історія США з 1945 року до наших днів. США. Сша в період 19452018 Підготувала студентка 12м групи Надьожа Даря

• Название: Сша в період 19452018 Підготувала студентка 12м групи Надьожа Даря
• Анкор: історія США з 1945 року до наших днів
• Дата: 28.04.2021
• Размер: 1.51 Mb.
• Имя файла: США.pptx
• Тип: Документы; #199745

США в період 1945-2018

Підготувала студентка 12-М групи Надьожа Дар’я

Наслідки війни для США

На відміну від інших західних держав США не лише не зазнали в другій світовій війні тяжких втрат, але, навпаки, отримали величезні вигоди. 

Після війни американці володіли приблизно половиною запасів золота несоціалістичного світу, а з 1944 р. американський долар замінив англійський фунт у ролі основної міжнародної валюти. Економічну гегемонію Америки ще більше посилювало те, що вона виробляла майже половину світової промислової продукції. 1945 р. збройні сили США нараховували 12 млн. чол., 114 авіаносців, приблизно 3 тис. важких бомбардувальників. Влітку 1945 р. після успішного випробування атомного заряду США стали першою ядерною державою. Результат неухильно зростаючої економічної та військової могутності США - посилення їх політичних позицій в світі.

Гарі Трумен – американський президент

Після смерті 12 квітня 1945 р. Франкліна Рузвельта, який 12 років був президентом США, вирішення усіх проблем лягло на віце-президента Гаррі Трумена. 1948 р. Трумен був обраний президентом США. У внутрішній політиці адміністрації Трумена було значною мірою продовжено традиції "нового курсу" Рузвельта.

Внутрішня політика

«Справедливий курс».

• збільшення зарплати;

1946 р. – закон Хобса

1947 р. – закон Тафта-Хартли

1950 р. – закон Маккарена-Вуда

Зовнішня політика

«Справедливий курс».

• збільшення зарплати;

1946 р. – закон Хобса

1947 р. – закон Тафта-Хартли

1950 р. – закон Маккарена-Вуда

Корейська війна (1950 — 1953 рр.)

вересень 1950 р. – контрнаступ військ ООН

26 листопада 1950 р. – китайська армія відтіснила війська ООН на південь від Сеула

27 липня 1953 р. – угода про перемир’я

Дуайт Ейзенхауер на чолі держави

На президентських виборах у 1952 р. переміг Дуайт Ейзенхауер - колишній генерал, колишній головнокомандувач об'єднаними силами союзників у Другій світовій війні. Після 20-річної перерви республіканець зайняв Білий дім на 8 років (у 1956 р. він знову був переобраний).
Внутрішня політика

Зовнішня політика

Сполучені Штати у 60-80-х роках

Дж. Кеннеді (1961–1963) —  демократ

1960 р. на президентських виборах перемогу здобув сенатор-демократ Джон Кеннеді.Його перемога привела до активізації реформаторської діяльності, названої програмою "нових рубежів". Це була програма стимулювання економічного зростання за рахунок значних капіталовкладень у науково-технічний прогрес, освіту, в підвищення кваліфікації робочої сили, зростання рівня зайнятості населення

Карибська криза

ПІДЙОМ РУКУ ЗА ГРОМАДЯНСЬКІ ПРАВА В США

Причини

• Расова дискримінація чорних американців, особливо в південних штатах, політика сегрегації (відокремлення).

• Активізація громадянської позиції афроамериканців завдяки участі в II Світовій війні, залученню до міського життя.

• Зростання національно-визвольної боротьби в колоніальних і залежних країнах Африки й Азії.

• бойкот громадського транспорту чорними американцями;

• 1957р. — створення Конфедерації християнського керівництва Півдня, очолюваної баптистським священиком Мартином Лютером Кінгом, яка очолила боротьбу за громадянські права;

• організація бойкотів, «рейдів свободи», «сидячих демонстрацій» проти расової дискримінації спільно з білими організаціями.

 1960-ті рр. — радикалізація руху:

• повстання в чорних гетто Півночі проти поліцейської сваволі (1964-1967 рр.);

• утворення партії «Чорні пантери» (1966 р.), що виступала проти ненасильницької боротьби: капіталістична система відповідальна за всі лиха афроамериканців;

• поширення сепаратизму та чорного расизму, послаблення зв’язків між чорною і білою громадами.

• 1968 р. — загибель М. Л. Кінга від рук найманого вбивці спричинила масові повстання.

Результати:

 до початку 1970-х років повністю ліквідована расова дискримінація на законодавчому рівні.

