проблемно-модульное обучение. проблемно-модульне навчання. Удк 373 016 53 Олійник Р. В., Степанян М. С
 Скачать 97.5 Kb.
|
|
УДК 373.5.016:53 Олійник Р.В., Степанян М.С. 1 кандидат педагогічних наук, доцент кафедри фізики, ДВНЗ «ДДПУ» 2 студентка 5 курсу фізико-математичного факультету, ДВНЗ «ДДПУ» marianna.stepanian@yandex.ru Використання проблемно-модульної технології на уроках фізики Стаття розкриває поняття проблемно-модульного навчання, його особливості та компоненти, в ній показана ефективність використання даної технології для розвитку елементів критичного мислення учнів при викладанні фізики в загальноосвітній школі. Ключові слова: проблемно-модульне навчання, проблемна ситуація, навчальний модуль, критичне мислення. Вступна частина В наш час педагогіка з науки про виховання, освіту та навчання людини повинна стати наукою про управління розвитком творчої індивідуальності в цілісному педагогічному процесі, а вивчення шкільних предметів реалізоване, ґрунтуючись на принципі єдності навчання, виховання та розвитку. Неабияку роль у досягненні цієї мети відіграють такі дидакти як М.А.Алексюк, В.В.Гузєєв, М.А.Чошанов, М.І.Махмутов, А.В.Фурман та інші, дослідження яких вийшли на новий виток розвитку методичної думки, а саме проблемне навчання вони зв’язують з принципово новою технологією. Хоча означена тематика активно розглядається у психолого-педагогічній та методичній літературі, на практиці у загальноосвітній школі великої уваги вона не отримала. Між тим, актуальність її сучасних форм, способів і методів навчання визначається увагою до діяльності учнів, що враховує їх індивідуальні особливості, забезпечує індивідуальний темп просування за програмою. Викладене обумовлює актуальність для подальшої розробки та впровадження у шкільному навчальному процесі. Ми вважаємо, що в результаті використання трьох провідних факторів: «стиснення», модульності та проблемності і побудови на цій основі проблемно-модульного технології, з'являється можливість підвищити результативність процесу навчання фізики. Застосування технології проблемно-модульного навчання надасть можливості забезпечення індивідуального темпу просування за програмою «слабкому, середньому та сильному учням», а упровадження проблемно-модульної технології у процес навчання фізики забезпечить більш широкі можливості для розвитку критичного мислення учнів. Основна частина Основи проблемно-модульного навчання в Україні для загальноосвітньої школи розроблені під керівництвом А. В. Фурмана. За його ствердженням, проблемно-модульна технологія передбачає наявність пакету програм для індивідуального навчання, що забезпечує навчальні досягнення учня з певним рівнем попередньої підготовки. Воно здійснюється за окремими функціональними вузлами відображеними у змісті, організаційних формах і методах – модулях, призначення яких – досягнення конкретних педагогічних цілей. [1] Складовою проблемно-модульного навчання є навчальний модуль, визначення якого дидакти дають по-різному. Наприклад, за Фурманом: це відносно самостійна, цілісна частина реальної розвивальної взаємодії педагога з учнями, яка характеризується завершеною сукупністю взаємозалежних навчальних, виховних та освітніх ритмів, що оптимізують психосоціальний розвиток кожного на конкретному відрізку вивчення навчального курсу (розділ, тема). [2] Специфіку проблемно-модульного навчання відображають наступні основні принципи її побудови: системне квантування. Даний принцип забезпечується відповідним структуруванням навчальної інформації в проблемному модулі; проблемність. Даний принцип відображає вимоги психолого-педагогічної закономірності, згідно з якою введення таких стимулюючих ланок, як проблемна ситуація та практична спрямованість, підвищує ефективність засвоєння навчального матеріалу; модульність. Принцип модульності визначає динамічність і мобільність функціонування системи. [3] Складовою будь-якого модуля в проблемно-модульному навчанні є проблемна ситуація. А.М.Матюшкин характеризує проблемну ситуацію як «особливий вид розумової взаємодії об'єкта і суб'єкта, що характеризується таким психічним станом суб'єкта (учня) при вирішенні ним завдань, що вимагає виявлення (відкриття або засвоєння) нових, раніше суб'єкту невідомих знань чи способів діяльності». [4] Інакше кажучи, проблемна ситуація - це така ситуація, при якій суб'єкт хоче вирішити якісь важкі для себе задачі, але йому не вистачає даних і він повинен сам їх знаходити. В процесі навчання на уроках створюються проблемні ситуації, що дають змогу активізувати процес мислення учнів. М.І. Махмутов вказує наступні способи створення проблемних ситуацій: - при зіткненні учнів з життєвими явищами, фактами; - при організації практичної роботи учнів та формулюванні гіпотез; - при спонуканні учнів до аналізу життєвих явищ, які приводять їх в зіткнення з колишніми життєвими уявленнями про загальні явища; - при спонуканні учнів до порівняння, співставлення і протиставлення; - при спонуканні учнів до попереднього узагальнення нових фактів; - при дослідницьких завданнях.