Курсовй проект по расчету трансформатора Украина. КУРСАЧ ТРАНСФИК. Розрахунок основних електричних величин 6 Попередній розрахунок трансформатора з використанням еом 8
Скачать 308.14 Kb.
|
3.5 Механічні сили і напруги в обмоткахМеханічні сили в обмотках виникають в результаті взаємодії струму з магнітним полем розсіювання. В загальному випадку на кожну обмотку діють три сили, що мають найбільші значення в режимі короткого замикання і пропорційні ударному струму короткого замикання. Радіальна сила Fр, що викликається подовжньою складовою поля розсіювання і яка намагається стиснути внутрішню обмотку і розтягти зовнішню, визначається зі співвідношення: Fp = 52,6 , (3.79) Fp = 52,6 (Н). Ударний коефіцієнт: Куд = . (3.80) Осьова сила Fос, яка утворюється поперечною складовою поля розсіювання і яка стискає обидві обмотки в осьовому напрямку: Fос1 = рFp/(2l1) = 3,4312000053,01/(234,4) = 9175,337 (Н), (3.81) Fос2 = рFp/(2l2) = 3,4312000053,01/(237,4) = 9175,337 (Н). (3.82) Осьова сила Fос що викликається появою додаткового поперечного поля через нерівномірний розподіл струму по висоті обмотки ВН при відключенні витків регулювання. Напрямок цієї сили в обмотці НН співпадає з Fос, а в обмотці ВН вона діє їй на зустріч. Значення цієї сили визначається наступним чином: Fос1 = Fос2 = lxFp /(4lКp), (3.83) Для багатошарової циліндричної обмотки відстань між крайніми котушками зі струмом при відключенні усіх витків регулювання lx = 0. Fос1 = Fос2 = 0 (Н). (3.84) Сумарні стискаючі сили, які діють на обмотки: Fсж1 = Fос1 + Fос1 = 9175,337 + 0 = 9175,337 (Н), (3.85) Fсж2 = Fос2 – Fос2 =9175,337 – 0 = 9175,337 (Н). (3.86) Для оцінки механічної міцності обмоток визначають напругу на розрив в проводі і напругу стиску в прокладках між котушковою ізоляцією обмоток. Напруга на розрив у проводі обмоток: р1 = Fр /(2w1П1) =2000053 /(23,1449132,4) = 4,908 (МПа), (< 25) (3.87) р2 = Fр /(2w2нП2) = 2000053 /(23,1473512,55) = 3,452 (МПа). (< 25) (3.88) В трансформаторах з алюмінієвими обмотками потужністю до 6300 кВА р не повинна перевищувати 25 МПа. Для двохшарової та багатошарової циліндричної обмоток осьові сили незначні і напруги стиску від них не виходять за допустимі межі. 3.6 Розрахунок магнітної системиМета розрахунку – визначити дійсні значення втрат і струму холостого ходу. Для цього використовується та ж методика, що і у попередньому розрахунку, але більш точно розраховуються всі величини, які впливають на ці параметри. Розрахунок проводиться для знайдених у попередньому розрахунку оптимальних марок сталі (Jопт) та типу стиків (Tопт) з використанням дійсних розмірів магнітної системи й обмоток. Маса магнітної системи. Маса сталі стержнів: Gc = Gc + Gc = 132,684+21,936 = 154,62 (кг). (3.89) Маса сталі стержнів в межах вікна магнітної системи: Gc = 3Псlсcт10-6, (3.90) де cт – густина сталі (cт = 7650 кг/м3). Gc = 3136,5537,4765010-6 = 132,684 (кг). Довжина стержня: lc = l + l0+ l0 = 37,4+3+3 = 42,34 (см). (3.91) Маса сталі в місцях стику пакетів стержня та ярма: Gс = 3(Псg1cт10-6 – Gy), (3.92) Gс =3(136,5513,5765010-6 – 6,8) = 21,936 (кг), де g1 – ширина пластин першого пакету (табл. 1.1. [1]), g1 = 13,5 см. Маса сталі одного кута магнітної системи: Gy = 2Kзcт10-6(g1cg1яh1 + g2cg2яh2 + g3cg3яh3 + …), (3.93) де,g1c, g1я, g2c, g2я,… – ширина пластин пакетів стержня і ярма, що стикуються, табл. 1.1. [1]; h1, h2,… – товщина пластин відповідних пакетів. Маса сталі ярма: Gя = Gя + Gя= 127,565 + 13,58 =141,145 (кг), (3.94) Маса сталі ярм, які знаходяться між осями крайніх стержнів: Gя = 4LПяст10-6, (3.95) Gя = 430138,96765010-6 = 127,565 (кг). Відстань між осями сусідніх стержнів, яка повинна бути округлена в більшу сторону до значення, кратного 0,5 см. L = D2 + a22 = 28,894 +1 = 29,894 (см). (3.96) Округлюємо L = 30 см; a22 береться з попереднього розрахунку. Активний переріз ярма: Пя = КзПф.я = 0,965144 = 138,96 (см2), (3.97) де Пф.