Главная страница
Навигация по странице:

  • Протигрибкові

  • Гіполіпідемічні ЛЗ

  • Протитуберкульозні ЛЗ

  • ПРОТИВІРУСНІ ЛЗ

  • Тести на пмк антикоагулянти І антиагреганти


    Скачать 157.5 Kb.
    НазваниеТести на пмк антикоагулянти І антиагреганти
    АнкорTesti_na_PMK_stud.doc
    Дата18.03.2017
    Размер157.5 Kb.
    Формат файлаdoc
    Имя файлаTesti_na_PMK_stud.doc
    ТипДокументы
    #3926

    Тести на ПМК
    Антикоагулянти і антиагреганти

    1. До антикоагулянтів прямої дії належать:

    =А) гепарин

    =Б) фраксипарин

    =В) надропарин

    Г) варфарин

    Д) феніндіон
    2. До антикоагулянтів прямої дії не належать:

    А) гепарин

    Б) фраксипарин

    В) надропарин

    =Г) варфарин

    =Д) феніндіон
    3. До антикоагулянтів непрямої дії належать:

    А) гепарин

    Б) фраксипарин

    В) надропарин

    =Г) варфарин

    =Д) феніндіон
    4. До антикоагулянтів непрямої дії не належать:

    =А) гепарин

    =Б) фраксипарин

    =В) надропарин

    Г) варфарин

    Д) феніндіон
    5. При якій концентрації в плазмі крові гепарин блокує тільки Ха фактор згортання крові і не впливає на час згортання:

    =А) до 0,1 Од/мл

    Б) 0,2 – 0,5 Од/мл

    В) 0,7 – 0,8 Од/мл

    Г) 1 Од/мл
    6. При якій концентрації в плазмі крові гепарин подовжує час згортання:

    А) до 0,1 Од/мл

    =Б) 0,2 – 0,5 Од/мл

    В) 0,7 – 0,8 Од/мл

    Г) 1 Од/мл
    7. При якій концентрації в плазмі крові гепарин подовжує протромбіновий час:

    А) до 0,1 Од/мл

    Б) 0,2 – 0,5 Од/мл

    =В) 0,7 – 0,8 Од/мл

    Г) 1 Од/мл
    8. При якій концентрації в плазмі крові гепарин пригнічує агрегацію тромбоцитів:

    А) до 0,1 Од/мл

    Б) 0,2 – 0,5 Од/мл

    В) 0,7 – 0,8 Од/мл

    =Г) 1 Од/мл
    9. При якій концентрації в плазмі крові гепарин здійснює антиагрегантну дію:

    А) до 0,1 Од/мл

    Б) 0,2 – 0,5 Од/мл

    В) 0,7 – 0,8 Од/мл

    =Г) 1 Од/мл
    10. Фармакодинамічні ефекти гепарину:

    =А) антикоагулянтний

    =Б) анальгетичний

    =В) гіполіпідемічний

    =Г) імуносупресивний

    Д) гіпертензивний

    Е) всі перераховані
    11. Фармакодинамічні ефекти гепарину:

    =А) антикоагулянтний

    =Б) діуретичний

    =В) гіпоглікемічний

    =Г) антигіпоксичний

    Д) гіпертензивний

    Е) всі перераховані
    12. Фармакодинамічні ефекти гепарину:

    =А) антикоагулянтний

    =Б) діуретичний

    =В) протизапальний

    =Г) антиаритмічний

    Д) знижують функцію щитовидної залози

    Е) всі перераховані
    13. Фармакодинамічні ефекти гепарину:

    А) антикоагулянтний

    Б) протиалергічний

    В) гіпоглікемічний

    Г) імуносупресивний

    Д) анальгетичний

    =Е) всі перераховані
    14. Фармакодинамічні ефекти варфарину:

    А) антикоагулянтний

    Б) спазмолітичний

    В) урикозуричний

    Г) імунодепресивний

    Д) анальгезуючий

    =Е) всі перераховані
    15. Фармакодинамічні ефекти варфарину:

    =А) антикоагулянтний

    =Б) спазмолітичний

    =В) антигіпоксичний

    Г) гіперліпідемічний

    =Д) седативний

    Е) всі перераховані
    16. Механізм дії пентоксифіліну:

    =а) пригнічує фосфодіестеразу

    б) пригнічує ЦОГ

    в) блокує рецептори АДФ

    г) пригнічує аденозиндезаміназу
    17. Протипокази до призначення фраксипарину:

    =а) крововилив в головний мозок

    =б) гострий бактеріальний ендокардит

    в) інфаркт міокарду

    г) тромбоемболії у вагітних
    18. Протипокази до призначення гепарину:

    =а) крововилив в головний мозок

    =б) гострий бактеріальний ендокардит

    в) інфаркт міокарду

    г) тромбоемболії у вагітних
    19. Покази до призначення гепарину:

    а) крововилив в головний мозок

    =б) вади серця

    =в) нестабільна стенокардія

    =г) тромбоемболії у вагітних
    20. Покази до призначення фраксипарину:

    а) крововилив в головний мозок

    =б) гемодіаліз

    =в) нестабільна стенокардія

    =г) тромбоемболії у вагітних
    21. Побічні дії гепарину:

    А) тромбоцитопенія

    Б) парадоксальна тромбоемболія

    В) алопеція

    Г) остеопороз

    Д) кровоточивість

    =Е) все перераховане
    22. Побічні дії фраксипарину:

    =А) тромбоцитопенія

    Б) парадоксальна тромбоемболія

    В) алопеція

    Г) остеопороз

    =Д) кровоточивість

    Е) все перераховане
    23. Ефект варфарину настає:

    А) через 6 год.

