відповіді на екзамен март. Туризм один з ведучих, високоприбуткових і найбільш динамічних секторів світового господарства виступає як засіб підвищення якості життя народів, фактор зміцнення миру й міжнародного взаєморозуміння на Землі
 Скачать 165 Kb.
|
| Всесвітня туристична організація визначає шість туристичних макрорегіонів світу: Європа, Америка, Південно-Східна Азія й Океанія, Африка, Близький і Середній Схід, Південна Азія. Туристичні регіони світу відрізняються кількістю туристичних прибуттів, динамікою і тенденціями розвитку. Всередині макрорегіонів виокремлюють туристичні субрегіони — країни або групи країн. Наприклад, до європейського туристичного макрорегіону входять п'ять субрегіонів: Північна Європа, Західна Європа, Південна Європа, Центрально-Східна Європа, Східне Середземномор'я. На наступному ієрархічному рівні результатом туристичного районування є туристичні райони. Ієрархічна структура туристичних територій може бути доповнена туристичними зонами і субзонами. | 55.Туристські потоки з метою відпочинку і розваг є найбільш масовими і визначають географічну структуру міжнародного туризму. Вони зароджуються в країнах Європи, Північної Америки, Азійсько-Тихоокеанського регіону і водночас тяжіють до них. Особливістю туризму з метою відпочинку і розваг є те, що внутрішньорегіональні поїздки, переважно в сусідні країни, переважають над міжрегіональними. В Європі на внутрішньорегіональні туристські потоки припадає близько 90 % всіх вибуттів, в Америці та Азійсько-Тихоокеанському регіоні — майже 75 %. Лише в структурі виїзного туризму в Південній Азії переважають міжрегіональні поїздки. За прогнозами UNWTO, найближчим часом співвідношення внутрішньо- та міжрегіональних туристських потоків у світі дещо зміниться: туристичний обмін між регіонами буде розвиватися більш інтенсивно, ніж усередині регіонів. Прогнозуються відносно високі темпи збільшення кількості туристських вибуттів з Азійсько-Тихоокеанського регіону в Європу та Америку, що більшою мірою визначатиме загальну картину. В результаті, зросте частка міжрегіональних туристичних поїздок (до 24 % ), а частка внутрішньорегіональних відповідно зменшиться (до 76 %). Інша особливість міжнародного туризму з метою відпочинку і розваг проявляється в меридіальному спрямуванні туристських потоків: туристи з північних країн охоче відпочивають на узбережжях теплих морів. Американці й канадці є головними відвідувачами курортів країн Карибського регіону. В Європі купально-пляжний туризм сконцентрований у Середземномор'ї. Тут проводять відпустки норвежці, данці, фінни, шведи, ірландці. Найбільший ринок туризму з метою відпочинку і розваг сформувався в Європі. Особливо виділяються два її субрегіони — Західний та Південний, на які припадає понад 60 % усіх туристських прибуттів регіону. Тут формуються основні європейські потоки туристів і водночас сюди ж і спрямовуються. У структурі виїзного туризму в Європі зменшується частка Америки і зростає частка периферійних регіонів — Африки, Близького Сходу та Південної Азії. Американський регіон за кількістю прибуттів посідає друге місце у світі після Європи. Найбільший за обсягом ринок в'їзного та виїзного туризму в Західній півкулі сформувався в США. Усі основні туристські потоки в Американський регіон починаються чи, навпаки, закінчуються в цій країні. Серед інших напрямків туристських потоків, що формуються в СІНА, виділяється Азійсько-Тихоокеанський регіон. Він користується популярністю як в американців, так і в європейців, але між країнами (територіями) регіону вони розподіляються по-різному. Найчастіше американські туристи відвідують Китай, включаючи Сянган (Гонконг), Японію, а також Корею і Сінгапур. Східна Азія приваблює американців більше, ніж Південно-Східна. Інші туристичні регіони світу — Африка, Близький Схід та Південна Азія — освоєні американцями слабо. | |||