я – вибирається з табл.1.1.[1]; (Пф.я = 144 см2 ) Маса сталі ярем в кутах крайніх стержнів: Gя = 2Gy = 26,79 = 13,58 (кг). (3.98) трансформатор замикання обмотка струм Повна маса сталі: Gст = Gс + Gя = 154,62+141,145 = 295,765 (кг). (3.99) Втрати холостого ходу. Втрати холостого ходу – це втрати в сталі магнітної системи (магнітні втрати). Вони складаються з втрат: в стержнях з масою Gс і в частинах ярем з масою Gя – 4Gy, де магнітний потік співпадає з напрямком прокатки сталі, у кутових частинах магнітопроводу, де потік не збігається з напрямком прокатки, і в зоні стиків листів стержнів і ярем, де з'являються додаткові втрати за рахунок викривлення ліній магнітного потоку. Втрати холостого ходу для пластин, які відпалюються після механічної обробки: Р0 = Кп.пКп.ш{Кп.р[РсGc + Pя(Gя – 4Gy) + 0,5КупGy(Pc + Pя)] + nзРзПс + nзРзПс}, (3.100) де Кп.п – коефіцієнт, який враховує збільшення втрат внаслідок пресування пластин стержнів і ярем та рівний 1,03 в трансформаторах потужністю до 6300 кВА; Ря – питомі втрати в ярмі, знайдені там же, але по індукції в ярмі (Ря = 1,134 Вт/кг); Значення коефіцієнта Куп приведено в табл. 1.8.[1] (Куп = 10,18 ). Рз,Рз–питомі втрати в зоні стиків,котрі визначають з табл.1.7[1] по індукціям Вс/ та Вс/ відповідно (Рз = 0,0416 Вт/см2, Рз = 0,0934 Вт/см2); Кп.ш – коефіцієнт, який враховує необхідність перешихтовки верхнього ярма для встановлення обмоток і рівний 1,01 при Sн 250 кВА; Кп.р – коефіцієнт, який враховує збільшення втрат за рахунок різання пластин сталі (Кп.р = 1,05); Рс – питомі втрати в стержні, знайдені по табл.1.7.[1] для дійсної індукції в стержні (Рс = 1,207 Вт/кг). Вс = U1фн103/(4,44fw1Пс10-4) (3.101) Вс= 0,231103 /(4,445050136,54710-4) = 1,555 (Тл). Вя = ВсПс /Пя = 1,555136,547/ 138,96 = 1.528 (Тл). (3.102) Р0 = 1,031,01{1,05[1,207151,48 + 1,134(127,565 – 46,79) + 0,510,186,79(1,207 + 1,134)] + 40,0416136,547 + 30,0934 136,547} = 489,831 (Вт). Розраховані втрати холостого ходу не повинні перевищувати задані більш ніж на 7,5 %. Дійсне відхилення втрат холостого ходу (3.103) Розраховані втрати холостого ходу менші за задані на 9%, що є прийнятним. Струм холостого ходу. Струм первинної обмотки трансформатора, що виникає при холостому ході при номінальній синусоїдальній напрузі та номінальній частоті, називається струмом холостого ходу. Струм, що споживається трансформатором в режимі холостого ходу, має дві складові – активну, яка залежить від втрат холостого ходу, та реактивну, величина якої визначається потужністю намагнічування, необхідної для створення основного магнітного поля. Потужність намагнічування для пластин, що відпалюються після механічної обробки: Q0 = Кт.пКт.ш{Кт.р[qсGc + qя(Gя – 4Gy) + (3.104) 0,5КутКт.плGy(qc + qя)] + nзqзПс + nзqзПс}, де Кт.п – коефіцієнт, який враховує пресування пластин, в трансформаторах потужністю до 6300 кВА Кт.п = 1,05; Кт.ш – коефіцієнт, який враховує перешихтовку верхнього ярма (Кт.ш=1,01),приймаємо Кт.ш = Кп.ш; Кут, Кт.пл – коефіцієнти, які знаходяться з рис.1.2[1](Кут = 42,5, Кт.пл = 1,42 ) qc, qя qз, qз – питомі потужності намагнічування, які знаходяться з табл.1.7[1] для тих же значень індукції, для яких визначались відповідні питомі втрати (qc = 1,575 ВА/кг, qя = 1,408 ВА/кг; qз = 0,22 ВА/см2, qз = 2,07 ВА/см2 ); Кт.р – коефіцієнт, який враховує різання пластин (Кт.р = 1,18); Q0=1,051,01{1,18[1,575151,48 + 1,408(127,565 - 46,79) + 0,542,51,426,79(1,575 +1,408)] + 40,22136,55+ 32,07136,55} = 2325,94 (ВА) Активна складова струму холостого ходу: I0а = (А), (3.105) i0a = %. (3.106) Реактивна складова струму холостого ходу: I0р = (А), (3.107) i0р = %. (3.108) Повний струм холостого ходу: (А), (3.109) %. (3.110) Дійсне відхилення струму холостого ходу: , (3.111) Струм i0 може перевищувати заданий не більше ніж на 15%. Ми отримали значення i0 менше заданого на 38%, оскільки втрати холостого ходу є також меншими заданих. |