[5] Керувати навчально-пізнавальною діяльністю в процесі вивчення фізики за даною технологією допомагає система дидактичних засобів навчання, до яких ми відносимо планування, постановку мети, відбір завдань репродуктивного та пошуково-творчого характеру, демонстрацій та фронтальний експеримент, роботу з навчальною і додатковою літературою, різні форми рейтингового контролю. [6] Велику роль в побудові навчально-виховного процесу з означеної технології відіграє система занять, яка повинна містити такі модулі: установочно-мотиваційний, змістовно-пошуковий, контрольно-смисловий, адаптивно-перетворювальний, системно-узагальнюючий та контрольно-рефлексивний.[6] Ефективне функціонування проблемно-модульної технології може бути забезпечене тільки за умови цілісності всіх цих компонентів навчальних модулів. У технології проблемно-модульного навчання недостатня, на наш погляд, приділяється увага такому малодослідженому аспекту, як формування критичного мислення учнів. Критичне мислення є складовим елементом компетентності учня. Критичність передбачає вміння діяти в умовах вибору і прийняття альтернативних рішень, вміння спростовувати завідомо неправдиві рішення, нарешті, вміння просто сумніватися. Формування критичності у процесі проблемно-модульного навчання ми вбачаємо через підбір змісту, прийомів навчання, цілеспрямоване створення спеціальних ситуацій і т.д. [5] При розвитку критичного мислення учень набуває таких вмінь: з'ясування причинно-наслідкових зв’язків, ґрунтовне доведення ідей; здійснення вибору та ухвалення комплексних рішень; розуміння взаємозв’язків між системами; визначення та постановка суттєвих питань для прояснення різних позицій, що дозволяє ухвалювати кращі рішення; оформлення, аналіз та синтез інформації для розв’язання проблем і відповідей на запитання. Уміле, відповідальне мислення дозволяє людині формулювати надійні вірогідні судження для окреслення, аналізу й розв’язання проблем за умови їх систематичного залучення до активного свідомого виконання розумових дій. В нашій роботі ми проаналізували теоретичний матеріал з даної теми, на основі науково-методичної моделі з фізики побудували навчально-виховний процес. Для педагогічного дослідження ми обрали учнів 11 кл. загальноосвітньої школи № 30 м. Краматорська. Перед впровадженням проблемно-модульного навчання ми виконали наступне: розробили модульну програму розділу «Електродинаміка» (тема «Постійний струм»); склали календарно-тематичний план роботи, де вказали методи та прийоми активізації критичного мислення; розробили міні-підручник, в якому описаний теоретичний матеріал та особливості його викладання, а також методи та прийоми роботи; створили розгорнуті плани-конспекти відповідно до нашої технології до кожного уроку. При розробці планів-конспектів ми використовували три групи навчальних елементів: інформаційні, операційно-інтелектуальні та операційно-практичні. Перед початком дослідження ми діагностували рівень критичного мислення учнів в обох групах за допомогою психологічних методик В.Н.Бузіна, О.М.Вороніна та Г.В.Резапкіної. Його показники виявилися приблизно на однакових рівнях (переважно низькому).  Рис. 1 Початковий рівень розвитку критичного мислення В одній групі навчання ми проводили традиційно, а в іншій за проблемно-модульною технологією. Під час проведення занять за нашими розробками ми створювали проблемні ситуації, використовували різні методи та прийоми активізації критичного мислення такі як «сенкан», «гронування», «асоціативний кущ», таблиця порівняння, «знаю - хочу дізнатися - дізнався», метод «мозкового штурму» і т.д. Ці всі методи направлені на розвиток таких компонентів критичного мислення як гнучкості, вміння аналізувати, систематизувати, порівнювати, узагальнювати, робити висновки і т.д.. Після використання проблемно-модульної технології навчання, яку ми направляли на розвиток компонентів критичного мислення, можна зробити висновок про те, що та група (друга), яка займалася за технологією проблемно-модульного навчання отримала ліпші результати.  Рис. 2 Кінцеві результати експерименту Висновки В результаті експериментального дослідження було підтверджено ефективність використання проблемно-модульного навчання для розвитку критичного мислення на уроках фізики з теми «Постійний стум» в загальноосвітній школі. Дана технологія дозволяє в комплексі вирішувати всі три завдання навчання: освітню, виховну, розвиваючу. Вона сприяє формуванню в учнів не тільки системи знань, умінь і навичок, але і розвивати у школярів елементи критичного мислення, її гнучкість, сприяє розвитку їх здібностей до самонавчання, самоосвіти. Отже, ми робимо висновок, що наша гіпотеза отримала своє експериментальне підтвердження. Література Фурман А.В. Методи дослідження модульно-розвивальних форм навчання : наукове видання / А.В. Фурман, М. Бригадир. – Тернопіль: Інститут ЕСО, 1999. – 35 с. Фурман А.В. Модульно-розвивальне навчання : принципи, умови, забезпечення : монографія / А.В. Фурман – К.: Правда Ярославичів, 1997. – 340с. Васьков Ю.В. Педагогічні теорії, технології, досвід / Ю.В. Васьков – Х.: Скорпіон, 2000. – 120.с. Проблеми методики фізико-математичної та технологічної освіти // наукові записки – Кіровоград: КДПУ ім. В.Винниченка, 2013. - № 4 [1]. – С. 228-230 Верчасов В.М. Проблемное обучение в школе / В.М.Верчасов. – К., 1997. – 236 с. Гуляєва Л.В. Проблемно-модульний підхід до вивчення фізики в сучасній загальноосвітній школі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец.13.00.02«Теорія і методика навчання фізики»/Л.В.Гуляєва. – К., 2000. – 22 с. |