 Ліндон Джонсон (1963-1968 рр.) —  демократ

ВІЙНА США В ІНДОКИТАЇ (1964-1973 рр.)

Передумови й причини

• За Женевською угодою (1954 р.) територія В’єтнаму поділена на дві частини: Демократична Республіка В’єтнам (ДРВ) контролювалася комуністами за підтримки СРСР та Китаю, Південний В’єтнам орієнтувався на США.

• Фронт національного визволення Південного В’єтнаму за підтримки ДРВ вів бойові дії проти уряду Південного В’єтнаму.

Основні події

Результати й наслідки

Річард Ніксон (1968-1974 рр.) —  республіканець

Внутрішня політика

1. «Нова економічна політика» в умовах кризи 1969-1970 рр.:

• заморожене зростання зарплати;• податкові пільги для великого капіталу;

 заборонені окремі види страйків;

• збільшені пенсії та виплати багатодітним  сім’ям;

• створена система допомоги сім’ям з прибутками нижче офіційної межі бідності.

2. Остаточно скасована расова сегрегація.

3. Скасована загальна військова повинність.

4. Право голосу надано з 18 років

Уотергейтський скандал

Суть

Під час президентських перегонів 1972 р. агентура Білого дому та Федеральне бюро розслідувань (ФБР) з відома президента Р. Ніксона встановили підслуховувальну апаратуру в штаб-квартиру Демократичної партії в готелі «Вотергейт». Ніксон намагався перешкодити розслідуванню.

 Результат:

Р. Ніксон пішов у відставку під загрозою імпічменту (1974 р.).

Наслідки

• У США прийнято закон про фінансування президентських виборів.

• Завдано удару по авторитету Республіканської партії США.

Джеральд Форд  (1974-1976 рр.) —  республіканець

Джеймс Картер  (1976-1980 рр.) —  демократ

Рональд Рейган  (1981-1989 рр.) —  республіканець

Внутрішня політика

1.           «Рейгономіка»

2.            Значні витрати міністерства оборони США (до 300 млрд. доларів на рік)

3.            Дефіцит бюджету. Державний борг – 2,8 трлн. доларів. США – країна-боржник

Підтримка приватної ініціативи

«Реіндустріалізація»

Відмова від регламентації бізнесу

Скорочення бюджетних видатків

Зниження податків (до 20%)

Штучне зниження курсу долара

Жорстка антипрофспілкова політика

Зовнішня політика

Виділяють два періоди:

До 1985 р. – протистояння СРСР («імперія зла»

Відновлення військової переваги США у світі:

Розміщення в Західної Європі крилатих ракет середньої дальності

Початок роботи над програмою СОІ

Збройні акції проти Гренади, Лівану, Лівії

З 1985 р. – нормалізація відносин з СРСР

Щорічні зустрічі з лідером СРСР М.  Горбачовим (1985 – 1988 рр.)

Договір про ліквідацію ракет середньої і малої дальності (1987 р.)

Переговори зі скорочення звичайних озброєнь

Дж. Буш  (1989-1993 рр.) —  республіканець

Внутрішня політика

«Рейгономіка без Рейгана»Власної чітко сформульованої програми він не мав, стараючись у всьому наслідувати попередника

Зовнішня політика

У грудні 1989 р. Буш ініціював інтервенцію в Панаму  (операція «Вірна справа»)

Відбулися зустрічі лідерів двох наддержав (Буша та Горбачова):1989 р. на Мальті, коли було оголошено про завершення холодної війни, та 1990 р. у Вашингтоні.

 а 17 січня — 28 лютого 1991 р. — здійснено операцію «Буря в пустелі», визволено Кувейт.

 Взяв Дж. Буш участь і в сприянні об’єднанню Німеччини: він був одним з тих, хто 12 вересня 1990 р. у Москві підписав Договір про врегулювання німецького питання, який передбачав об’єднання ФРН та НДР.

25 грудня 1991 р. США визнали незалежність України, а 23 січня 1992 р. встановили дипломатичні відносини.

Білл Клінтон  (1993-2001 рр.) —  демократ

Внутрішня політика

«Нова економічна філософія»»

короткострокова програма стимулювання економіки, на яку виділялося 30 млрд. дол. Основне її завдання – збільшення кількості робочих місць через розвиток системи освіти, професійної підготовки, системи господарських робіт;

чотирьох інвестиційна програма передбачала створення пільг і стимулів для приватних інвесторів, цільові капіталовкладення в найважливіші галузі господарства;

програма скорочення бюджетного дефіциту на 500 млрд. дол.