    Б) через 12 год.

    В) через 24-36 год.

    =Г) через 3-5 днів
    24. Ефект неодікумарину настає:

    А) через 6 год.

    =Б) через 12 год.

    В) через 24-36 год.

    Г) через 3-5 днів
    25. Ефект феніндіону настає:

    А) через 6 год.

    Б) через 12 год.

    =В) через 24-36 год.

    Г) через 3-5 днів
    26. Антидотом варфарину є:

    а) протаміну сульфат

    =б) вікасол

    в) унітіол

    г) антидот відсутній
    27. Протипокази до призначення варфарину:

    =а) крововилив в головний мозок

    =б) гострий бактеріальний ендокардит

    в) інфаркт міокарду

    г) тромбоемболії у вагітних
    28. Побічні дії варфарину:

    =А) кровоточивість

    Б) парадоксальна тромбоемболія

    =В) алопеція

    Г) остеопороз

    Д) все перераховане
    29. Фармакодинамічні ефекти пентоксифіліну:

    А) антикоагулянтний

    =Б) антиагрегантний

    =В) діуретичний

    Г) імуносупресивний

    =Д) судинорозширюючий

    Е) всі перераховані
    30. До блокаторів рецепторів АДФ відносять:

    А) дипіридамол

    Б) пентоксифілін

    В) еноксапарин

    =Г) тиклопідин

    Д) абциксімаб
    31. До блокаторів рецепторів глікопротеїнів ІІв/ІІІа відносять:

    А) дипіридамол

    Б) пентоксифілін

    В) еноксапарин

    Г) тиклопідин

    =Д) абциксімаб
    32. До інгібіторів аденозиндезамінази відносять:

    =А) дипіридамол

    Б) пентоксифілін

    В) еноксапарин

    Г) тиклопідин

    Д) абциксімаб
    33. До інгібіторів фосфодіестерази відносять:

    А) дипіридамол

    =Б) пентоксифілін

    В) еноксапарин

    Г) тиклопідин

    Д) абциксімаб


    1. До інгібіторів фібринолізу відносяться:

    а) гепарин

    б) неодікумарін

    в) сінкумар

    =г) амінокапронова кислота


    1. При запланованому оперативному втручанні необхідно відмінити клопідогрель за:

    А) 12 год.

    Б) 24 год.

    В) 3 доби

    =Г) 7 діб


    1. При передозуванні гепарину і виникненні кровотечі застосовують:

    а) вікасол

    =б) протаміна сульфат

    в) амінокапронову кислоту

    г) гемодез

    д) кальція хлорид


    1. В клініці дозу антикоагулянтів непрямої дії контролюють за допомогою:

    а) часу згортання

    =б) протромбінового індексу, кількості еритроцитів в загальному аналізі сечі

    в) кількості тромбоцитів в крові

    г) кількості лейкоцитів в загальному аналізі крові

    д) кількості циліндрів в загальному аналізі сечі


    1. Які препарати називаються дезагрегантами (антиагрегантами):

    а) препарати, що зменшують кількість тромбоцитів

    б) препарати, що прискорюють процеси коагуляції

    =в) препарати, що блокують адгезивно/агрегаційні властивості тромбоцитів

    г) препарати, що впливають на синтез факторів згортання крові

    д) препарати, що зменшують кількість фібриногену


    1. Зазвичай низькомолекулярні гепарини вводять:

    =а) підшкірно, 1 раз на день

    б) внутрішньом’язево, 2 рази на день

    в) в/венно, 2 рази на день

    г) перорально, 1 раз на день


    1. До активаторів утворення тромбопластину належать:

    =А) етамзилат натрію

    Б) амінокапронова кислота

    В) вікасол

    Г) тирофібан


    1. До прокоагулянтів непрямої дії належать:

    А) етамзилат натрію

    Б) амінокапронова кислота

    =В) вікасол

    Г) тирофібан


    1. Ефективність лікування гепарином залежить від:

    =а) вмісту антитромбіну III в крові хворого

    б) одночасного призначення вітамінів групи В

    в) віку хворого

    г) статі хворого

    д) наявності в анамнезі оперативних втручань


    1. Найбільш точний лабораторний метод оцінки дії гепарину, що впливає на дозування його:

    =а) тромбоеластограма

    =б) визначення активованого часткового тромбопластинового часу

    в) фібринолітична активність плазми

    г) загальний аналіз крові

    д) протромбіновий індекс


    1. Дія низькомолекулярних гепаринів направлена, в основному. на:

    а) кількість тромбоцитів в крові

    =б) інгібування Х фактору згортання крові

    в) інгібування ІІ фактору згортання крові

    г) кількість циркулюючої крові

    д) активність соматотропного гормону


    1. Однією з найбільших переваг низькомолекулярних гепаринів є те, що вони:

    а) не впливають на вагу хворого

    б) не викликають імпотенції

    =в) не потребують регулярного лабораторного контролю

    г) не викликають порушень з боку ЦНС

    д) не викликають порушень з боку ШКТ
    Протигрибкові
    1. До протигрибкових препаратів належать:

    =а) полієни

    б) азаліди

    =в) алліламіни

    =г) ехінокандіни

    д) всі перелічені групи
    2. До полієнових антибіотиків не належать:

    =а) ністатин

    =б) натаміцин

    в) ітраконазол

    г) грізеофульвін
    3. До алліламінів належать:

    =а) тербінафін

    б) натаміцин

    в) ітраконазол

    г) грізеофульвін
    4. До азолів належать:

    а) тербінафін

    б) натаміцин

    =в) ітраконазол

    г) грізеофульвін
    5. До похідних ундецилової кислоти належать:

    а) тербінафін

    б) натаміцин

    в) ітраконазол

    =г) мікосептин
    6. Механізм дії флуконазолу:

    а) руйнує клітинну мембрану гриба

    =б) пригнічує 14α-диметилазу, що відповідає за перетворення ланостеролу в ергостерол

    в) пригнічує синтез нуклеїнових кислот

    г) пригнічує скваленпероксидазу в клітинній мембрані гриба
    7. До побічних ефектів флуконазолу не належать:

    а) підвищення активності печінкових ферментів

    б) головний біль, головокружіння

    =в) гіпокаліємія

    =г) гінекомастія, олігоспермія, зниження лібідо
    8. Покази до призначення кетоконазолу:

    =а) дерматомізоки

    =б) кандидоз порожнини рота і слизових

    в) оніхомікози

    г) грибковий менінгіт

    д) все перераховане
    9. Який з перерахованих препаратів має переважно ниркову екскрецію:

    =а) флуконазол

    =б) ітраконазол

    в) кетоконазол

    г) ністатин
    10. Механізм дії тербінафіну:

    а) руйнує клітинну мембрану гриба

    б) пригнічує 14α-диметилазу, що відповідає за перетворення ланостеролу в ергостерол

    в) пригнічує синтез нуклеїнових кислот

    =г) пригнічує скваленпероксидазу в клітинній мембрані гриба
    11. До побічних ефектів кетоконазолу не належать:

    а) підвищення активності печінкових ферментів

    б) головний біль, головокружіння

    =в) гіпокаліємія

    г) гінекомастія, олігоспермія, зниження лібідо

    д) порушення синтезу ГКС і статевих гормонів
    12. Який з перерахованих препаратів можна застосовувати при вагітності:

    =А) натаміцин

    Б) амфотерицин В

    В) кетоконазол

    Г) грізеофульвін
    13. Механізм дії грізеофульвіну:

    а) руйнує клітинну мембрану гриба

    б) пригнічує 14α-диметилазу, що відповідає за перетворення ланостеролу в ергостерол

    =в) пригнічує синтез нуклеїнових кислот

    г) пригнічує скваленпероксидазу в клітинній мембрані гриба
    14. До побічних ефектів амфотерицину В не належать:

    =а) підвищення активності печінкових ферментів

    б) головний біль, головокружіння

    в) гіпокаліємія

    =г) гінекомастія, олігоспермія, зниження лібідо

    д) полінейропатія

    АНТИГІСТАМІННІ ПРЕПАРАТИ




    1. Механізм дії антигістамінних препаратів полягає у:

    а) витісненні гістаміну з Н1-гістамінних рецепторів

    =б) блокаді Н1-гістамінних рецепторів

    в) конкурентній дії по відношенні до гістаміну

    г) руйнуванні гістаміну

    д) блокаді IgE-рецепторів тучних клітин


    1. Перше покоління антигістамінних препаратів призначається:

    а) 1р/добу г) 4-5р/добу

    б) 2р/добу д) >5р/добу

    =в) 3-4р/добу


    1. Перше покоління антигістамінних препаратів не показано призначати довше:

    а) 5 днів г) 1 місяця

    =б) 7-10 днів д) 3 місяців

    в) 2-3 тижнів


    1. При використанні препаратів першого покоління довше 7 10 днів спостерігається:

    а) порушення акомодації =г) розвиток толерантності

    б) виникнення шлуночкової тахікардії д) розлади сечовипускання

    в) зниженням АТ


    1. Дімедрол не можна призначати дітям:

    =а) до 1 року г) до 9 років

    б) до 3 років д) до 12 років

    в) до 6 років


    1. Дія антигістамінних препаратів на серцевий м’яз обумовлена:

    а) впливом на АВ-вузол

    б) впливом на СА-вузол

    в) блокадою вагусної провідності

    =г) блокадою калієвих каналів

    д) блокадою К-Na каналів


    1. ЕКГ – контроль призначення антигістамінних препаратів здійснюється за:

    а) тривалістю інтервалу PQ

    б) висотою зубців шлуночкового комплексу

    в) тривалістю електричної систоли

    =г) тривалістю інтервалу QT

    д) тривалістю механічної систоли


    1. Побічними ефектами антигістамінних препаратів першого покоління є:

    а) сухість слизових оболонок, шлуночкові тахікардії, порушення координації, головокружіння, підвищення апетиту

    б) сухість слизових оболонок, шлуночкові тахікардії, сонливість, випадіння волосся, імпотенція

    в) погіршення акомодації, шлуночкові тахікардії, зниження здатності концентрувати увагу, підвищення апетиту, анемія

    г) розлади сечовипускання, нудота, сонливість, шлуночкові тахікардії, порушення mensis

    =д) сухість слизових оболонок порожнини рота, носа, горла, сонливість, пронос, розлади сечовипускання, підвищення АТ


    1. Який із перерахованих препаратів не дає блокади холінорецепторів, α-адренорецепторів, серотонінових і допамінових рецепторів:

    а) супрастін =г) ебастін

    б) азатадін д) дімедрол

    в) тавегіл


    1. Кардіотоксична дія особливо виражена у:

    а) лоратадіну

    б) цитерізіну

    в) астемізолу

    =г) ебастіну

    д) семпрексу


    1. Антигістамінними препаратами другого покоління є:

    а) дімедрол, піпольфен

    б) лоратадін, тавегіл

    =в) кларитін, фенкарол

    г) гісманал, зіртек

    д) аллегра, цитерізін


    1. Поступає у вигляді метаболіту в організм:

    а) діазолін

    б) кларитін

    в) терфенадін

    г) фенкарол

    =д) фексофенадін


    1. Антигістамінні препарати другого покоління можуть призначатися на термін:

    а) 5-10 днів

    =б) 2-3 тижнів

    в) 1 місяця

    г) 3 місяців

    д) >3 місяців


    1. Препаратом вибору для лікування алергічного ринокон’юнктивіту є:

    а) діазолін

    б) піпольфен

    в) тавегіл

    =г) цитерізін

    д) фенкарол


    1. Клінічна ефективність при лікуванні антигістамінними препаратами алергічного ринокон’юнктивіту наступає:

    =а) на 1 добу

    б) через 3 доби

    в) через 1 тиждень

    г) через 2-3 тижні

    д) через 1 місяць


    1. При вагітності, годуванні груддю, аденомі простати, глаукомі не можна призначати:

    =а) АГ-препарати першого покоління

    б) АГ-препарати другого покоління

    в) АГ-препарати третього покоління

    г) АГ-препарати першого і другого покоління

    д) АГ-препарати другого і третього покоління
    Гіполіпідемічні ЛЗ


    1. Механізм дії статинів:

    а) активатори холінестерази

    б) інгібітори цитохрома Р 450

    в) інгібітори циклооксигенази

    г) інгібітори ліпооксигенази

    =д) інгібітори ГМГ-КоА-редуктази


    1. Природні статини:

    а) флувастатин

    б) аторвастатин

    =в) правастатин


    1. До оптимальних параметрів рівня холестерину крові належать:

    а) 3-4 ммоль/л (115-160 мг/дл)

    б) 4,2-5,2 ммоль/л (160-200 мг/дл)

    =в) 5,2-6,2 ммоль/л (200-240 мг/дл)

    г) 6,2-7,2 ммоль/л (240-280 мг/дл)

    д) больше 7,2 ммоль/л


    1. Токсичність статинів посилюється при взаємодії з:

    =а) антацидами

    б) при діарейному синдромі

    в) інгібіторами АПФ

    г) соком грейпфрута

    д) холестіраміном


    1. До позапечінкової токсичності статинів належать:

    =а) анемія

    =б) рабдоміоліз

    в) подагра


    1. Механізм внутрішньоклітинного накопичення холестерину:

    =а) рецепторне захоплення холестерину

    б) неспецифічний ендоцитоз

    в) транспорт з білком-переносником

    г) транспорт через Са-канали


    1. Максимальний гіпохолестеринемічний ефект у:

    а) церивастатину

    б) правастатину

    в) ловастатину

    =г) аторвастатину


    1. Цільовим рівнем холестерину ЛПНЩ є:

    а) ХС ЛПНЩ > 160 мг/дл

    б) ХС ЛПНЩ 130-160 мг/дл

    =в) ХС ЛПНЩ 100-130 мг/дл


    1. Токсичність статинів посилюється при взаємодії з:

    а) діуретиками

    =б) циклоспорином

    в) гепарином

    г) інгібіторами АПФ

    д) бета-блокаторами


    1. Обовязково необхідно призначати статини при:

    =а) ІХС (нестабільна стенокардія)

    б) ТЕЛА

    в) миготливій аритмії


    1. Загрозу тромбозу пов’язують з:

    а) фіброзною бляшкою в судинах

    =б) ліпофіброзною бляшкою (нестабільна бляшка)

    в) вазодилятацією

    г) секрецією колагену


    1. До похідних фіброєвої кислоти не належать:

    а) гемфіброзил

    б) фенофібрат

    в) ципрофібрат

    =г) пробукол


    1. До оптимальних параметрів рівня холестерину крові належать:

    а) 3-4 ммоль/л (115-160 мг/дл)

    б) 4,2-5,2 ммоль/л (160-200 мг/дл)

    =в) 5,2-6,2 ммоль/л (200-240 мг/дл)

    г) 6,2-7,2 ммоль/л (240-280 мг/дл)

    д) больше 7,2 ммоль/л


    1. Токсичність статинів посилюється при взаємодії з:

    =а) ріфампіцином

    б) атровентом

    в) цефалоспоринами

    г) кофеїном

    д) лоратадіном


    1. Протипокази до прийому статинів:

    =а) цироз печінки

    б) пневмонія

    в) подагра


    1. До маркерів запалення належать:

    =а) підвищені рівні прозапальних інтерлейкінів

    б) зниження гемоглобіну крові

    в) зниження рівня факторів згортання крові

    г) підвищення рівня креатиніну крові


    1. Фармакодинамічні ефекти статинів:

    а) підвищення антиоксидантного захисту

    =б) гіполіпідемічний

    в) спазмолітичний

    =г) гіпотензивний


    1. Цільовим рівнем холестерину ЛПНЩ є:

    а) ХС ЛПНЩ > 160 мг/дл

    =б) ХС ЛПНЩ 130-160 мг/дл

    в) ХС ЛПНЩ <100 мг/дл


    1. Токсичність статинів посилюється при взаємодії з:

    а) гідрокортизоном

    б) парацетамолом

    в) фенобарбіталом

    г) ністатином

    =д) кетоконазолом


    1. До позапечінкової токсичності статинів належать:

    =а) анемія

    б) підвищення активності печінкових трасаміназ

    =в) міопатії


    1. Поняття «агресивна» гіполіпідемічна терапія:

    а) призначення статинів здоровим з факторами ризику

    б) комбінація різних препаратів

    в) призначення хворим з протипоказами

    =г) високі дози препаратів


    1. Фармакодинамічні ефекти статинів:

    а) підвищення антиоксидантного захисту

    б) спазмолітичний

    =в) нормалізація ендотеліальної дисфункції

    =г) гіпотензивний


    1. Цільовим рівнем холестерину ЛПНЩ є:

    а) ХС ЛПНЩ > 160 мг/дл

    =б) ХС ЛПНЩ 130-160 мг/дл

    в) ХС ЛПНЩ <70 мг/дл


    1. Токсичність статинів посилюється при взаємодії з:

    а) кордіаміном

    б) при голодуванні

    =в) ріфампіцином

    г) вітаміном Е

    =д) еритроміцином


    1. Протипокази до використання нікотинової кислоти:

    а) хвороба Рейно

    б) пневмонія

    =в) виразкова хвороба дванадцятипалої кишки в анамнезі

    =г) подагра
    Протитуберкульозні ЛЗ


    1. Принципи протитуберкульозної хіміотерапії:

    А) хіміотерапія проводиться не менш як 3 препаратами

    Б) хіміотерапія проводиться не менш як на 6 місяців

    В) добова доза ліків вводиться за 1 прийом

    Г) до режиму хіміотерапії не призначається протитуберкульозний препарат, який раніше був неефективний

    =Д) все перераховане

    1. Принципи протитуберкульозної хіміотерапії:

    =А) хіміотерапія проводиться не менш як 3 препаратами

    =Б) хіміотерапія проводиться не менш як на 6 місяців

    В) добова доза ліків вводиться за 3 прийоми

    =Г) до режиму хіміотерапії не призначається протитуберкульозний препарат, який раніше був неефективний

    Д) все перераховане

    3. До протитуберкульозних препаратів І ряду не належать:

    А) ізоніазид

    Б) рифампіцин

    В) етамбутол

    =Г) канаміцин

    4. До препаратів І ряду належать:

    =А) ізоніазид

    =Б) етамбутол

    =В) стрептоміцин

    Г) етіонамід

    5. До препаратів І ряду належать:

    =А) рифампіцин

    =Б) піразинамід

    В) канаміцин

    Г) ципрофлоксацин

    6. До препаратів І ряду належать:

    =А) ізоніазид

    Б) циклосерин

    В) амікацин

    Г) етіонамід

    7. До протитуберкульозних препаратів ІІ ряду не належать:

    =А) ізоніазид

    =Б) рифампіцин

    =В) етамбутол

    Г) канаміцин

    8. До препаратів ІІ ряду належать:

    А) ізоніазид

    Б) етамбутол

    В) стрептоміцин

    =Г) етіонамід

    9. До препаратів ІІ ряду належать:

    А) рифампіцин

    Б) піразинамід

    =В) канаміцин

    =Г) ципрофлоксацин

    10. До препаратів ІІ ряду належать:

    А) ізоніазид

    =Б) циклосерин

    =В) амікацин

    =Г) етіонамід

    11. До препаратів ІІ ряду належать:

    =А) офлоксацин

    =Б) капреоміцин

    В) стрептоміцин

    Г) рифампіцин

    12. Протитуберкульозні препарати І ряду це:

    =А) ЛЗ, які використовуються для лікування вперше виявлених хворих на туберкульоз

    Б) ЛЗ, які використовуються для лікування хворих із визначеною резистентністю до протитуберкульозних препаратів І ряду

    =В) ЛЗ, які використовуються для лікування хворих на туберкульоз при рецидиві захворювання

    Г) ЛЗ, які використовуються для лікування хворих із визначеною непереносимістю до протитуберкульозних препаратів І ряду

    13. Протитуберкульозні препарати ІІ ряду це:

    А) ЛЗ, які використовуються для лікування вперше виявлених хворих на туберкульоз

    =Б) ЛЗ, які використовуються для лікування хворих із визначеною резистентністю до протитуберкульозних препаратів І ряду

    В) ЛЗ, які використовуються для лікування хворих на туберкульоз при рецидиві захворювання

    Г) ЛЗ, які використовуються для лікування хворих із визначеною непереносимістю до протитуберкульозних препаратів І ряду

    14. Механізм дії ізоніазиду:

    =А) пригнічує синтез міколієвих кислот, що входять до складу стінки збудника

    Б) пригнічує ДНК-залежну РНК-полімеразу

    В) пригнічує синтез РНК

    Г) пригнічує синтетазу жирних кислот

    Д) пригнічує ДНК-гіразу
    15. Механізм дії рифампіцину:

    А) пригнічує синтез міколієвих кислот стінки збудника

    =Б) пригнічує ДНК-залежну РНК-полімеразу

    В) пригнічує синтез РНК

    Г) пригнічує синтетазу жирних кислот

    Д) пригнічує ДНК-гіразу

    16. Механізм дії етамбутолу:

    А) пригнічує синтез міколієвих кислот, що входять до складу стінки збудника

    Б) пригнічує ДНК-залежну РНК-полімеразу

    =В) пригнічує синтез РНК

    Г) пригнічує синтетазу жирних кислот

    Д) пригнічує ДНК-гіразу

    17. Механізм дії піразинаміду:

    А) пригнічує синтез міколієвих кислот стінки збудника

    Б) пригнічує ДНК-залежну РНК-полімеразу

    В) пригнічує синтез РНК

    =Г) пригнічує синтетазу жирних кислот

    Д) пригнічує ДНК-гіразу

    18. Механізм дії ципрофлоксацину:

    А) пригнічує синтез міколієвих кислот стінки збудника

    Б) пригнічує ДНК-залежну РНК-полімеразу

    В) пригнічує синтез РНК

    Г) пригнічує синтетазу жирних кислот

    =Д) пригнічує ДНК-гіразу

    1. Протипоказано наступне поєднання ЛЗ:

    а) фтівазід+інсулін

    б) макроліди+фторхінолони

    =в) макроліди+пеніцилліни

    г) фтівазід+адельфан

    д) макроліди+цефалоспорини

    1. Взаємодія рифампіцину з іншим хімічно активним ЛЗ може призвести до:

    А) збільшення концентрації іншого ЛЗ

    =Б) зменшення концентрації іншого ЛЗ

    В) не впливає на концентрацію іншого ЛЗ

    Г) зв’язування з іншими метаболітами

    1. Рифампіцин:

    а) не впливає на активність цитохромів Р450

    б) пригнічує метаболізм ліків

    =в) посилює активність цитохромів Р450

    г) посилює печінковий кровоток


    1. В результаті впливу рифампіцину на цитохром Р450 токсичність інших хімічно активних ЛЗ:

    А) збільшується

    =Б) зменшується

    В) не змінюється

    1. Ускладнення фторхінолонів:

    =а) дегідратація

    =б) фотосенсибілізація

    в) гінекомастія

    г) аритмія

    д) глухота

    1. Ускладнення фторхінолонів:

    а) аменорея

    =б) холестатичний гепатит

    в) обтураційний пієлонефрит

    =г) гемолітична анемія

    д) кардіопатія

    1. Ускладнення фторхінолонів:

    =а) артропатії

    б) гіперволемія

    в) виразкова хвороба

    г) імпотенція

    д) остеохондроз

    1. Побічні дії фторхінолонів:

    =а) ацидоз чи алкалоз

    б) інгібування цитохрому Р450

    в) гіпотіреоз

    г) гіперглікемія

    д) гіперліпідемія

    1. Протипокази до призначення фторхінолонів:

    а) кома

    =б) ниркова недостатність

    в) жовтяниця

    =г) вагітність

    д) геморагічний шок

    1. Протипокази до призначення фторхінолонів:

    а) анемія залізодефіцитна

    б) нейтропенія

    в) гемодіаліз

    г) кандидозний сепсис

    =д) лактація


    1. Ускладнення фторхінолонів:

