Философия смысл жизни. Документ (1). Сенс життя ілюзія, чи невід'ємна складова буття
Скачать 18.91 Kb.
|
Сенс життя - ілюзія, чи невід'ємна складова буття? У даній роботі я пропоную розглянути, що ж таке сенс людського буття і чому його пошуки негативно впливають на саме життя. В житті кожної людини рано чи пізно настає момент, коли вона відкидає усе буденне і замислюється над тим, навіщо, власне, вона прийшла у цей світ. Мені здається, у світі немає людини, яка б могла одразу дати відповідь на це запитання. Кожен по різному трактує для себе поняття «сенс життя» і «щастя». Хтось мріє здобути всесвітнє визнання, хтось марить матеріальним багатством, а хтось вбачає сенс свого існування у створенні сім'ї чи вихованні дітей. Вчені, мислителі та філософи усього світу з давніх-давен намагалися дати визначення поняттю «сенс життя», але остаточної відповіді досі немає, як то кажуть: скільки людей, стільки й думок. Щоб не бути голослівною, пропоную пригадати деяких митців і їхні погляди на людське буття. Л. В. Костенко у своєму вірші писала: «Життя, мабуть, - це завжди Колізей», тобто людина приходить у цей світ, щоб протягом свого існування боротися і відстоювати власні права. Г. С. Сковорода вбачав сенс життя у постійному розвитку і прагненні здобувати нові знання. У творі «Всякому місту звичай і права…» філософ наголошує на тому, що кожен сам визначає свої життєві цінності, але найголовнішим для автора є мудрість: «В мене ж турботи тільки одні, як з ясним розумом вмерти мені». Особисто я вважаю, що сенс життя – це лише ілюзія, яка випливає з емоційного досвіду. Що я маю на увазі? Уявімо собі дитину, яка довгий час провела в лікарні. Як вона буде поводитись, коли стане дорослою? Існує лише два варіанти розвитку подій: або вона зненавидить лікарів і все подальше життя уникатиме їх, або ж навпаки, захоче стати медиком і зробить допомогу іншим людям сенсом свого існування. Тобто сенс життя – поняття досить суб'єктивне і залежить від ряду подій, що трапляються у житті кожного з нас. Мені здається, сенс існування кожен шукає для себе, щоб пояснити свої вчинки. Людина – це досить егоїстична істота, яка усе робить для власного задоволення. Ми стаємо трохи щасливішими, коли викреслюємо справу зі списку цілей на день, і, гадаю, сенс життя також є метою, досягнувши яку ми отримуємо позитивні емоції і відчуваємо ейфорію. Але що буде після виконання свого покликання? Швидше за все, людина або розчарується, відчує спустошення і втратить «сенс свого існування», а отже і бажання жити, або ж просто знайде собі іншу «мету». Насправді ж сенс буття полягає не в тому, щоб придумувати собі якусь життєву ціль, а в тому, щоб просто жити сьогоднішнім днем і почувати себе щасливим на даний момент. Альбер Камю казав: «Чим менше в житті сенсу, тим краще воно прожите». Я повністю згодна з цим твердженням. У нашому розпорядженні лише одне життя, яке триватиме приблизно 60-70 років і, мені здається, витрачати його на пошуки так званого «сенсу буття» просто безглуздо. Кожен момент нашого існування унікальний і, на жаль чи на щастя, ми не можемо пережити його ще раз. Ми не можемо передбачити, що буде завтра і чи взагалі це «завтра» настане. Так, не можна повністю відкидати сенс життя, але і перетворювати ілюзію на фанатичну ідею не потрібно. Людина не може просто існувати, в нас закладена потреба у постійних пошуках і осягненні сенсу цього життя. Ми не можемо відмовити природі в тому, що у неї є чіткий план розвитку. Згідно з цим планом ми проходимо певний процес. Цей процес підводить нас до точки, в якій ми задаємо питання про наступний етап. Це відбувається, коли ми аналізуємо наше минуле і теперішнє. Ми задаємо питання: «А що ж далі?». І тоді в нас починає проявлятися чіткий, проте ілюзований план наступних дій. Не можна казати, що сенсу в житті взагалі немає, кожен з нас може віднайти його, проаналізувавши своє життя. Але протягом свого розвитку, цілі людини можуть змінюватися, а отже, вона почне жити іншими ілюзіями. І це абсолютно нормальне явище, як я вже казала раніше: в нас закладена потреба в постійному пошуку. Проте, необхідно усвідомлювати, що життя – це виклик, це наш єдиний шанс і можливість, жоден момент цього життя ми не зможемо повернути. Я вважаю, що не потрібно зациклюватися на досягненні однієї мети, жити між цілями у нашому списку справ. У житті повинна бути динамічність, в тому і цінність цього життя, що ми не знаємо, куди нас заведе дорога далі. |