентрація забруднюючих речовин в стічних водах комунально-побутового сектора в цей час становить приблизно 1 кг/м3, в т. ч. біля 50% загального об'єму забруднюючих речовин знаходиться в розчиненому стані. Для стічних вод характерна висока бактерійна забрудненість і насиченість органікою [20, 282]. Комунально-побутові стоки міст по своїй шкідливості порівнянні з промисловими: для їх нормативного стану необхідно розбавлення в середньому 10-кратним об'ємом чистої води. У великих містах з розрахунку на одного жителя (з урахуванням забруднених поверхневих стоків) щодобово скидається біля 1 м3 забруднених вод. При роботі станцій біологічного очищення стічних вод утворюється велика кількість відпрацьованого забрудненого мула. Його використання як добрива проблемне через вміст токсичних речовин. Його часто складують, займаючи нові ділянки і забруднюючи ґрунтові води. Кращий вихід – утилізація з отриманням біогазу. По співвідношенню побутової і дощової мережі розрізнюють системи каналізацій [20, 283]: 1) роздільну (повну або неповну): 2) напівроздільну: 3) загальносплавну. Повна роздільна система складається з двох самостійних підземних мереж – побутової і дощової. Неповна роздільна система включає підземну мережу побутових стоків і поверхневу (лотки, кювети, канави) – дощових. Напівроздільна система складається з двох мереж, об'єднаних загальним головним колектором (спеціальні розділові камери перед головним колектором здатні направити частину дощового стоку – при сильному дощі – в найближче водоймище). У загальносплавній системі всі стоки відводяться по єдиній підземній мережі, в якій також передбачені розділові камери – зливоспуски для скидання надмірних стоків в найближче водоймище (без очищення). Очищення міських стічних вод не вирішує радикально питання захисту водних об'єктів, але здатне витягнути до 85-90% забруднення. При очищенні вирішуються такі задачі 1) звільнення стічної рідини від зважених мінеральних і органічних речовин – механічне очищення; 2) звільнення від розчинених і колоїдних органічних речовин – біологічне очищення; 3) звільнення від патогенної мікрофлори – знезараження або дезинфекція; 4) знезараження або утилізація осаду. Біологічне очищенняне передбачає повної мінералізації всієї органіки стічних вод. Треба досягнути норми. Розпад і мінералізація органіки відбувається за рахунок життєдіяльності сапрофітної мікрофлори, її біохімічних, ферментативних процесів (адсорбція органічних речовин і колоїдів поверхнею мікробної клітки). Швидкості розпаду різні: швидко розкладаються вуглеводи (декілька годин), повільно – жири, найбільш важко – білкові речовини (звичайно поступають в формі сечовини). Важливий напрям – використання міських стічних вод як одне з джерел технічного водопостачання. Найбільш економічний і прогресивний метод – використання осадів стічних вод як добрив. Внаслідок життєдіяльності населення утворяться некорисні, небажані або небезпечні відходи речовин і матеріалів. Проблема твердих побутових відходів дуже актуальна для великих міст і міських агломерацій. Склад ТПО неоднорідний, в ньому по масі: 20-40% макулатури, 20-40% харчових відходів, 2-5% і більше чорних і кольорових металів, 1-5% пластмас, 4-6% скла, 4-6% текстилю та ін. Склад ТПО в різних країнах принципово один і той же, тому проблеми їх видалення і переробки багато в чому ідентичні. Окремі види відходів вимагають диференційованого їх збору, обробки, утилізації або поховань: сміття і спеціальні відходи з поверхні автомагістралей, відпрацьовані масла, жири, лаки, фарби, електричні лампи, радіоактивні відходи і шлами та ін. Найбільш поширеним методом залишається вивіз ТПО на звалища. Вибір місця звалищ контролюється по гідрографії і топографії. Дно звалища повинно бути вистелено спеціальними захисними матеріалами. Підбираються оптимальні види покриття днищ – пісок, ґрунт та ін. Для видалення газів, що утворюються на звалищі, встановлюють вентиляторні труби. Відходи зазнають ущільнення. Звалище повинне розташовуватися поза зоною підземного водоносного горизонту. Звалища вимагають значного земельного відведення: для поховання 1 т ТПО потрібно 