Реферат Основні ознаки рани загальна хірургія. Основні ознаки рани. Реферат за темою "Основні ознаки рани, та їх характеристика" Виконала студентка 3го курсу 1 групи
 Скачать 26.48 Kb.
|
|
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КАФЕДРА ЗАГАЛЬНОЇ ХІРУРГІЇ ТА ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ХІРУРГІЧНОЇ ОСВІТИ Реферат за темою: “Основні ознаки рани, та їх характеристика” Виконала: студентка 3-го курсу 1 групи спеціальності «Педіатрія» Зозуля Злата Романівна Викладач: доц., к.мед.н. Бамбизов Л. М. Запоріжжя 2022 Основні клінічні ознаки рани (залежать від характеру місцевого пошкодження тканин і від загальних реакцій організму у відповідь на травму. Основними клінічними ознаками ран є біль, кровотеча й зіяння, а також, порушення функції частини тіла. У кожному випадку їхня виразність залежить від локалізації рани, механізму ушкодження, об’єму та глибини ураження, а також загального стану пацієнта. 1. Біль (dolor) Однією з основних скарг, що пред'являє потерпілий, є біль. Він виникає внаслідок прямого ушкодження нервових закінчень у ділянці рани, а також у результаті їх стиснення внаслідок набряку. При ушкодженні частини або всього нервового стовбура біль може не тільки локалізуватися в місці поранення, а й поширюватися на всю ділянку іннервації. Виразність больового синдрому при рані визначається такими чинниками: а) Локалізацією рани. Особливо болючі рани в місцях, де є велика кількість больових рецепторів (шкіра в ділянці кінчиків пальців, окістя, парієтальна очеревина, плевра). Пошкодження клітковини, м’язів та фасцій менше впливає на інтенсивність больового синдрому. б) Пошкодженням великих нервових стовбурів - біль може поширюватись на всю ділянку іннервації. в) Характером травмуючого предмета та швидкістю нанесення рани. Чим гостріше зброя, тим менше пошкоджується рецепторів і менше біль, чим швидше відбувається вплив, тим менше больовий синдром. г) Нервово-психічним станом організму. Болючі відчуття можуть бути знижені при перебуванні потерпілого в стані афекту, шоку, алкогольного або наркотичного сп'яніння. Біль повністю відсутній при виконанні операції під наркозом, а також при такому захворюванні, як сирингомієлія (ушкодження сірої речовини спинного мозку). Біль є захисною реакцією організму, але тривалі інтенсивні болі спричиняють виснаження центральної нервової системи, що несприятливо позначається на функції життєво важливих органів і систем. 2. Кровотеча (haemorrhagіa) Кровотеча – обов'язкова ознака рани, тому що ушкодження будь-якої тканини, починаючи зі шкіри й слизової оболонки, супроводжується порушенням цілісності судин. Виразність кровотечі може бути різною – від незначного капілярної до профузної артеріальної. Інтенсивність кровотечі при пораненні визначають такі чинники: 1. Наявність ушкодження великих (або середнього калібру) судин: артерій або вен. 2. Локалізація рани. Найбільш виражена кровотеча при пораненні обличчя, голови, шиї й кисті руки, де тканини мають найкраще кровопостачання. 3. Характер знаряддя, що ранить: чим воно гостріше, тим більше виражена кровотеча. При розчавлених і забитих ранах кровотеча мінімальна. 4. Стан системної й місцевої гемодинаміки. При низькому артеріальному тиску або стисненні магістральної судини інтенсивність кровотечі знижується. 5. Стан системи згортання крові. При її порушеннях (гемофілія) ушкодження судин навіть невеликого калібру може призвести до істотної крововтрати і навіть смерті. 3. Зяяння (hіatus) Зяяння рани зумовлене скороченням еластичних волокон шкіри або м’язів. Виразність розходження шкірних країв рани насамперед визначається відношенням її осі до ліній Лангера (основні напрями розташування грубоволокнистих структур шкіри). Так, для зменшення зяяння при оперативних втручаннях на верхніх й нижніх кінцівках переважно вибирають поздовжній напрямок розрізів, а не поперечний. Особливе значення напрямок розрізу має в косметичній і пластичній хірургії, при закритті дефектів шкіри, висіченні рубців. Для більшого зяяння рани (розкриття гнійників) розріз наносять перпендикулярно лініям Лангера. |