| 6о.Закладами розміщення туристів є будь-які об'єкти, в яких туристам епізодично чи регулярно надають місце для ночівлі. Відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації туризму (UNWT0), всі засоби розміщення можна поділити на дві категорії — колективні та індивідуальні (табл. 7.3). Залежно від особливостей управління готелі можуть утворювати готельні ланцюги. Прикладом розвинених готельних ланцюгів є готелі "Аккор" (Франція), "Холідей Інн" (США), "Форте" (Велика Британія), "Шератон" (США). Готелі надають перелік обов'язкових послуг, а також широку номенклатуру додаткових. У всіх туристичних закладах розміщення передбачені основні групи послуг, такі як розміщення, харчування, дозвілля та побутове обслуговування. Класифікація готелів. Єдиної системи класифікації готелів, на жаль, не вироблено. У різних країнах використовують різні системи, яких на сьогодні існує понад тридцять. Найпоширенішими системами класифікації є:— система зірок, що застосовується у Франції, Австрії, Угорщині, Єгипті, Китаї, Росії, Україні та інших країнах (від * до *****); — система букв, що використовується в Греції (А, В, С, Ь) (засоби розміщення, які належать до однієї категорії, суттєво відрізняються між собою); — система "корон", чи "ключів", характерна для Великої Британії; — система розрядів та ін. У США, на відміну від інших країн, немає офіційно затвердженої урядом класифікації готелів, за комфортабельністю їх поділяють на п'ять категорій. Готелі в США також можна класифікувати за місцем розташування, цінами і типами послуг, які вони пропонують Готельна база Італії представлена 40 тис. готелів, розкиданих по всій країні. Класифікація італійських готелів є досить заплутаною, хоча туристи нерідко можуть побачити над входом у готель і звичні "зірки". Ізраїль володіє висококласним курортно-готельним комплексом на берегах Середземного і Червоного морів. Кількість готелів постійно збільшується, а "зіркову" класифікацію, якою там користувалися ще сім-вісім років тому, анульовано. Замість неї готелі диференціюють за трьома категоріями. Проте співробітники турфірм для зручності клієнтів продовжують оцінювати готелі Ізраїлю за "зірковою" шкалою. У тризіркових готелях Ізраїлю, незважаючи на їхню відому скромність, клієнти мають можливість одержати мінімально необхідний для повноцінного відпочинку набір послуг. В Іспанії існує градація засобів розміщення за категоріями: — готелі п'яти категорій (від 1-ї до 5-ти зірок); — будинки готельного типу, бунгало тощо чотирьох категорій (від 1-ї до 4-х зірок); — заїжджі двори трьох категорій (від 1-ї до 3-х зірок); — пансіони трьох категорій. Крім того, існують державні підприємства прийому туристів, підпорядковані державному міністерству туризму. Вони розташовані здебільшого в мальовничих районах країни, де майже немає інших можливостей для розміщення приїжджих. До таких підприємств належать старі фортеці, замки і палаци, обладнані як готелі "люкс". | 61.Інфраструктура Іспанії чудово розвинена, володіє якістю і різноманітністю. За даними іспанського Національного інституту туризму, в Іспанії налічуються 11598 готелів, з яких 1872 готелів ставляться до категорії 4-5 зірок. (Це 16% всіх Іспанських готелів і майже третина від загальної кількості місць розміщення), пансіонатів на 125. тис. місць і кемпінгів на 1,2 млн. місць. У цьому секторі працюють 144 тис. службовців. В цілому спільне кількість місць розміщення в Іспанії становить 1.04 млн., з яких 86% належить готелям. Найбільше кількість готелів розташована в Каталонії (1197 готелів і готельних закладів) а Балеарські острови пропонують саме велике число місць розміщення (301957). До послуг туристів також 58.8 тис. ресторанів і 226 тис. барів, 172 майданчики для гольфу, 27 гірськолижних станцій, 226 спортивних портів, призначених для занять вітрильним спортом. Туристів обслуговують 2.992 туристичних агентств з филиалами. Средиземноморское узбережжя Іспанії займають 4 автономні області: Каталонія, (у її складі провінції Барселона, Таррагона, Леріда і Жерона), Валенсія (Кастельо, Валенсія і Аліканте), Мурсія, Андалусія (Севілья, Кадіс, Еельва, Кордова, Гранада, Хаен, Малага і Альмерія). Іспанці привласнили окремим ділянкам свого Середземномор'я красиві і звучні імена. З півночі на південь випливають: 1. Коста-Брава, що можна приблизно перекласти як Скелястий, Дикий Берег; 2. Коста-дель-Маресне (Марезме) - Низький Берег; 3. Коста-дель-Гарраф, де знаходиться знаменитий курорт Сітчес (Ситжес); 4. Коста-Дорада (Даурада) - Золотий Берег; 5. Коста-дель-Асаар (Азахар) - Берег Апельсинової Квітки; 6. Коста-Валенсія - Берег Валенсії; 7. Коста-Бланка - Білий Берег; 8. Коста-Каліда - Теплий Берег; 9. Коста-Тропикаль - Тропічний Берег; 10. Коста-дель-Соль - Сонячний Берег. | 62.