3 м2 площі. Спалення ТПОмає вже вікову історію, яка виявила його переваги і недоліки. Достоїнства спалення: об'єм відходів зменшується в 10 раз; різко знижується рівень забруднення; при температурі 1000°С забезпечується достатня стерилізація матеріалу. Його недоліки: шкідливі викиди в атмосферу; знищуються цінні компоненти; відновлювати чорні метали із золи і шлаків малоефективно (вихід по масі – 30%). При спаленні 1 т ТПО утворюється в середньому 320 кг шлаків, 30 кг леткої золи і 6 тис. куб. м димових газів. На частках золи осідають важкі метали Набув поширення і інший метод промислової переробки ТПО – з отриманням компосту. Органічні речовини в ТПО потенційно придатні для виробництва сільськогосподарських добрив. Самим прогресивним утилізаційним методом є роздільний збір промислових і побутових відходів (по видах сировини) і використання їх найбільш цінних компонентів як повторної сировини. До 80% ТПО є цінними матеріальними ресурсами. Підраховано, що на міських звалищах нашої колишньої країни щорічно втрачалося більше 1 млн. т сталі, 3-4 тис. олова, біля 200 тис. т алюмінію і міді, Склад побутових відходів згодом міняється. Швидко росте частка в ТПО пластмас, скла, металів. З'явилася необхідність попереднього сортування ТПО з витяганням всіх цінних компонентів: повторну сировину чорних і кольорових металів направляють на переплавлення; макулатуру – на виготовлення паперу, картону або ж на отримання палива; органічну фракцію – на вироблення компосту, корму для худоби або ж для отримання біогазу Одним з найбільш могутніх джерел побутового сміття є упаковка, з допомогою якою «наряджають» товари, рекламують їх і вручають покупцеві, який зрештою і оплачує її вартість. Санітарне очищення населених пунктів включає видалення і утилізацію рідких і твердих відходів. Рідкі відходи 1) нечистоти з викидів туалетів; 2) помиї від приготування їжі, миття тіла, посуду, полови, прання білизни і т. ін.; 3) стічні води – господарсько-фекальні (побутові), промислові, міські, атмосферні (зливові і талі), а також брудна вода від миття і поливання бруківок і тротуарів. Відомі три системи видалення рідких відходів в населених пунктах: сплавна, вивізна, змішана. Сплавна система, в повністю каналізованих населених пунктах – каналізація. Вивізна система – асенізація (там, де немає каналізації). У частково каналізованих селищах – змішана система. Тверді відходи: сміття (будинкові відходи); вуличне сміття: відходи підприємств громадського харчування (відходи кухні, залишки їжі); відходи торгових і промислових підприємств; відходи лікувальних і санітарно-епідеміологічних установ (перев'язний матеріал, залишки ліків, шматочки тканин після операції, посліди, трупи лабораторних тварин); відходи і покидьки тваринного походження (трупи тварин, відходи боєнь, харчові конфіскати, гній); шлаки з котельних; будівельне сміття, міський ґрунт. Збір, видалення, знешкодження і утилізацію твердих відходів в населених місцях називається санітарним очищенням, що включає: 1) збір твердих побутових відходів: сміттєпроводи передбачаються в будинках більше 5 поверхів; дворові сміттєзбиральники (зі стаціонарним і змінним посудом); 2) вивіз і транспортування твердих відходів: автомобілі – сміттєвози; трубопроводи; 3) знешкодження твердих відходів виробляють різними методами – термічними, механічними, хімічними, біотермічними Практична організація знешкодження твердих відходів біотермічними методами в наш час має декілька форм, в їх числі: а) поля компостування – штабеля побутових відходів на спеціальних земельних ділянках; б) біотермічні камери – v = 2-20 м3; t° = 65-70°С і період 24-30 днів і більше; в) звалища – законодавче дозволені тільки «вдосконалені звалища»; г) полігонне поховання відходів (вдосконалені звалища) – таким чином захороняють до 80% твердих побутових відходів в США, Німеччині і інших країнах; розташовують їх не ближче за 1000 м від житлової зони; присипають землею; всередині йдуть біохімічні процеси (t° = 60-70°С) з гуміфікацією органіки; д) заводське біотермічне компостування – барабани, що обертаються з аеробною мікрофлорою (із зволоженням і аерацією) |