    а) обструктивній синдром

    б) подагра

    =в) галюцинації

    г) наднирникова недостатність

    д) геморагічний синдром

    1. Побічна дія аміноглікозидів:

    а) перикардіти

    =б) оттотоксичність

    в) жовтяниця

    г) геморагічний синдром

    д) судоми

    1. Ефективність теофілліну знижується при взаємодії з:

    а) ципрофлоксацином

    =б) ріфампіцином

    в) срептоміцином

    г) ізоніазидом

    1. Побічна дія аміноглікозидів:

    =а) нефротоксичність

    б) тератогенний ефект

    в) гепатотоксичність

    г) стимуляція імунітету

    д) гіперкоагуляційний синдром

    33. Діагностичні критерії токсичності аміноглікозидів:

    а) зниження заліза в крові

    б) лейкоцитоз крові

    =в) збільшення питомої ваги сечі

    =г) збільшення креатиніну крові

    д) геморагічний синдром

    34. Діагностичні критерії токсичності аміноглікозидів:

    =а) гіперпротеїнемія

    б) гіпербілірубінемія

    в) гіпостенурія

    г) гіпофібриногенемія

    д) прискорене ШОЕ

    35. Діагностичні критерії токсичності аміноглікозидів:

    а) брадикардія

    б) спрага

    =в) зниження слуху

    г) булємія

    д) бронхоспазм
    36. З якою групою препаратів протипоказано одночасно застосувати аміноглікозиди:

    а) антианемічними ЛЗ г) гіполіпідемічними ЛЗ

    =б) діуретиками д) холеретиками

    в) серцевими глікозидами

    37. З якою групою препаратів протипоказано одночасно застосувати аміноглікозиди:

    а) тетрациклінами г) гепарином

    б) бета-блокаторами =д) НПЗЗ

    в) блокаторами кальцієвих каналів

    38. Небезпечною для функції нирок є одночасне застосування аміноглікозидів з:

    а) муколітиками г) седативними

    =б) цефалоспоринами д) еубіотиками

    в) жовчогінними

    39. З якою групою препаратів протипоказано одночасно застосувати аміноглікозиди:

    а) протигрибковими антибіотиками

    б) глюкокортикостероїдами

    =в) карбапенемами

    г) ванкоміцином

    д) бета-агоністами

    40. Антимікробний спектр антибіотиків аміноглікозидів:

    а) Вузький (переважно протигрибкова дія)

    =б) Широкий з переважним впливом на грам-негативні мікроорганізми

    в) Обмежений (переважно грам-позитивні мікроорганізми)

    г) Широкий з переважним впливом на грам-позитивні мікроорганізми

    д) Широкий з переважним впливом на спороутворюючі анаероби

    41. Протипоказами до призначення фторхінолонів є:

    А) Артеріальна гіпертензія

    =Б) Вагітність

    =В) Вік хворих до 18 років

    =Г) Годування груддю

    Д) Ревматизм

    42. Найбільш вірогідними ускладненнями при призначенні аміноглікозидів є:

    А) Алергійні реакції

    =Б) Ототоксичність

    =В) Нефротоксичність

    Г) Підвищення артеріального тиску

    Д) Серцеві аритмії
    43. Бактерицидний ефект фторхінолонів обумовлений:

    А) Впливом на цикл трикарбонових кислот

    Б) Антагонізмом з параамінобензойною кислотою

    В) Пригніченням дихального ланцюга мікроорганізмів

    =Г) Пригніченням ферменту ДНК-гірази

    Д) Порушенням синтезу клітинної стінки мікроорганізму

    44. Найбільш характерною побічною дією етамбутолу є:

    =А) нейропатія зорового нерву – зниження гостроти зору і спотворення кольоросприйняття

    Б) гепатит

    В) периферична полінейропатія

    Г) біль в животі

    45. Найбільш характерною побічною дією ізоніазиду є:

    А) нейропатія зорового нерву – зниження гостроти зору і спотворення кольоросприйняття

    Б) жовтяниця

    =В) периферична полінейропатія

    Г) біль в животі

    46. Найбільш характерною побічною дією рифампіцину є:

    А) нейропатія зорового нерву – зниження гостроти зору і спотворення кольоросприйняття

    Б) гепатит

    В) периферична полінейропатія

    =Г) інтерстиційний нефрит

    1. Які зміни можливі у хворих - повільних ацетиляторів при прийомі ізоніазиду:

    =А) підвищений ризик гепатотоксичності

    =Б) підвищений ризик нейротоксичності

    В) потреба у збільшенні дози препарату

    Г) зниження ефективності препарату

    1. Які зміни можливі у хворих – швидких ацетиляторів при прийомі ізоніазиду:

    А) підвищений ризик гепатотоксичності

    Б) підвищений ризик нейротоксичності

    =В) потреба у збільшенні дози препарату

    Г) потреба у зменшенні дози препарату

    1. Який з протитуберкульозних препаратів затримує сечову кислоту в організмі:

