Світовий ринок технологій. Світовий ринок технологій, патентів і ліцензій, інформаційнотехнологічних послуг
 Скачать 16.79 Kb.
|
|
Світовий ринок технологій, патентів і ліцензій, інформаційно-технологічних послуг Об’єкти світового ринку технологій — науково-технічні знання у матеріальному вигляді (технологічні лінії, обладнання) та нематеріальному (технічна документація, виробничий досвід тощо). Ринок керується міжнародною нормативно-правовою базою. Основні сегменти світового ринку технологій: ринок патентів і ліцензій, наукомісткої технологічної продукції, високотехнологічного капіталу, науково- технічних спеціалістів. Основна форма обміну — ліцензійна торгівля патентами та ноу-хау (безпатентними) ліцензіями. Патент — комплекс виключних прав на використання винаходу. Ліцензія — дозвіл на впровадження зазначеного виду діяльності протягом визначеного строку. Ноу-хау — технічний досвід і секрети виробництва. Головні галузі ринку: електроніка та електротехніка, хімічна промисловість, транспортне й загальне машинобудування, харчова промисловість. Система виробництва. Географічність міжнародної спеціалізації та кооперування виробництва Система виробництва у взаємозв’язку із системою розподілу, системою обміну, системою споживання є складовими системи суспільного відтворення. Міжнародна спеціалізація — виробництво товарів і послуг у країні, що перевершує її внутрішні потреби для подальшої реалізації на міжнародних ринках. Вона створює передумови для розвитку міжнародного кооперування — спільної, скоординованої, переважно довгострокової виробничоекономічної та науково-технічної діяльності партнерів з різних країн, заснованої на розподілі виробничо-збутових програм. На основі спеціалізації та кооперування формується міжнародний поділ праці — найвищий рівень територіального поділу праці. Роль транснаціональних корпорацій та вільних економічних зон у функціонуванні глобальної економіки ТНК є вищою формою міжнародного поділу праці та виступають головними агентами на ринку технологій. Зосереджують близько 80 % патентів нових технологій. Вільна (особлива) економічна зона — обмежена територія в рамках держави чи окремі, переважно невеликі держави с особливим юридичним статусом (спрощені чи пільгові умови митного, валютного, податкового, візового характеру). Сприяють надходженню інвестицій, технологій, розвитку найсучасніших форм організації системи суспільного відтворення. Для інвесторів це спрощує діяльність та мінімізує витрати, наближує виробництва до споживача. Глобальні ланцюги доданої вартості. Міжнародний ринок товарів: суть, інфраструктура, ціноутворення Глобальні ланцюги доданої вартості — модель послідовності оперативних та функціональних дій (найбільш повна — проектування, виробництво, маркетинг, дистрибуція, післяпродажне обслуговування), які не конкурують між собою, а працюють на загальний результат. В рамках окремих дій утворюються свої ланцюжки. Можуть зосереджуватися у різних країнах. Показують конкурентні переваги та вибір спеціалізації. Суть міжнародного ринку — максимально конкурентна продукція, виготовлена з найменшими витратами зі збереженням кращих споживчих якостей. Основні центри: біржі, аукціони, ярмарки, торгові доми тощо. Ціноутворення відбувається не за середніми національними витратами, а за середніми міжнародними витратами, що формують головні експортери |