Розробкою понятійного апарату та методологічних питань, що стосуються рекреації, вчені почали займатися з 70-80-х років минулого століття. Таким чином, з того часу, як у вітчизняних, так і у зарубіжних анналах накопичився значний науковий доробок, присвячений цим питанням. Ґрунтовними є праці радянських (російських) вчених - засновників рекреаційної географії, з виникнення якої, власне, і почався розвиток галузей знань про дозвілля і відпочинок: Ю.Вєдєніна, І.Зоріна, В. Квартальнова, М. Мироненка, В. Преображенського. На Україні питаннями методології рекреації займаються О. Бейдик, В. Євдокименко, М. Крачило, О. Любіцева, В. Мацола, Я. Олійник, В. Павлов, І. Смаль, А. Степаненко та інші. Дослідницька область В.С. Преображенського торкнула ряд важливих питань рекреаційної географії: дослідження основ становлення рекреаційної географії, основ теорії і методології рекреаційної географії, дисциплінарної структури рекреаційних систем; вплива рекреаційного господарства на навколишнє середовище; планування туристичного району; здійснення туристичного прогнозу; організації рекреаційного господарства. В.С. Преображенский запропонував теорію територіальних рекреаційних систем (ТРС), що мала велике значення для розвитку радянської рекреаційної географії. Теоретичні основи ТРС розроблені Бочваровим М. , Веденіним Ю., Зоріним І., Михановим Б., Мироненко М., Мухіною Л., Ніколаєнко Д., Преображенським В., Твердохлебовим І. та іншими. Вперше комплексне ділення відносно усіх видів туризму було розроблене ще в 70-х роках в СРСР під керівництвом професора В.С. Преображенського, засновника рекреаційної географії та рекреалогії [3]. О.О. Бейдик характеризує рекреаційний регіон як «територіальну рекреаційну систему, до складу якої входять підсистеми тривалого та короткочасного відпочинку, санаторно-курортного лікування і туризму, управління, обслуговування, транспорту, переважно в межах економічного району» | | |
| Щорічно Київ щиро приймає мільйони гостей з усього світу. Подальший розвиток столиці як центру політичних, економічних, соціальних та історико-культурних зв’язків України сприятиме поширенню регіональних і міжнародних відносин, створенню відповідних умов для забезпечення сучасного рівня пересування мешканців і гостей столиці. Особливо це стосується готельної інфраструктури міста, що поки що не відповідає усталеним вимогам світових стандартів. На сьогодні у місті Києві нараховується понад 100 об’єктів готельного господарства різного відомчого підпорядкування. Цей показник не є остаточним і вирішальним, крім того , він не дає уявлення про динаміку розвитку галузі в цілому, тому що серед перелічених об’єктів понад половини використовуються в якості відомчих гуртожитків, частково переобладнаних під готельні номери. Таке явище поширюватиметься тим більше, чим більше будуть загострюватись проблеми соціального становища населення, яке на сьогодні сприяє збільшенню попиту на дешеві номери з обмеженою комфортністю. Тому загальний рівень життя надалі буде деякою мірою обумовлювати зміщення акцентів у наданні готельних послуг різноманітними організаціями та установами міста. На даний момент у місті функціонує близько 125 готелів різного рівня. З них 24 можна віднести до групи «великі готелі». Існуючі готелі Києва в більшості своїй побудовані ще в часи СРСР і лише небагато з них реконструювалися в останні роки. До рівня «5 зірок» у столиці належать готелі Прем'єр Палац, Опера і Хаятт. Також позиціонує себе як готель класу «люкс» готель Фараон на воді, відкритий торік, але ми б швидше віднесли його до «4 зірок». Всього в Києві чотиризіркових готелів - 10. українських готельєрів у Києві представлені мережа Premier Hotels, 7 днів (Clubhouse Group Holdings). З готелі діють, 2 пеербувають під управлінням міжнародних готельних операторів - Radisson SAS Kyiv на вул. Ярославов Вал і Hyatt Regency на вул. А. Тарасової. Цього місяця планується відкриття готелю під управлінням Intercontinental на В. Житомирській. У таблиці нижче приводяться деякі дані про готелі, що діють і заявлені, під управлінням міжнародних операторів у Києві. | Територіальна рекреаційна система (ТРС) Об'єкт дослідження рекреаційної географії, комплексна геосистема, яка об'єднує соціальні, техногенні, природні