    А) ізоніазид =В) піразинамід

    Б) рифампіцин Г) стрептоміцин



    1. З яким вітаміном рекомендується призначати ізоніазид з метою профілактики нейропатії:

    =А) піридоксином

    Б) тіаміном

    В) аскорбіновою кислотою

    Г) ціанокобаламіном
    ПРОТИВІРУСНІ ЛЗ


    1. До протигерпетичних ЛЗ належать:

    =А) ацикловір

    =Б) валацикловір

    =В) фамцикловір

    Г) ганцикловір


    1. До протицитомегаловірусних ЛЗ належать:

    А) ацикловір

    Б) валацикловір

    В) фамцикловір

    =Г) ганцикловір


    1. До протигрипозних ЛЗ належать:

    =А) ремантадин

    =Б) занамівір

    =В) арбідол

    Г) зидовудин


    1. До антиретровірусних препаратів при ВІЛ-інфекції належать:

    =А) невірапін

    =Б) ламівудин

    =В) індинавір

    Г) занамівір


    1. Механізм дії ацикловіру:

    =А) пригнічує вірусну ДНК-полімеразу

    Б) пригнічує зворотню транскриптазу вірусу

    В) пригнічує протеази вірусу

    Г) індукує виробку інтерферонів


    1. Механізм дії ганцикловіру:

    =А) пригнічує вірусну ДНК-полімеразу

    Б) пригнічує зворотню транскриптазу вірусу

    В) пригнічує протеази вірусу

    Г) індукує виробку інтерферонів


    1. Механізм дії зидовудину:

    А) пригнічує вірусну ДНК-полімеразу

    =Б) пригнічує зворотню транскриптазу вірусу

    В) пригнічує протеази вірусу

    Г) індукує виробку інтерферонів


    1. Механізм дії невірапіну:

    А) пригнічує вірусну ДНК-полімеразу

    =Б) пригнічує зворотню транскриптазу вірусу

    В) пригнічує протеази вірусу

    Г) індукує виробку інтерферонів


    1. Механізм дії саквінавіру:

    А) пригнічує вірусну ДНК-полімеразу

    Б) пригнічує зворотню транскриптазу вірусу

    =В) пригнічує протеази вірусу

    Г) індукує виробку інтерферонів


    1. Механізм дії аміксину:

    А) пригнічує вірусну ДНК-полімеразу

    Б) пригнічує зворотню транскриптазу вірусу

    =В) пригнічує протеази вірусу

    Г) індукує виробку інтерферонів


    1. До природних інтерферонів належать:

    =А) лейкінферон

    Б) реаферон

    В) інтрон А

    Г) пег-ІФН-α2а


    1. До рекомбінантних інтерферонів належать:

    А) лейкінферон

    =Б) реаферон

    =В) інтрон А

    Г) пег-ІФН-α2а


    1. До пегільованих інтерферонів належать:

    А) лейкінферон

    Б) реаферон

    В) інтрон А

    =Г) пег-ІФН-α2а


    1. Спектр дії ремантадину:

    =А) вірус грипу А

    Б) вірус грипу В

    В) herpes simplex

    Г) респіраторно-синцитіальний вірус

    Д) ВІЛ


    1. Спектр дії ацикловіру:

    А) вірус грипу А

    Б) вірус грипу В

    =В) herpes simplex

    Г) респіраторно-синцитіальний вірус

    Д) ВІЛ


    1. Спектр дії ганцикловіру:

    А) вірус грипу А

    =Б) цитомегаловірус

    В) herpes simplex

    Г) респіраторно-синцитіальний вірус

    Д) ВІЛ


    1. Спектр дії рибавірину:

    А) вірус грипу А

    Б) вірус грипу В

    В) herpes simplex

    =Г) респіраторно-синцитіальний вірус

    Д) ВІЛ


    1. Спектр дії фоскарнету:

    А) вірус грипу А

    =Б) цитомегаловірус

    =В) herpes simplex

    Г) респіраторно-синцитіальний вірус

    Д) ВІЛ


    1. Спектр дії зідовудину:

    А) вірус грипу А

    Б) вірус грипу В

    В) herpes simplex

    Г) респіраторно-синцитіальний вірус

    =Д) ВІЛ


    1. Механізм дії озельтамівіру:

    А) пригнічує вірусну ДНК-полімеразу

    Б) пригнічує зворотню транскриптазу вірусу

    В) пригнічує протеази вірусу

    =Г) пригнічує нейрамінідазу


    1. Покази до призначення інтерферонів:

    А) ВІЛ-інфекція

    Б) гепатит В

    В) ГРВІ

    Г) розсіяний склероз

    =Д) все перераховане
    22. Протипокази до призначення інтерферонів:

    =А) вагітність

    =Б) декомпенсований цироз печінки

    В) гепатит С

    Г) розсіяний склероз

    Д) неконтрольований діабет
    23. Для профілактики перинатальної ВІЛ-інфекції застосовують:

    А) ламівудин

    =Б) зідовудин

    В) реаферон

    Г) відарабін


    написать администратору сайта