Скоротився рівень безробіття та інфляції, було створено 6 млн. нових робочих місць, знизився дефіцит державного бюджету.

Зовнішня політика

Із розпадом СРСР Сполучені Штати фактично стали єдиною «наддержавою» у світі.

У 1993 р. при сприянні США була підписана мирна угода між Ізраїлем і Організацією звільнення Палестини. 

За активної участі США в 1995 р. були укладені Дейтонські угоди, спрямовані на припинення громадянської війни в Боснії та Герцеговині.

У 1996 р. була представлена концепція формування «Трансатлантичного європейсько-американського півробітництва».

Дж. Буш (молодший) (2001-2009 рр.) —  республіканець

Внутрішня політика

«Співпереживаючий консерватизм»

Захист приватної власності і розвиток приватного сектору економіки

Скорочення податків

· Гарантії системи соціального забезпечення

Зовнішня політика

«Превентивна самооборона»

Створення національної програми ПРО

Активна боротьба з міжнародним тероризмом

—          Операція «Незламана воля» проти терористів міжнародної організації «Аль-Каїда» (2001 р.). (Вторгнення в Афганістан)

—          «Нова стратегія безпеки США» (2002 р.) – право на превентивні акції проти країн-потенційних агресорів

—          2003 р. США в Іраку почали військову операцію під кодовою назвою «Шок і трепіт». Вона мала на меті знищити режим Саддама Хусейна. Операція була успішною, С. Хусейна було схоплено і у 2006 р. страчено через повішення.

Теракт 11 вересня 2001 р.

 11 вересня 2001 р. терористи міжнародної організації «Аль-Каїда» спрямували захоплені пасажирські літаки на відомі світові будівлі Нью-Йорка (Всесвітній торговельний центр) та Вашингтона (Пентагон)

Результати й наслідки

—          Загибель 3044 осіб —          Матеріальні збитки 16 млрд. доларів —          Психологічний шок —          Обвальне падіння вартості цінних паперів, курсу долара, темпів розвитку виробництва.

Б. Обама  (2009 р. – 2017 р.) —  демократ, перший в американській історіі темношкіпий президент

Внутрішня політика

Зовнішня політика

Дональд Трамп (з 2017 р. до сьогодні)

Перед інавгурацією Трампа у США відбулись багато тисячні акції протесту проти обраного президента. У Вашингтоні перед готелем «Trump International Hotel» чоловік на знак протесту проти обрання Трампа намагався підпалити себе. Також у Вашингтоні протестувальники битами розбивали вікна вітрин, поліція застосувала сльозогінний газ та світлошумові гранати. Під час сутичок поліцією у Вашингтоні було затримано 217 людей, шестеро поліцейських отримали поранення. Також акції проти Трампа відбулись у Нью-Йорку, Сіетлі, Далласі, Чикаго, Портленді та Орегоні. На наступний день після інавгурації в антитрампівських демонстраціях взяли участь більше 1 мільйона американців. Крім того, акції проти Трампа відбулись у більше ніж 600 містах по всьому світу. 21 січня у США та багатьох інших країнах світу відбулись близько 700 «Жіночих маршів», у яких взяло участь понад 2 млн осіб.

Антиросійські санкції

28 липня 2017 року 98 зі 100 сенаторів США, незважаючи на супротив адміністрації Трампа підтримали нові жорсткі санкції проти Росії, Ірану та Північної Кореї. Законопроект розширює низку санкцій стосовно російської економіки. Зокрема, передбачає штрафи, в тому числі для європейських компаній, які співпрацюватимуть з «Газпромом» при реалізації газопроводу «Північний потік-2». Також скорочується максимальний термін фінансування російських банків, що перебувають під санкціями. 2 серпня законопроект був підписаний президентом Трампом. Того ж дня голова Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер заявив, що Брюссель може піти на зустрічні кроки проти США, якщо схвалені Трампом санкції проти РФ зачіпатимуть економічні інтереси ЄС. У січні 2018 р. США розширили санкції проти приватних осіб та компаній Російської Федерації через агресію проти України. До списку увійшли 12 компаній. 23 лютого Міністр фінансів США Стівен Мнучін повідомив, що американська адміністрація готує додаткові санкції проти Росії. а у Держдепартаменті США підкреслили, що США вдалося зупинити експортні угоди Росії на 3 мільярди доларів.

Дональд Трамп продовжив до березня 2019 р. чинність декількох пакетів санкцій, які були запроваджені проти РФ ще адміністрацією Б. Обами через анексію Росією Криму.