Реферат. 6 Патологія памяті. Викладач Березіна Катерина Павлівна

• Название: Викладач Березіна Катерина Павлівна
• Анкор: Реферат
• Дата: 01.12.2021
• Размер: 94.02 Kb.
• Имя файла: 6 Патологія памяті.pptx
• Тип: Документы; #287887

Харківська державна академія фізичної культури Кафедра педагогіки та психології МЕДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ для студентів 2 курсу спеціальності 227 семінарське заняття №7, 8 Пам'ять. Патологія пам'яті."

Викладач

Березіна Катерина Павлівна

Загальне розуміння пам'яті. Класифікація пам'яті.

Пам’ять – це складний психічний процес, що складається з декількох окремих процесів, пов'язаних один з одним.
Типи і види пам'яті
Типи:
1. Механічна – запам'ятовування відбувається на основі механічних зв'язків.
2. Логічна – встановлюються внутрішні зв'язки та властивості характеристик предметів та явлень, що запам'ятовуються.
Види:
1. Короткочасна
2. Довготривала
Переходу в пам’ять довготривалу сприяють процеси повторення емоціональної сили матеріалу, що запам'ятовується.
Ще одна класифікація
По характеру психічної активності (П.П. Блонський):
- рухова пам’ять;
- емоційна;
- образна;
- словесно-логічна
По характеру цілей діяльності:
- проізвольна;
- непроізвольна
По тривалості збереження матеріалу:
- довготривала;
- короткочасна;
- оперативна

Основні процеси та механізми пам'яті

Запам'ятовування – для цього процесу необхідні такі складові як об'єм, швидкість фіксації, точність відтворення, тривалість зберігання, готовність до використання збереженої інформації.
Зберігання – буває динамічним та статичним. Деякі знання можуть зберігатися статично, якщо ми їх не доповнюємо, інші – змінюються, доповнюються, щось забувається – це відбувається тоді, коли ми чимось цікавимося та доповнюємо інформацію в цій конкретній області.
Відтворення – відтворення образу предмета, що сприймався нами до цього, але не зараз.
Впізнавання – відбувається в момент сприйняття об'єкта, уявлення про яке сформувалось на основі особистих вражень.
Забування – виражається в неможливості відтворити раніше сприйняту інформацію

Причини, що впливають на продуктивність пам'яті

Суб'єктивні причини:
- тип запам'ятовування (механічний або логічний);
- попередній досвід (якщо вже щось відомо з теми, що вивчається, то буде легше запам'ятовувати новий матеріал та, зберігати та використовувати);
- установка (або мотивація на запам'ятовування);
- інтерес;
- стан організму
Об'єктивні причини:
- характер матеріалу (осмисленість, зв'язність, зрозумілість, наочність, ритмічність);
- кількість матеріалу;
- обстановка

Закон Рібо

- Скоріше забувається те, що нещодавно запам'яталось;
- Процес забування йде від нещодавнього до давноминулого;
- Довше зберігаються емоційно окрашені враження;
- Більш просте та конкретне зберігається в пам'яті довше, ніж складне та абстрактне
____________________________________________
Фізіологи пов'язують процес пам'яті з утворенням нервових зв'язків (асоціацій).
Біохіміки пов'язують процес пам'яті зі зміною складу РНК та інших біохімічних структур.
Психологи підкреслюють залежність пам'яті від характеру діяльності людини та направленості особистості

ПАТОЛОГІЯ пам'яті

Кількісні порушення пам'яті

Гіпермнезія – одностороннє посилення деяких мнестичних процесів.
Гіпомнезія – послаблення пам'яті з труднощами запам'ятовування, утримання та відтворення інформації.
Амнезія – різьке зниження або втрата функціональних можливостей пам'яті. Існує 2 типи амнезії:
- тип А (органічний) – дегенеративні амнезії. Пов'язані з атрофією г.м., або викликані ЧМТ чи судинними захворюваннями;
- тип Б (психогенний) – дисоциативні амнезії, викликані емоційними порушеннями, шоком або вживанням психоактивних речовин.
Екмнезія (життя в минулому) – прогресуюча амнезія, коли людина починає себе відчувати та поводити відповідно тому віку, який вона наразі суб'єктивно переживає.

За спрямованістю щодо часу виокремлюють наступні види амнезій:

Ретроградна амнезія – випадіння з пам'яті подій, що відбулись напередодні хворобливого стану.
Антероградна амнезія – втрата спогад о подіях, що відбулись одразу після закінчення хворобливого стану.
Антероретроградна амнезія – поєднання цих двох амнезій.
Конградна амнезія – випадіння спогад на час травмуючих подій. Наприклад, на час афекту.
Фіксаційна амнезія – втрата здібності запам'ятовувати, втрата пам'яті на поточні події.

Синдром Корсакова

У 1898 році психіатр С.С. Корсаков захистив дисертацію “Алкогольний поліневричний амнестичний псіхоз ”. Пізніше цей психоз назвали на честь Корсакова.
Його компоненти:
- фіксаційна амнезія;
- псевдоремінісценції – спогади о подіях в житті людини, що реально мали місце, але не зараз. Або конфабуляції – вигадки, що прийняли форму спогадів; розповіді пацієнтів про якісь події, які в реальному житті ніколи не траплялись;
- амнестична дезорієнтація в навколишньому.
Пізніше було виявлено, що симптомокомплекс, описаний Корсаковим, може зустрічатись не тільки у хворих на алкоголізм, але й у хворих з пухлинами мозку або травмами г.м.

Афазії (розлад мовлення та порушення пам'яті)

Амнестична афазія – пацієнт не може назвати предмет, тому що не пам'ятає, як він називається (ураження тімꞌяно-скроневої області).
Сенсорна афазія – порушення впізнання предмету (ураження зони Верніке).
Семантична афазія – порушення впізнавання, призначення предметів або явлень (ураження тімꞌяно-скроневої області).
____________________________________________
Додатково: Кріптомнезії – в якості спогадів о подіях власного життя пацієнт сприймає історії, що були почуті від інших людей, прочитані в книгах, побачені в кіно або у сні.