Главная страница
Навигация по странице:

  • Хід уроку І. Організаційний момент

  • ( Весна ) Всі його люблять, всі його чекають,А хто подивиться — кожен скривиться. ( Сонце)

  • ( Соловей) Бесіда. ІІ. Актуалізація опорнихзнань

  • ІІІ. Вивчення нового матеріалу. Бесіда з дітьми за темою уроку.

  • Фізкультхвилинка

  • Веснянки. Виконання пісні Ми любимо весну


    Скачать 21.29 Kb.
    НазваниеВеснянки. Виконання пісні Ми любимо весну
    Дата19.04.2022
    Размер21.29 Kb.
    Формат файлаdocx
    Имя файла84762.docx
    ТипУрок
    #485282

    Урок музики

    Урок № Дата

    Тема: Веснянки. Виконання пісні «Ми любимо весну»

    Мета уроку: поширювати уявлення учнів про втілення в музиці образів весняної природи. Пояснити, що таке веснянка-закличка. Показати приклад використання народних мелодій у творах українських композиторів. Розвивати емоційно-чуттєву сферу учнів, музичний слух. Виховувати інтерес до українського фольклору і народних традицій.

    Очікувані результати: учні розуміють життєвий зміст музичних творів, упізнають мелодію народної пісні, що звучить в композиторському творі, висловлюють свої враження про музику, виразно співають, пояснюють, що таке веснянка-закличка.

    Обладнання:  музичний центр.

    Хід уроку

    І. Організаційний момент

    1. Куди ступаю – сонце сяє,

    Усе навколо оживає,

    А ще пробуджую від сну

    Я нашу землю чарівну. ( Весна )


    1. Всі його люблять, всі його чекають,
      А хто подивиться — кожен скривиться. ( Сонце)




    1. Сам вечірньої години
      Заховався в кущ калини,—
      Та на дудочку одну
      Грає пісню чарівну. ( Соловей)

    2. Бесіда.

    ІІ. Актуалізація опорнихзнань

    - Яка нині пора року?

    - Які ознаки весни ви спостерігали сьогодні?

    - Які зміни в природі відбуваються з приходом весни?

    2.2. Музичне привітання.

    ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

    1. Бесіда з дітьми за темою уроку.

    Здавна в Україні побутує фольклорно-пісенний цикл, тісно пов’язаний з календарем сільськогосподарських робіт і родинним побутом селян.

    Пісні весняного календарного циклу, поряд з іншими землеробськими піснями, належать до найдавніших здобутків культури давніх східних слов’ян, яку успадкувала культура Київської Русі. Пізніше ці календарно-обрядові пісні, що століттями складалися і збагачувалися, стали основою для музичного мистецтва трьох народів – українського, російського та білоруського.

    Весна – чи не найулюбленіша пора року. Лише згадка про неї пробуджує радість і нові надії. Її прихід відчувають і по-своєму переживають дорослі і діти, тварини і рослини – усе, що є живого на Землі. Не випадково наші пращури у давнину пов’язували з весною і новолітування. Саме в березні вони відзначали Новий рік.
    З давніх-давен не було села в Україні, в якому б не зустрічали прихід весни. Як тільки танув сніг і сріблястими струмками збігали води, а левади підсихали під проміннями весняного сонця, дітлахи зверталися до своїх неньок:

    Благослови, мати,

    Весну закликати!

    Весну закликати,

    Зиму проводжати!

    Зимочка в возочку,

    Літечко в човночку!

    Вважається, що саме з 22 березня, свята Сорока святих, починалися веснянкові забави.

    Весну, за уявленнями наших предків, на крилах приносили пташки. Тому обрядове печиво випікали у формі пташок; діти, співаючи, носили їх по селу, провіщаючи і закликаючи весну.

    Пташок викликаю

    З теплого краю:

    - Летіть, соловейки,

    На нашу земельку,

    Спішіть, ластівоньки,

    Пасти корівоньки!

    Свято зустрічі весни приурочувалося до початку льодоходу – «коли щука хвостом розіб’є лід». У веснянках висловлювалися вихваляння йти «полонку рубати, гагілку добувати».

    У кожному селі до зустрічі весни готувалися з особливою ретельністю. Хлопці виготовляли зиму-опудало із соломи, вдягали його у старе лахміття і вкопували посеред левади. Сюди ж сходилися і дівчата у вишитих блузках і з віночками на голові. Хлопці спалювали солом’яну ляльку, а попіл розсіювали довкола. Це означало, що весна остаточно переборола зиму.

    1. Фізкультхвилинка

    Тут трава росте висока ,

    Тут стежинонька вузька.

    Вище руки, вище ноги —

    Не проста у нас дорога.

    А тепер ідемо боком —

    Із підскоком, із підскоком.

    Походили на носочках,

    А тоді на п'ятах.

    Випростали добре спини

    І звели лопатки.

    1. Виконання пісні М. Завалішиної «Ми любимо весну».

    2. Слухання української народної пісні «Вийди, вийди, сонечко» у виконанні дитячого хору.

    Вийди, вийди, сонечко,

    На дідове полечко,

    На бабине зіллячко,

    На наше подвір’ячко,

    На бабине зіллячко,

    На наше подвір’ячко,

    На весняні квіточки,

    На маленькі діточки.

    Там вони граються,

    Тебе дожидаються.

    Там вони граються,

    Тебе дожидаються.

    3. Слухання п’єси В. Барвінського «Сонечко».

    V. Підсумок уроку

    Пісні-заклички дійшли до нас з глибокої давнини, ними закликали весну, птахів, сонечко, дощ. Давнім символом сонця є коло, тому багато веснянок виконуються саме в хороводі. Веснянки-заклички знайомлять нас із життям і віруваннями наших пращурів, з народними традиціями.

    Народні веснянки і композиторські твори, що розповідають про весну, схожі за образом і засобами виразності. Вони виражають світлий весняний настрій, радість від пробудження природи.


    написать администратору сайта