компоненти; розглядається в одному ряду з територіальними виробничими комплексами (ТВК) і природними геосистемами. Має декілька функцій: економічну (просте і розширене відтворення трудових ресурсів), бюджетну (прибутково-видаткова стаття), соціальну (задоволення індивідуальних і групових рекреаційних потреб). єктом вивчення рекреаційної географії є рекреаційне господарство певної території, країни чи всієї нашої планети. Предметом рекреаційної географії є територіальна організація рекреаційного господарства на певній ділянці Землі, розгляд будь-якої рекреаційної території як єдиної системи, що складається з різнорідних, але просторово взаємопов'язаних елементів, які діють як єдине ціле. Таким чином, предметом дослідження рекреаційної географії є територіальні рекреаційні системи (ТРС). Територіальна рекреаційна система — це свого роду просторово організована на території певного таксономічного рангу сукупність рекреаційних установ, які функціонують на основі використання ресурсів цієї території і просторово-територіально між собою поєднані. | Ринок туристичних послуг у літературі визначається як сфера реалізації туристичного продукту та економічних відносин, які виникають між його покупцями та продавцями. Тобто формуються взаємовідносини між суб'єктами туристичної діяльності (виробники туристичних продуктів, посередники) та покупцями. Закон України "Про туризм" визначає туристичних операторів та туристичних агентів як основних суб'єктів туристичної діяльності. Туристичні оператори (далі - туроператори) - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність. Туристичні агенти (далі - турагенти) - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб'єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на турагентську діяльність. туроператорська діяльність - діяльність з формування, просування та реалізації туристичного продукту, яка здійснюється на основі ліцензії юридичною особою або індивідуальним підприємцем; - турагентська діяльність - діяльність з просування та реалізації туристичного продукту, яка здійснюється на основі ліцензії юридичною особою або індивідуальним підприємцем. | | |
| 68.Рекреаційна географія - галузь географічної науки, яка вивчає закономірності формування, функціонування і поширення територіальних рекреаційних систем, що складаються з природних і культурних комплексів, інженерних споруд, які використовуються для рекреації, а також із обслуговуючого персоналу, органу управління та рекреантів. Об'єктом вивчення рекреаційної географії є рекреаційне господарство певної території, країни чи всієї нашої планети. Очевидно, що рекреаційне господарство вивчає не лише рекреаційна географія. Воно є об'єктом міждисциплінарних досліджень. Свою лепту у вивчення рекреації вносять економіка, соціологія, медицина, право та багато інших наук і навчальних дисциплін. Кожна з них досліджує лише певну складову об'єкта, тобто його конкретні властивості, явища, процеси і відношення. Та складова об'єкта дослідження, на яку найбільшою мірою спрямована увага тієї чи іншої науки, і називається її предметом. Предметом рекреаційної географії е територіальна організація рекреаційного господарства на певній ділянці Землі, розгляд будь-якої рекреаційної території як однієї системи, що складається з різнорідних, але просторово взаємопов'язаних елементів, які діють як єдине ціле. | 74. Фактично можна виділити чотири основні напрямки дослідження рекреаційної географії, які забезпечують розв’язання певних науково-12 практичних завдань: 1) Теоретичний – виявлення закономірностей формування, функціонування, розвитку, розміщення, типологію та властивості ТРС; окремі елементи ТРС; розробка та вдосконалення принципів і критеріїв рекреаційного районування; класифікація видів і форм рекреаційної діяльності; класифікація рекреаційних ресурсів; вдосконалення понятійно- термінологічного апарату; 2) Методичний – вдосконалення та розробка нових методів вивчення та проектування ТРС, визначення параметрів дослідження, технології та методики оцінки територіальних рекреаційних систем та їх окремих елементів; 3) Конструктивний – прогнозування розвитку рекреаційного господарства; проведення рекреаційного районування; розробка територіально-диференційованих норм рекреаційного навантаження; | |||